Дружба на колесах. На кого з олігархів Зеленський змінює Коломойського

Президент України Володимир Зеленський хоче подружитися з найбагатшими людьми країни. Особливо простежується зближення з власником інвестиційно-консалтингової групи EastOne" Віктором Пінчуком
Фото: УНІАН

Минулого тижня прийшла дивовижна звістка: Євразійська економічна комісія, де головною скрипкою, зрозуміло, є Росія призупинила до червня 2020 р. дію антидемпінгового мита на українські сталеві суцільнокатані колеса в розмірі 34,22%. Ясна річ, особливо порадів новини український мільярдер Віктор Пінчук, адже на його компанію "Інтерпайп" припадає понад 90% імпорту залізничних коліс у країни Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). За даними "Схем", цей виробник тільки за п'ять місяців 2019-го продав в Росії труби і колеса на суму понад 1 млрд грн.

Однак новину чи це для Пінчука? Адже митні бар'єри для його продукції зняли якраз після повернення головою українського представництва в Мінську групу другого президента України Леоніда Кучми, який, як відомо, доводиться олігарху зятем. Він уже обіймав цю посаду до 28 вересня 2018 р., а на початку червня був призначений президентом Володимиром Зеленським. Тоді Кучма визнав, що раніше був на переговорах мало не "весільним генералом", а зараз розраховує на результативні рішення.

Звичайно, офіційно призупинення мит не пов'язують з політикою. Нібито цим літом в ЄАЕС нарешті усвідомили, що збиток від антидемпінгових заходів проти українських коліс більше, ніж імовірна загроза від їх імпорту. Розслідування, яке стало причиною скасування загороджувальних заходів, почали на підставі скарги ВАТ БелАЗ і Казахстанської залізниці на дефіцит залізничних коліс. За оцінками Євразійської економічної комісії, в 2019 р. трьом країнам знадобиться 1,7 млн шт. суцільнокатаних коліс, у тому числі 1,5 млн шт. - Росії, 70 тис. шт. - Білорусі та 136 тис. шт. - Казахстану.

Але дивно, чому в цих країнах схаменулися тільки зараз, адже колеса від "Інтерпайп" на їх ринку подорожчали ще з 2015 р., коли ЄАЕС і ввів антидемпінгові мита на цю продукцію з України в розмірі 4,75% від митної вартості, а потім - 34,22%. Примітно, що їх дія була розрахована на п'ять років, тобто до 2020 р., а значить недавнє рішення можна називати навіть не призупиненням, а за фактом скасуванням мит.

Отже, повернемося до політичної складової. Ще наприкінці травня Віктор Пінчук відвідував Адміністрацію Президента разом з Леонідом Кучмою. Про що домовлялися достеменно невідомо. Володимир Зеленський, природно, стверджує, що мільярдер нічого не просив і тільки допомагав умовляти свого зятя знову очолити українську делегацію Тристоронньої контактної групи в Мінську. Як би там не було, Кучма погодився, поїхав на переговори і незабаром для бізнесу Пінчука прийшли гарні новини. Якщо припустити, що це не збіг, то виникає питання, а що натомість, на які поступки пішла в Мінську Україна? Відповіді немає. Поки...

Зате про зближення Пінчука з новою владою є безліч інших свідчень. Насамперед партія "Голос" Святослава Вакарчука, яку пов'язують з цим мільярдером, офіційно попросилася в коаліцію з перемогла на парламентських виборах пропрезидентської "Слугою народу". До речі, "Голос" по суті відкрито підтримується Вашингтоном: посол США в Україні Вільям Тейлор навіть приїжджав в штаб партії в день голосування. У свою чергу і Пінчук також в ладах з Білим домом. Один факт. В минулому році стало відомо, що радник президента США з питань нацбезпеки Джон Болтон отримав гонорар $115 тис. за участь у заходах фонду Пінчука.

Більше того, люди з орбіти мільярдера вже зараз займають важливі посади. З останнього. Радником президента призначений Володимир Бородянський, який очолював пинчуковскую медіагрупи StarLightMedia в 2012-2018 роках Одним з чотирьох незалежних членів наглядової ради "Укргидроенерго" стала екс-заступник міністра економіки і торгівлі Наталія Микольська. Вона встигла побувати партнером у юркомпанії "Саєнко-Харенко", засвітилася у спільних проектах з Фондом Віктора Пінчука, а в минулому році відучилася в Стенфордському університеті на програмі "Нові лідери", яку за рік до цього прослухав Вакарчук. Крім того, за даними ЗМІ, Зеленський планує призначити госуполномоченным Антимонопольного комітету України (АМКУ) адвоката Наталю Буроменскую, яка тільки що балотувалася в нардепи від "Голосу".

Що примітно, нова влада не забули і про інтереси в АМКУ іншого олігарха Ріната Ахметова. Аналогічну посаду може отримати співробітниця Офісу ефективного регулювання Ольга Нечитайло, яка вже була головним спеціалістом в антимонопольному відомстві і вела справи ахметовкого енергохолдингу ДТЕК. І, по всій видимості, вела так, що монополізму в його діях АМКУ не угледів. При цьому є якась спадкоємність передачі "ДТЭКовских справ" у комітеті. Справа в тому, що до останнього часу за ринок електроенергії там відповідала заступник голови АМКУ Марія Ніжнік, яка, зокрема, цієї весни підписала рішення про відмову держкомпанії "Енергоатом" у розгляді справи щодо порушення законодавства про економічну конкуренцію шляхом надання переваг теплових електростанцій (за формулою "Роттердам+").

Якщо ж "зняти" ситуацію загальним планом, то видно дії адміністрації Зеленського на зближення з деякими фінансово-промисловими групами, іншими словами, бажання знайти новий компроміс з олігархами. Правда, ще не дуже зрозуміло, як в цю схему вписується співвласник групи "Приват" Ігор Коломойський, якого опоненти нинішнього глави держави досі називають "ляльководом" на українській політичній сцені. Може, Зеленський вирішив остаточно зірвати з себе ярлик "маріонетки Коломойського" і порвати з ним? Або в Офісі президента все-таки намагаються скласти пазл інтересів усіх названих мільярдерів? Побачимо.