Через заблоковані порти Україна втрачає підприємства, мільярди експортних доларів та податки, — ЕП
Блокування портів Великої Одеси фактично позбавило українські гірничо-металургійні підприємства можливості нормально працювати на експорт
Альтернативні маршрути через західний кордон та європейські порти настільки дорогі, що для частини виробників дешевше тимчасово зупинити видобуток, ніж працювати зі збитками. Ціна питання – втрата близько $500 млн експортної виручки лише у другому півріччі. Але наслідки виходять далеко за межі галузі: це скорочення податкових надходжень, валютної виручки, вантажної бази Укрзалізниці та робочих місць у промислових регіонах.
Найбільше від блокування портів постраждав залізорудний сектор, який значною мірою орієнтувався на морські поставки до Китаю та інших віддалених ринків. У 2025 році Україна експортувала понад 31 млн тонн залізорудної сировини, з яких близько 55%, або майже 17 млн тонн, відправлялося морем.
Через блокування портів уже зупинено виробництво на Полтавському та Південному ГЗК. Експерти попереджають: якщо судноплавство не відновиться, протягом кількох тижнів простої можуть поширитися на інші підприємства.
"У підприємств немає маржі, яка дозволяла б покривати такі логістичні витрати. Експорт через західні прикордонні переходи став збитковим. Дешевше взагалі тимчасово зупинити видобуток", — пояснив виданню президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков.
Тонна залізної руди в Китаї коштує близько $100, в той час як лише доставка залізницею до польського Гданська додає щонайменше $68 на тонні. Маршрут через румунську Констанцу може бути ще дорожчим.
Ситуацію погіршують високі ціни на електроенергію, падіння світових цін на руду, запровадження екоподатку CBAM, квоти ЄС та підвищення тарифів Укрзалізниці на 30%. За таких умов сухопутна логістика не лише дорожча, а й фізично не може замінити морські обсяги.
Найуразливішими залишаються підприємства, які не мають значного внутрішнього споживання руди. Так, група Ferrexpo не має в Україні власних сталеплавильних потужностей, тому її бізнес повністю залежить від експорту – усі вироблені окатки йшли за кордон. Тому, за відсутності додаткового фінансування та відновлення повноцінних відвантажень, наявних грошових ресурсів Ferrexpo вистачить лише до середини вересня, кажуть у компанії.
Не краща ситуація – у Групи Метінвест: там попередили, що видобуток на Об'єднаному ГЗК (Північний, Центральний та Інгулецький) у серпні може скоротитися на 30%, через що місячні обсяги перевезень продукції ГЗК Укрзалізницею впадуть на 1,3 млн тонн.
Додатковим тягарем для підприємства стало підвищення тарифів Укрзалізниці на 30%: у поєднанні з довгою логістикою це збільшило частку залізничного тарифу в собівартості металу у два-три рази. "Це ставить під загрозу виживання не лише ГЗК, а й меткомбінатів, адже виплавка тонни сталі генерує чотири тонни залізничних перевезень", — кажуть у Метінвесті.
За оцінками Dragon Capital, якщо морський експорт руди залишатиметься заблокованим, Україна може втратити близько $500 млн експортної виручки лише у другому півріччі. Втім, наслідки виходять далеко за межі галузі: це скорочення податкових надходжень, валютної виручки, вантажної бази Укрзалізниці та робочих місць у промислових регіонах.
Відновлення безпечної роботи морського коридору має стати державним пріоритетом. Паралельно необхідно знизити внутрішнє тарифне навантаження та домагатися від ЄС підтримки альтернативних маршрутів і перегляду торговельних обмежень, резюмує видання.