Недоторканна прибуток. Кому вигідний податок на виведений капітал

Світовий банк змінив свою позицію і тепер підтримує запропоновану Міністерством фінансів модель введення податку на виведений капітал
Фото: flickr.com / Нацбанк України

Високопоставлена чиновниця Світового банку (СБ) - директор з питань України, Білорусі та Молдови - Сату Кахконен на засіданні комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради повідомила, що підтримує скориговану Міністерством фінансів версію законопроекту про податок на виведений капітал.
Мова йде про пропозицію Мінфіну замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (НнВК) поки тільки для компаній з обсягом доходів до 200 млн грн, тобто для малого і середнього бізнесу. За оцінками відомства, у разі введення НнВК відразу для всіх діючих платників податку на прибуток підприємств з 1 січня 2019 р. прямі втрати бюджету складуть 46,7 млрд грн.

У Мінфіні вважають, що введення на першому етапі нового податку лише для малого та середнього бізнесу стане способом скоротити бюджетні втрати. З таким підходом погоджується і Сату Кахконен: "Повну імплементацію законопроекту відкласти до того часу, коли буде сприятлива фіскальна ситуація".

Стратегічна заміна

Петро Порошенко вніс у Верховну Раду проект закону про податок на виведений капітал 4 липня, відразу у версії з урахуванням пропозицій відповідних бюджетних компенсації (законопроект № 8557). У той же день на зустрічі з бізнесом президент сказав: "Це чесно по відношенню до держави, чесно по відношенню до платників податків, тим більше що при економічному зростанні зростають і показники прибутку".

Суть НнВК в тому, щоб реінвестували прибуток. Цей податок повинен замінити собою податок на прибуток, вважають його автори, оскільки поки гроші обертаються в бізнесі, вони створюють додану вартість, забезпечують робочі місця, надходження до бюджету від ПДВ та ПДФО, наповнюють Пенсійний фонд

Вилучати частину прибутку на цьому етапі безглуздо і навіть шкідливо для розвитку економіки.

За правилами НнВК прибуток, отримана підприємством, не оподатковується до тих пір, поки вона не виплачується власникам у вигляді дивідендів за ставкою 15% (навіть якщо виплати на користь власника корпоративних прав не оформлені як дивіденди). Також до операцій з виведення капіталу прирівнюються виплати відсотків, комісій за кредитами, страхових платежів, фінансової допомоги та безоплатно надання товарів, робіт, послуг, інвестиції в об'єкти за межами України і роялті.

Як бути з прибутком

Ідея запровадити в Україні замість податку на прибуток податок на виведений капітал народилася в президентській адміністрації ще кілька років тому, а до червня минулого року оформилася в законопроект. Прихильники нововведення зазначають, що сьогодні лише 5% компаній в Україні платять податок на прибуток підприємств, що призводить до низьких доходів від цього податку по відношенню до ВВП.

Надходження від податку на прибуток в український бюджет на 2018 р. передбачені в розмірі 81,8 млрд грн при загальному розмірі доходів 913,6 млрд грн - виходить, що цей податок забезпечує близько 9% надходжень до держбюджету (хоча станом на жовтень цей показник склав 11%). Причому його частка у формуванні дохідної частини бюджету країни ще і знижується в останні роки.

Автори законопроекту надихалися, зокрема, досвідом Естонії, в якій введення НнВК добре себе зарекомендувало, реально стимулювавши реінвестування прибутку компаній у бізнес. Вони також задалися питанням: "Якими принципами економічної доцільності можливо пояснити інвестору, що частина вкладеного ним капіталу може стає об'єктом сплати податку ще до того, як починає приносити доходи і прибуток?"

Інакше кажучи, бізнесу не потрібно платити 20% державі, а можна вкласти ці гроші в розвиток своєї компанії

Для іноземних інвесторів це означає, що податкова ставка стане фіксованою - 15%, тоді як зараз податкове навантаження може досягати 25%.

Тим не менш МВФ виступив категорично проти введення НнВК: його представники "настійно рекомендували" адміністрації президента не вносити відповідний законопроект на розгляд Верховної Ради. У кращих традиціях західної realpolitik МВФ "висловив серйозну стурбованість" з-за можливих втрат доходів держбюджету України.

У свою чергу, у Світовому банку раніше заявляли, що заміна в Україні податку на прибуток податком на виведений капітал буде вигідна тільки "дуже обмеженому колі впливових осіб".

Однак Петро Порошенко наполягав на своєму варіанті податкової реформи, і в Мінфіні запропонували варіант, з яким погодилися міжнародні партнери

Знайдений компроміс

В уряді підрахували, що втрати доходів бюджету внаслідок введення НнВК можуть бути компенсовані або шляхом збільшення інших податків, або шляхом зменшення державних витрат. Однак констатували, що повністю покрити втрати було б неможливо. В якості одного з компенсаторів, зокрема, обговорювалася легалізація грального бізнесу - це дало б додатково в бюджет 5,7 млрд грн на рік, але виправити ситуацію точно не могла.

І тоді вирішили ввести НнВК на першому етапі тільки для малого і середнього бізнесу з річним обсягом доходу до 200 млн грн, з використанням компенсатора у вигляді умовної сплати авансом НнВК у розмірі 50% від суми податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2018 р. тільки для цієї групи платників

У фінансовому відомстві виходили з того, що в середньому по країні 264 тис. платників податку на прибуток всього 1 тис. забезпечують 85% всіх надходжень по ньому.

"На сьогоднішній день це є єдиним можливим варіантом, який дозволить ввести податок з 2019-го для більшості платників податків і зберегти підтримку з боку міжнародних партнерів", - заявила в. о. міністра фінансів Оксана Маркарова.

У цьому випадку 98% від всієї кількості юридичних осіб перейдуть на сплату НнВК і отримають переваги від цього податку.

Платниками податку на прибуток після прийняття закону залишаться приблизно 4500 компаній з річним обсягом доходу більше 200 млн грн - тобто ті, які за підсумками 2017 р. задекларували 85% загальної суми податку на прибуток. МВФ, за словами Маркарової, погодився з такою можливістю, так як великого бюджетного дефіциту вже не буде.

Виникає питання, а навіщо замінювати податок на прибуток тим підприємствам, які, по суті, його і так не платять, показуючи нулі або збитки?

Відповідь проста: у багатьох випадках прибуток у малого та середнього бізнесу є, але вона йде в тінь допомогою багатьох тіньових способів завищення витрат - в тому числі через конвертаційні центри і закупівлі фіктивних послуг. Тепер же держава мотивує такий бізнес грати по-білому: схеми не потрібні, оскільки приховувати прибуток не має сенсу

Звичайно, при виведенні коштів з бізнесу доведеться заплатити, але це 15% державі, майже стільки ж, скільки потрібно віддавати "конверту". Для бізнесу різниця невелика, а для держбюджету суттєва.

Буде зростання

Втім, в Мінфіні вважають, що остаточно вирішити проблему "випадання" доходів бюджету так не вийде - рішення фактично переноситься на періоди, наступні за 2020 р.

А ось за версією Українського інституту майбутнього, податок на виведений капітал за перші два роки свого дії принесе в бюджет менше, ніж податок на прибуток (у перший рік на $23 млрд грн), але, починаючи з четвертого року, бюджетні надходження значно зростуть і перевищать потенційні суми надходжень від податку на прибуток.

У свою чергу, критики податкової ініціативи в діловому співтоваристві вказують на те, що запропонована модель позбавляє платників податків можливості самим вирішувати, коли сплачувати податок. До того ж всі авансові платежі на кілька років підряд, тобто не тільки на 2019-й, будуть залежати від суми податкового навантаження 2018 р., що збільшить ризики податкових спорів.

Питання, напевно, насправді не в тому, наскільки погана або хороша ініціатива щодо введення податку на виведений капітал. Це взагалі тема окремого великого обговорення. Питання, коли в Україні з'явиться те, що на Заході прийнято називати терміном "податкова мораль". Є розуміння того, що податки платити потрібно. У цьому сенсі введення НнВК було б, напевно, хорошим кроком.