Будуть доїти. Чому "жирна" Бюджетна декларація уряду не порадує українців

Передусім впадає в очі зміна стратегії. Динамічне зростання вже не є пріоритетом для уряду та досяжною ціллю. На перший план виступає "стійкість" та "стабільність". А ці поняття не є тотожними високій динаміці зростання, радше навпаки. У першій частині декларації, зокрема, вказано: "Економіка України не встигає відновлюватися в умовах постійних потрясінь, що накладаються одне на одне (поширення гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, торговельні протистояння у світі і енергетична криза, що посилюється на тлі війни на Близькому Сході). В таких умовах стійкість і передбачуваність стає основною політичною метою".

Це одразу вносить певний когнітивний дисонанс у сприйняття досягнення урядом таких цілей, бо ж динаміку можна виміряти темпами зростання ВВП у відсотках, а як виміряти "стійкість" та "стабільність"?

Інфляційний навар: як роздувається воєнний ВВП

Як відомо, стандартний аналіз бізнес-проекту включає в себе три варіанти прогнозів: базовий, оптимістичний і песимістичний. Звісно, планування державних фінансів суттєво відрізняється від бізнесового, тому у випадку із макроекономічним прогнозуванням та державним бюджетуванням, розробляються лише два сценарії: базовий та альтернативний. Умовно кажучи, в такій системі прогнозування позитивного сценарію немає апріорі, точніше його місце займає базовий. А альтернативний — евфемізм до терміну "песимістичний".

Розпочнемо з альтернативного (він названий в Декларації сценарім 2). Згідно з поясненнями Мінфіну, цей варіант передбачає триваліші воєнні дії з наслідками для економіки.

"Відповідно сценарій 2 передбачає більш стриману динаміку економічного відновлення у 2027–2029 рр. (у середньому близько 3,5% на рік порівняно з 5,5% за сценарієм 1), вищий інфляційний тиск (середньорічний на рівні 7,8% порівняно з 7,6% за сценарієм 1) та повільніше відновлення експорту товарів і послуг (у середньому 9% порівняно з 11,6% за сценарієм 1)" — уточнюють у Мінфіні.

При цьому середній номінальний обсяг ВВП у 2027–2029 рр. прогнозується дещо нижчим, ніж за базовим сценарієм: 12,73 трлн грн проти 13,2 трлн грн.

У цьому прогнозі закладено камінь спотикання у контексті цілей Мінфіну та Нацбанку. Як відомо, планова ціль за споживчою інфляцією, за яку відповідає НБУ, залишається 5% у річному вимірі. Але гальмування інфляції призводить до скорочення такого показника, як дефлятор ВВП. Номінальне значення ВВП у гривнях щороку збільшується як завдяки реальному економічному зростанню (менша величина), так і завдяки номінальному зростанню на показник дефлятора, тобто за рахунок інфляції (більша величина). Наприклад, дефлятор ВВП України за підсумками 2025 р. становив приблизно 14%. Цей показник відображає загальний рівень інфляції (зростання цін на всі вироблені товари та послуги) в економіці країни. При цьому реальне зростання ВВП становило лише 1,8%.

Звісно, висока інфляція приводить до ризиків девальвації. Але якщо курс гривні підтримується значним потоком зовнішньої фінансової допомоги та резервами НБУ, тоді ми спостерігаємо ефект штучної стабільності національної валюти. Це дозволяє за рахунок цінового фактору стрімко нарощувати ВВП за номіналом (базу для фіскального перерозподілу коштів в державний бюджет). А паралельно за рахунок курсової стабільності стрімко зростає й доларовий ВВП.

Утім, не все так просто. Серед негативних наслідків — лідерство України за темпами зростання внутрішніх цін, причому не тільки в гривнях, але й у доларах. Це знищує конкурентні фактори внутрішнього виробництва, внаслідок чого зростає імпорт, який дедалі більше захоплює весь внутрішній ринок. Крім того, рано чи пізно ця "гребля" у вигляді позірної стабільності може бути знесена накопиченою відстроченою девальвацією (наприклад у випадку суттєвого скорочення зовнішньої фінансової допомоги).

Для Мінфіну більш вигідна модель з відносно високим дефлятором ВВП та споживчою інфляцію вище середнього (а за наслідки інфляційного накручення валового продукту і подальшого коригування курсу гривні буде відповідати Нацбанк).

Оптимізм на порозі рецесії

Але повернемося до прогнозів. Чому альтернативний сценарій розвитку економіки від уряду є занадто оптимістичним? Справа в тому, що цей прогноз передбачає реальне зростання ВВП в 2026 р. на 1,6%. Це менше, ніж минулого року (1,8%), але все одно виглядає нереалістично з урахуванням поточних трендів.

Адже вже в першому кварталі поточного року відповідний показник впав уперше з 2022-го. Тобто ми опинились за крок до економічної рецесії. Темп падіння — мінус 0,5%. І тут важливо, що динаміка відносно попереднього, четвертого кварталу 2025 р. ще гірша — мінус 0,7%.

Якщо падіння валового продукту триватиме й у другому кварталі 2026 р., це вже буде офіційна рецесія.

Траєкторія ВВП в умовах війни

Українська економіка під час великої війни мала б проходити через кілька важливих етапів:

1. Шок і стрімке падіння ВВП — 2022 р.;
2. Структурна перебудова під воєнні умови та переналаштування на систему оборонного замовлення (цей етап мав відбутися в 2023–2025 рр., але параметри відновлення досягнуті лише частково);
3. Вихід на тренд високих темпів економічного зростання на рівні 5% на рік і більше. Такою точкою біфуркації мав бути 2025 р., але не став.

Третій етап — це справді поворотний момент, бо після його проходження існує ймовірність двох сценаріїв: економіка або виходить на тренд сталого зростання на рівні 5% і вище, або поступово згасає та переходить до рецесійного тренду. З нами відбувся саме другий сценарій.

Хоча для досягнення значних темпів зростання під час війни в уряду є широка лінійка інструментів і компенсаторів у вигляді високого рівня держвитрат. Наприклад, у форматі мережевоцентричної малої індустріалізації, яка могла б спиратися на децентралізовану енергетику та технологічні і технічні навчальні центри по всій країні.

Як імпорт гальмує економіку

Яка ж головна причина падіння економіки? Її легко знайти розглянувши формулу ВВП за витратами. Це сума споживчих витрат населення, інвестицій бізнесу та державних витрат плюс чистий експорт (або мінус чистий імпорт). У нас зростає від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі, а перевищення імпорту над експортом вираховується з показника ВВП.

Звісно, ми купуємо за кордоном багато критичних товарів. Але через суттєве зростання внутрішніх цін у доларовому еквіваленті всередині країни було знищено значну частину внутрішнього виробництва і просто споживчих товарів, які замістив імпорт, але які наша економіка могла виробляти навіть під час війни. У 2025-му від’ємне торговельне сальдо становило $53 млрд, або 25% ВВП. Високий рівень імпорту — це своєрідна економічна рецесійна спіраль, бо в такій моделі він "зжирає" показник зростання ВВП.

Утім, ключова ціль Мінфіну — це не економічне зростання, а пошук нового "фіскального простору".

Запас міцності бюджету: ставка на податки 

Фіскальний простір (fiscal space) — це спроможність уряду або місцевої влади збільшувати видатки чи знижувати податки, не порушуючи макроекономічну та боргову стабільність. Це своєрідний запас міцності держбюджету для реалізації соціальних, економічних чи кризових програм.

Ось що з цього приводу конкретизує Мінфін: "На 2027–2029 рр. передбачено фіскальний простір у сумі 294 691,1 млн грн у 2027 р., 470 632,9 млн грн — у 2028 р. та 619 879,5 млн грн — у 2029 р., який сформований з урахуванням додаткових заходів, що дасть змогу збільшити дохідну частину державного бюджету".

Як бачимо, Мінфін очікує збільшення фіскального простору приблизно у 2,1 раза протягом трьох років. Що цікаво, номінальний ВВП за цей же період має зрости лише в 1,4 раза. За рахунок чого тоді так розшириться фіскальний простір? Лише за рахунок збільшення фіскального тиску: "корову" у вигляді економіки планують більше доїти та менше годувати.

Базовий сценарій: як уряд відривається від реальності

Тепер проаналізуємо основні прогнозні показники бюджетної декларації.

Темпи зростання в нинішній економічній парадигмі (криза на ринку праці, збільшення частки сировинного сектору економіки та деіндустріалізація) явно завищені, особливо на 2027–2029 рр. Уже зараз очевидно, що зростання від 4,5% і 5,3% неможливо буде досягнути в умовах продовження війни; а темпів зростання у 6,7% — навіть в умовах завершення війни, якщо збережеться сировинна економічна парадигма.

Узагалі зростання на рівні 5%+ досяжні лише за умови перезавантаження економічної моделі або у випадку завершення війни і надходження значних коштів на післявоєнне відновлення.

Найважливіший і найбільш чесний індикатор економічної активності — це рівень безробіття. За правильно відкаліброваної моделі воєнного кейнсіанства він має перебувати на рівні 2–3% від економічно активного населення. В Україні ж безробіття прогнозуються у діапазоні 12,6–12,8% протягом найближчих трьох років, що свідчить про системну помилковість основних параметричних даних поточної економічної моделі.

Споживча інфляція залишатиметься на досить високому рівні — 8% та 9,3% у 2026 р. і 2027 р. відповідно. І лише у 2029 р. очікується гальмування цін майже до рівня таргету НБУ. Втім, залишати "все найсмачніше" на останній, третій рік бюджетної декларації — це вже традиція нашого уряду. Що цікаво, промислова інфляція у 2026–2029 рр. (грудень до грудня) буде вищою — 12,6%, 10,3%, 9,1% та 7,4% відповідно. Це означатиме, що вартість факторів виробництва збільшуватиметься швидше за ціну товарів та послуг, що негативно відіб’ється на стані реального сектору економіки.

Економічно активне населення визначено на рівні 12,8 млн осіб. І лише у 2029 р. — 13,4 млн осіб (тобто суттєвої репатріації не очікується). Це означає, що загальна чисельність населення зараз може бути в діапазоні 25–27 млн осіб. Цілком імовірно, що вказаний індикатор завищено. В реальності Україна втрачає трудові ресурси зі швидкістю 500 тис. осіб на рік (чистий відтік населення за кордон).

Не менш завищеними виглядають і параметри експорту. У 2025 р. цей показник становив $40 млрд — експорт товарів і $16 млрд — експорт послуг. У 2026–2029 рр. експорт товарів та послуг прогнозується на рівні $55,8, $60,4, $67,19 та $77,46 млрд відповідно (і це на тлі наростання проблем з логістикою та транспортом, особливо у контексті руйнувань портової інфраструктури). До речі, ці показники суттєво нижчі за прогнози минулорічної Бюджетної декларації.

Більш реалістичною виглядає оцінка імпорту: $125, $131, $141 та $151 млрд відповідно. Це на 25–30% більше за попередні бюджетні прогнози. За таких розкладів торговельний баланс залишатиметься глибоко від’ємним: він коливатиметься від $69 до $74 млрд. Динамічне зростання за такого рівня імпортного вирахування малоймовірне.

Означений курс гривні до долара США за чотири роки в діапазоні 44,4–50,7 грн/$ слід розглядати як суто технічний, розрахунковий. Він не має жодного зв´язку реальністю.

Що стосується бюджетних показників, то Мінфін планує певне замороження загальної суми доходів — за чотири роки цей показник зросте лише з 2,9 трлн грн до 3,73 трлн грн. Зате суттєво буде перезавантажена структура бюджету: неподаткові надходження, які в 2025 р. становили 983 млрд грн, у 2026 р. скорочуються до 76 млрд грн та до 84,4 млрд грн у 2029-му — через зменшення потоків зовнішньої фінансової допомоги. А частка внутрішніх податкових надходжень в структурі загальних доходів державного бюджету за чотири роки зросте з 79% до 81%.

Тобто прогноз — зменшення обсягу зовнішньої допомоги.

Соціальна заморозка

Що стосується соціальних показників, то вони будуть заморожені. Це, зокрема, стосується прожиткового мінімуму, який за чотири роки зросте з 3559 грн до 4151 грн, лише на 16,6%:

Бюджетна декларація також фіксує такі прогнози мінімальної заробітної плати:

• з 1 січня 2027 р. — 9546 грн;
• з 1 січня 2028 р. — 10 377 грн;
• з 1 січня 2029 р. — 11 114 грн.

А посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки становитиме:

• з 1 січня 2027 р. — 3819 грн;
• з 1 січня 2028 р. — 4151 грн;
• з 1 січня 2029 р. — 4446 грн.

Коли завершиться війна: передбачення уряду

Трирічний план передбачає завершення війни. Це підтверджує прогноз видатків держбюджету на середньостроковий період на безпеку і оборону:

• на 2027 рік — 2,76 трлн грн;
• на 2028 рік — 2,28 трлн грн;
• на 2029 рік — 1,69 трлн грн.

Як зазначається в декларації, "обсяги видатків на сектор безпеки і оборони за пропозиціями головних розпорядників бюджетних коштів, що входять до сектору безпеки і оборони, враховують видатки на виконання середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів на 2027 р. у сумі 161 806,2 млн грн, на 2028 р. — 14 066,6 млн грн, на 2029 рік — 5100 млн грн".

Як бачимо, витрати на закупівлю озброєння в 2028 р. скоротяться майже до мінімуму.

Підсумовуючи, можна сказати, що це найбільш відірвана від реальності бюджетна декларація за весь період складання такого документу (за винятком тієї декларації, яка припала на початок великої війни). Це призведе до формування нереалістичних бюджетних очікувань у наступні роки та значного напруження в контексті дохідної частини державного бюджету. Втім, головний меседж уряду — війна завершиться в 2028 р…