• USD 36.6
  • EUR 35.6
  • GBP 40.3
Спецпроєкти

Новий прийом. Як заробити чисті мільярди на ринку металобрухту

Держава, металургія і громадська інфраструктура терплять збитки через тіньового ринку металобрухту. Настав час ввести його у правове поле. Але як це зробити, якщо на кону як мінімум 16 млрд грн щорічного доходу для махінаторів і корупціонерів?
Фото: Олександр Хоменко
Фото: Олександр Хоменко
Реклама на dsnews.ua

17 лютого народні депутати, експерти та учасники ринку шукали вихід із ситуації під час панельної дискусії "ДС" на тему "Детінізація ринку металобрухту: як поповнити бюджет на мільярд". Найочевидніше рішення у правовій площині. У Верховній Раді попередньо підтриманий 313 голосами і підготовлений до другого читання законопроект № 2426, який покликаний обілити операції з металобрухтом.

Право для всіх

Учасники дискусії зійшлися на думці, що найголовніше - змінити правила. Тому першим ділом обговорили законодавчі ініціативи, які представили їх автори-парламентарії - заступник голови комітету Верховної Ради з питань розвитку економіки Дмитро Кисилевський і екс-директор Авдіївського коксохімічного заводу Муса Магомедов.

"Що таке ринок металобрухту? Це близько 20 млрд грн на рік, з них близько 16 млрд грн знаходиться в тіні. Цей ринок в тіні не тому, що так комусь захотілося, а з-за того, що в чинному законодавстві є правові колізії і нереальні вимоги, які заготівельники апріорі виконати не можуть. Тому у них залишається тільки один варіант - працювати в тіні, а цим користуються різні нечисті на руку представники силових структур, які збирають з цих заготівельників данину", - описав ситуацію Кисілевський.

На його думку, слід усунути ці колізії і недоліки, насамперед основних п'ять. По-перше, це нереальні вимоги до облаштування заготівельних пунктів: відповідне обладнання коштує мільйони доларів, і його не може собі дозволити бізнес із оборотом у сотні тисяч гривень. Розмір хабара за таке порушення - близько 1000 грн з точки прийому. По-друге, невизначеність критеріїв поділу металобрухту на побутовий і промисловий, який можна приймати у фізосіб: при бажанні перевіряючий завжди зможе "довести", що шматок паркану був, наприклад, частиною верстата. Ціна питання - 60-120 грн з тонни. По-третє, неможливість отримати готівку за зданий металобрухт (на відміну від макулатури, склобою та іншої сировини), із-за чого у багатьох людей, для яких це не чорний бізнес, відпадає бажання нести в пункт стару ліжко або той же шматок паркану. І ще дві очевидно абсурдні норми-атавізми: спецпредприятиям по заготівлі брухту потрібно відповідати вимогам ліцензії, яка... скасована кілька років тому, а також полягати в галузевому реєстрі, якого... не існує.

Таким чином, кожен, хто розпочинає діяльність за операціями з металобрухтом, апріорі стає винним перед лицем закону аж до кримінальної відповідальності, а у силовиків з'являються необмежені можливості для маніпуляцій, тиску і "доїння" цього бізнесу. Новий законопроект, якщо він буде прийнятий, зніме всі ці питання, запевнив заступник голови економічного комітету парламенту.

У свою чергу Муса Магомедов переконаний, що детінізація цього ринку буде вигідна всім чесним учасникам "харчового ланцюга" - від дрібних брухтозаготівельників, які зможуть позбутися від користолюбців в погонах, до великих металургійних заводів, які страждають від пильної уваги податківців, які наполегливо цікавляться походженням сировини.

Реклама на dsnews.ua

В галузевій асоціації "УАВтормет" також розробляли цей законопроект і виступають за обілення ринку. Її президент Володимир Бублей акцентував увагу на пропонованій нормі про введення реєстру підприємств, які займаються заготівлею та операціями з металобрухтом (потрібно буде просто надати документи до Мінекономіки). "А що таке реєстр? Ти повинен стати підприємцем або укласти договір з іншою компанією. Тобто ти знаходишся в правовому полі. Якщо ти в реєстрі, то працюєш офіційно", - констатував Бублей.

Великі гроші

Виведення з тіні ринку металобрухту позитивно позначиться на одній з провідних галузей української економіки - металургії. Справа в тому, що цей ресурс критично необхідний для метпідприємств, які значною мірою (іноді до 100%) залежать від його поставок (див. коментар президента ВП "Укрметалургпром" Олександра Каленкова).

Чи варто говорити, що законодавчі обмеження і колізії, які існують на ринку, не дозволяють йому розвиватися, а також створюють умови для збору "корупційного податку", який робить лом дорожче, собівартість металопродукції вище, і в кінцевому рахунку знижує конкурентоспроможність наших експортерів на тлі падіння світового попиту на метал. Таким чином, обілення ринку допоможе галузі, яка генерує до 15% ВВП.

За оцінками Муси Магомедова, в разі обілення і ринку металобрухту "буде заготовляти той же, а можливо, і більшу кількість сировини, але при цьому будуть заробляти держава, бізнес, а не "дах". До речі, про сировину. За даними "УАВтормета", металлофонд України становить приблизно 500 млн т, а в рік заготовляється понад 3 млн т. До 2019 р. було всього 3,1 млн т у зв'язку з почався кризою в металургії. Але Володимир Бублей оцінює потенціал галузі в 7 млн т на рік. Таки чином, в перспективі можна більш ніж удвічі збільшити пропозицію металобрухту.

Які можливі вигоди для держави від детінізації цього ринку? Насамперед це поповнення бюджету. Розробники законодавчих змін розраховують на 900 млрд грн щорічних додаткових податкових надходжень, якщо заготівля та операції з брухтом вийдуть в правове поле (очікується, що на це знадобиться три-п'ять років).

Дмитро Кисилевський
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань розвитку економіки

Ринок металобрухту повноцінно функціонує в тіні. Ніщо не заважає людині принести і здати все, що завгодно, та щось заважає нашому умовному поліцейському відкрити очі, коли відбувається щось протизаконне. Це відбувається прямо зараз, і ніякі заборони нічому не перешкоджають.

Законопроект № 2426, навпаки, повертає все в нормальне русло, усуваючи штучні заборони. Людина почне реєструватися ФОПом і платити податки. Причому у нього буде в цьому чисто комерційний інтерес. Адже ми порахували, що розмір хабарів, який зараз платить приймальний пункт, більше 5%-ного податку, який ФОП буде відраховувати, працюючи офіційно. Тому він буде зацікавлений сказати силовику: до побачення, ми більше нічого не порушуємо, не приходь більше до мене за "даниною".

Таким чином, ми розірвемо корупційну зв'язок між приймальником і поліцейським, тоді кожен почне займатися своєю справою - приймальник працювати легально, поліцейський - контролювати. І це, на нашу думку, призведе до зменшення крадіжки металу.

Законом за злодіям

Учасники панелі детально обговорили ще одне гостре питання, пов'язаний з ломозаготовкой: як зміниться ситуація з крадіжками металевих виробів, у тому числі найважливіших об'єктів інфраструктури і комунального господарства. Всі згодні, що це велика проблема, але по-різному оцінюють її масштаб, наприклад, щодо крадіжки чорного і кольорового брухту. Так, Володимир Бублей вважає, що громадська думка про крадіжки каналізаційних люків, металевих огорож і т. п. занадто песимістично.

"Порівняйте 3,1 млн т на рік з вагою кришки люка - в середньому 65 кг. якби вся заготівля складалася тільки з кришок люка, комунальники не встигали по кілька разів на день міняти їх по всій Україні. Коли ми дивимося на статистику, то розуміємо, що це не той вага, який дуже цікавий. Та й люди, які збирають металобрухт на пунктах прийому, теж їздять по тих же дорогах", - зазначив президент "УАВтормета".

У свою чергу радник з регуляторних питань ПРАТ "Київстар" Артем Фреюк навів шокуючі приклади крадіжок телекомунікаційного обладнання. "Є ОЗГ, які діють за графіками, наприклад, за тиждень вкрасти з 10 базових станцій, не менше 20 акумуляторних батарей і 7 км кабельно-провідникової продукції.

З свіжих новин - у одного з великих операторів телекомунікацій прямо в Гідропарку три людини за допомогою трактора викопали резервний кабель, який дублював їх лінії під Дніпром. Добре, що він не працював... За минулий рік було щонайменше п'ять випадків, коли затримували людей, які хотіли вирізати кабель урядового зв'язку. А як це відбувається в сільській місцевості: приїжджає трактор у полі, викопує кабель, намотує його на ківш, висмикує - і скільки потягнув, стільки і його", - сказав Фреюк і констатував, що такі дії можливі завдяки нелегальних пунктів прийому металобрухту, а потенційна відповідальність за них (зазвичай штраф у кілька тисяч гривень) неспівмірна із заподіяними збитками.
Однак ініціатори правових змін на ринку металобрухту налаштовані позитивно.

"Наш законопроект сприятиме зменшенню крадіжки металу. Зараз, коли умовний поліцейський знімає "данину" з приймального пункту, він, звичайно, не бачить цих порушень, навіть якщо вони є, тому що він вже щось отримав... Коли ми прибираємо ці правові колізії, підприємець каже: шановний, я більше нічого не порушую і нічого тобі не плачу. І в цей момент у поліцейського відкриються очі, і він почне цікавитися, чи немає там краденого або заборонених речей", - пояснив логіку Дмитро Кисилевський.

При цьому в кожному приймальному пункті з'явиться відеоспостереження, а записи повинні зберігатися протягом трьох місяців. Народний депутат підкреслив, що до другого читання враховано пропозиції телекомунікаційної галузі щодо прийняття кабелю: у фізосіб не можна буде брати елементи телекоммережі. А за їх крадіжку або псування посилять відповідальність окремим законопроектом. Кисілевський пообіцяв, що в Раді з'являться і інші проекти законів, якими буде посилена відповідальність за крадіжку об'єктів інфраструктури. Втім, детінізація ринку - ще не вирішена справа. У парламенті зареєстровані три інших законопроекту, які, навпаки, можуть зарегулювати ринок, прирівнявши металобрухт до звичайних відходів і накладаючи обмеження на операції з ним. Завдання професіоналів - переконати авторів таких законодавчих ініціатив, що лом не обов'язково так контролювати, адже він не буде бесхозно засмічувати навколишнє середовище з тієї простої причини, що це цінна сировина.

Олександр Каленков
Президент ВП "Укрметалургпром"

Металургія вся залежить від брухту. Є електрометалургійні підприємства, де тільки лом в собівартості (плюс електроенергія та інші складові), є підприємства повного циклу, які виробляють продукцію з залізної руди. Але і ті і інші різною мірою залежать від брухту, який замінити нічим. Якщо вітчизняного брухту не буде, нам доведеться завозити його з інших країн.

Пропоновані законодавчі зміни дадуть можливість підприємствам (які працюють з металобрухт. - "ДС") вийти в легальне поле. Я не знаю, чи будуть зацікавлені люди працювати в білу. Можливо, частина з них втратить роботу, прийдуть інші. Коли ми цей законопроект ініціювали, кілька найбільших металургійних компаній заявляли, що готові інвестувати понад 1 млрд грн для розвитку мереж первинної заготівлі брухту. Адже зараз неможливо вкладатися у фірми-одноденки.

Сам факт роботи на цьому ринку створить інвестиційні можливості для металургів і незалежних брухтозаготівельників. Що це означає? Зараз в Україні діють 15-20 тис. пунктів прийому, на кожному по кілька людей, це десятки тисяч людей, які працюють нелегально. Вони не платять податків, що отримують зарплату, яка ніяк не контролюється. Потрібен термін в три-п'ять років, щоб білі пункти, в тому числі ті, які фінансуються металургами і незалежними ділянками, вийшли на цей ринок і витримали конкуренцію з існуючим чорним бізнесом.

    Реклама на dsnews.ua