Instagram вже не купиш. Як IT-гіганти будуть приручати небезпечних конкурентів
Корпорація Facebook запускає власний фонд венчурних інвестицій. Що це – прагнення знизити тиск з боку антимонопольних органів або оновлення бізнес-моделі?
Інвестиції імені Цукерберга
Facebook запускає власний "багатомільйонний" венчурний інвестфонд, для якого шукає досвідчених технічних інвесторів. За інформацією Axios, нова структура буде працювати в рамках команди експериментальних додатків інтернет-гіганта. У Facebook очікують, що запуск інвестпрограми, орієнтованої на стартапи, в підсумку допоможе розробити нові популярні соціальні програми.
Ще в липні минулого року компанія запустила нову лінійку споживчих експериментальних програм NPE Team, from Facebook. Тоді було заявлено, що команда NPE (new product experimentation) займеться розробкою "абсолютно нових" додатків для iOS, Android і інтернету, зосередившись на споживчому сегменті.
Тепер же це підрозділ вирішено оформити в якості окремого бренду зі статусом інвестиційного фонду. Заявлена при цьому мета - створити відповідні очікування у користувачів. Втім, у керівництві Facebook відразу уточнили: якщо створені продукти виявляться марними для аудиторії, то будуть швидко згорнуті.
Незадовго до цього Facebook опублікувала вакансію "керівника з інвестицій", який буде відповідати за венчурний фонд у "кілька мільйонів доларів". Головною вимогою до претендента був 10-річний досвід роботи в IT-індустрії. Його завдання - керувати вже наявним портфелем інвестицій, а також вкладатися в стартапи "нарівні з провідними венчурними компаніями і бізнес-ангелами". Незабаром компанія знайшла людину на цю посаду - це Шабіх Різві, раніше працював в Google та інвестиційних компаніях Kleiner Perkins і Gradient Ventures (належить Alphabet). Його завдання - у складі NPE відшукати і розвинути якийсь новий, зовсім проривний продукт для Facebook. Досі NPE випускала експериментальні мобільні додатки - наприклад, сервіс для спільної роботи музикантів Collab і додаток для спортивних трансляцій Venue.
Можна припустити, що завдання Шабіха Різві - створити щось, що поверне Facebook молодіжну аудиторію. Сама соцмережа втрачає її вже давно. А останні кілька років також дуже мало молоді "притікає" в Instagram і WhatsApp - що, звичайно, не подобається рекламодавцям.
Проте сам факт створення Facebook-підрозділу з венчурних інвестицій змушує шукати в цьому рішенні ще якесь підґрунтя - мотиви, відмінні від тих, що заявлені публічно.
Проблема "слонів" та "мосьок"
Ви коли-небудь спілкувалися з засновниками компанії-стартапу? Оглядачеві "ДС" доводиться робити це регулярно. Так ось: тільки 10% фаундерів мріють про те, що їх дітище виросте у велику міжнародну компанію. Решта 90% - про те, що їх стартап "вистрілить", після чого його купить якийсь з IT-гігантів на кшталт Google, Facebook або Über. А потім самі засновники щасливо підуть на спочинок з десятком-другим мільйонів доларів у кишені.
Так зазвичай і відбувається: майже всі добре знайомі нам програми і інтернет-сервіси колись починали як незалежні компанії, а потім були куплені гігантами IT-індустрії. Створений естонцями Skype придбала корпорація Microsoft, створений білорусами Viber - японська електронна компанія Rakuten, створений українцями WhatsApp - Facebook. Перераховувати можна до нескінченності.
Тобто в якийсь момент на ринку IT-розробок сформувався стійкий тренд: такі гіганти, як Apple, Facebook, Google, Alibaba, Netflix, Microsoft, які самі колись були "гаражними" стартапами, тепер скуповують інші команди з нерозкрученими, але перспективними розробками.
Вони розуміють: залишиш перспективний стартап на ринку - і він може вирости в серйозного конкурента. Купиш і інтегруєш у свою структуру - навпаки, сам отримаєш поштовх до розвитку. Класичний приклад тут - компанія Facebook, що купила в свій час WhatsApp і Instagram.
Ще один варіант - коли IT-гігант не може створити власну ефективну програму для якогось ринку, то він купує стартап з готовим вдалим рішенням. Так вчинила Microsoft, яка не змогла зробити популярними власні сервіси NetMeeting і MSN Messenger і на заміну їм купила Skype.
Така практика, з одного боку, стимулює молодих розробників створювати нові перспективні продукти: їх з високою ймовірністю проінвестують і куплять. З іншого - сприяє формуванню олігополії, коли два десятки IT-корпорацій уважно відстежують ринок стартапів і викуповують "на корню" перспективні розробки разом з командами розробників.
Ще один приклад: у 2012 р. Google придбала фірму Nik Software, яка розробляє програми для обробки цифрових зображень. Завданням було створити конкурента Instagram з аналогічними можливостями. Конкурента створити не вийшло, але на ринку влаштувався безлімітний фотосервіс Google Photos - підрозділ гіганта, а не самостійна компанія.
Така ситуація, звичайно, зовсім не подобалася антимонопольним органам на найбільших ринках - в США, ЄС, Китаї. І якщо в Піднебесній ще виходило регулювати злиття і поглинання через "рекомендації партії та уряду", то в демократичних країнах антимонопольникам доводиться неабияк поламати голову, щоб і вільну конкуренцію захистити, і нічиї комерційні права не порушити.
Завдання не саме тривіальне - коли засновники стартапу не скаржаться на недобросовісну конкуренцію з боку гіганта ринку, а самі хочуть йому продатися, аргументів у будь-якого антимонопольного відомства мало. Тим більше що в IT-бізнесі важко знайти абсолютну монополію. Наприклад, Google домінує в пошуку, але на цьому ж ринку працює і ряд незалежних невеликих компаній, і Microsoft зі своїм Bing. Facebook - найпопулярніша соцмережа, але ніхто не відміняв і LinkedIn, і MySpace, так і у Google є соцмережа Google+.
Дійсно, антимонопольне законодавство в Європі і США влади зараз намагаються змінити так, щоб утруднити IT-гігантам скупку стартапів або, скажімо, інших соціальних сервісів.
Лазівка або новий формат бізнесу?
"Фактично Facebook створює свій венчурний фонд. І він відрізняється від тієї моделі, яка була раніше. Досі Facebook займався злиттями і поглинаннями, купуючи стартапи, які вже "вистрілили", у яких був зрозумілий багатомільярдний потенціал, продукти яких були дуже цікаві багатьом користувачам, - сказав "ДС" журналіст і венчурний підприємець Михайло Котов. - А зараз Facebook переходить до класичного венчурного інвестування. Тобто вони всередині себе створюють фонд, який буде потроху вкладати в відібрані аналітиками перспективні стартапи. Це значить - заходити в проєкт на більш ранній стадії, з тим щоб з самого початку мати доступ до нових технологій і вирішувати, наскільки вони можуть бути затребувані ринком".
На думку експерта, підключення до проєкту на ранній стадії дозволить венчурним інвесторам Facebook відокремлювати технологію від команди (якщо вона неефективна), перекуповувати патенти і далі розвивати технологію вже своїми силами. Або ж викуповувати стартап в стадії готового продукту на ранній стадії.
"Справа в тому, що зараз антимонопольне відомство США дуже пильно стежить за великими покупками Facebook, так що, умовно кажучи, знову "придбати Instagram" не вийде. А інвестування в зовсім молоді технології - це інша бізнес-модель", - резюмував Михайло Котов.
Втім, поки це велике питання - чи дозволить створення власного інвестфонду Facebook уникнути звинувачень в "канібалізмі" перспективних стартапів. Однак суто юридичних претензій до гіганта соцмереж з боку антимонопольників може стати менше.