Акумулятори для ринку. Як допоможуть Україні системи накопичення електроенергії
До кінця року планується реалізувати перший проєкт накопичувача електроенергії потужністю 1 МВт. У світі потужностей подібного обладнання вже використовується в 9 тис. разів більше
"ДС" продовжує серію статей про стан справ на енергетичному ринку України. З 1 липня 2019 р. запрацювала нова модель ринку електроенергії, і можна підбити попередні підсумки: наскільки вона виявилася вдалою, чи почали компанії заробляти більше грошей і чи стали тарифи на електроенергію більш привабливими для споживачів. "ДС" уже писала про стан справ у найбільшого виробника електроенергії НАЕК "Енергоатом", про енергопостачальні компанії (обленерго), "Укргідроенерго", "Укренерго" і "зелену" енергетику.
Перша ластівка
В кінці липня енергохолдинг ДТЕК повідомив про укладення з американською компанією Honeywell контракту на поставку в Україну нового для нашої країни обладнання — системи накопичення енергії (energy storage). Принцип дії дуже простий: це великий акумулятор, який накопичує енергію в період її надлишку і віддає, коли в ній є необхідність.
Однак це тільки для України таке обладнання нове, у світі воно вже використовується дуже широко. Зокрема, ще в кінці 2017 р. власник Tesla Ілон Маск на парі побудував і запустив менш ніж за 100 днів у Південній Австралії такий накопичувач, що дозволяє забезпечити стабільне енергопостачання близько 30 тис. домогосподарств.
Ринок energy storage розвивається дуже активно. За прогнозом компанії Bloomberg New Energy Finance (BNEF), до 2040 р. використання подібних накопичувачів енергії в усьому світі виросте більш ніж в 120 разів: встановлена потужність збільшиться з 9 ГВт (дані за 2018 р.) до 1095 ГВт, а їх ємність — з 17 ГВт·год до 2850 ГВт·год. При цьому в ринок накопичувачів у всьому світі буде інвестовано понад $600 млрд.
Бурхливий розвиток накопичувачів буде забезпечений потребою більш повно використовувати енергію, що виробляється сонячними і вітряними станціями — їх роботу і обсяги виробітку електроенергії хоча і можна прогнозувати, але багато що залежить від стихії. Energy storage дозволить накопичувати "зелену" енергію і віддавати її в мережу в періоди пікового споживання.
Поштовх до розвитку цієї технології дасть і технічний прогрес: вартість виробництва літій-іонних акумуляторів за останні 10 років впала більш ніж на 80% і, ймовірно, буде знижуватися й далі.
При цьому, за оцінкою BNEF, основну частку ринку займуть гібридні проєкти — коли накопичувачі будуть встановлюватися на станціях, що працюють на сонці і вітрі. А оскільки до 2040 р. близько 40% світової електроенергії вироблятиметься на сонячних і вітряних станціях, це і стане стимулом для розвитку ринку накопичувачів.
Як це працюватиме
Контракт ДТЕК і Honeywell передбачає поставку в Україну і запуск energy storage невеликої потужності — всього 1 МВт і ємністю 1,5 МВт·год. Очікується, що обладнання запрацює до кінця року на майданчику Запорізької ТЕС.
За даними українського енергохолдингу, це буде перша в Україні промислова установка, на якій він буде відпрацьовувати оптимальні моделі роботи на різних сегментах енергоринку. Зокрема, за допомогою цього накопичувача ДТЕК планує надавати послуги компанії "Укренерго", яка виконує функції системного оператора і стежить за стабільністю роботи енергосистеми. Інакше кажучи, energy storage буде тим акумулятором, який "Укренерго" зможе використовувати в будь-який момент, щоб додати в енергосистему додаткові потужності і підтримати частоту в мережі.
Однак ДТЕК — не єдина компанія, яка хоче реалізувати подібний проєкт. "Укренерго" вже кілька років виношує таку ідею. Однак конкретна розробка проєкту почалася тільки в 2019 р. — спільно з дочірньою компанією французького оператора системи передачі Réseau de Transport d'Électricité компанією RTE International. Але на сьогодні у "Укренерго" є тільки техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), згідно з яким обладнання буде набагато більшої потужності — 200 МВт, і коштувати цей проєкт буде близько 154 млн євро. Він також включений до Плану розвитку системи передачі на 2020–2029 рр.
Природно, що власними силами потягнути його "Укренерго" поки не в змозі — за допомогою ЄБРР компанія хоче залучити від Європейського Союзу грантове фінансування на його реалізацію. Чи виділить ЄС гроші — поки питання, але створення в Україні певної кількості потужностей еnergy storage, які будуть забезпечувати стабільність енергосистеми, є і частиною вимог, які потрібно виконати в процесі інтеграції України в Європейську енергосистему (так званий проект ENTSO-E).
Ще в кінці минулого року потребу в накопичувачах енергії тодішній керівник "Укренерго" Всеволод Ковальчук оцінював в 1500 МВт на період 2021–2023 рр., а до 2030 р. вона може вирости до 2200 МВт.
Однак поки що не зрозуміло, хто вирішуватиме проблему дефіциту накопичувачів електроенергії і за які гроші. Ковальчук пропонував, щоб власникам сонячних і вітряних станцій, робота яких буде обмежуватися через профіцит електроенергії, держава виплатила 3–3,5 млрд грн за недоотриману електроенергію за умови, що ці гроші підуть на створення накопичувачів. У такому разі окупність цих проєктів могла б становити всього лише один рік.
Однак ці ідеї поки так і залишилися ідеями, тим більше що "Укренерго", як ми писали, за перше півріччя цього року показало астрономічні збитки — близько 18 млрд грн. У такій ситуації руки до реалізації технологічних новинок просто не доходять.
