• USD 28.2
  • EUR 34.3
  • GBP 38.4
Спецпроєкти

Гроші МВФ не допоможуть. Чому Милованов запізнився зі своєю страшилкою

МВФ цього року не перерахує Україні черговий транш. Тим часом захворюваність на Covid-19 зростає, уникнути введення локдауну, найімовірнішее, не вийде — доходи бізнесу і людей знову впадуть. Чим затуляти дірки в бюджеті?

Міжнародний валютний фонд
Міжнародний валютний фонд
Реклама на dsnews.ua

Гучне зізнання новопризначеного радника

Колишній глава Мінекономіки Тимофій Милованов, призначений радником керівника Офісу президента тільки 22 листопада, вже наступного дня відзначився гучною заявою. В ефірі передачі «Свобода слова» на ICTV він заявив, що до кінця нинішнього року транш макрофінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду (МВФ) Україна не отримає.

«Траншу не буде. Це не реально. Ті, хто розуміє процес, як працює МВФ... Фізично і календарно ми не встигаємо. Траншу в цьому році не буде», — сказав він. На його думку, поки максимально можливе — це приїзд місії МВФ і домовленості на робочому рівні, «якщо дуже добре попрацювати». «Чому це важливо? Тому що таке досягнення домовленостей дає позитивний сигнал фінансовим ринкам і дозволяє Україні залучити фінансування на той період, поки триватимуть переговори з МВФ, на кілька місяців за прийнятними відсотками... Потрібно попрацювати, а вже після цього в наступному році отримати транш, знизити відсотки, за якими ми позичаємо, і тоді перекредитуватися за нижчими відсотками», — пояснив Милованов.

По суті, ексміністр економіки почав новий етап своєї кар'єри з публiчного озвучування того, що інші представники влади бояться сказати вголос: нових траншів від МВФ поки не буде. Відповідно, не буде і іншої фінансової допомоги Україні, адже більшість наших зарубіжних фінансових партнерів ідуть в руслі рішень Фонду.

Результатом напевно стане криза державних фінансів. Бюджет, і без того дефіцитний, не виконується вже зараз, про що публіці розповів ексзаступник все того ж Милованова Павло Кухта. Він, зокрема, заявив, що зараз управління державними фінансами ведеться практично в ручному режимі або в режимі картотеки: «до ночі зводять надходження, на ранок формують пул витрат, які будуть профінансовані, все інше відкладають». За його ж словами (з посиланням на Казначейство), наявні несплачені фінансові зобов'язання станом на 23 листопада становили 9,4 млрд грн, з них 3 млрд за захищеними видатками. Це максимум з початку року і плюс 2 млрд до показників попереднього тижня.

Державна казначейська служба підтвердила зупинку фінансування всіх незахищених видатків — це означає, що держава відмовляється від фінансування насамперед капітальних витрат (ремонт, реконструкція, будівництво тощо).

При цьому тотальний карантин, що насувається, ще більше скоротить надходження до бюджету, і тут уже без швидкого відновлення співпраці з МВФ і отримання нового траншу обійтися буде неможливо, впевнений Павло Кухта. А для цього, за його словами, треба прийняти адекватний бюджет-2021, запустити судову реформу і відновити антикорупційне законодавство.

Реклама на dsnews.ua

Сумна (перед)історія

Нагадаємо, що Рада директорів МВФ ще в червні схвалила надання Україні $5 млрд терміном на 18 місяців в рамках угоди Stand-by. Перший транш за новою програмою в розмірі $2,1 млрд Україна отримала майже відразу — 12 червня. Для виділення чергового траншу до кінця року до Києва приїде місія МВФ, яка оцінить підстави для цього.

Але тут відносини з західними партнерами (одразу з усіма) зіпсував скандал навколо КСУ, який несподівано прийняв рішення про скасування покарання за брехню в деклараціях, що вплинуло на е-декларування. Тим часом в МВФ прямо заявляють, що продовження програми фінансової підтримки України залежить, зокрема, від незалежності антикорупційних органів.

19 листопада Володимир Зеленський зустрівся з послами країн G7 і запевнив їх, що повернути покарання за брехню в деклараціях планується до кінця року. Однак чи вдалося цим заспокоїти «важливих людей» — невідомо. Найімовірніше, в «Великій сімці» вирішили взяти паузу і подивитися, чи підуть за словами справи і які.

З бюджетом-2021 теж проблеми. 16 листопада голова парламентського комітету з податків і фінансів Данило Гетманцев повідомив, що Рада не встигне виконати вимоги МВФ і прийняти бюджет вчасно. За словами нардепа, парламент тільки на початку грудня отримає від Кабміну проєкт на друге читання — а прийняти його в цілому потрібно було до 1 грудня.

Однак уже через день, 18 листопада, президент сказав голові МВФ, що Україна «виконала всі структурні маяки». Втім, у відповідь він почув тільки «настійні рекомендації», не покладаючи рук, боротися з корупцією. Дійшло до того, що 20 листопада голова МЗС запропонував призначити новим послом України в США ексглаву Мінфіну Оксану Маркарову. Мовляв, тому що треба інтенсифікувати переговори з МВФ.

Але поки оперативно домовитися з МВФ не виходить, а дірки в бюджеті треба затуляти прямо зараз. Значить, потрібно шукати інші джерела.

Допомога ззовні не прийде

Отримати гроші від Китаю зараз буде складно. У Пекіні відверто незадоволені тим, що Україна раз по раз відмовляється продати китайським компаніям контрольний пакет акцій підприємства «Мотор Січ». Зрозуміло, що якщо емісари з Банкової звернуться до китайського керівництва з проханням про кредит, то їм там одразу пояснять, що саме треба зробити, щоб такий кредит отримати швидко і під низький відсоток.

Ні, не прочитати віршик, стоячи на табуреті, а натиснути на СБУ і АМКУ, щоб вони не перешкоджали китайцям в їх намаганнях отримати ключові підприємства українського авіапрому. Але тут категорично проти виступають вже американські друзі України. Так, може, з грошима у важкий момент допоможуть США?

Тут теж все непросто. Дональд Трамп здався і запустив формальну процедуру передачі влади, а Джо Байден анонсував призначення в майбутній адміністрації. Це означає тривалий перехідний період, а поки одна адміністрація в Білому домі змінює іншу, ніхто серйозних рішень по Україні не прийматиме.

Більш того, на пост міністра фінансів США Байден просуває Джанет Єллен, яка очолювала ФРС за Барака Обами. Її називають «бюджетним яструбом» — вона прихильниця скорочення держвидатків з одночасним збільшенням підтримки американських фінансових ринків. Для корпорацій в США це добре, для іноземних одержувачів американської допомоги — погано.

Є, звичайно, для України теоретична можливість зіграти на протиріччях Вашингтона і Пекіна — від конкретного питання власності «Мотор Січ» і до більш абстрактного геополітичного впливу в регіоні півдня Східної Європи. Але для таких ігор треба мати кваліфікацію набагато вищу, ніж та, яка є у «Слуг народу».

Ще підтримати зараз Україну фінансово могли б, скажімо, представники Саудівської Аравії, ОАЕ або інші багаті представники арабського світу. Тим більше що певний інтерес до України у них є давно.

Однак інтерес є, а реальних кроків назустріч з боку нашої країни не видно. Тим часом і інвестиційні проєкти, і кредитні готуються досить довго, по 7–12 місяців. Тобто за час, що залишився до нового року, зробити це просто нереально.

Можна, звичайно, спробувати швидко випустити єврооблігації. Однак при тому бюджетно-фінансовому бекграунду, який зараз є в України, залучені таким чином гроші обійдуться нам занадто дорого.

Перерозподілити фінансові потоки

Ще раніше, 9 листопада, Тимофій Милованов в ефірі все тієї ж «Свободи слова» заявив про необхідність емісії коштів для надання фінансування підприємствам на час пандемії.

«Я зараз скажу те, що більшість економістів, які мене знають, будуть вважати неправильним і непопулярним... Я вважаю, що... потрібно закривати бізнес і надавати їм фінансування. Фінансування у нас не вистачає зараз. По суті, це друк грошей», — сказав він. Хоча раніше дотримувався протилежної точки зору.

Однак НБУ виступає категорично проти включення друкарського верстата, причому в цьому питанні він безпосередньо апелює до позиції МВФ. Виходить, владі треба або продовжувати розмовляти з Фондом, або друкувати гроші, але тоді забути про транш від МВФ.

Особливу думку з цього питання висловив в коментарі для «ДС» фінансовий аналітик Олексій Кущ: «Друкування грошей і так відбувається кожного дня. Економіка зростає в номінальному вимірі, і вона за те, щоб монетизація не падала і що гроші потрібно друкувати — і вони друкуються. Питання в тому, куди, по яких каналах ця емісія йде. Зараз вона йде через механізми фінансування комерційних банків, вона йде через механізми викупу валюти на міжбанку, вона йде різним вигодонабувачів. Вона якщо і йде в бюджет, то частково».

На думку експерта, в програмі співпраці з МВФ все одно немає таких грошей, які могли б врятувати бюджет, — близько 100 млрд грн, або $4 млрд. Тому що програма розроблялася за зовсім інших параметрів. В основному це було підживлення на виплату зовнішніх боргів — явно не та критично необхідна сума, яка може вирівняти сам дефіцит або компенсувати його.

    Реклама на dsnews.ua