• USD 28.4
  • EUR 33.8
  • GBP 38
Спецпроєкти

Частоти спотикання. Що не так з оподаткуванням мобільних операторів в Україні

Україна залишається в топ-10 країн світу з найдешевшим мобільним інтернетом і зв'язком, свідчать дані аналітика Cable.co.uk. У той же час податки, що платять українські оператори, зовсім не такі низькі. У порівнянні з іншими європейськими державами, як показало дослідження EY на замовлення глобальної профільної асоціації GSMA, вітчизняні телеком-провайдери несуть відчутно важчий фіскальний тягар. Як так вийшло і що може спростити роботу цих бізнесів?

Українські телеком-провайдери несуть відчутно більше важкого податкового навантаження, ніж в інших європейських державах
Українські телеком-провайдери несуть відчутно більше важкого податкового навантаження, ніж в інших європейських державах / Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

Поки мобільні оператори завершують покривати швидким інтернетом більшу частину території країни, українці витрачають на зв'язок чи не найменше в світі. При середній зарплаті близько $430 співвітчизники витрачають на «телефон» менше $3 на місяць. У Грузії аналогічні показники становлять $466 і $3,3, в сусідній Молдові — $440 і $4,4.

При цьому в країнах ЄС оператори отримують від своїх абонентів в середньому 30-40 євро, в США — і зовсім $40-70. Тут, зрозуміло, і інший порядок зарплат. Але що з оподаткуванням телеком-компаній? Попри те, що галузь мобільного зв'язку — драйвер економічного зростання, податки в цій індустрії набагато вище, ніж в інших країнах Європи, відзначається в дослідженні GSMA. За підрахунками EY, в 2018 р. сумарні фіскальні платежі склали 35% від загальних доходів телеком-ринку. В ЄС же податкове навантаження майже вполовину менше — на рівні 21%.

В чому причина?

«Український істеблішмент демонструє в цілому байдужість до сфери телекомунікацій. У цій індустрії немає повноцінного політичного представництва, ніхто в коридорах влади не представляє її інтереси, на відміну від сільського господарства, металургії, банківської чи фінансової сфери. У разі мобільного зв'язку байдужість змінюється суто споживацьким ставленням», — говорить експерт ринку телекомунікацій Роман Химич.

За його словами, така податкова політика ведеться владою для «примусового перерозподілу капіталу», створеного учасниками ринку мобільного зв'язку. Уряд мотивує такий підхід необхідністю наповнення бюджету. Втім, це може свідчити і про короткозорість цієї політики. Згідно аналізу Deloitte, інвестиції в розвиток телеком-галузі, зокрема, підвищення проникнення високошвидкісного мобільного інтернету, надає мультиплікаційного ефекту на економічне зростання держави.

В Україні ж, схоже, поки вважають за краще отримувати лише короткостроковий прибуток. «Джерелом специфічного податкового навантаження на галузь мобільного зв'язку є як регуляторні платежі, такі як збір за проведення обов'язкового радіочастотного моніторингу, так і збір з послуг мобільного зв'язку в Пенсійний фонд», — пояснює радник з регуляторних питань оператора «Київстар» Артем Фреюк. Він підкреслює, що таке фіскальне навантаження зменшує привабливість України для інвестицій, а значить, і несе ризик того, що країна позбудеться переваг завдяки цифровізації економіки.

Реклама на dsnews.ua

Мобільні ж оператори інвестують чималі кошти в розвиток телеком-інфраструктури країни. За даними GSMA, тільки в 2019 р. трійка лідерів цього ринку вклала в Україну понад 370 млн євро. Для порівняння: інвестиції в організацію швидкісної ж/д лінії Київ — аеропорт "Бориспіль" склали 18 млн євро, в будівництво Бескидського ж/д тунелю — 103 млн грн.

Одним з найбільш суперечливих місць держполітики в цій галузі Химич називає рентну плату за доступ до частот. «Якщо враховувати макроекономічні показники, в Україні мають місце дуже високі ставки рентних платежів за радіочастоти», — говорить експерт.

Що за рентні платежі?

Йдеться про регулярну оплату доступу до радіочастот з боку мобільних операторів. Так як для зв'язку за допомогою радіохвиль (різного спектру в залежності від технологій: так, частоти будуть різними для зв'язку різних поколінь, таких як 2G, 3G і 4G). Крім телеком-операторів, доступ до радіохвиль мають, скажімо, теле- і радіомережі або дрібні гравці ринку бездротових мереж.

І тут варто звернути увагу на диспропорцію. За підрахунками бізнесу, на частку телеком-операторів припадає 27% використання радіочастотного ресурсу (РЧР) України. У той же час вони платять 97% всієї суми рентних платежів за це.

Плата за користування радіочастотним ресурсом в Україні, як показує звіт GSMA, становить 18% від загального податкового навантаження на операторів. Це в шість разів вище середнього показника країн ЄС, де аналогічний показник становить 3% від загальної суми податкових платежів.

«В Україні відсутня прозора і зрозуміла методика визначення ціни спектра. Рентна плата за використання частот встановлюється, як правило, виходячи з уявлень парламентаріїв і позиції регулятора, скільки може становити рентна плата за РЧР в тому чи іншому діапазоні. Будь-якою виразною методологією або розрахунками вона не підкріплена. Плата за кожен мегагерц спектра відрізняється в залежності від використовуваних частот. Наприклад, для частот 900 МГц і 1800 МГц, які використовуються операторами для надання послуг 4G, рентна плата найвища», — розповідає Химич.

Ще до недавнього часу ряд користувачів РЧР, потенційно придатного для нових технологій (4G, 5G), платили ставку 45 грн за 1 МГц частоти, додає Фреюк. Оператори ж за один мегагерц платять 23 тис. грн. Лише недавно ситуація дещо вирівнялася — з липня ставки в "дешевому" діапазоні підняли до 458 грн за 1 МГц, а вже з 1 січня 2021 р. вони повинні будуть вирости до 3 тис. грн за 1 МГц.

Ситуацію ускладнюють ще й так звані спектральні коефіцієнти, наприклад, що підвищують і без того високу плату для тих користувачів, у яких частоти сконцентровані. До справедливості такого підходу виникають логічні запитання, адже мова йде про діапазони, надані державою для розвитку 4G-зв'язку, і більшу рентну плату в результаті платять ті, хто надає послуги більшій кількості абонентів, тобто два лідери мобільного ринку — «Київстар» і Vodafone .

Що можна зробити?

Рік тому на інвестфорумі в Маріуполі Кабмін і трійка операторів підписали меморандум про взаєморозуміння. Телеком пообіцяв забезпечити максимальне покриття країни послугами мобільного зв'язку 3G і 4G. Держава, в свою чергу, заявила про необхідну підтримку цієї галузі, зокрема, не підвищувати податкове навантаження.

І якщо оператори свою частину угоди активно виконують, то з боку влади ситуація виглядає не так оптимістично. Так, зміни до Податкового кодексу, запропоновані урядом в законопроекті №4101, передбачають індексацію рентної плати за користування РЧР на 11,6% в наступному році. А це — додаткове навантаження на мобільних операторів на суму майже в 240 млн грн, говорить Артем Фреюк.

Він нагадує і про неефективні вже спектральні коефіцієнті: своє завдання — ефективний перерозподіл частот між операторами — вони вже виконали. За підрахунками «Київстару», тільки від скасування коефіцієнтів держава отримає близько 78 млн грн в рік в бюджет, оскільки таким чином всі гравці ринку будуть в рівних умовах і платити однакові податки на спектр.

Аналітика GSMA пропонує інший шлях — зменшення податків і зборів, щоб стимулювати операторів нарощувати інвестиції в інфраструктуру. Серед пропозицій профільної асоціації — скасування індексації рентної плати та платежу за радіочастотний моніторинг, зниження її ставки на 50% на період розгортання 4G — до 2025 р.

Про скасування збору за моніторинг РЧР говорить і телеком-експерт Роман Химич. Він також рекомендує вирівняти ставки користування за частоти для всіх комерційних компаній і уніфікувати податки для операторів мобільних і фіксованих мереж. «Якщо збір в ПФ, то для всіх телеком-компаній, незалежно від використовуваних технологій», — підкреслює він.

Учасники ринку сподіваються, що знайдуть взаєморозуміння з державою. І запевняють: розумний підхід буде вигідний як індустрії, так і країні. За рахунок скасування спектральних коефіцієнтів і продажу з аукціону спектра в діапазоні 2100 МГц, говорить Фреюк, держава поповнить бюджет набагато ефективніше, ніж підвищенням податкового пресу. За підрахунками «Київстару», з цих частот скарбниця може отримати від 500 млн до 1 млрд грн і ще 207 млн грн на рік рентної плати з нього.

«Що стосується суспільства, інтереси якого постійно виносять за дужки, його інтерес загальновідомий — якнайшвидша поява повсюдного покриття 4G-мереж при збереженні досягнутої в містах якості і мінімально можливих цінах. Для цього, очевидно, державі необхідно хоча б виконувати вже наявні в неї зобов'язання не підвищувати податкове навантаження», — резюмує Химич.

    Реклама на dsnews.ua