"Кращий" ВВП та пільгові кредити на електрокари. Що пообіцяв Зеленський у Раді і чи варто цьому радіти

Президент України Володимир Зеленський виступив із щорічним посланням до парламенту. Глава держави похвалився макропоказниками, актуалізував давні ідеї та, звичайно ж, роздав обіцянки. Розберемося, що зі сказаного ним реально та реалістично, а що – ні

Послання Президента України до Верховної Ради про внутрішнє та зовнішнє становище України / Офіс президента України
Зміст

"Кращий" ВВП

На початку виступу у Верховній Раді Зеленський заявив, що економічна ситуація стабілізувалася, попри пандемію та економічну кризу. Президент повторив прогноз, про який вже говорили в уряді: у 2021 р. ВВП України у доларовому вираженні становитиме понад $190 млрд – найвища позначка в історії незалежної України. Попередні максимуми були у 2008 р. ($179,8 млрд) та 2013 р. ($183,3 млрд).

Президент сказав правду: якщо взяти очікуваний номінальний ВВП 5,2 трлн грн і поділити на середньорічний курс 27 грн/$ (приблизно), то справді виходить $193 млрд.

Втім, це приклад правди, якою прикривають непривабливу картину. Оскільки ВВП прийнято вимірювати в національній валюті (гривні), а потім для визначення реального зростання за рік коригувати його на індекс цін в економіці. Але в такому разі влада не матиме гарної динаміки (див. нижче), тому вона й вдається до маніпуляцій з переведенням в американську валюту. Президент просто підмінив "лінійку", якою вимірюється обсяг внутрішнього виробництва. Однак ВВП у доларовому вираженні не завжди є добрим показником стану економіки, важливо, як він досягається.

"Достигається він розгоном інфляції (як споживчою +11%, так і промисловою +57%) та фактичною фіксацією обмінного курсу на торішньому рівні в 27 грн/$ (завдяки суперсприятливій зовнішньоекономічній кон'юнктурі). Іншими словами, доларовий ВВП не враховує прискорене зростання цін та інфляційне надування розміру номінального ВВП, тому жодного смислового навантаження не несе", – пише на своїй сторінці у Facebook економічний експерт Growford Institute Віктор Скаршевський.

І трохи реальної картини. Характерно, що нещодавно Міністерство економіки України погіршило прогноз зростання ВВП України до 3%, хоча ще в першому півріччі звучали прогнози про зростання в 4,1-4,6%. Свої прогнози зростання українського ВВП погіршили і міжнародні фінансові організації. Це означає, що після падіння на 4% у 2020 році економіка України за поточний рік не відновилася до рівня 2019-го.

Зеленський також сказав про зниження державного боргу нижче за 50% ВВП вперше з 2013 р. Це теж відповідає дійсності, проте до показників 8-річної давності все одно далеко. Тоді державний та гарантований державою борг становив 39% ВВП.

Пільгові кредити як милиця для бізнесу

За словами Зеленського, ставка кредитів для малого та середнього бізнесу (МСБ) у середньому становить 9,7%, що рекордно мало. Напевно, це середнє арифметичне між програмою 5-7-9% та іншими ставками банків для кредитування малого та середнього бізнесу, які сягають 18-21%.

Ефект від 70 млрд грн, виданих за програмою 5-7-9 %, також може бути примарним, адже лише 8,8 млрд із цієї суми, за даними Мінфіну, пішли на інвестиційні цілі. Левова частка коштів видавалася як антикризові кредити або рефінансування попередньо отриманих позик.

Ця програма могла слугувати лише "милицею" для бізнесу і, до речі, не запобігла скачкам безробіття в першому-другому кварталі поточного року вище за 10%.

"Українська мрія": електромобіль, житло, зміна професії

Новиною стала анонсована Зеленським нова програма кредитування "Українська мрія". "Кожен громадянин нашої держави, який сплачує податки, зможе отримати кредит за ставкою 5%. 5% у гривні для придбання власної нерухомості, електромобіля та здобуття освіти чи зміни професії", – сказав президент.

Без подробиць складно оцінювати майбутню ефективність програми, але сама її подача була явно популістською. Зеленський пропонує справді низький відсоток за кредитом, але на конкретні цілі. Це може пожвавити ринок нерухомості, але й підвищити ціни на житло. Кредит на електромобіль – данина моді та екологічним стандартам, проте це недешеве задоволення, і попит на нього в Україні поки що невеликий. У першому півріччі 2021 р. електромобілів в Україні було лише 3550 шт.

При розробці такої програми потрібно орієнтуватися на реальний попит економіки, а не на подібні вузькі галузі. А ось кредитування зміни професії чи освіти може бути пов'язане із спробою пожвавити ринок праці. Ця тема потребує подальшого вивчення.

"Економічний паспорт": олігархи інвестують у дітей?

Володимир Зеленський хоче створити економічний паспорт українця. Під цим маємо на увазі накопичення на персональних рахунках дітей українських громадян плати за використання надр. Втім, це не новина, а обіцянка із програми Зеленського та "Слуги народу" на виборах 2019 р.

Ця тема виникла знову після засідання РНБО у березні поточного року, коли запровадили санкції проти 19 компаній, що мали дозвіл на користування українськими надрами, але, на думку правоохоронців, отримали ці ліцензії за заниженою ціною та зі збитками для держави.

Тепер же Зеленський заявив про цю ініціативу в контексті боротьби з олігархами, які, за словами президента, мають стати "справжніми інвесторами в майбутнє наших дітей", а також ухвалення законопроекту № 5600, яким значно переглядаються податки в країні.

До 10 грудня у парламенті має з'явитися президентський законопроект щодо економічного паспорта українця. До речі, така ініціатива була зареєстрована ще у січні 2020 р. "слугою народу" Дмитром Костюком. Аналізуючи її, "ДС" писала, що у 2020 р. в Україні було 473 282 новонароджених. Плата за користування надрами, що надійшла до бюджету за 2020 р., становила 47,1 млрд. грн. Виходить менше ніж 100 тис. грн на кожного. Це зовсім не $10 тис., які обіцяє народний депутат та голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев, коментуючи цю ініціативу. Причому з кожним роком кількість учасників програми зростатиме.

Велике питання, як працюватимуть ці гроші, щоб до повноліття людина могла отримати достатню суму на освіту чи купівлю власного житла. До речі, 18 років – досить тривалий період, за який кошти від рент, накопичені у спеціальному фонді, можуть знецінитись або зовсім пропасти.

Комунальні тарифи не зростають

Зеленський заявив, що енергетична криза та значне зростання тарифів – "це вперше не про Україну". Державі нібито вдалося стримати зростання цін на комунальні послуги, а тарифи на електроенергію для населення знизилися. Але за даними Держстату, у вересні нинішнього року мешканцям України було нараховано плату за ЖКП в 11 млрд грн, що на 2,7 млрд грн, або 32% більше, ніж рік тому.

Справді, тарифи на поточний опалювальний сезон було зафіксовано. Населення отримує газ за стерпною ціною близько 8 грн за куб. (без ПДВ), щоправда, і вона вища, ніж минулого опалювального сезону. Проте подорожчання газу для бюджетної сфери та промисловості значно більше. Середньозважена ціна з ПДВ за всіма умовами оплати для промисловості на кінець листопада становила 36 грн/м3. А бюджетним та релігійним організаціям "Нафтогаз" пропонував середньострокові контракти із ціною майже 17 грн/м 3.

Зазначена ціна для населення – не межа. "ДС" писала, що для ОСББ з котельнями за низькою пільговою ціною "Нафтогаз" продає обсяги газу, які розраховані, виходячи із споживання останніх трьох років. Вище цих обсягів ціна газу зростає у рази. Те саме стосується і підприємств теплокомуненерго (ТКЕ), які стверджують, що тільки частину газу отримують за пільгою ціною. Заявляючи, що з тарифами все гаразд, президент, мабуть, недооцінює ризики, які можуть бути пов'язані з ціною послуг та діяльністю теплових підприємств у опалювальний сезон.

Але очевидно, що після закінчення опалювального сезону навесні наступного року уряд може переглянути тарифи, тим більше, що відповідне зобов'язання записане у новому меморандумі України та МВФ.

"Велика термомодернізація"

Зеленський знову нагадав про нову програму "Велика термомодернізація", про яку говорив під час прес-марафону 26 листопада. Вона має розпочатися наступного року з метою утеплити "тисячі багатоповерхових будинків, шкіл, садків, лікарень". Це явна реакція на енергокризу, яка нібито не торкнулася України.

Раніше президент називав суму у 300 млрд грн, які потрібні на термомодернізацію всіх багатоповерхівок. Якщо додати сюди ще й установи соціальної сфери, ця цифра може бути більшою. Але навіть 100 млрд грн., які хочуть виділити на ці цілі найближчими роками, виглядають переконливо на тлі нинішніх видатків держбюджету. У проекті держбюджету-2022, який Кабмін направив сьогодні до Верховної Ради, сказано, що Мінфін отримує право випускати облігації внутрішньої держпозики у сумі не більше ніж 30 млрд грн для забезпечення громадян України житлом та термомодернізації. У цьому процесі братиме участь ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія".

Якщо ці обсяги фінансування збережуться, термомодернізація в Україні займе як мінімум десятиліття.

Лікарям – зарплата майже $1000, вчителям – ноутбуки

Зарплата лікарів, за словами Зеленського, з нового року становитиме щонайменше 20 тис. грн (а середня – 24 тис. грн). В Україні працює близько 147 тис. лікарів усіх спеціальностей, проте Зеленський нічого не сказав про зарплати середнього та молодшого медичного персоналу, якого набагато більше. Наприклад, в Україні працює близько 273 тисяч середнього медичного персоналу.

Через рік Зеленський пообіцяв щось подібне сказати про зарплату вчителів, а поки що педагогам роздають ноутбуки. Цього року дадуть 60 тис., а до 2023 року обіцяють забезпечити комп'ютерами всіх вчителів.

Українська авіакомпанія… на радість європейцям

За словами президента, вже наступного року перший рейс здійснить Ukrainian National Airlines (UNA), а до 2025 р. до її флоту увійде "не менше 20 нових сучасних судів".

Проте варто зазначити, що доцільність такого проекту під питанням. Як писала "ДС", експерти сумніваються у життєздатності бізнес-моделі національного перевізника, який здійснюватиме як внутрішні, так і зовнішні перельоти. А щодо підтримки українського авіабудування – то надій ще менше. Якщо раніше Зеленський заявляв, що авіакомпанія використовуватиме літаки "Антонова", то тепер влада підписала меморандум з "Ейрбасом" про можливість взяти в лізинг або купити якраз 20 літаків. У такому разі європейські робітники, якщо отримають гарне замовлення, порадіють створенню українського авіаперевізника, можливо, найбільше.

Загалом ініціативи Зеленського звучать голосно, хоча здебільшого спрямовані на реалізацію програмних ідей, які озвучувалися раніше. Втім, багатьом із них не вистачає масштабу, і вони навряд чи кардинально змінять економічну ситуацію в країні, навіть якщо їх буде реалізовано.