• USD 39.4
  • EUR 42.3
  • GBP 49.5
Спецпроєкти

Кому вони потрібні. Що за гіганти чекають "великої приватизації" від Зеленського

Більшість з державних банків і великих підприємств, які планується продати, не готові до приватизації
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Надходження від продажу державного майна завжди були головним болем уряду - у дохідну частину бюджету з року в рік стабільно закладалися багатомільярдні суми, але вони і близько не добиралися. Наприклад, у 2017 р. із запланованих 17,1 млрд грн вдалося отримати лише 3,4 млрд грн. У 2018-му виконання плану з продажу держмайна (21 млрд грн.) склала лише 1%. Цей рік також не стане винятком - при плані 17,1 млрд грн. за перше півріччя бюджет отримав всього лише 1,6% - 0,3 млрд грн.

Не встигнувши як слід освоїтися у владних кріслах, представники команди нового президента Володимира Зеленського в дусі попередньої влади також заявили про початок масштабної приватизації. Зокрема, заступник керівника Офісу президента України Олексій Гончарук заявив, що в першу чергу потрібно приватизувати державні банки, а пізніше можна продати частину таких гігантів, як "Укрзалізниця" або "Укрпошта". В унісон з ним представник президента в Кабміні Андрій Герус озвучив свій список: Одеський припортовий завод (ОПЗ), "Електроважмаш", шахта "Краснолиманська", "Центренерго". При цьому Герус послався на великий оптимізм, який є відносно України, і він упевнений, що кілька вдалих кейсів з приватизації великих об'єктів залучать зарубіжних інвесторів і дадуть хорошу ціну за українські підприємства.

До речі, на початку липня Фонд держмайна виграв касаційної скарги у Верховному суді, чим фактично розблокував "велику" приватизацію, відкривши шлях Кабінетові Міністрів для затвердження інвестиційних радників, які будуть займатися приватизацією ОПЗ, держшахти "Краснолиманська", заводу "Електроважмаш", "Індар" і "Об'єднаної гірничо-хімічну компанії".

"ДС" вирішила розібратися, які саме з озвученого списку підприємства можуть викликати потенційний інтерес з боку покупців.

Приватбанк

Приватбанк був націоналізований в кінці 2016 р. урядом, оскільки існувала загроза оголошення його неплатоспроможним, а це могло спричинити значні проблеми для всієї економіки. Після націоналізації стан банку значно покращився: якщо за підсумками 2016 р. він отримав 136 млрд грн чистого збитку, то вже в 2017 р. цей показник скоротився до 23 млрд грн, а 2018 р. банк закінчив з прибутком 11,6 млрд.

Поки що у влади був план приватизувати Приватбанк. 31 липня на засіданні наглядової ради банку, де головою цього органу була обрана Шерон Позови, що раніше працювала міжнародним радником управління технічної допомоги Казначейства США і експерт-консультантом МВФ, представник акціонера - міністр фінансів Оксана Маркарова - поставила керівництву банку завдання підготувати його до приватизації до 2022 р.

Реклама на dsnews.ua

Однак це все нездійсненні плани, поки не зроблено головне. Приватбанк спочатку потрібно очистити від претензій з боку його колишнього власника Ігоря Коломойського. У разі скасування націоналізації банк може залишитися без капіталу, який вклав в нього держава в особі Мінфіну - а це 155 млрд грн у формі ОВДП.

А цілком можливо, що Приватбанк не потрібен навіть Коломойському. Про це пише на "ДС" фінансовий аналітик Олексій Кущ: "Фінансова стабільність Приватбанку спирається зараз на портфель ОВДП з неринковими умовами випуску, тобто їх навіть на вторинному ринку продати не можна (або можна, але з істотним дисконтом). Тобто лише НБУ та інші держбанки могли б монетизувати облігації, внесені в статутний капітал Приватбанку у процесі націоналізації. Без підтримки держави він банкрут із зобов'язаннями перед клієнтами у розмірі 220 млрд грн"

Ощадбанк

Стратегія розвитку держбанків передбачає, що до кінця 2020 р. 20% Ощадбанку повинні бути продані міжнародної фінансової організації, і до кінця 2022 р. банк буде виведений на IPO, в ході якого планувалося розмістити 25% акцій держбанку. Інтерес до входження в капітал Ощадбанку виявляв Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), і Мінфін повідомляв, що веде роботу по підготовці до приватизації Ощадбанку, але ніякої конкретики так і не було.

Станом на цей рік Ощадбанк мав 2640 відділень, левова частка яких розташована у сільській місцевості. Тому банк веде процес оптимізації їх кількості - відкриває нові і закриває ті, які не показують ефективної роботи.

Однак справжньою проблемою для Ощадбанку стали проблемні кредити - у травні минулого року керівництво банку заявило, що планує реструктуризувати близько 35 млрд грн проблемних кредитів, що становить близько 60% від його портфеля NPL. Всього ж у Ощадбанку частка проблемних кредитів перевищує 60%. Витоки цієї проблеми, як раніше писали ЗМІ, в тому, що Ощадбанк, як і інші державні банки, які активно кредитували корпоративний сектор, наближений до влади.

За підсумками 2018 р. Ощадбанк отримав 132 млн грн чистого прибутку.

Укргазбанк

Укргазбанк заснований в 1993 р., і перейшов у власність держави в 2008 р. після фінансової кризи.

Зараз Міністерство фінансів веде переговори з Міжнародною фінансовою корпорацією про продаж їй міноритарного пакету Укргазбанку. Який це буде пакет - поки не відомо, але Мінфін сподівається, що значний. Після укладення угоди Мінфін разом з акціонером будуть готувати банк до фінальної продажу.

Прибуток Укргазбанку в 2018 р. досягла 766 млн грн.

Укрексімбанк

В структуру банку входять 24 філії та 58 відділень по всій території України, також є два представництва банку - в Лондоні та Нью-Йорку. Він включений в перелік найбільших системних банків, має розгалужену мережу банків-кореспондентів в 110 країнах.

Укрексімбанк поки самий невдачливий у плані приватизації. Уряд спочатку планував його віддати в приватні руки, потім передумав. Як повідомила нещодавно міністр фінансів Оксана Маркарова, на сьогодні є два варіанти майбутньої долі банку. Перший - він може залишитися державним і сфокусуватися на підтримку експортно-імпортних операцій, іноземних інвестицій і не займатися широким комерційним банкінгом. Другий - він займеться широким банкінгом, але тоді Мінфін буде шукати для нього партнера або частково продавати.

Проблема "поганих" кредитів характерна і для Укрєксимбанка - частка проблемних кредитів у нього становить близько 60%.

Укрексімбанк за підсумками 2018 р. отримав чистий прибуток у 958,5 млн грн.

Укрзалізниця

"Укрзалізниця" на сьогодні - найбільша інфраструктурна компанія в Україні, яка є оператором вантажних і пасажирських перевезень. Заяви про можливу приватизацію Укрзалізниці з боку команди нового президента можна розцінити як надто передчасні, оскільки навіть часткова приватизація компанії можлива лише в далекій перспективі через маси невирішених проблем.

По-перше, на сьогодні пасажирські перевезення для Укрзалізниці генерують збитки, обсяг яких у 2018 р. оцінюється в 11-12 млрд грн, і вони покриваються за рахунок вантажних перевезень.

По-друге, тарифоутворення на пасажирські і вантажні перевезення жорстко контролюється владою, а це не дозволяє можливому інвестору прогнозувати прибутковість компанії.

По-третє, Укрзалізниця має на своєму балансі масу майна, яке не використовується і не цікаво великим інвесторам - другорядні лінії залізничного сполучення, які практично не використовуються, і малозавантажені залізничні станції. Тому до її приватизації необхідна реструктуризація компанії.

Чистий прибуток Укрзалізниці за підсумками 2018 р. виріс на 80% - до 204 млн грн.

Укрпошта

"Укрпошта" є монополістом поштового зв'язку України і входить до сфери управління Міністерства інфраструктури. Мережа компанії нараховує 11,5 тис. відділень по всій Україні, штат - 76 тис. осіб, з яких 33 тис. - листоноші, 13 тис. - оператори поштового зв'язку. На сьогодні "Укрпошта" несе значну соціальну навантаження у вигляді утримання збиткових сільських поштових відділень, однак не може продати цю нерухомість за законодавчої заборони.

Крім того, послуга з доставки пенсій для Укрпошти збиткова - на 1 млрд грн за підсумками 2018 р.

А в цілому чистий збиток Укрпошти за 2018 р. склав 535 млн грн.

ОГКХ

Об'єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) розпочала свою діяльність з серпня 2014 р., коли їй були передані два гірничо-збагачувальні комбінати, що видобувають сировину для виробництва титану - Вільногірський гірничо-металургійний комбінат, Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат.

У 2017 р. заступник голови Фонду держмайна Юрій Нікітін в інтерв'ю "Фокусу" прогнозував, що ОГКХ виставлять на торги зі стартовою ціною не менше 2 млрд і запевняв, що на цю компанію є близько 10 інвесторів, причому не тільки українських. Однак плани не здійснилися.

Почати приватизацію ОГХК планувалося в тому ж 2017 р., але потім продаж була перенесена на 2018 р. А в жовтні Окружний адміністративний суд Києва заборонив Кабінету Міністрів стверджувати радників з приватизації ОГХК, ОПЗ, "Краснолиманській" та деяких інших держпідприємств за позовом двох компаній проти ФДМ, які стверджували, що конкурси з відбору радників пройшли з порушеннями.

За підсумками 2018 р. ОГХК знизила чистий прибуток в 3,9 рази порівняно з 2017 р. - до 114,9 млн грн.

ОПЗ

Одеський припортовий завод уряд намагається продати вже 10 років. У вересні 2009 р. на конкурсі було реалізовано 99,57% акцій підприємства за 5 млрд грн компанії "Нортіма", афілійована з Ігорем Коломойським. Але Кабмін скасував підсумки конкурсу, звинувативши учасників у змові з метою заниження вартості підприємства.
Після цього контроль над ОПЗ перейшов до олігарху Дмитру Фірташу, за результатами цієї співпраці ОПЗ залишився винен його структурам $250 млн. Законність цих вимог підтвердив Стокгольмський арбітраж, але Верховний суд України не визнав це рішення і відправив справу нижчу інстанцію.

У 2016 р. ОПЗ двічі виставлявся на продаж за стартовою ціною 13,2 млрд грн і 5,26 млрд грн, але конкурси не відбулися. Щоб продемонструвати інвесторам, що ОПЗ працює, уряд зобов'язав "Нафтогаз України" поставляти газ на підприємство. І на сьогодні борг ОПЗ перед "Нафтогазом" становить 2,2 млрд грн.

З-за боргів завод повністю перейшов на давальницьку схему роботи.

Збитки ОПЗ за 2018 р склали 750,5 млн грн., за 2017 р. - 1475 млн грн.

На думку аналітика енергетичного ринку компанії Dragon Capital Дениса Сакви, в темі приватизації ОПЗ основним залишається питання боргів підприємства перед Фірташем і "Нафтогазом". "Але теоретично ОПЗ може бути цікавим місцевим виробникам газу за недорого", - сказав він.

Центренерго

Уряд планував продати свою останню теплову генерацію "Центренерго" потужністю 7690 МВт ще в грудні минулого року - на торги було виставлено 78% акцій підприємства по стартовій ціні майже 6 млрд грн. Але конкурс не відбувся, оскільки два претенденти допустили порушення у поданих документах.

У 2018 р. викупити "Центренерго" через свою ТОВ "Укрдонинвест" планував Віталій Карпачов, якого при президентстві Петра Порошенка вважали "смотрящим" за вугільним сектором країни нібито в інтересах нардепа від БПП Ігоря Кононенка. Він подав до суду, але незабаром йому довелося відмовився від своїх планів. Після другого туру президентських виборів, 7 травня Окружний адміністративний суд Києва залишив без розгляду позов "Укрдонинвеста" до Фонду держмайна з вимогою визнати протиправним недопуск компанії до конкурсу з продажу "Центренерго": структура Кропачова сама подала в суд клопотання про відкликання позову, і справу було закрито.

За підсумками 2018 р. чистий прибуток "Центренерго" скоротилася майже в чотири рази в порівнянні з 2017 р. - до 500 млн грн.

На думку Дениса Сакви, зараз продати "Центренерго" кому-небудь з іноземних інвесторів буде непросто, за винятком місцевих гравців. "У компанії в цьому році будуть пристойні збитки із-за високих цін на вугілля і низьких на електроенергію", - сказав він.

"Краснолиманська"

Фонд держмайна планував оголосити конкурс з продажу шахти "Краснолиманська" ще до кінця 2018 р., і в серпні радником з продажу була обрана компанія "KPMG Україна", яка буде здійснювати процес в консорціумі з KPMG, "Бюро Маркуса" і Redcliffe Partners".

Однак у жовтні того ж 2018 р. ЗМІ повідомили, що суд заблокував приватизацію держшахти в інтересах бізнесмена Віталія Кропачева. Карпачов також заявив, що планує через суд стягнути з держшахти 2,8 млрд грн. упущеної вигоди на користь належить йому ТОВ "Краснолиманське". За його словами, госшахта в 2014-2017 рр .. видобула майже 3 млн т вугілля на ділянках, які його орендувало ТОВ. Даних про фінансові показники "Краснолиманській" немає.

"Електроважмаш"

"Електроважмаш" - єдине в Україні і одне з найбільших у Східній Європі підприємство електричного машинобудування. Воно виробляє генератори для ТЕС, ГЕС, АЕС, тягові електродвигуни та генератори для залізничного і міського електротранспорту, великі електродвигуни для металургійних і гірничодобувних підприємств.

Радником з приватизації підприємства обрана компанія "KPMG Україна" у складі консорціуму Baker McKenzie, Henniger Winkelmann Consulting.

І все б непогано, але у 2015 р. підприємство потряс корупційний скандал - Міністерство економічного розвитку і торгівлі встановило факти продажу "Електроважмашем" продукції за заниженими цінами через фірми-прокладки, і намагалося звільнити керівництво підприємства. Це вдалося лише з третьої спроби. У 2017 р. правоохоронні органи під час обшуків вилучили у керівників заводу 9 млн грн., їм інкримінувалося одержання хабара.

У 2018 році "Електроважмаш" отримав майже 4,2 млн грн. чистого прибутку проти 8,55 млн грн роком раніше, а чистий дохід зріс на 63% до 2342 млн грн.

"Азовмаш"

У держави власності знаходиться 50% підприємства "Азовмаш", найбільшого підприємства, яке спеціалізується на випуску устаткування для гірничо-хімічного комплексу, цистерн. Фактичні, це концерн, до складу якого входять окремі підприємства - "Азовзагальмаш", "Азов", "Азоввагон", "Азовмашпром".

У 2014-16 рр .. фінансово-економічний стан підприємства погіршився через втрату ринків збуту, основна частина яких була у країнах СНД. Після цього акціонери "Азовмашу" вирішили провести реструктуризацію, щоб позбутися боргового навантаження. Кредитори, зі свого боку, звернулися до судів для стягнення боргів. Загальна сума заборгованості концерну, яка фігурувала в ЗМІ, становила близько $560 млн.

Чистий збиток "Азовзагальмаш", головного підприємства "Азовмаша, за підсумками 2018 р. склав 764 млн грн.

Украгролізинг

Компанія "Украгролізинг" була створена в 2001 р. для забезпечення аграріїв технікою на умовах лізингу, і отримувала з держбюджету значні кошти. В останні роки ринок аграрного лізингу ріс дуже високими темпами: якщо в 1 півріччі 2017 р. вартість укладених договорів лізингу склала 2167 млн. грн., у 1 півріччі 2018 р. - вже 2773 млн. грн. Однак на цьому тлі ефективність діяльності держкомпанії можна оцінити як надзвичайно низьку. Якщо, за підсумками 2017 р. "ОТП Лізинг", в портфелі якої найбільша частка договорів припадає саме на сільгоспвиробників, передала 1100 аграріям одиниць сільгосптехніки на суму $85 млн., то державна "Украгролізинг" уклала договорів лише на 107 млн грн.

"Украгролізинг" за підсумками 2017 р. скоротив чистий прибуток в 46 разів - до 122 тис. грн., чистий дохід - на 35,7% -до 90,46 млн грн.

Опитані "ДС" експерти до перспектив нової влади провести "велику" приватизацію поставилися стримано. Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу компанії Concorde Capital, зазначив, що запустити цей процес - реально, але для цього потрібна політична воля, відсутність якої заважало вопрлотить це раніше. "Якщо вона буде зараз присутні - то все буде добре. Інтерес іноземних інвесторів до України в цілому на сьогодні дуже великий, як ми бачимо по ситуації з ОВДП", - сказав він.

На думку Олександра Паращія, ті компанії, підготовка до приватизації яких почала ще в минулому році, реально приватизувати в поточному році, але для цього потрібно розблокувати процес - угоди з радниками ще мають бути затверджені Кабміном.

Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса вважає, що головне питання "великої" приватизації - чи будуть покупці. "Попит на українські підприємства спрогнозувати складно. І поки черги покупців не видно", - вважає він.

Екс-міністр економіки Павло Шеремета зазначив, що запуск "великої" приватизації можливий вже після формування нового Кабміну і за умови підтримки більшістю у Верховній Раді. "Чому раніше цього не було? Тому що не було монобольшинства, не було політичної волі. Ми ще не знаємо, чи буде ця приватизація, тому що одних слів Гончарука та Геруса - недостатньо", - сказав він.

Павло Шеремета вважає, що найбільш реалістичні терміни початку продажів - наступний рік. "Я думаю, що потрібно поспішати, але не настільки, щоб продавати вже в цьому році", - сказав він.

У той же час екс-міністр зазначив, що теоретично інтерес інвесторів до українських підприємств є, але йому дуже шкодять кейси, подібні претензіями Служби безпеки України до найбільшого іноземного інвестора "Арселорміттал - Кривий Ріг".

    Реклама на dsnews.ua