• USD 27.3
  • EUR 32.6
  • GBP 38.2
Спецпроєкти

Ахметов проти Зеленського. Чи будуть закриті вугільні ТЕС і шахти

Найбільша приватна енергетична компанія України заявила про бажання повністю продати активи у вугільній генерації. А якщо не знайдеться покупців — закрити підприємства

ТЕС
ТЕС / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

ДТЕК готовий продавати ТЕС і шахти

Глава енергетичного дивізіону СКМ Ріната Ахметова — ДТЕК — Максим Тимченко в інтерв'ю "Українській правді" повідомив, що компанія розглядає можливість продажу своїх енергетичних підприємств — теплоелектростанцій (ТЕС) і шахт, що забезпечують їх вугіллям.

За словами Максима Тимченка, у компанії є активи, продаж яких пріоритетна, але які саме, він не назвав. Однак уточнив, що ці плани не стосуються компанії "Західенерго", яка здійснює експорт електроенергії в Європу.

Глава ДТЕК зазначив, що продаж буде можливим, якщо "ми побачимо в цьому економічний інтерес", а також якщо на те буде згода кредиторів компанії.

"Якщо ми будемо мати попит на 10% портфеля станцій і шахт, продамо 10%. Якщо буде попит на 100%, продамо 100%", — зазначив Тимченко, пообіцявши при цьому "враховувати соціальний аспект і інтереси співробітників".

Зазначимо, що заява Тимченка викликала резонанс тому, що частка ДТЕК у тепловій генерації становить близько 70%.

Вугілля вже не в пошані

Реклама на dsnews.ua

Хоча наміри ДТЕК продати свої вугільні та теплові активи вже прописані в стратегії компанії, раніше про це заявлялося не так голосно. В одній з презентацій для кредиторів минулого року ДТЕК уже озвучував такі плани, правда, вони стосувалися лише трьох станцій і на перспективу до 2029 р.

Тепер, за словами Тимченка, ДТЕК робить ставку на відновлювальні джерела енергії: сьогодні у компанії вже є 1 ГВт встановленої потужності "зеленої" генерації з побудованих в Україні 8 ГВт.

Однак чи знайдуться покупці на ТЕС? Більшість опитаних "ДС" експертів у сфері енергетики вважають, що бажаючих придбати станції, які вже морально і фізично застаріли, не буде.

"Вугільні станції, особливо в контексті Green Deal (план Європи до 2050 р. досягти нульового викиду парникових газів і забруднення навколишнього середовища за рахунок відмови від викопних джерел енергії. — "ДС") і того, що відбувається в Європі, нікому не цікаві. Це металобрухт, в який ніхто не збирається вкладати гроші. І це абсолютно зрозуміло", — вважає директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

Вугільні ТЕС можуть бути цікаві як brown field — промислові майданчики для будівництва нових генеруючих потужностей, оскільки там вже є вся необхідна інфраструктура: газові та електричні мережі. "Однак самі вугільні електростанції нікому зараз не потрібні — ні в Україні, ні за кордоном", — вважає старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква.

Але на думку керівника аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександра Паращія, повністю виключати можливість продажу цих активів не можна. "Адже були компанії, які мали інтерес до приватизації "Центренерго", — нагадав він.

Скільки ще будуть працювати?

Український уряд ще кілька років тому пророкував тепловим електростанціям довге життя. Зокрема, затверджена в 2017 р. Кабміном Енергетична стратегія до 2035 р. (програмний документ, який визначає вектор і параметри подальшого розвитку української енергетики) хоча і передбачала часткове виведення з експлуатації вугільних ТЕС, але залишала за ними неабияку частку ринку. Наприклад, планувалося, що з 2020-го по 2035 рр. частка виробництва електроенергії за рахунок спалювання вугілля знизиться з 22 до 12,5%, але за рахунок збільшення загального виробництва електроенергії в країні ТЕС за цей період підвищать генерацію з 60 до 63 млрд кВт·год.

Однак вже сьогодні експерти вважають, що терміни життя ТЕС можуть бути значно коротшими — від 5 до 10 років.

Чим будуть замінені ТЕС і в якому обсязі — відповіді на ці питання на сьогодні немає. З часу написання Енергостратегії реалії значно змінилися (наприклад, з'явився той же Green Deal), і тепер потрібно розробляти нову програму розвитку української енергетики. В якій буде прописано, як саме зміниться через 10 років нинішній список основних видів генерації (АЕС, ТЕС і ТЕЦ, ВДЕ, гідроенергетика), як зміняться їх частки виробництва, які нові види генерації потраплять до цього переліку замість ТЕС, що вибувають, і скільки енергії вони вироблятимуть.

На думку Олександра Харченка, замість ТЕС, що вибувають, можуть з'явитися малі модульні реактори або різні види газової генерації, які, як і ТЕС, мають маневрові здібності (можливість оперативно знижувати і збільшувати вироблення електроенергії). Але що саме слід розвивати Україні, має бути прописано в новій Енергостратегії.

Слід врахувати, що в перспективі зміниться обсяг виробництва і споживання електроенергії в Україні, що також впливає на розподіл часток між видами генерації. Наприклад, в 2020 р. в порівнянні з 2010 р. генерація скоротилася зі 188 млрд кВт·год до 148 млрд кВт·год, тобто на 21%. За словами Олександра Харченка, є три базових сценарії виробництва електроенергії в горизонті 5–10 років: перші два передбачають скорочення на 3–5% і 10–12% і третій, в який він особисто не вірить, передбачає зростання.

Тарифне питання

Зміна в структурі енергобалансу країни, ймовірно, вплине на ціну електроенергії. Теоретично збільшення частки ВДЕ-генерації (продукція якої зараз обходиться дорожче, ніж теплової) має потягнути ціни вгору. Але якщо ми говоримо про перспективу до 10 років, то треба враховувати кілька факторів: можливе зниження "зелених" тарифів, технологічний прогрес і здешевлення виробництва самої електроенергії з ВДЕ, можливу заміну вибулих ТЕС не сонячними і вітряними електростанціями, а згаданими вище малими модульними реакторами тощо. Тому однозначно говорити, що у віддаленій перспективі ціна електрики повинна дуже вирости через закриття ТЕС, не можна. Але це не означає, що українці не відчують підвищення тарифів.

Якщо ж говорити про ціни на електроенергію в Україні на найближчу перспективу, то вони будуть, найімовірніше, орієнтуватися на європейські. Адже сьогодні тарифи на електроенергію для побутових споживачів викривлені за рахунок використання різних механізмів ПСО і небажання влади вирівняти їх до рівня ринкових. "А українська промисловість вже іноді платить за електроенергію ціну вищу, ніж у Європі", — зазначає Олександр Харченко.

Шукайте роботу

У цій проблемі є ще й соціальний аспект — при закритті вугільних ТЕС і вугільних шахт їх персонал залишиться без роботи. І його буде дуже багато. Наприклад, сьогодні в ДТЕК, встановлена потужність вугільних електростанцій якого становить понад 13 ГВт, працюють 70 тис. осіб. А ось персоналу, необхідного для обслуговування 1 ГВт потужностей "зеленої" енергетики компанії, потрібно не більше сотні людей. Тому питання про те, куди працевлаштовувати працівників шахт, що закриваються, вже звучало не раз.

І хоча ДТЕК обіцяє, що при продажу або закритті станцій і шахт буде враховуватися соціальний аспект і інтереси співробітників компанії, але левову частку турботи про долю скорочених співробітників, ймовірно, доведеться взяти на себе державі.

За словами Олександра Харченка, Україна могла б використовувати досвід Великобританії, Польщі та Німеччини, які свого часу закривали вугільні шахти, і їм доводилося стимулювати створення нових робочих місць, в тому числі за рахунок створення особливих умов для інвесторів, які відкривали на місці закритих шахт нові виробництва. Наприклад, Великобританія залучила в регіон, де закривалися шахти, японські компанії, які відкривали представництва своїх заводів, працевлаштовуючи туди колишніх шахтарів. Утім, в українських реаліях це навряд чи вийде. Про проблеми з переймання досвіду розвинених країн у цієї сфери ми вже розбиралися:

Стратегічна гра

Як бачимо, є економічні та екологічні причини для поступової відмови від генерації електрики на діючих теплоелектростанціях (а значить, і закриття багатьох шахт, які забезпечують їх вугіллям). Це питання назріло вже давно. Але чи є ще які-небудь резони, чому гендиректор ДТЕК так голосно актуалізував тему саме сьогодні?

Можна припустити, що так. І справа в політиці. Влада вже підготувала як мінімум два знакових законопроєкти, які прямо зачіпають інтереси Ріната Ахметова. Назви говорять самі за себе. Це проєкт №5599 "Про запобігання загроз нацбезпеці, пов'язаних з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вага в суспільному житті (олігархів)" (неформально — закон про олігархів), а також затверджений урядом проєкт про внесення змін до Податкового кодексу, яким, зокрема, шляхом зміни методології розрахунку підвищуються ставки на видобуток залізної руди (неформально — антиахметовський). Заявляючи про наміри продати свої шахти і ТЕС, ДТЕК, по суті, виносить на порядок денний питання про долю десятків тисяч працівників цих підприємств, яке у разі чого доведеться вирішувати державі. Цю заяву можна розглядати як важливий елемент в стратегії найбільшого бізнесмена країни домогтися від влади пом'якшення невигідних для нього норм в запропонованих законопроєктах. З іншого боку, не виключено, що єдиним потенційним покупцем на теплову генерацію і шахти, що її забезпечують, буде сама держава. Не з економічних міркувань, а щоб уникнути соціальних бунтів звільнених працівників. "Якщо ніхто не купить (ТЕС. — "ДС"), то ми будемо їх закривати, як шахти", — обіцяє Максим Тимченко. Зе-владі є над чим замислитися.

    Реклама на dsnews.ua