Фінансова архітектура відновлення. Якої підтримки насправді потребує український ритейл

З початку повномасштабного вторгнення ворог знищив в Україні 2,1 млн кв. м складських площ класу А і Б, завдаючи максимально шкоди саме тій інфраструктурі, яка забезпечує мільйони людей продовольством і товарами першої потреби. Очевидно, щоб втримати галузь у таких умовах, недостатньо навіть потенціалу і адаптивності великого бізнесу в сфері ритейлу. Навіть гігантам ринку доводиться ухвалювати болючі стратегічні рішення. Для прикладу, "Фоззі Груп", понад 20 об´єктів якої зазнали руйнувань за два останніх місці, оголосила про звільнення з 1 листопада частини офісного персоналу, зокрема, в мережі "Сільпо" та логістиці. "Ми втратили частину інфраструктури й товарних запасів. Частину проєктів і завдань ми ставимо на паузу, від частини відмовляємося, для інших шукаємо нові рішення", — пояснили в холдингу.

А, наприклад, у компанії Zepter International Ukraine, відомої виробництвом і продажем товарів для здорового способу життя, яка ще влітку втратила центральний склад під Києвом, вже відновили операційний ланцюжок, задокументували збитки та вистояли всією командою. "Цей досвід ще раз нагадав мені, що стійкість бізнесу — це не лише про процеси, активи чи плани на випадок надзвичайних ситуацій. Це насамперед про людей, які в критичний момент вирішують рухатися вперед. Ми втратили наш склад. Ми не втратили нашу команду, нашу віру в компанію чи нашу рішучість продовжувати працювати в Україні", — розповів Валерій Лихвар, керуючий директор українського представництва Zepter.

Утім, до зусиль бізнесу потрібна також продумана і багатовекторна підтримка з боку держави. Йдеться передусім про доступне кредитування і страхування, і, на жаль, за обома цими напрямками є великі проблеми.

Попри те, що в Нацбанку відзначають стійке зростання кредитного портфеля бізнесу, цей факт не повинен вводити в оману. Показник поліпшується на тлі низької бази попередніх періодів, і йдеться не так про розвиток чи розширення, як про вимушене залучення коштів на відновлення втраченого майна. Комерційні позики залишаються надто дорогими, тому третина усіх гривневих кредитів бізнесу припадає на пільгову програму "5-7-9%". Прогнози щодо вартості грошей невтішні — НБУ щойно розпочав новий цикл підвищення ставок.

Комерційний ринок страхування пробуксовує ще сильніше. За оцінками Мінекономіки, через війну підприємства щороку втрачають основних засобів на $4–10 млрд, тоді як поточна ємність українського ринку страхування та перестрахування становить мізерні $1–1,5 млрд. До того ж цей інструмент практично заблокований у регіонах підвищеного воєнного ризику.

Як діяти в таких умовах? Розглянемо ключові механізми державної підтримки, які можуть допомогти постраждалому бізнесу, зокрема великому ритейлу, вистояти або відновити роботу.

Пільгове кредитування: до мільярда на відновлення

Мабуть, найперша і найбільш обговорювана пропозиція — розширити державну програму пільгового кредитування "Доступні кредити 5-7-9%" на великий бізнес, щоб підтримати ті підприємства, які зазнали руйнувань від російських обстрілів. Потреба особливо помітна на прикладі великого ритейлу і провайдерів складських послуг. Саме їхня інфраструктура є легкою ціллю для ворожих повітряних атак, а збитки від прильоту можуть сягати мільярдів гривень. Однак, нагадаємо, чинні умови програми розраховані лише на МСБ (причому без іноземних бенефіціарів).

Відомо, що в парламенті дискутують про надання доступу до програми "5-7-9" і для великих підприємств, однак конкретних рішень ще не ухвалювали. Хоча технічна можливість, безумовно, є. "Завдяки "5-7-9" в Україні вже є перевірена архітектура пільгового кредитування. Для постраждалого великого ритейлу, виробників продуктів і розподільчих центрів її кращі практики можна адаптувати, залучивши довгий і доступний ресурс європейських банків та спеціальних фондів, — пояснює в коментарі ЕП перший заступник голови Фонду розвитку підприємництва Валерій Майборода. – За чіткої державної програми й розподілу ризиків банки-партнери зможуть спрямувати ці кошти бізнесам, від яких залежить базове постачання країни".

 "Ми будували, інвестували, але настав час, коли самі, без підтримки держави, без пільгового кредитування не впораємося. Потрібні хоча б якісь фінансові інструменти, щоб підтримати зруйновану логістику і відновити роботу", — каже співзасновниця "Епіцентр К" Галина Герега.

Сама вона неодноразово виступала саме за розширення програми "5-7-9", однак, як виявилося, в уряду знайшлися інші відповіді на прохання надати "хоч якісь фінансові інструменти" на відновлення.

Отже, ще одне рішення — програма пільгового кредитування на поповнення обігових коштів з компенсацією 5% від ринкової ставки: одна компанія (або група) може взяти до 1 млрд грн. Це означає, що великий бізнес нарешті зможе прокредитуватися за зниженою ставкою в масштабах, порівняних зі збитками. Але важливо уточнити: судячи з урядової комунікації, ця програма працюватиме під конкретну мету: розширити можливості бізнесу закупляти продукти харчування, ліки та інші необхідні товари, щоб оперативно постачати їх населенню. Ще раз наголосимо: тут ідеться про підтримку операційної діяльності.

Що ж до капітальної складової, то планується розширення державної підтримки великих проєктів на паливний сектор, логістику, торгівлю та переробну промисловість. Пільгові кредити, зокрема, можна буде залучати для відновлення складської інфраструктури. Фінансові умови тут схожі: держава компенсуватиме 5,5% річних від ринкової ставки банку. Однак компанія (чи група) може взяти до 1 млрд грн (утім, є й нижній ліміт — 30 млн для прифронтових та 100 млн грн — для решти територій).

Важливо, що банки мають змогу забезпечувати відповідне фінансування, хоча й тільки після прискіпливої оцінки кожного кейсу. "Конкретні умови для клієнта залежатимуть від параметрів проєкту, його здатності генерувати кошти для погашення кредиту, відповідності вимогам програми та результатів кредитної оцінки банку. Для нас принципово, щоб пільгове фінансування допомагало компанії відновити або посилити роботу, а джерело погашення було зрозумілим і після завершення періоду державної підтримки", — пояснює голова правління "Ощадбанку" Юрій Каціон.

А в прес-службі UGB (Укргазбанк) нам повідомили, що на поточний момент банк уже обслуговує та фінансує ключових ритейлерів, при цьому для участі в анонсованій урядом програмі пільгового фінансування бізнесу звернувся до Національної установи розвитку та подав відповідні документи.

Компенсації і страхування: мала допомога, великі плани

В Україні діє програма державної підтримки бізнесу, яка передбачає два механізми: прямі компенсації за майно, пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій на територіях підвищеного ризику та часткову компенсацію страхових премій за договорами страхування воєнних ризиків.

У першому випадку йдеться про нерухомість, зокрема виробничі, адміністративні та складські будівлі, окремі приміщення, виробниче обладнання та інженерні мережі. У вересні уряд розширив перелік майна, додавши пальне, транспорт для його перевезення та зберігання, сільгосптехніку, вантажівки й причепи вагою понад 7,5 т. Також до територій підвищеного ризику включили Київ та область, де останніми місяцями фіксуються найбільш масштабні і масові руйнування складів та великих магазинів. На нашу думку, ці заходи можуть дещо посилити захист логістичної інфраструктури ритейлу, хоча максимальна сума компенсації залишається обмеженою 30 млн грн на підприємство. Участь у механізмі компенсації передбачає внесок у розмірі 0,5% від суми заявленого ймовірного збитку.

У другому випадку держава компенсує частину страхової премії за договорами страхування воєнних ризиків. У вересні максимальний річний ліміт такої компенсації для одного підприємства збільшили з 3 до 5 млн грн. Це полегшує придбання страхового захисту, але для великих торговельних мереж сума державної підтримки все одно може бути невеликою порівняно з потенційними збитками від знищення складів або гіпермаркетів.

Утім, на ринку страхування кардинальні зрушення можуть відбутися не раніше наступного року, причому за виконання важливих умов. У Мінекономіки пропонують новий механізм страхування воєнних ризиків, побудований навколо спеціального фонду, що, як очікується, буде наповнюватися з державного бюджету, коштом міжнародних донорів і самого українського бізнесу. Уряд планує мобілізувати внутрішній ресурс в еквіваленті $1 млрд за рахунок підвищення податків або мит (найперша пропозиція — підняти ПДВ на 1 п. п. до кінця воєнного стану). При цьому іноземних донорів (ЄС, МВФ, Світовий банк) попросять докласти ще $2–3 млрд. Спецфонд також наповнюватимуть самі компанії, які добровільно зголосяться взяти участь в програмі — за ставкою 2% від обраної суми покриття в межах встановленого ліміту ($10 млн). Вважається, що таким чином вдасться надати імпульс приватному ринку страхування і перестрахування, знизивши вартість ризику. Іншими словами, ринкові страхові премії (на застраховане майно понад державний ліміт) мають стати більш підйомними для бізнесу.

Варто зазначити, що системні українські банки вже виявляють готовність долучитися до відповідного механізму страхування за певних умов. Так, в "Ощадбанку" нам пояснили, що чекатимуть на затвердження чітких правил програми: які саме події покриваються, як встановлюється розмір збитків, у які строки робити виплати та як страховий захист поєднується з умовами кредиту. "Участь "Ощадбанку" може включати фінансування проєктів, що відповідають умовам такого механізму, розрахункове обслуговування та роботу з клієнтами залежно від затвердженої моделі програми", — уточнив Юрій Каціон.

У прес-службі UGB також підтверджують намір виступити фінансовим посередником в зазначеній програмі у разі її запуску.

Утім, ми прогнозуємо, що на шляху цієї ініціативи виникнуть серйозні перепони, навіть попри те, що відповідна стаття закладена в представлений парламенту проєкт бюджету на 2027 р. Справа в тому, що все може спрацювати лише за виконання умов, пов´язаних з політичною волею, як в Україні, так і за кордоном. По-перше, міжнародні партнери ще не підтверджували нам мільярди доларів на відповідну ініціативу. По-друге, системне підвищення податків у будь-якій формі вкрай непопулярне у Верховній Раді (як і в суспільстві загалом), особливо коли йдеться про бенефіціарів в особі великого бізнесу. Може знадобитися інформаційна кампанія, щоб переконати суспільство, чому порятунок логістичної інфраструктури, зокрема продуктових мереж, вартує підвищення податку на споживання (або мит). Одним з аргументів може стати залучення самих покупців до кола бенефіціарів програми, що створить у суспільстві відчуття справедливості у розподілі ризиків, збитків і допомоги.

Податки: зменшити, зрізати, відтермінувати?

Що стосується постраждалого бізнесу, то тут популярними є менш екзотичні інструменти підтримки через податкову політику: зниження ставок, відтермінування платежів тощо.

"Невелике тимчасове зменшення податкового навантаження дозволить бізнесу швидше відновити обсяги операцій через заміщення втрачених запасів, зберегти робочі місця та повернутися до сплати податків у повному обсязі", — пояснили нам у мережі Metro з ремаркою, що може йтися про місцеві податки.

За податкові знижки як спосіб допомогти постраждалому бізнесу та сприяти економічному розвитку виступає і співвласник "Нової Пошти" Володимир Поперешнюк.

Своєю чергою співвласниця Rozetka Ірина Чечьоткіна на зустрічі з парламентарями попросила хоча б "відтермінувати податки, щоб ми мали змогу відновитися", нагадавши, що мережа після влучання ворожої балістики втратила під Києвом розподільчий центр за $70 млн і товару на мільярди гривень.

Серед інших ідей можемо запропонувати компенсацію частини завданих обстрілами збитків через тимчасове зменшення податкових ставок.

Утім, наскільки нам відомо, досі не з´явилося системних рішень або проєктів, які б базувалися на знижені податкового навантаження і стосувалися великого ритейлу.

Додамо, що ми заздалегідь направили запити до Мінфіну і Мінекономіки з проханням докладніше розповісти про пільгове кредитування, компенсації, страхування воєнних ризиків, можливість зниження податків та інші інструменти підтримки постраждалого бізнесу, зокрема великого ритейлу, але відомства не відповіли до моменту публікації. Відмовився від коментарів і один із заступників комітету Верховної Ради України з питань економічної політики. Найімовірніше, відповідні програми все ще розробляються — і влада ще не має комплексного бачення проблеми і тому не готова говорити (або пропонувати) більше, ніж офіційно озвучує уряд.

Не лише грошима

Досі ми розглядали програми, за якими уряд так чи інакше може допомогти постраждалим компаніям. Але державі не обов´язково прямо витрачати гроші, щоб спробувати поліпшити становище бізнесу. Наприклад Фонд держмайна вже запропонував ритейлу понад 160 тис. кв. м приміщень під склади (хоча цього недостатньо). В інших випадках корисно просто змінити регулювання.

На нову хвилю логістичного терору, що розпочалася з початку серпня, оперативно відреагував Нацбанк. Він рекомендував комерційним банкам не переривати кредитування постраждалого від обстрілів, але життєздатного бізнесу та ухвалив два пакети регуляторних змін. У першому дозволив банкам не визнавати дефолту позичальника в разі короткострокової реструктуризації через наслідки обстрілів. А в другому — дав можливість приймати як забезпечення майнові права на виручку за вже відвантажений товар, виконані роботи чи надані послуги (з коефіцієнтом ліквідності 0,3). Ці заходи мають спростити доступ до кредитування в умовах, коли потенційний позичальник втрачає можливості надати банку звичайну заставу, як-от нерухомість. Зрозуміло, що це актуально в період, коли ворог знищує виробництва, склади і магазини. Хоча нововведення, напевно, дасть більше користі, виробникам, а не ритейлерам. "Рішення НБУ створює додаткову можливість фінансування для компаній, у яких є підтверджена дебіторська заборгованість, але недостатньо нерухомості чи іншої традиційної застави. Найбільший потенціал ми бачимо в логістиці, дистрибуції, виробництві та постачанні товарів торговельним мережам — там, де продажі з відстрочкою платежу є звичайною частиною бізнес-моделі, — говорить Юрій Каціон, — Для самого роздрібного ритейлу цей інструмент може мати менше значення, бо значна частина покупців платить у момент придбання товару". За його словами, "Ощадбанк" опрацьовує потенційні операції з клієнтами, однак про сформовану практику застосування нового підходу ще не йдеться.

У прес-службі UGB нас також запевнили, що банк планує приймати в забезпечення майнові права на грошові кошти (виручку) та/або готову продукцію. "При цьому рівень покриття кредиту забезпеченням визначатиметься індивідуально та залежить від фінансового класу та рейтингу позичальників, а також проекту, що фінансується", — уточнили в банку.

Що важливо для великого ритейлу, який втратив фізичні активи, банк цікавить не лише ліквідне забезпечення у вигляді нерухомості, транспорту чи обладнання. "Дефіцит фізичної застави в бізнесу, чия нерухомість була знищена може покриватиметься за рахунок державних індивідуальних та портфельних гарантій, гарантій іноземних банків, ризик-шерінгу проектів з міжнародними фінансовими організаціями", — пояснили в UGB.

Бізнес з числа великого ритейлу називає й інші бажані заходи, які взагалі не пов´язані з фінансуванням. Як відомо, у галузі загострилося кадрове питання, бо з вимушеною децентралізацію логістики різко зросла потреба у водіях і складському персоналі. Тому в мережі Metro пропонують розширити можливості бронювання працівників до 70% для критично важливих логістичних функцій. Ще один бажаний крок назустріч ритейлу — максимальне спрощення процесу проходження кордону для критичного імпорту та створення "зеленого коридору" для продовольчих товарів.

Отже, попри точкові ініціативи уряду та Нацбанку, масштабні руйнування критичної інфраструктури вимагають від держави більш комплексної і злагодженої політики з максимальним урахуванням потреб постраждалого бізнесу, адже без дієвих механізмів страхування, доступних кредитів і податкового компромісу галузь ризикує залишитися наодинці з мільярдними збитками. А покупці — з напівпустими полицями та підвищеними цінниками.