Фокуси на митниці. Як світ і Україна торгують нелегально

Дослідники з організації Global Financial Integrity оцінили обсяги нелегальних торговельних операцій у всьому світі, а також окремо для більшості країн. Україна тут виявилася зовсім не в числі лідерів
Фото: УНІАН

Світ, який торгує з-під поли

Міжнародна неурядова організація Global Financial Integrity (GFI) оприлюднила результати свого дослідження нелегальних фінансових потоків країн. По суті, тіньовий міжнародної торгівлі, яка відбувається між, з одного боку, країнами, що розвиваються, а з іншого — індустріально розвиненими економіками. Правда, у звіті відображена ситуація станом на 2015 р., всі дані бралися з статистики ООН (база даних по торгівлі товарами Comtrade) і МВФ.

На першому місці за обсягами тіньової торгівлі виявився Китай — його сірі угоди були оцінені в $376,4 млрд. Далі йдуть Мексика ($67 млрд) і, несподівано, Польща ($47,2 млрд). Росія опинилася на четвертому місці з обсягом тіньової торгівлі в 2015 р. $45 млрд. Ця цифра складається з оцінки потенційного незаконного припливу коштів в Росію в $24,6 млрд і відтоку з Росії в $20,4 млрд. Далі в "рейтингу тіньових торговців" слідують Малайзія ($39 млрд), Індія ($32,4 млрд) і Таїланд ($28,9 млрд).

Ті цифри, які у своєму дослідженні наводить GFI, — це оцінки фальсифікації даних у рахунках-фактурах при імпортно-експортних операціях. Аналітики виходили з того, що неправильні відомості про ціни чи кількості товарів, що поставляються зазначаються для відмивання грошей, зменшення розміру належних до сплати імпортних мит або обходу обмежень при ввезенні та вивезенні капіталу. Наприклад, імпортер може занижувати вартість товарів у рахунках-фактурах, щоб платити менше імпортних мит. Або підприємство-експортер може вступити в змову з іноземним імпортером — відвантажити товар за меншою ціною, ніж вказана в рахунку-фактурі, щоб нелегально вивести різницю за кордон.

Зрозуміло, що це явно не найбільш повна оцінка. Наприклад, на пострадянському просторі топ-менеджери багатьох держкомпаній для виводу "в кишеню" частини прибутку використовують компанії-"прокладки". Ось реальний епізод: білоруське підприємство, що виробляє продукцію машинобудування, продає її в Північну Америку. Топ-менеджери цього білоруського заводу через підставних осіб реєструють в Канаді торгову компанію, яка і стає офіційним імпортером білоруських машин. А потім перепродує їх реальним покупцям в Канаді і США. Тут ніякої фальсифікації даних в рахунках-фактурах немає, але торговельні операції за фактом виходять цілком собі тіньовими.

Дані GFI показують, що, наприклад, стосовно до Росії потенційно фальсифікованим виявляється близько 21% усього задекларованого обсягу її імпортно-експортних операцій з країнами з розвиненими економіками. Це не найвищий показник: він поступається Сьєрра-Леоне (39,8%), Грузії (34%), Ботсвані (31,8%), Мальдив (29,6%), Ефіопії (29,3%), Багамам (29%), Камеруну (26%), Філіппін (25%) та ряду інших країн.

Як зазначається у звіті, в цьому році експерти організації вперше використовували дані Comtrade для оцінки нелегальних фінансових потоків у торгівлі. Вони більш детально відображають глобальну торговельну активність окремої країни, ніж дані дирекції торговельної статистики МВФ, на які GFI спиралася раніше. Цікаво, що якщо розглядати тільки дані МВФ, то потенційні обсяги нелегальних фінансових потоків у торгівлі більшості країн виявляються значно вище.

Зауважимо, що в статистиці багатьох країн до сумнівних зовнішньоторговельними операціями також відносять неодержану експортну виручку (ситуації, коли фірма-одноденка відправляє за кордон товар, а гроші залишаються за кордоном) і неотримані реальності за експортними контрактами послуги. До цього також потрібно додавати статті "Чисті помилки і пропуски" з платіжного балансу — за нею теж може ховатися певна частка тіньових операцій. У сукупності за перерахованими пунктами можуть ховатися виведені з легального обороту мільярдні суми, але дослідження GFI ці аспекти, як правило, не бере під увагу.

Україна в звіті GFI

Засновані на статистиці географічної структури торгівлі оцінки потенційно неправильного (сфальсифікованого) виставляння рахунків за торгівлю стосовно Україні виглядають не надто вражаючими на тлі низки інших країн. Зауважимо, що всі наведені нижче цифри — це відсоток від загального обсягу торгівлі України з країнами з розвиненою економікою або конкретні суми (оціночно, на думку аналітиків GFI).

Потенційна неправильна оплата у сфері імпорту, понад виставлених рахунків — 10,5%, нижче виставлених рахунків — 4,6%. Потенційне спотворення даних у сфері експорту з України, понад виставлених рахунків — 3,1%, нижче виставлених рахунків — 7,3%.

Відповідно, тіньові притоки коштів в Україну складають 7,7% від обсягу її міжнародної торгівлі, а тіньовий виведення коштів з нашої країни — 17,8% від обсягу її торгівлі.

Загальний обсяг торгівлі України з розвиненими країнами, на думку GFI і станом на 2015 р. склав $24,783 млрд. З яких приплив коштів завдяки нелегальним торговельних операцій склав $1,917 млрд, відтік коштів з країни — $4,408 млрд. Як бачимо, в основному міжнародна торгівля використовується нечистоплотними українськими бізнесменами для виведення коштів, але має місце і певний тіньової приплив.

Аналіз звіту GFI також показує, що Україні поки що далеко до світових лідерів за тіньовими торговельним операціям. Так, наприклад, сусідня Білорусь через тіньові операції вводить в країну трохи більше $6 млрд, виводить — близько $1,6 млрд. Показники у Румунії — $8 млрд припливу через нелегальні торгові угоди і $2,1 млрд відтоку. У Туреччини — $16,9 млрд припливу і $8,4 млрд відтоку.

Виконавчий директор GFI Раймонд Бейкер, коментуючи дані дослідження, пише: "Коли ви керуєте експортує стороною, що імпортує стороною, а ваш власний банк проводить такі операції, вам може дуже багато зійти з рук. Те, що ми спостерігаємо, — наслідок поганого державного управління".

Автори доповіді підкреслюють, що найбільш помітну роль у процесі нелегального грошового кругообігу відіграє Кіпр, який з цієї причини має в ділових колах сумнівний статус "пральної машини для брудних грошей з колишнього СРСР". У дослідженні ставиться питання щодо легітимності фінансового сектора Кіпру, пов'язаний з тим фактом, що ця країна, з власним ВВП у розмірі всього лише $23 млрд, стала в останнє десятиліття одним з найбільших (а часом і найбільшим) джерел прямих іноземних інвестицій в Україну, Білорусь і Росію.

Наостанок зауважимо, що в 2015-му експерти GFI представили рейтинг країн світу за обсягами нелегально виведених з них коштів. Тут вже розглядалися не лише торгівельні операції, але і всі інші методи і прийоми, що дозволяють вивести гроші в офшори або під інший зарубіжний контроль.

Україна в цьому рейтингу посіла 14-ту позицію з сумою $11,7 млрд. Той рейтинг очолив Китай, з якого щорічно нелегально виводиться в середньому $139 млрд. На другому місці — Росія: в середньому звідти виводять $104,977 млрд щорічно, а за 10 років вивели $1,049 трлн.

Що стосується України, то, як показало дослідження, з 2004 по 2013 рр. сукупний обсяг виведеного капіталу склав $116,762 млрд. Так, наприклад, у 2004 р. було виведено $4,38 млрд, у 2005 р. — $5,626 млрд, у 2006 р. — $5,381 млрд, у 2007 р. — $7,175 млрд, в 2008 р. — $16,922 млрд, в 2009 р. — $10,574 млрд, в 2010 р. — $13,843 млрд, у 2011 р. — $17,949 млрд. В 2012-му сума нелегально вивезених з України активів склала $21,001 млрд, у 2013-му скоротився до $13,911 млрд.

Звичайно, потім якась частина грошей повертається в країну у вигляді нібито іноземних інвестицій, реально контрольованих вітчизняними бізнесменами. Але це, звичайно, тільки відносно невелика частина виведених коштів (близько 30%, за дуже приблизними оцінками).