Полегчают чи чеки в супермаркеті? Навіщо Мінфіну реформа ПДВ
Міністр фінансів Оксана Маркарова вважає, що в Україні може бути запроваджена диференційована шкала податку на додану вартість (ПДВ). Вона зазначила, що в рамках своїх зобов'язань перед Євросоюзом наша країна може застосовувати якісь загальноприйняті там правила оподаткування, не запозичуючи при цьому модель повністю. "Наприклад, Україна не може відмовитися від ПДВ на користь податку на продажі. При цьому можливий варіант введення диференційованої шкали по сплаті ПДВ, яка діє в багатьох державах Євросоюзу", - сказала вона в інтерв'ю журналу "Кореспондент".
Розберемося в суті питання. ПДВ придумав у 1954 р. французький економіст Моріс Лоре. Французи в 1958 р. протестували новий податок на своїй колонії - Кот-Д'івуарі, експеримент виявився успішним, і Франція ввела податок у себе в 1967 р.
ПДВ - непрямий податок нараховується підприємств, коли вони продають свою продукцію, таким чином, податковий тягар лягає на всю ланцюжок виробників товарів і послуг. Однак підприємства, які продають продукцію кінцевому споживачеві, отримують компенсацію ПДВ від нього, так що саме кінцевий споживач є "крайнім" при сплаті даного податку.
Щоб зрозуміти, яку роль у вашому житті відіграє ПДВ, просто загляньте в чек, отриманий від касира в супермаркеті. Там є рядок "ПДВ 20%" та навпроти пробита сума податку, яка включена у вартість покупки. Фактично кожна шоста гривня, витрачена в супермаркеті, - це сплата ПДВ.
Тому цей податок, будучи одним з семи загальнодержавних, в той же час є самим потужним джерелом наповнення держбюджету. Наприклад, в бюджеті на 2019 р. заплановано надходження від ПДВ на вироблені в Україні товари і послуги в обсязі 94,6 млрд грн (з урахуванням повернення ПДВ експортерам), від ПДВ на ввезені в Україну товари - 321,2 млрд грн. Разом це становить майже 50% всіх податкових надходжень у бюджет.
У Європі, на яку посилається міністр фінансів, повна ставка ПДВ коливається головним чином близько значення 20%. Проте є і винятки. Наприклад, не входять до ЄС, Швейцарії та Ліхтенштейні повна ставка ПДВ становить лише 8%. А з держав - членів ЄС найнижча ставка ПДВ у Люксембурзі - 17%, на Мальті - 18% і в Німеччині - 19%. А найвища - 25% - у Данії, Хорватії та Швеції.
Що стосується диференціації ставок, то їх у ЄС - безліч. Наприклад, у тій же Німеччині за повною ставкою ПДВ до 19% є ще одна знижена - 7%. У Польщі повна ставка складає 23%, є ще дві пільгові - 8% і 5%. У Франції повна ставка - 20%, але при цьому є ще й три знижених - 10%, 5,5% та 2,1%.
Подібність диференційованої шкали ПДВ є і в Україні. Наприклад, нульова ставка ПДВ застосовується до товарів, надісланих на експорт, - експортери отримують відшкодування ПДВ. Ставка у розмірі 7% застосовується до лікарських засобів і виробів медичного призначення. Ну а ставка 20% - до всіх інших товарів.
Яким може бути принцип диференціювання ПДВ, Маркарова не уточнила. Однак позаштатний консультант парламентського комітету з питань економічного розвитку Ілля Несходовский розповів, що ідея запровадження диференційованих ставок витає в повітрі.
"Я вже давно говорив про те, що ті, хто купує продукти харчування в Україні, суттєво переплачують. В Європі ставки ПДВ на більшість продуктів харчування - від 5 до 12%. Тому зниження ставок на соціальні продукти було б однозначно правильним кроком", - сказав він.
Несходовский вважає нинішню ставку ПДВ головною несправедливістю в системі оподаткування, оскільки бідні люди за товари платять більше, ніж в Європі. Він навів приклад західної частини України, куди завозиться маса продуктів з тієї ж Польщі, де вони дешевші за рахунок більш низької ставки ПДВ.
На думку Несходовского, більш низьку ставку ПДВ можна було б встановити на хліб, молоко, продукти молочної групи, соціальні продукти, дитячі товари та комунальні послуги. "Тому що це не ті товари і послуги, на яких держава має заробляти", - вважає експерт.
Втім, питання про ставки ПДВ, як і про розмір податків в цілому, - вічна тема для дискусій в будь-якій країні. Наприклад, у Німеччині несправедливість ставок ПДВ ілюструється наступним прикладом: за повною ставкою (19%) оподатковуються дитячі підгузники, а за ставкою 7% - цілий ряд делікатесів, таких як ікра, фуа-гра і черепашачі м'ясо.
Якщо в Україні з'явиться диференційована шкала і при цьому ставка вище 20% ні на які групи товарів збільшена не буде, то в цілому українці отримають можливість купувати дешевше продукцію, для якої податок буде знижений, не віддаючи зекономлений ресурс на сплату за товари подорожчали.
