• USD 28.1
  • EUR 33.2
  • GBP 36.2
Спецпроєкти

Газовий взаємозалік. Як українцям пробачать борги і заженуть у збитки "Нафтогаз"

Взаємні заборгованості компаній і споживачів на ринку газу досягли десятків мільярдів гривень. Депутати пропонують вирішити проблему взаємним списанням, в іншому випадку — населення отримає нові рахунки за газ

УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Поверніть гроші

«Нафтогаз України» має намір через суд домагатися від газопостачальних компаній примусового погашення боргів на суму понад 24 млрд грн, які вони накопичили за отриманий, але не оплачений газ в період дії режиму спецзобовʼязань (ПСО, public service obligation) на поставку газу населенню.

За даними «Нафтогазу», станом на 31 серпня загальний борг газзбутів склав 24,091 млрд грн. При цьому трохи більше половини — 12,826 млрд грн — припадає на газзбути Регіональної газової компанії (РГК). «Нафтогаз» зазначає, що останні з 1 серпня припинили здійснювати оплату газу, який вони раніше отримали в рамках ПСО. «За липень, останній місяць дії ПСО, газзбути РГК отримали від «Нафтогазу» газ для населення на 340 млн грн, але в серпні перерахували тільки 700 тис. грн», — заявила НАК.

Газзбути, у свою чергу, заявили, що рівень розрахунків за поставлений газ серед компаній — членів Асоціації постачальників енергоресурсів (об'єднує 25 постачальників газу) за січень–червень цього року склав 145%. Такий високий показник пов'язаний з тим, що компанії погашають борги минулих років. «При тому що за січень–липень «Нафтогазом» було нараховано до оплати більш ніж 7,6 млрд грн за спожитий ресурс, члени асоціації сплатили понад 11 млрд грн», — зазначив голова правління асоціації Артем Компан.

Причини боргів

Причин накопичених багатомільярдних боргів за газ перед НАКом дві.

Перша — заниження норм споживання газу населенням, яке не має газових лічильників. Історія і природа перших боргів така: в 2014 р. уряд почав піднімати ціни на газ для населення і, щоб компенсувати зростання витрат тих споживачів, які не мають лічильників і оплачують газ за нормами, знизив ці норми. Зокрема, з 1 жовтня 2014 р. Кабмін зменшив норми споживання на 25–50%, а з 1 квітня 2015 р. — вдвічі. У підсумку, якщо споживач (не маючи лічильника) з однією лише газовою плитою до 1 жовтня 2014 р. платив щомісяця за 9,8 куб. м газу, то з квітня 2015 р. Кабмін дозволив платити йому тільки за 3 куб. м. Це призвело до того, що люди використовували газ в тих же обсягах, що й раніше, а ось грошей газзбутам платили менше, а ті, відповідно, недоплачували «Нафтогазу».

Реклама на dsnews.ua

Друга причина накопичення боргів перед НАКом — заборона НКРЕКУ газовим компаніям виставляти рахунки за ресурс з урахуванням температурних коефіцієнтів. Справа в тому, що газ, згідно з законами фізики, при охолодженні стискається, а при нагріванні — розширюється, тому облік газу, що поставляється споживачам, повинен вестися з поправкою на зміну його обсягів залежно від температури. Оскільки НКРЕКУ це робити заборонила, то облгази, продаючи в зимовий час традиційно великі обсяги газу, дуже втрачали в доходах, нарощуючи борги перед «Нафтогазом».

На чиєму боці суд

Не бажаючи миритися з тим, що уряд знизив норми споживання для населення без лічильників, газові компанії оскаржили ці рішення в судах і виграли їх. Зокрема, на їх користь виніс постанову Верховний Суд 27 листопада 2018 р. і Вищий адміністративний суд 28 січня 2016 р. Підсумкове рішення судів — зниження норм споживання було незаконним і не повинно було застосовуватися. Тому тепер облгази мають право перерахувати населенню платіжки за старими нормами, які діяли до 1 жовтня 2014 р.

Газові компанії оскаржили в судах і заборону НКРЕКУ застосовувати газові коефіцієнти і також виграли — Верховний Суд постановив, що, поставляючи газ населенню, його потрібно приводити до стандартних умов. І тепер постачальники газу можуть виставити населенню нові платіжки, намагаючись компенсувати недоотриману плату за газ за попередні роки.

Тому сьогодні на ринку склалася ситуація, коли, з одного боку, у газових компаній є борги перед «Нафтогазом», а з іншого — у них в руках рішення судів про те, що дії державних органів, які знизили норми і заборонили застосовувати температурні коефіцієнти, були незаконними, і тепер вони можуть спробувати навіть виставити населенню нові рахунки за старими правилами. Тому народилася ідея махнуться боргами, щоб не нарощувати соціальну напруженість на тлі осіннього зростання тарифів на газ.

Давайте мінятися боргами

Йдеться про законопроєкт № 3800-1, яким депутати пропонують провести взаємне списання боргів: газових компаній — перед «Нафтогазом» і боргів населення — перед газовими компаніями.

Також депутати пропонують провести списання й інших боргів. Наприклад, заборгованості теплокомуненерго перед «Нафтогазом» за поставки газу, яка досягає майже 37 млрд грн. Одна з причин цього — в тарифі теплокомуненерго на послуги з теплопостачання була закладена одна ціна газу, а реально ТКЕ купували його за іншою, вищою ціною. Їм різницю в ціні газу, що купується, мав компенсувати уряд, який, однак, грошей так і не виділяв, сформувавши борг у розмірі близько 20 млрд грн. Тому в законопроєкті пропонується обміняти заборгованість ТКЕ перед «Нафтогазом» на борги Кабміну по компенсації різниці в ціні газу. Це стає особливо актуальним напередодні нового опалювального сезону, коли підприємства ТКЕ не можуть оплачувати газ.

Крім того, врегулювання потребують і борги, які сформувалися в облгазів перед «Укртрансгазом» (тобто тим же «Нафтогазом») у зв'язку з тим, що НКРЕКУ не підвищувала своєчасно тариф на послуги облгазів. Зокрема, на 2016 р. тариф облгазам був встановлений на рівні 0,51 грн за 1 куб. м, і він не переглядався до грудня 2019 р., хоча весь цей час обсяги газу, що перекачується облгазами, знижувалися через скорочення його споживання в країні, а витрати облгазів росли. В результаті облгази через відмову НКРЕКУ переглядати тарифи отримали не менше 22 млрд грн збитків і накопичили порівнянні з цією сумою борги перед «Укртрансгазом».

Облгази оскаржили в судах і бездіяльність НКРЕКУ і також отримали рішення на свою користь. Зокрема, Верховний Суд 8 травня цього року зобов'язав НКРЕКУ встановити для компанії «Дніпрогаз» економічно обгрунтований тариф, в який закласти і компенсацію отриманих в попередні роки збитків на 127 млн грн. Той же суд прийняв рішення на користь «Київоблгазу», в яких передбачена компенсація збитків на суму 667 млн грн. Компанія «Харківгаз» виграла суди і може отримати компенсацію в новому тарифі в 589 млн грн. Всього ж облгази заявили вимог компенсувати їм збитки на суму понад 20 млрд грн.

Єдиним джерелом коштів для компенсацій газовим компаніям є підвищення тарифу облгазів на розподіл газу для населення з нинішніх 0,73 грн за 1 куб. м до 1,3 грн. Щоб цього не допустити, автори законопроєкту і пропонують провести взаємне списання і цих боргів: з одного боку, списати борги облгазам перед «Укртрансгазом», з іншого — не підвищувати населенню тарифи на розподіл газу.

Утім, такі «боргові п'ятнашки» з метою взаємного анулювання вимог на ринку все одно не складаються в комбінацію win-win. «Нафтогаз» заявляв, що хотів би отримати живі гроші від газових компаній... Це і зрозуміло, тому що законопроєктом пропонується, щоб НАК не платила дивіденди з розрахунку цієї «сумнівної дебіторської заборгованості» (читай — заборгованості газзбутів), але, як ми розуміємо, краще отримати повну суму в оплату поставленого газу (24 млрд грн), ніж компенсувати якісь відсотки від неї. Отже, платити комусь доведеться. «Нафтогазу», населенню або газзбутам — питання залишається відкритим.

Хоча очікувано відповіді будуть неприємними для побутових споживачів. Усе тому, що рішення судів, які вже зараз є на руках у газзбутів, не можна анулювати ніякими законами. Навіть якщо уявити, що газові компанії відмовляться від претензій до населення щодо недоплаченої їм різниці в тарифах в минулі роки, то відтепер грати доведеться за новими правилами. По-перше, норми споживання газу для клієнтів без лічильників знову підвищаться, а по-друге, газові компанії зможуть виставляти рахунки за ресурс з урахуванням температурних коефіцієнтів, що призведе до обваження платіжок. Таким чином, швидше за все, крайнім після всіх взаємозаліків виявиться не тільки «Нафтогаз», а й пересічний споживач.

    Реклама на dsnews.ua