• USD 27
  • EUR 30.3
  • GBP 36
Спецпроєкти

Економіка коронавіруса. Як насправді допомогти бізнесу не вимерти від Covid-19

Українцям пора звикати до поняття "економіка коронавіруса". І в неї повинні бути специфічна державна політика й особливі бізнес-процеси. Але які?
Фото: Getty Images
Фото: Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Ще недавно Нацбанк заявляв, що коронавірус практично не вплине на українську економіку та обмінний курс, а колишній міністр економіки Тимофій Милованов бачив в епідемії "приховані можливості". Насправді ми стикаємося вже з системним світовою кризою, для активації якого пандемія стала лише спусковим гачком. Простими словами, проблема не в карантинних заходах, а набагато глибше - в кризі самого технологічного укладу, який проявляється у форматі відмирання глобальних технологічних ланцюжків доданої вартості, державний протекціонізм та світових торгових війнах.

Це економічна криза пропозиції, а не фінансова криза попиту (як у 2008-му), та протокол лікування зараз набагато складніше.

Він передбачає не тільки прийом умовних "антибіотиків" і "вітамінів" у вигляді знижених процентних ставок і трильйонів доларів додаткової емісії, але і складний комплекс фіскально-регулятивних інструментів, здатних дати імпульс для зародження нового циклу ділової активності та формування інноваційної лінійки товарів глобального попиту, здатних масштабувати виробництво в рамках світової економіки і перейти з розряду наукових розробок та промислових зразків товари повсякденного вжитку. Тільки при таких умовах світова економіка отримає черговий імпульс розвитку, намацає дно і відштовхнеться від нього, перейшовши в фазу випереджаючого зростання, як це буває при масовому освоєнні нових технологій.

Побита фраза: криза - це не тільки втрати, а й нові можливості. Тут можна згадати висловлювання французів про те, що будь-яке порівняння кульгає. В даному випадку необхідно чітко усвідомлювати, що для реалізації нових можливостей необхідно довіру інвесторів, які дадуть нам гроші і впевненість, що ми зможемо зробити свій національний продукт. А такий ірраціональний капітал поведінкової економіки, як довіра і впевненість, дуже швидко девальвує під час кризи.

Саме в цьому і криються невидимі резерви зростання національних економік. Для подолання кризи вже недостатньо емітувати мільярди доларів, євро, фунтів та юанів. Це буде золота ера не центральних банків та урядів. Урядів, які зможуть емітувати таку "валюту" поведінкової економіки, як довіру інвесторів і впевненість споживачів. І конвертованість цих валют буде залежати від ефективності тих чи інших дій влади в умовах кризи, а саме у знаходженні складного балансу інтересів держави, суспільства та бізнесу.

Подарували, що не шкода

Почнемо з держави. Нашим парламентом на швидку руку прийнятий закон, покликаний амортизувати епідеміологічний шок на економіку та передбачає, зокрема, внесення змін у Податковий кодекс.

Реклама на dsnews.ua

Що ж запропонувала влада бізнесу? По-перше, держава обіцяє не застосовувати штрафні санкції та не нараховувати пеню за порушення податкового законодавства, що, втім, не звільняє бізнес від зобов'язання таки виконати ці вимоги. Термін дії послаблення по штрафах: з 1 березня по 30 квітня, а по пені - з 1 березня по 31 травня 2020 р. Крім того, бізнес обіцяють документально не перевіряти з 18 березня по 18 травня, що в умовах карантину виглядає не як пільга, а як сувора реальність. Для фізичних осіб дозволили подавати річну декларацію про доходи і майновий стан до 1 липня замість звичного 1 травня, що також абсолютно виправдано, оскільки дозволить уникнути численних черг в податкових органах в кінці квітня. На березень-квітень введена пільга по сплаті податку на землю та податку на комерційну нерухомість. На цей же період поширюється пільга для платників єдиного податку у частині сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) та скасовані штрафи за несвоєчасну сплату. Горезвісна "РРОизация" малого бізнесу відкладається до 1 січня 2021-го. Позичальники звільняються на два місяці від сплати штрафних санкцій за прострочення кредитних платежів.

Навіть побіжний аналіз дозволяє зрозуміти, що перед нами набір пільг, запропонованих бізнесу за принципом "а що нам не шкода подарувати". Почнемо з того, що несплата штрафів або скасування перевірок допоможе хворій економіці, як мертвому припарки: такі інструменти підтримки добре працюють на етапі зростання і бурхливого розвитку, особливо коли відбувається детінізація. Зараз же буде протилежний процес. Істотні послаблення отримав лише великий бізнес (пільга на сплату податку на землю та комерційну нерухомість), так як саме великі підприємства володіють великими земельними ділянками та виробничими приміщеннями. З іншої цільової ніші ці пільги допоможуть лише власникам ТРЦ і офісних центрів, які з об'єктивних причин зіткнуться з різким падінням доходів або навіть їх обнуленням. В інших випадках дана пільга піде на підтримку найбільших ФПГ країни.

Інший блок пільг щодо суб'єктів малого бізнесу, але його інструментарій вкрай обмежений: по суті, платникам єдиного податку дозволили не розраховуватися вчасно, що не звільняє їх від самого фіскального зобов'язання, з реальних інструментів підтримки - лише двомісячна пільга по сплаті ЄСВ. Яка її ємність? Як правило єдинники не тримають людей в штаті і нараховують ЄСВ, виходячи з умовно одного зайнятого, тобто за ставкою 22%, нарахованої на, як правило, мінімальну зарплату в 4,7 тис. грн. Тобто мова йде про пільгу в розмірі трохи більше 2 тис. грн за два місяці...

Нарешті, система держпідтримки практично не торкнулася середній бізнес, а це зараз майже половина ВВП країни.

Таким чином, "реанімаційний пакет" уряду можна умовно розділити на три групи інструментів підтримки:

1) безглузда: скасування перевірок і штрафів, перенесення термінів подання декларацій;

2) імітація підтримки малого бізнесу на пару тисяч гривень і лише тимчасова відстрочка основних фіскальних платежів;

3) реальна пільга на користь великого бізнесу, яка, крім ТРЦ і офісні центри, має досить слабке обґрунтування.

Два шоку і ліки

На даний момент бізнес-середовище в Україні зіткнулася з двома базовими шоками: шоком реалізації, з-за чого рівень доходів або критично скорочується, або взагалі обнуляється, і шоком постійних витрат, які в будь-якому випадку потрібно формувати: відсотки за кредитами, орендні платежі, податки, зарплата персоналу і т. д.

Для компенсації цих втрат і амортизації кризи державі потрібні гроші і багато. А де їх взяти, якщо недонадходження до держбюджету за підсумками першого кварталу складуть мінімум 20%, і цей дефіцит буде лише наростати (із-за різкого падіння платоспроможності населення і сектора торгівлі, скорочення експорту та імпорту і, природно, податкових платежів). Прозвучать пропозиції взяти черговий кредит у МВФ під ще більш принизливі для країни умови, тобто зайти в ту ж саму пастку причинно-наслідкових зв'язків: криза - допомога МВФ - токсичні для зростання економіки умови співпраці - ще більшу кризу - допомога МВФ.

Але є й інший варіант, назвемо його теоремою Зеленського: негайний початок переговорів з Лондонським клубом про реструктуризацію державного боргу перед приватними кредиторами і Паризьким клубом щодо боргу перед іншими державами та МВФ. Умови реструктуризації можуть не включати списання частини боргу: для нас головне - збільшення терміну погашення до 25-30 років і зниження ставки купона до 2-3% річних. До цього варто додати і реструктуризацію внутрішніх боргів за емітованими ОВДП. Тут період обігу конверсійних облігацій, випущених замість ОВДП, може бути менша - до 10 років, а ставка купона - плаваюча, прив'язана до індексу споживчої інфляції за рік (січень-грудень до аналогічного періоду минулого року) плюс додаткові 2-3%. Досвід подібної реструктуризації в України вже був у 1998 р., до речі, теж після кризи, що прийшов з Азії.

Скільки грошей це може принести? Суму 420 млрд грн, закладену в бюджеті на виплату боргів, називати безглуздо. Мова може йти лише про засоби, закладених на оплату відсотків (145 млрд грн) і сальдовий показник погашення старих боргів мінус залучення нових (приблизно 70-80 млрд грн). Крім того, варто прийняти рішення про збільшення планового дефіциту бюджету з нинішніх 2% ВВП до 4-5%, що принесе додаткові 130 млрд грн. Як їх залучити в умовах реструктуризації старих боргів і закриття ринків капіталу? Тільки задіюючи ресурс держбанків і емісійний механізм НБУ. Держава повинна випустити цільові "коронавирусные облігації", які куплять держбанки і Нацбанк. Сумарно отримуємо фонд стабілізації економіки ємністю близько 350 млрд грн, які можна використовувати як на підтримку бізнесу, так і на посилення соціальної системи.

Які це могли б бути заходи? По-перше, звільнення підприємств від сплати податку на прибуток за другий квартал і повернення вже перерахованих авансів. По-друге, населення звільнення від сплати прибуткового податку протягом другого кварталу. Крім того, скасування ЄСВ для тих компаній, які збережуть на час карантину сплату за простій не менше двох третин заробітку найманих працівників. При цьому держава через спеціальний фонд могло б компенсувати штатникам, що залишаються в режимі простою, що залишилася одну третину середньомісячного доходу на час карантину.

Тобто відбулася б різнорівнева реструктуризація зобов'язань: спочатку держава реструктуризувала свої борги перед кредиторами і отримало фінансову фору в розмірі приблизно 200 млрд грн, а потім приблизно ця сума була використана для реструктуризації зобов'язань бізнесу і населення перед державою. І вийшов би подвійний, кумулятивний ефект: не просто економія 200 млрд грн видатків бюджету, а рецепція цих ресурсів населенням і реальним сектором економіки.

Єдина складність - процес буде разноскоростным: вивільнення витрат на обслуговування боргу відбувається пропорційно графіком погашення, а вливання коштів амортизаційного, антикризового пакету повинно відбутися протягом другого і третього кварталів поточного року. Тобто без квазіфіскального участі НБУ тут ніяк.

Не менш важливо і зниження до 5-10% ПДВ, нарахованого на соціальні товари і послуги, що дозволило б мінімізувати зростання цін (на даний момент пільга по ПДВ введена лише на медичне обладнання). На період дії карантину варто було б скасувати ПДВ на енергоресурси, реалізовані кінцевому споживачу: на нафтопродукти і природний газ населенню і бізнесу, на теплову енергію - фізособам.

З урахуванням того, що в герметичній монетарної моделі "банки - НБУ" в системі випуску депозитних сертифікатів закрито зараз до 200 млрд грн, необхідно відв'язати ставку по них від облікової ставки НБУ, що дозволить вивільнити значну частину цих коштів і спрямувати їх у реальний сектор для стимулювання відновлення економіки. Для цього необхідно виконати декілька умов: держава повинна запустити спецфонд компенсації відсоткової ставки за методом відкритого вікна для всіх суб'єктів малого і середнього бізнесу (МСБ), у зв'язку з чим сам фонд повинен поповнитися 20-30 млрд грн прибутку НБУ. Схему кредитної стимуляції потрібно запускати вже після завершення карантинних заходів, так як на період вимушеного простою виділення кредитів практично безглуздо, а розблокування ресурсів, пов'язаних на даний момент депозитними сертифікатами, в період паніки загрожує перетіканням цих грошей на валютний ринок з метою посилення курсових спекуляцій.

Час подумати про бренд

Що стосується рекомендацій бізнесу, настав саме той час, коли можна посилити роботу в напрямку розвитку онлайн-сервісів і дистанційного обслуговування (там, де це можливо). Можна подумати про продаж дисконтних карток "майбутнього" з зобов'язанням обслуговувати клієнтів з мінімальною виробничою/торговою націнкою. Щось на кшталт "купіть собі майбутнє з максимальними знижками": заплатіть сьогодні, а завтра ми продамо вам товар/послугу з рентабельністю 1%. Природно, такі ідеї реалізуються лише щодо компаній з хорошою репутацією.

Цікавий алгоритм роботи під час кризи запропонував Дмитро Деркач, співзасновник відомої мережі кінотеатрів. Свій антикризовий план він сформулював наступним чином.

1. Заспокойтеся. Всі рішення про закриття вже прийняті. Ви вже не можете на це вплинути.
2. Виберете, за що можете платити, а від чого треба відмовитися, або перенесіть витрати на майбутнє. Слід перейти в режим максимальної економії.
3. Зберегти кадровий потенціал (переклад співробітників на оплату 2/3 окладу у зв'язку з вимушеним простоєм) та складіть план реструктуризації всіх платежів, які можна відстрочити. Але люди найважливіше: "Ми відповідаємо за наших співробітників, ми не можемо залишити їх без грошей".
4. Підсильте роботу по підвищенню лояльності клієнтів у разі, якщо після вимушеного простою якість послуги не так швидко вийде на колишній рівень. Турбота про клієнтів - це самий короткий шлях до капіталізації бренду компанії навіть в умовах кризи (або тим більше в умовах кризи).
5. Зведіть всі комунікації центрального офісу до спеціальних онлайн-сервісів.
6. Використовуйте вільний час для запуску "онлайн-університету" компанії з метою проведення тренінгів та підвищення професійного рівня співробітників.
7. Діліться рецептами мінімізації кризи з іншими підприємцями.

Що стосується глобальних завдань українського бізнесу, то нинішня криза - це чергова можливість задуматися про трансформації великих сегментів економіки в закриті промислові кластери на стику науки, освіти і виробництва з державним структуроутворюючим елементом в центрі для забезпечення ефективного трансферу технологій і інновацій. Але тут не обійтися без системної державної політики. Як зазначав великий економіст Йозеф Шумпетер, "політичної зрілості не можна досягти без розуміння, що заходи, що вживаються в економіці, - це теж політика".

Незабаром найбільші економіки світу візьмуть курс на кластеризацію своїх економік, тобто перенесення транснаціональними компаніями стратегічно важливих галузей назад на батьківщину. Від імпортозаміщення країн ця стратегія буде відрізнятися тим, що кластер націлений не тільки на географічну локалізацію виробництва товарів для власних потреб, але й на їх експорт у країни-невдахи, які під час чергового раунду глобальної дефрагментації, викликаної вже не вірусом, а ще невідомих нам "чорним лебедем", опиняться в ще більш важкій фазі кризи, ніж Україна тепер. А це означає, що у нас є лише один шлях: вирішення поточних проблем з допомогою вивірених тактичних кроків і вибір найбільш ефективної стратегії розвитку. Найближчим часом державні інститути повинні показати свою зрілість, суб'єктність і легітимність в очах населення. Влада повинна вибрати, що їй важливіше: віддавати борги до останнього українця або рятувати економіку. Виклики перед країною стоять безпрецедентні, і тому будь-яка критика таких рішень, як планова емісія, реструктуризація, обмеження зростання цін і т. д., буде звучати як критика мобілізації під час повномасштабної війни. Зараз ми вступаємо в економічну війну, а на війні як на війні...

    Реклама на dsnews.ua