Як селян і перукарів змусять платити в бюджет

Вчора Міністерство фінансів оприлюднило проект змін до Податкового кодексу. У відомстві визнають, що це не остаточна версія. Але вже зрозуміло, що це той максимальний компроміс, на який готовий піти Мінфін при узгодженні проекту з народними депутатами і бізнесом. Радикальної реформи документ не містить. Принаймні, в його нинішньому вигляді.

Міністр фінансів Олександр Данилюк раніше давав зрозуміти, що країна втомилася від постійної податкової реформи. Особливо страждає бізнес, який не має можливості планувати свою роботу наперед, в тому числі, з-за постійно змінних податкових ставок. Тому, на думку міністра, в цьому році акцент необхідно зробити на вдосконалення адміністрування податків і обмежитися кількома правками Податкового кодексу (ПК). Так, відповідно до останньої редакції проекту закону, Мінфін має намір перейняти на себе частину повноважень Державної фіскальної служби, які стосуються розробки методології адміністрування податків і відшкодування ПДВ. Це питання раніше був узгоджений з місією Міжнародного валютного фонду, яка працювала в Києві у червні. Проект також пропонує помітно урізати повноваження ГФС на місцях. Зокрема, районні податкові інспекції повинні будуть виконувати лише сервісну функцію, тоді як перевірки стануть прерогативою фіскалів на обласному рівні.

У Мінфіні не відмовилися від планів ліквідувати податкову міліцію і створити заново службу фінансових розслідувань. Однак у відомстві уточнили, що це питання буде винесено в окремий законопроект. Співрозмовник "ДС" з апарату Мінфіну розповів, що на даний момент цей документ допрацьовується з групою депутатів. Нове відомство, яке має зайнятися більше аналітичної, а не оперативною роботою, швидше за все, назвуть фінансовою поліцією, як це запропонувала група депутатів ще в березні цього року.

Досить багато норм у проекті Мінфіну стосується приватних осіб. Одна з них вводить в Податковий кодекс поняття індивідуальної діяльності. В даному випадку мова йде про фізосіб, які не зареєстровані як підприємці і не використовують найману працю. Ніяких складних вимог в частині держреєстрації для самозайнятих громадян не передбачено. Достатньо буде подати заяву про початок діяльності сільської чи міської ради, який в свою чергу повинен буде повідомити фіскалів. Планується, що після цього орган ГФС поставить заявника на облік як платника прибуткового податку. Його щомісячна ставка в даному випадку буде прив'язана до 10% мінімальної зарплати (зараз 145 грн). Але працювати на таких явно пільгових умовах зможуть лише ті, чий обсяг річного доходу не перевищує 250 розмірів мінімальної зарплати - 362,5 тис. грн. Причому звітувати потрібно буде не щокварталу, а раз на рік, подаючи декларацію за спрощеною формою. У Мінфіні зазначають, що працювати на таких умовах зможуть громадяни, що займаються роздрібною торгівлею, наданням побутових послуг населенню, а також ті, хто займається народними промислами. Перелік таких промислів повинен буде встановити місцева рада. Не виключено, що в цей список може потрапити і заготівля горіхів, які населення переважно сільської місцевості збуває оптом.

"Візьмемо хоча б послуги масажу, або перукарів, які працюють на дому. Вони ніде не реєструються. Рано чи пізно їх потрібно виводити "з тіні", - говорить експерт. Втім, за словами Забловського, самої норми в законі буде недостатньо, щоб люди реєструвалися як самозайняті особи, незважаючи на невелику ставку податку. Очевидно, що швидко і масово "з тіні" виходити не будуть.

Мінфін, схоже, остаточно відмовився замінювати податок на прибуток податком на виведений (розподілений) капітал. Хоча на цьому наполягала група депутатів парламентського комітету з питань податкової та митної політики. На одному з останніх засідань голова комітету Ніна Південця ("Блок Петра Порошенко") заявила, що особисто для неї відмова від податку на виведений капітал є неприйнятним. Однак у будь-якому випадку, за словами Южаниной, це питання "політичної волі". Як заявив заступник міністра фінансів Євген Капінус, пославшись на розрахунки Мінфіну, у разі скасування податку на прибуток та запровадження податку на виведений капітал, в держскарбницю надійшло б у кращому випадку 18-20 млрд грн. замість запланованих 50 млрд. "Це виключно політичне рішення. І воно повинно прийматися на політичному рівні", - зазначив Капінус.

Ні в Мінфіні, ні в депутатів поки немає впевненості щодо того, в якому вигляді будуть прийняті зміни до Податкового кодексу. "Про проект Мінфіну рано говорити як про готовому документі - ще обговорюються практично всі розділи Кодексу. Що буде в останній редакції, поки не знає ніхто", - прокоментувала народний депутат, член податкового комітету Оксана Продан ("Блок Петра Порошенко").

Цікаво, що, представивши проект змін до ПК, Мінфін багато свої плани і наміри вивів за межі цього документа. Серед іншого, міністерство підготувало законопроект про перегляд ставок деяких податків. Мова йде про індексацію ставок акцизів, екологічного податку, рентної плати за використання води, радіочастотного ресурсу та лісових ресурсів. Це рішення дозволить збільшити бюджетні надходження, але в той же час може призвести до зростання цін на підакцизну продукцію. Зокрема, акцизний податок на солодове пиво пропонується підняти на 30 коп. до 2,78 грн/л. Акциз на сигари пропонують встановити 447,82 грн за кг замість 399,84 грн/кг, на сигарети без фільтру та з фільтром - підняти до 356,45 грн за тисячу штук з 318,26 грн. У середньому акцизи на сигарети і пиво можуть зрости на 12% - запланований рівень споживчої інфляції в 2016 році.