• USD 27.1
  • EUR 30.6
  • GBP 36.2
Спецпроєкти

Кому дістануться "блакитні фішки" України

Оголошена велика приватизація, яка почнеться з торгів Одеським припортовим заводом, вже викликала питання у іноземних інвесторів. А початок розпродажу енергетичної може розкрити проблеми, які остаточно відлякують зарубіжних "стратегів"
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Одеський припортовий кличе

13 червня в Україні офіційно стартувала обіцяна владою велика приватизація. В цей день Фонд державного майна оголосив конкурс з продажу акцій ПАТ "Одеський припортовий завод". Незважаючи на довгі приготування, у даному процесі не обійшлося без скандалів - за кілька днів до виставлення "блакитної фішки" українського хімпрому на торги стало відомо, що глави представництв ЄБРР і МВФ (Франсіс Маліж і Жером Ваше) написали листа прем'єр-міністру України Володимиру Гройсману, в якому рекомендували знизити стартову ціну цього підприємства, певну Кабміном у травні на рівні 13,175 млрд грн. "Ми побоюємося, що багато відомі міжнародні інвестори можуть просто вирішити навіть не розглядати можливість своєї участі... Подібний розвиток подій несприятливо позначиться на довірі іноземних інвесторів в наступному раунді приватизації заводу і в цілому зіпсує імідж України та її потенційну привабливість для прямих іноземних інвестицій", - зазначено в листі. Джерела "ВД" кажуть, що в ЄБРР і МВФ відштовхувалися від розрахунків міжнародних аудиторських компаній, які визначили ринкову вартість ОПЗ в його нинішньому стані і з нинішньою борговим навантаженням (з урахуванням майже $200 млн заборгованості перед групою Дмитра Фірташа) на рівні близько $150 млн. Проте українська влада залишилися непохитними. Окремої згадки варті фіксовані умови приватизаційного конкурсу. В них присутні певні вимоги до претендентів в частині переоснащення, збереження профілю діяльності і т. д., але при цьому немає "лобових" обмежень, які так полюбилися владі в період правління Леоніда Кучми та Віктора Януковича і які дозволяли купувати потрібні об'єкти "своїм" людям.

Головний "обмежувач", по суті, стосується заборони на купівлю підприємства компаніями, пов'язаними з резидентами РФ (країни, офіційно визнаній Україною агресором), а також особами, до яких застосовано санкції.

Чи можуть всі ці кроки не сполохати претендентів на ОПЗ? В теорії - так. Глава ФДМУ Ігор Білоус вже не раз говорив, що до припортового заводу придивляється ціла когорта стратегічних західних інвесторів, серед яких норвезька Yara, американські Koch Fertilizers і CF Industries, польська Ciech і інші компанії. Але не можна скидати з рахунків двох українських претендентів - Group DF вже згаданого Фірташа, а також "Приват" Ігоря Коломойського. Вони поки роблять все, щоб ОПЗ в очах іноземних конкурентів виглядав "токсичним" активом. Юристи Фірташа, наприклад, домагаються в судах арешту активів державного заводу, а "орли Коломойського" з 2015 р. ведуть розгляду з метою визнати за "Приватом" переважне право на купівлю ОПЗ. І те, як ФДМУ впорається з цим тиском, багато в чому визначить майбутню картину великої приватизації в Україні.

Дротове з'єднання

Крім продажу ОПЗ, яка при сприятливому розвитку подій повинна завершитися вже 26 липня (саме на цей день заплановано конкурс з продажу державних 99,567% хімічного підприємства), підвищену увагу великого бізнесу залучають залишилися під контролем держави об'єкти енергетики. За даними "ВД", 3 червня Ігор Білоус затвердив уточнений план-графік виставлення об'єктів груп В і Г (до них відносяться самі великі і привабливі активи) на продаж в 2016 р. згідно з цим планом вже в липні має розпочатися "велика енергетична розпродаж". Зокрема, в середині літа ФДМУ запланував оголосити конкурси з продажу двох великих регіональних ТЕЦ - Одеській і Херсонській (99,9 та 99,8% акцій відповідно). У вересні настане черга третьої теплоелектроцентралі - Миколаївської, і тоді ж приватизаційне відомство візьметься за енергопостачальні компанії. У перший місяць осені передбачається оголосити конкурси з продажу контрольних пакетів підприємств "Харківобленерго" і "Тернопільобленерго". У жовтні ФДМУ має намір оголосити ще три конкурсу з продажу "Миколаївобленерго", "Запоріжжяобленерго" і "Хмельницькобленерго". А в листопаді, згідно з останньою редакцією плану-графіка, настане черга двох енергогенеруючих активів - компанії "Центренерго" і Дніпродзержинської ТЕЦ.

Реклама на dsnews.ua

Крім контрольних пакетів держава має намір позбавитися від блокуючих пакетів акцій українських підприємств електроенергетики - від 25 до 46%. Початок продажів, які пройдуть на фондових біржах, намічено на вересень, коли повинні бути оголошені торги з продажу "Донбасенерго", "Одесаобленерго" і "Сумиобленерго". У жовтні ФДМУ планує виставити на продаж блокпакети "Київенерго", "ДТЕК Западоблэнерго", "ДТЕК Дніпроенерго" і "ДТЕК Дніпрообленерго". У листопаді ця ж доля спіткає держпакет "Черкасиобленерго", а в грудні приватизаційне відомство має намір поставити жирну крапку у великих енергетичних торгах аукціоном з продажу державних акцій "ДТЕК Донецькобленерго".

Список претендентів на зазначені активи вельми широкий. Перш за все це, як можна здогадатися, найбільший енергетичний холдинг України ДТЕК Ріната Ахметова. У компанії найбагатшого бізнесмена країни підтверджують потенційну зацікавленість в покупці компаній, які вже входять у її сферу впливу (в згаданих "Київенерго", "ДТЕК Західенерго", "ДТЕК Дніпроенерго", "ДТЕК Дніпрообленерго" і "ДТЕК Донецькобленерго" енергохолдинг Ахметова кілька років тому сконцентрував контрольні пакети). "В цілому ми зацікавлені у придбанні пакетів акцій у тих енергетичних активах, де вже є мажоритарним акціонером. Однак остаточне рішення будемо приймати після оголошення умов приватизації конкретних об'єктів", - дипломатично відповіли "ВД" у ДТЕК.

Торік спроби домогтися скасування підсумків приватизації ключових енергокомпаній Ахметова ("ДТЕК Західенерго", "ДТЕК Дніпроенерго" і "ДТЕК Дніпрообленерго"), що відбулася під час правління Віктора Януковича, зробили компанії Ігоря Коломойського, а також його давніх партнерів - братів Григорія та Ігоря Суркісів. Однак їх починання не увінчалися успіхом, і таким же закінчилася фіаско ініціатива колишнього заступника генпрокурора Віталія Касько, з подачі якого ГПУ ініціювала реприватизацію ряду компаній Ахметова. Ця обставина дає вагому підставу вважати, що коло претендентів на блокуючі пакети зазначених п'яти компаній буде обмежений корпоративною структурою ДТЕК. Відповідно, державі навряд чи варто розраховувати на те, що ціна їх продажу буде сильно відрізнятися від стартової вартості акцій.

В теорії найбільший куш ФДМУ може виручити за найбільш великовагові активи. Такими вважаються контрольні пакети акцій "Центренерго" експлуатує Вуглегірську, Зміївську і Трипільську ТЕС з оборотом майже 7 млрд грн. у 2015 р., і енергопостачальної компанії "Запоріжжяобленерго", оборот якої за цей же період перевищив 8,2 млрд грн. Інтерес до першого підприємству вже проявила французька енергетична фірма Engie (колишня GDF Suez), провідником інтересів якої в Україні вважається колишній топ-менеджер ДТЕК Андрій Фаворов, створив власну компанію "Енергетичні ресурси України" та налагодив у минулому році спільний бізнес з Engie щодо постачання природного газу в Україну з ЄС. Що стосується "Запоріжжяобленерго", то цей актив, за чутками, вже давно привертає підвищену увагу братів Суркісів, під контролем яких знаходиться 16,5% акцій компанії. Крім них, свої види на неї можуть мати співвласник Приватбанку Ігор Коломойський, який контролює великі частки у низці великих промислових споживачів електроенергії в регіоні - Запорізькому заводі феросплавів і "Дніпроспецсталі", а також господар ДТЕК, Рінат Ахметов, який після початку війни на Донбасі почав облаштовувати в Запоріжжі, де базуються його промислові гіганти "Запоріжсталь" і "Запоріжкокс", свою нову вотчину.

Андрій Гайдуцький
Заступник голови Фонду державного майна України

Найголовніша інновація, яку чекали всі іноземні інвестори, - це скасування обов'язкової попередньої продажу неконтрольних пакетів акцій на Українській фондовій біржі, що робилося раніше як би для того, щоб визначити ринкову вартість підприємства. Але ми розуміємо, що фондовий ринок на сьогодні в Україні не розвинений, тому це не рекомендувалося робити з боку радників. На міжнародних біржах ми не могли виставити той же ОПЗ, тому що у нього немає звітності за міжнародними нормами за останні кілька років. Не потрібно забувати про ризики наявності міноритарного пакету у якийсь із фінансово-промислових груп - це ризик рейдерства. На це теж нам всі вказували, тому, я думаю, це було правильне рішення парламенту підтримати нас, прийнявши ці поправки до закону про приватизацію. Серед інших важливих поправок, згідно з міжнародними нормами, правило про міжнародному арбітражі. Тобто якщо іноземний інвестор боїться, що ми не будемо дотримуватися умов договору купівлі-продажу, то він може прописати можливість арбітражу, припустимо, в Лондоні. І третє питання, яке всіх турбує, - це доступ російських компаній до приватизації. І це теж зараз чітко прописано: країни-агресори і їх кінцеві бенефіціари не мають права брати участь у приватизації.

Росіянам вкажуть на вихід

Втім, як завжди в Україні, є і нюанси. То ж "Запоріжжяобленерго" вже кілька років перебуває в епіцентрі корпоративного конфлікту з участю структур згаданих братів Суркісів, а також їх заклятого ворога, власника групи "Енергетичний стандарт" Костянтина Григоришина. Спроби провести збори акціонерів і змінити керівництво постійно оскаржуються в судах, завдяки чому запорізький энергопоставляющий монополіст, як і раніше, має застарілий статус відкритого акціонерного товариства.

Все ті ж знайомі обличчя мають шанси засвітитися на конкурсах з продажу інших енергетичних компаній. Так, "Харківобленерго" абсолютно точно не залишить байдужим вищезазначеного Костянтина Григоришина. Як відомо, в поточному році він перейнявся питанням отримання українського громадянства, а це дозволить його компаніям без проблем брати участь у великій приватизації (мало хто сумнівається, що бар'єр для резидентів РФ буде поширений, крім ОПЗ, на об'єкти енергетики). Крім того, "Енергетичний стандарт", напевно, буде претендувати на державні акції "Черкасиобленерго", де він вже контролює 24% акцій. Навряд чи без його участі відбудуться торги з продажу акцій "Тернопільобленерго", там Григоришин разом з Коломойським на двох зібрали близько 40% акцій.

До 2014 р. ключовим претендентом на купівлю у держави готувалися до приватизації компаній "Миколаївобленерго" і "Хмельницькобленерго" вважалася група VS Energy, яку включають у сферу впливу російських бізнесменів Євгенія Гінера (президент московського футбольного клубу ЦСКА) та Олександра Бабакова (депутат Держдуми від "Єдиної Росії"). Однак після краху режиму Януковича, анексії Росією Криму та розв'язування війни на Донбасі ця група, м'яко кажучи, виявилася не в фаворі. Що не в останню чергу пояснювалося, наприклад, тим, що той же Бабаков особисто проголосував за незаконне включення Криму до складу РФ. У березні минулого року Головне слідче управління МВС України почало розслідування у відношенні керівництва VS Energy за підозрою в привласненні державних коштів в особливо великих розмірах на ринку постачання електроенергії. А зовсім нещодавно слідчі провели серію обшуків в Києві, вилучивши фінансову документацію та печатки пов'язаних з групою кількох десятків офшорів, що свідчить про наростаючі проблеми компанії.

Щоб захиститися від тиску влади, VS Energy не придумали нічого кращого, ніж назвати своїми бенефіціарами маловідомих осіб - громадян Латвії Валтса Вигантса, Артурса Альтбергса і Вилиса Дамбиса, а також громадян Німеччини Олега Сизермана і Марину Ярославську. У зв'язках з тим же Гінером не визнається навіть "іменна" компанія з Люксембургу Financiere Egine Holdings, близька до згаданої VS Energy. Втім, за даними "ВД", ця аргументація не вражає правоохоронців, і в тому ж МВС, як і раніше говорять, що VS Energy підконтрольна громадянам Росії. Так що її шанси взяти участь у приватизації української енергетики - як "Миколаївобленерго" і "Хмельницькобленерго", так і "Одесаобленерго", де VS Energy вже контролює більше як 60% акцій, відверто невеликі. Відповідно, ключовими претендентами на зазначені підприємства можна вважати все тих же братів Суркісів, Ігоря Коломойського і Костянтина Григоришина.

Скласти їм конкуренцію теоретично можуть іноземні стратегічні інвестори, однак шансів на це вельми трохи. Наприклад, довгі роки єдиним стратегом на нашому ринку електроенергетики був американський холдинг AES, однак він вирішив вийти з цього бізнесу ще в довоєнний час - в 2013 р., продавши "Київобленерго" і "Рівнеобленерго" вже згаданої VS Energy.

Головною причиною такого кроку неофіційно називалася небажання американців продовжувати працювати в умовах тотальної корупції в Україні. А ця проблема, незважаючи на зміну влади, як і раніше залишається актуальною. Можливо, саме тому у Фонді держмайна не очікують великого ажіотажу навколо вітчизняної енергетики - той же Ігор Білоус нещодавно зробив прогноз, що за всі держпакетів обленерго приватизаційне відомство планує виручити лише близько $300 млн.

Олена Дяченко
Директор департаменту з управління державною власністю та розвитку промисловості Міністерства економічного розвитку
і торгівлі України

У нас більше 4 тис. підприємств, які зараз перебувають у держвласності. Незважаючи на те, що їх так багато, тільки на топ-100 з них припадає 80% активів державної власності. Всі інші підприємства дуже малі, у них невеликий обсяг виробництва, вони не є стратегічними. Зараз ми готуємо такий список, який би визначав напрям, якою буде доля цих активів. Наприклад, у нас є стратегічні підприємства, де, як ми говоримо, держава повинна зберегти свою частку. Ми розуміємо, наприклад, що "Енергоатом" - це енергетична незалежність країни, те ж саме можна сказати про трубопровідний транспорт - "Укртрансгазі", "Укртранснафти". Ми плануємо створити холдинг, щоб більш ефективно управляти цими та іншими стратегічними підприємствами. Решта були розділені на групи, частина з яких буде ліквідовуватися. Якщо ж ми бачимо, що у підприємства є потенціал і його може купити приватний інвестор - малий чи середній, то воно буде в списках до приватизації. Таких підприємств, як ми підрахували, близько 1,5 тис. - додатково до того, що вже є у Фонду держмайна.

Фактор банкрутства

Непереборною перешкодою на шляху залучення іноземних інвесторів в Україну може стати неврегульованість питання з банкрутством ряду знакових компаній, які ФДМУ готується передати в приватні руки. Наприклад, той же "Центренерго" знаходиться у відповідній стадії з 2004 р. (тоді банкрутство енергокомпанії ініціював "Ровенькиантрацит"), користуючись прогалинами в українському законодавстві, за яким продовжує діяти мораторій на банкрутство підприємств ПЕК. Це дозволило компанії заморозити мільярдні борги, причому в штучності цього процесу, враховуючи, що сума реєстрової заборгованості "Центренерго" не перевищує зараз і 150 млн грн., сумніватися не доводиться. Але починаючи з минулого року, скупкою боргів компанії активно зайнялися структури, які пов'язують з холдинговою компанією "Энергомережа" Дмитра Крючкова. У зв'язку з цим є ризик, що стратегічні інвестори намагатимуться обійти даний актив стороною. Адже після приватизації "Центренерго" обмеження, що не дозволяють кредиторам перехопити управління боржником з держчасткою понад 25%, втратять чинність. І компанія може спокійно піти, наприклад, в процес санації за рішенням суду, в ході якої приватний акціонер втратить будь-якої можливості впливати на управління підприємством.

Ще сумніше перспективи приватизації найбільшого виробника фосфорних добрив в країні - ПАТ "Сумихімпром", 99,99% акцій якого ФДМУ планує виставити на продаж в листопаді нинішнього року. Над цим підприємством приватизаційне відомство втратило контроль ще в 2012 р. Тоді суд ввів на "Сумихімпромі" процедуру санації, призначивши керувати нею Ігоря Лазаковича, який вважається протеже власника Group DF Дмитра Фірташа. Фонд державного майна з минулого року почав робити мляві спроби домогтися скасування санації, однак суд відмовляється це робити, орієнтуючись на комітет кредиторів підприємства, підконтрольний все того ж Фірташа. Якщо ця ситуація не зміниться до листопада, ФДМУ може навіть не сподіватися на конкуренцію в ході приватизації сумського хімічного гіганта, крім Group DF, претендувати на нього жоден сторонній інвестор в здоровому глузді не стане.

Опублікована в щомісячнику "Власть денег" № 7-8 за липень-серпень 2016 р.

    Реклама на dsnews.ua