• USD 27.9
  • EUR 34.1
  • GBP 39.5
Спецпроєкти

Мінфін просить у банкірів 8 мільярдів

За право працювати з бюджетниками і здійснювати соцвиплати банкам пропонують вкласти в ОВДП суму, еквівалентну 20% регулятивного капіталу
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Кабмін затвердив нові критерії для уповноважених банків, які можуть отримати право виплачувати заробітну плату працівникам бюджетних установ, а також пенсії і різного роду соцвиплати. Без всяких «але» обслуговувати держслужбовців та пільговиків зможуть лише фінустанови, 75% в капіталі яких належить державі. У цьому списку зараз знаходяться Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, «Розрахунковий центр», «Родовід», УБРР та Держзембанк. Але де-факто працювати з бюджетниками зможуть лише перші три: «Розрахунковий центр» не має роздрібного бізнесу, «Родовід» уряд хоче ліквідувати, а два останніх фінустанови — продати.

Що стосується комерційних банків, то їм доведеться виконати кілька досить жорстких умов. По-перше, частка активів фінустанови-претендента повинна бути не менше 1% активів банківської системи. По-друге, стаж роботи на ринку не менше трьох років. По-третє, банк повинен виконувати нормативи НБУ протягом трьох останніх місяців. Крім цього, уповноважені банки зобов'язані бути учасниками ФГВФО (виняток напевно складе лише Ощадбанк, вклади в якому гарантовані державою), не мати заборгованості перед фондом, а також боргів по сплаті податків і зборів. Крім того, банк або його власники і пов'язані особи не повинні підпадати під санкції України, ЄС і держав — членів ОЕСР.

В результаті з майже півсотні банків, які сьогодні обслуговують бюджетників, у списку можуть залишитися тільки три державних. «Представлені Міністерством фінансів критерії виглядають як спроба написання технічного завдання під певні компанії і не мають нічого спільного зі здоровою конкуренцією на ринку», — вважає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова.

Щоб виконати критерій за ОВДП, восьми найбільшим банкам довелося б докупити держпапери на суму 7,8 млрд грн., або $315 млн. За станом на 26 січня в портфелях фінустанов знаходиться 94,9 млрд грн. ОВДП, тобто мова йде про зростання загального портфеля на 8,2%

Вимога про відсутність санкцій тут же залишить за бортом «дочки» російських держбанків — Ощадбанк, ВТБ і Промінвестбанк, які підійшли б за розміром активів. Тому в пулі найбільших, чиї активи перевищують 1% від показника по системі, залишаться тільки 11 недержавних банків, більшість з яких з іноземним капіталом: Альфа-Банк, Креді Агріколь Банк, ПУМБ, «Південний», Приватбанк, Райффайзен Банк Аваль, УкрСиббанк, Укрсоцбанк, ОТП, Сітібанк, ІНГ Банк Україна (але останній не має роздрібного бізнесу). Однак і для них все може пройти не так гладко. «Незважаючи на надані послаблення, нормативи регулятора в повній мірі зараз виконують лише близько трьох-чотирьох банків з тих, які займають частку більше 1% від сукупних активів системи. Тобто документ може скоротити коло банків, які працюють із зарплатними проектами держорганізацій, до декількох одиниць, не рахуючи держбанків», — констатує директор з ризиків банку «Кредит Дніпро» Олена Домуз.

Особливе обурення викликала вимога про наявність у кандидатів портфеля ОВДП в обсязі не менше 20% регулятивного капіталу. «Цей показник не має нічого спільного з стійкістю банку. Якщо мова йде про те, що уповноважений банк повинен мати обсяг високоліквідних активів не менше 20% від регулятивного капіталу, то чому не брати до уваги депозитні сертифікати НБУ?» — говорить голова правління UniCredit Bank Тамара Савощенко.

За критерієм ОВДП кастинг Мінфіну зможуть пройти Ощадбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк. За даними «ДС», норми по ОВДП також перевиконують Райффайзен Банк Аваль, перебуває під санкціями Промінвестбанк та ІНГ Банк Україна. Найближчим часом це коло чи розшириться — в нинішніх умовах навіть при наявності надліквідності фінустанови не бажають занадто багато позичати державі. За оцінкою НАБУ, щоб виконати критерій за ОВДП, восьми найбільшим банкам довелося б докупити держпапери на суму 7,8 млрд грн., або $315 млн. За станом на 26 січня в портфелях фінустанов знаходиться 94,9 млрд грн. ОВДП, тобто мова йде про зростання загального портфеля на 8,2%. «Думаю, що банки навряд чи всерйоз задумаються про купівлю ОВДП на мільярди гривень», — вважає Тамара Савощенко.

Реклама на dsnews.ua

Так що найближчим часом можна очікувати скарги банківських асоціацій в АМКУ і судових позовів від банків. Зокрема, про намір судитися з урядом вже заявили в найбільшому Приватбанку. Про це на своїй сторінці у «Фейсбуці» повідомив перший заступник голови правління Приватбанку Олег Гороховський. Цілком ймовірно, що Приват виявиться не єдиним і скандальна постанова таки скасують.

Як НБУ просуває свій платіжний проект

У 2017 р. набуде чинності ще один критерій, закладений постановою на майбутнє: не менше 10% платіжних засобів (картки), випущених уповноваженим банком, повинні бути картками державної платіжної системи НСМЕП. «По суті, постанова уряду — це не тільки завуальоване переведення всіх держустанов на обслуговування в держбанки, але й база для розвитку НСМЕП», — вважає директор фінансового департаменту рейтингового агентства IBI-Rating Ганна Апостолова.

За прогнозами НБУ, ця платіжна система до 2020 р. має займати 30% ринку карткових розрахунків в Україні. Але поки її справи просуваються зі скрипом. Згідно з даними центробанку, частка карт НСМЕП на вітчизняному ринку станом на осінь минулого року становила всього близько 1%. Зараз до НСМЕП підключені 52 банку (з 122 мають ліцензію) і 23 небанківських фінустанов.

«Більшість наших громадян сьогодні користуються картками міжнародних платіжних систем Visa і MasterCard, і цьому є об'єктивні причини. Якщо наша альтернативна система зможе надати користувачам ті ж зручності або забезпечити більш низькі тарифи, клієнти самі будуть робити вибір на її користь. Але йти до цього потрібно не шляхом примусу, а шляхом здорової конкуренції», — зазначає Олена Коробкова.

    Реклама на dsnews.ua