• USD 26.9
  • EUR 31.9
  • GBP 37.5
Спецпроєкти

Їдемо на Кубу? Що чекає Україну, якщо заборонять реєстрацію дизельних і бензинових авто

Мінінфраструктури пропонує з 2030 р. взагалі заборонити ввезення в Україну автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння. Чи вистачить всім бажаючим електромобілів?

Бензинові і дизельні автомобілі можуть опинитися поза законом в Україні
Бензинові і дизельні автомобілі можуть опинитися поза законом в Україні / Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

Ввезення автомобілів в Україну: внутрішнє згоряння неактуальне

Часом українські відомства починають слідувати європейським трендам енергійніше, ніж самі європейці. Міністерство інфраструктури оприлюднило запропонований ним проєкт закону "Про внесення змін до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів". Він передбачає введення поетапної заборони на ввезення і першу держреєстрацію автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ), в тому числі вироблених в Україні.

Етапи такі:

  • з 1 січня 2027 року — автомобілів, що були у вжитку, з дизельними ДВЗ;
  • з 1 січня 2030 року — нових автомобілів з дизельними ДВЗ, а також вживаних і нових автомобілів з бензиновими ДВЗ.

Заборона не поширюватиметься на автомобілі з ДВЗ:

  • для потреб Збройних Сил та інших військових формувань, а також їх подальшу відомчу реєстрацію та облік;
  • для потреб фермерських господарств, за умови держреєстрації для використання за межами автодоріг загального користування при веденні фермерського господарства;
  • отримані у спадок;
  • виготовлені до 1 січня 1981 року (тут, зрозуміло, мова йде про раритетні авто).

У пояснювальній записці зазначається, що законопроєкт розроблений для виконання окремих положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Директиви 2009/33/ЄС Європейського парламенту та Європейської ради від 23 квітня 2009 року "Щодо просування чистих і енергоефективних транспортних засобів автомобільного транспорту". Також завданням закону в разі його прийняття буде стимулювати використання електротранспорту на виконання Національної транспортної стратегії України на період до 2030 р., схваленої розпорядженням Кабміну №430 від 30 травня 2018 р.

Реклама на dsnews.ua

Нагадаємо, що транспортна політика ЄС передбачає скорочення наполовину використання автомобілів на традиційних видах палива в містах до 2030 р., а також повну відмову від них до 2050 р.

Також розробники законопроєкту заявляють, що 90-95% викидів забруднюючих речовин в повітря припадає на автомобільний транспорт з ДВЗ. Виняток — індустріальні мегаполіси, в яких до забруднюючих викидів від автотранспорту додаються шкідливі викиди промислових виробництв.

При цьому, на їхню думку, в разі повної заміни автомобілів з ДВЗ на електромобілі ряд шкідливих речовин більше не буде викидатися в повітря, а також припиниться споживання автомобільного палива, що зменшить попит на нафту і газ і матиме позитивний вплив на зменшення залежності України від Російської Федерації.

З іншого боку, в законопроєкті ні слова не сказано про популярні зараз в світі і в Україні гібридні машини. Тобто ті, які рухаються на електротязі, але мають на борту також ДВЗ. До якої категорії їх віднести?.. Сьогодні вони підпадають під пільги щодо безмитного ввезення електротранспорту. А в Європі їх взагалі більше схильні відносити до електромобілів. Наприклад, французький концерн Peugeot кілька днів тому оголосив, що з 2025 р. перестане випускати автомобілі з бензиновими і дизельними двигунами. Він повністю перейде на випуск машин з гібридними і електричними силовими установками.

Таким чином, перехід з ДВЗ на електротягу, звичайно, тренд, що набирає популярність. Однак чи так швидко і радикально до нього варто підключатися Україні? Чи можна буде через десять років задовольнити попит українців на автомобілі, та ще так, щоб не сильно вдарити по гаманцю? Спробуємо розібратися, що нас чекає.

Пересядемо на "електрику"?

Відразу скажемо: є цілком обґрунтовані надії на те, що до 2030 р. (а скоріше — і зовсім років через п'ять) електрокари зрівняються за ціною з машинами аналогічних класів, а дуже ймовірно, що стануть і дешевше.

Для складання електромобіля не потрібна автомобільна компетенція, машина на електротязі влаштована простіше, в ній на порядок менше рухомих деталей, її збирають роботи без участі людини. По суті, це гаджет з колесами, — саме тому IТ-компанії і кинулися випускати е-мобілі.

Звичайно, найдорожчий компонент електромобіля, який визначає його ціну, — це акумулятор. Сучасні акумулятори великих ємностей досі коштували дуже дорого, що укупі з малими "тиражами" самих електромобілів давало дуже високу їх ціну. Але в новому звіті некомерційної організації Transport&Environment зазначено, що станом на травень 2021-го в Європі і Великобританії було побудовано або заплановано 38 заводів з виробництва акумуляторних батарей для електромобілів. Це зараз одна з найбільш швидкозростаючих галузей промисловості. Коли всі ці гігазаводи запустять виробництво, загальна ємність вироблених ними батарей складе 462 ГВт-год до 2025 р. і 1144 ГВт-год до 2030 р., що досить для забезпечення більш 90% очікуваних продажів нових електромобілів до того року. Згідно з аналізом Transport&Environment до 2025 р. Європа буде займати 20% ринку в світовому виробництві акумуляторів, що зробить цей регіон другим після Китаю.

Відповідно, ціни на електромобілі 2025 р. впадуть, за більшістю оцінок — вони будуть на 10-20% нижче, ніж на аналогічні машини з ДВЗ.

Перейдемо до нашої статистики. В Україні за 2020 р. було імпортовано 78 тис. нових легкових авто і 312 тис. старих легкових авто. У тому числі — 7300 електромобілів. Причому обсяги імпорту помітно впали в порівнянні з 2019-м, що може говорити про стабілізацію ринку. Але навіть якщо врахувати кризовий характер минулого року, навряд чи можна стверджувати, що загальний попит на машини принципово зміниться через 9 років. Хоча структура попиту — цілком можливо, враховуючи здешевлення електрокарів.

Але тут також треба акцентувати, що українці в основному купують старі авто, щоб було дешевше, а це "відстаючий" за технологіями ринок — тобто тут ще будуть переважати бензинові та дизельні моделі. Тому не факт, що до зазначених термінів за допомогою імпортних електромобілів можна буде задовольнити попит.

Проблема вантажівок

З легковими автомобілями більш-менш зрозуміло: електрокари вже зараз випускаються масово і до зазначеного терміну значно подешевшають. А ось як бути з автобусами (основа комунального транспорту) і з вантажівками (життєво важливими для народного господарства)? У проєкті зроблені винятки лише для транспортних засобів для армії і фермерських господарств (і то без права виїжджати на дороги загального користування).

Електричні вантажівки і автобуси, на відміну від легковиків, досі серійно не випускаються. Більш того, світовий автопром вельми скептично дивиться на їх випуск — ніхто навіть не обіцяє, що проблема буде вирішена найближчим часом.

Виникає питання: чим замінити імпортні вантажівки на бензині і дизелі з 2030-го? Серед можливих варіантів — обов'язкове оснащення подібного транспорту газобалонним обладнанням (щоб використовувати зріджений газ) або примус до переходу важкого транспорту на біодизельне паливо — його якраз можна в необмежених кількостях виготовляти в Україні. Однак це все повинно бути прописано в законопроєкті.

Негативний сценарій

Негативний сценарій озвучили наші експерти, які чесно зізналися, що взагалі не розуміють, з якою метою просувається даний законопроєкт. На їхню думку, якщо закон буде прийнятий в нинішньому вигляді і справді виконаний, наслідки виявляться просто катастрофічними.

"У нас буде, як в ЄС. І на нашому ринку це відіб'ється, як на європейському, — сказав "ДС" генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко. — Так само і по вантажівкам. Ніхто ж не забороняє експлуатацію. Експлуатуватися будуть. Питання, наскільки їх вистачить".

Тобто Україну чекає спочатку інтенсивний імпорт всього доступного автотранспорту, а з 2030 року — довге його старіння на тлі повільного переходу на електромобілі. Щось подібне було на Кубі, де позбавлене можливості купувати нові машини населення досі підтримує на ходу автомобілі 1950-х років випуску.

У випадку з електрокарами — критично важлива і розвинена інфраструктура. "На мій погляд, це повна утопія і якась ахінея. Я не знаю, що відбувається і хто такі речі висуває. Більшість цивілізованих країн зараз говорять про заборону ввезення або заборону виробництва дизельних автомобілів, але не бензинових, — сказав "ДС" автоексперт Віталій Новак. — Зараз основний світовий розвиток йде в бік гібридних версій, тому що відразу переходити на чисту електротягу — це нонсенс. У нас в Україні на сьогоднішній момент десь порядку 11 тис. зарядок. Тобто інфраструктура абсолютно не готова до масового переходу на електромобілі".

Позитивний сценарій

"Велика електромобільна революція" ставить за мету взагалі знищити машини з двигуном внутрішнього згоряння, але зараз навряд чи можна стверджувати, що бензиновому автомобілю швидко прийде кінець. По-перше, зрозуміло, що автогігантам, щоб вони не заявляли, доведеться сильно міняти технології виробництва, по-друге, електромобілі, в яких менше рухомих частин, не вимагають настільки регулярного обслуговування, як авто на ДВЗ, — а значить, виробники і дилерські центри недоотримують прибуток.

Можливо, автовиробники захочуть перенести на більш ліберальні ринки виробництво класичних автомобілів. Якщо в Євросоюзі нові фабрики вже не побудуєш, чому б не інвестувати в українські підприємства, які готові робити все: від легковиків до вантажівок і автобусів. Як на рівні викрутної збірки, так і з різного рівня локалізацією. Тобто Україна може прихистити у себе підприємства з випуску машин з ДВЗ популярних європейських марок, заодно отримавши чималі інвестиції. Зібрані у нас автомобілі будуть йти на експорт в країни, які на той час ще не приймуть подібних імпортних обмежень.

    Реклама на dsnews.ua