Крах "Родоводу", асоціації з "ДНР" і атака на "ФАРМСЕЛ". Що відомо про кар’єру Сергія Дядечка

Підприємство, що випускає на ринок кількадесят препаратів, 14 з яких внесені до Національного переліку основних лікарських засобів, ризикує збанкрутувати. Причому не через складнощі воєнного стану і не через російський терор, а можливо, через махінації.

Наразі в суді розглядається обвинувачення висунуте проти "ФАРМАСЕЛ" компанією ТОВ "НІКО" – ще одним фармацевтичним підприємством, у якого справи пішли помітно гірше. Ці дві компанії мають багаторічну історію співпраці, в рамках якого "ФАРМАСЕЛ" брала на себе обов’язок підтримувати дію реєстраційних свідоцтв, просувати препарати обох партнерів на ринку тощо. Але тепер юристи "НІКО" наполягають, що насправді діяльність контрагентів була злочинною і фактично призвела до ліквідації їх компанії.

Бізнес-партнери час від часу стають бізнес-ворогами, в цьому немає нічого дивного. Але цей конкретний випадок цікавий тим, що в судовому процесі легко вгадується "стиль" засновника і кінцевого бенефіціара ТОВ "НІКО" – бізнесмена Сергія Дядечка.

Багатьом Дядечко відомий по "Родовід Банку", але варто лише трохи уважніше поглянути на його "послужний список". Тож що цікавого за плечима у людини, яка хоче домогтися юридичного знищення українського виробника ліків саме в той час, коли такі підприємства є стратегічно важливими?

Падіння "Родовід Банку"

Офіційна, а точніше найбільш активно поширювана версія причини банкрутства "Родовід Банку" – фінансова криза 2008–2009 рр. Але одна справа, коли банк не може виплатити вклади клієнтам через глобальні економічні процеси, і зовсім інша – через схеми.

Саме він, як припускали ЗМІ, начебто був причетний до виведення із "Родоводу" сотень мільйонів гривень ". Сума зниклих із цього банку коштів, вважають журналісти, включаючи рефінансування, могла становити до 35 млрд грн, що на початку кризи було еквівалентно $7 млрд!

"Союз" із "ДНР"?

У червні 2014 р. Сергій Дядечко, користуючись попереднім досвідом і наявними зв’язками, сконцентрував у своїх руках 99,99% акцій банку "Союз", де працював заступником голови правління, а пізніше очолював наглядову раду. Те, що з бекграундом від "Родоводу" його взагалі допустили до таких посад, зовсім не дивно, адже значна частина персоналу і клієнтів, завдяки зусиллям Дядечка, почали переходити до "Союзу" ще з 2008 р..

Того ж року у фіскальних органів виникли до банку неабиякі претензії. "Союз" був серед чотирьох фінустанов, що фігурували у кримінальному провадженні щодо привласнення коштів, фіктивного підприємництва та легалізації злочинних доходів. А навесні 2015 р. стало відомо про ще похмуріший епізод: СБУ повідомила про викриття в Києві конвертаційного центру, який обслуговував підприємства на окупованих територіях і використовувався для фінансування так званих "ДНР" і "ЛНР" в обсягах близько 600 млн грн на місяць. Видання FinClub з посиланням на джерела, зазначало, що конферт був пов´язаний саме з банком "Союз".

Фінал банку виявився закономірним – у березні 2016 року НБУ відкликав його ліцензію та розпочав ліквідацію через систематичні порушення законодавства у сфері протидії відмиванню злочинних доходів і фінансуванню тероризму.

Нажива на "Укрзалізниці"

Компанії з орбіти банку "Союз" – тобто, за фактом, з орбіти Дядечка – встигли засвітитись також у гучному скандалі з державним підприємством "Укрзалізничпостач", що входить до структури "Укрзалізниці".

У 2013–2014 рр. "Укрзалізничпостач" уклав договори на постачання товарів і послуг з низкою компаній загалом на 116 млн грн, але не зміг одразу оплатити відповідні рахунки. На цьому етапі вже можна здогадатися, який банк взяв на себе виплату боргу; також частина грошей надійшла від факторінгової фірми "Інтертопресурс", пов’язаної з Сергієм Дядечком, а трохи згодом "Союз" цілком передав цій фірмі право вимоги боргу.

Невдовзі "Інтертопресурс" оголосив про банкрутство. На сцену вийшла інша компанія з колекції Дядечка під назвою "Інтертрансконсалтинг", оголосила, що банкрут передав їй право вимоги, і… донарахувала ще 93 млн грн боргу нібито в рахунок інфляції та відсоткової ставки.

У цієї історії щасливого кінця немає. Перш ніж фіскальні органи змогли розібратись у ситуації, "Укрзалізниця" як правонаступниця "Укрзалізничпостач" сплатила махінаторам понад 220 мільйонів гривень.

Сонячний привіт з окупації

У січні 2026 р. НАБУ і САП повідомили про викриття організованої групи, яка, за версією слідства, отримувала компенсації за "зелену" електроенергію, вироблену сонячними електростанціями на окупованій частині Запорізької області.

Попри фактичне припинення роботи підприємства "КД Енерджі 2", "Нацпрод", "Відновлювана енергія Запоріжжя", "Грін Енерджі Токмак" та "Грандпауер ЛЛС" продовжували отримувати виплати за "зеленим тарифом". Частково цей процес міг бути пов’язаний з відшкодуванням попередніх заборгованостей з боку держави. Але, по-перше, журналісти встановили приналежність КД Енерджі 2" і "Нацпрод" до "сімейного бізнесу" Дядечків. А по-друге, публічні представники цих двох підприємств стверджували, що енергія досі виробляється на окупованих потужностях і надходить до української енергосистеми. Правоохоронці, яким ця версія видалася такою само сумнівною, заявили про збитки державі в розмірі щонайменше 140 млн гривень.

Утім, Дядечко так і лишається осторонь. Фігурантами справи "Родоводу" стали особи, яких не змогли покарати через закінчення строків давності. Ниточки, що вели до нього від "Укрзалізниці", можливо, загубилися в бездонній глибині підставних фірм, а у випадку з енергетичними тарифами геніальний бізнесмен досі робить вигляд, що все цілком легально.

Гордий мешканець Монако, власник і керівник клубу AS Monaco Basket і кількох респектабельних британських офшорів, Дядечко активно протидіє накопиченню у відкритих джерелах публікацій, що розкривають його стиль ведення справ.

На такому тлі стає зрозуміло, що якщо "ФАРМСЕЛ" не почують зараз, то вже найближчим часом в Україні на одну фармацевтичну фірму стане менше, а на її місце прийде ще один фасад, за яким ховатимуться давні оборудки. Можливе рейдерство, що здійснюється за допомогою махінацій з банкрутством та тіньових коруційних угод, потребує належної оцінки з боку НАБУ, САП та Офісу генерального прокурора. Інакше Україна ризикує стекти кров’ю у цій війні від корупційних виразок та брудних "сепаратистських" грошей швидше, ніж переможе ворога на полі бою.