За яким курсом буде конвертувати валютні кредити
Ситуація навколо конвертації валютних кредитів населення знову загострилася до межі. Сьогодні парламент планує розглянути одразу два законопроекти, що прописують механізм реструктуризації таких позик, — урядовий №4004 і альтернативний №4004-1, запропонований депутатом Олександром Вілкулом з "Опозиційного блоку".
Рішення відправити на розгляд в парламент обидва документи прийняв 15 березня комітет Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності. Національний банк тут же заявив, що не підтримує депутатський законопроект. "Його вплив на фінансову стабільність держави складно прогнозувати", — заявили в банківському відомстві. Між тим мітингувальники позичальники, які зібралися біля стін парламентського комітету, категорично зажадали підтримати саме цей законопроект. "ДС" розбиралася, які сюрпризи для позичальників містить кожен з документів.
Чого хочуть банки
Законопроект №4004 розроблявся Незалежною асоціацією банків України (НАБУ) і банківськими юристами за підтримки НБУ. Документ пропонує механізм реструктуризації тільки для іпотечних валютних кредитів, які були отримані на придбання єдиного житла, а також передбачає пільги для учасників АТО і сімей загиблих військових. "Всі питання з проблемною заборгованістю прийняття цього законопроекту не вичерпає. Є ряд обмежень, скористатися ним зможуть тільки окремі групи населення. Але документ дозволяє вирішити проблему валютних позик для найменш захищених громадян", — розповідає головний юрисконсульт управління підтримки мережі по поверненню проблемної заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу UniCredit Bank Олександр Голинський. За деякими оцінками, документ дозволить реструктуризувати близько 40% від усієї валютної іпотеки та 23% від загального обсягу виданих банками валютних кредитів. Але саме тому, що законопроект обмежує перелік підлягають реструктуризації позик, він і вигідний самим банкам.
Згідно з документом можна буде реструктуризувати кредити, залишок заборгованості за якими не перевищував 2,5 млн грн. станом на 01.01.2015 р. (близько $150 тис. на той момент). Конвертувати валютні борги пропонують за курсом, який буде дійсний на день реструктуризації. "Курс долара зростає, і, за всіма прогнозами, буде рости далі. Тому чим скоріше позичальники отримають можливість конвертувати свої кредити в гривню, тим для них краще", — відзначає керуючий партнер Юридичної компанії "Закон Перемоги" Марина Саєнко.
Протягом трьох пільгових років процентна ставка для реструктуризованих кредитів буде тією ж, що і за старим валютної позики. Відтак банк зможе встановити ринкову ставку. Базою для її розрахунку стане український індекс ставок за депозитами фізосіб у гривні терміном на 12 місяців + 3%. За даними НБУ, станом на 16 березня для річних гривневих вкладів цей індекс становив 20,68%. Тобто, якби кредити конвертували зараз, ставки зросли б до 23,7% річних.
Частина заборгованості, що підлягає списанню, буде визначатися з урахуванням категорії позичальника та виду купленого в кредит житла. Базова "знижка" складе 25%. Тим, чиє житло потрапляє в категорію соціального (квартири площею до 60 кв. м і будинки до 120 кв. м), обіцяють списати 50% кредиту. Інвалідам, учасникам АТО, ветеранам та багатодітним сім'ям — понад 70%. Що стосується учасників АТО, які отримали інвалідність, а також спадкоємців загиблих в антитерористичній операції громадян, то за умови, що їх житло відноситься до категорії соціального, їх повністю звільнять від погашення боргу.
Документ також пропонує списання штрафних санкцій, але тільки тих, що були нараховані після 01.01.2014 р. Досить важливою нормою, на думку юристів, є і можливість викупу позичальником проданого банком боргу у факторингової або колекторської компанії. У проекті також передбачено, що позичальник протягом 30 днів після повідомлення банком про намір продати кредит іншому юридичній особі має пріоритетне право придбати свій борг за ціною пропозиції.
Реверанс позичальникам
Депутатський законопроект набагато більш лояльний до позичальників банків. Марина Саєнко каже, що цей документ дуже нагадує скандальний законопроект №1558-1. "Депутати, які представили громадськості цей документ, просто заробляють політичні бонуси", — вважає адвокат.
Депутатська версія документа також дозволяє реструктуризувати кредити, залишок боргу по яких не перевищує в 2,5 млн грн., і дозволяє списати 100% боргу учасникам АТО. Але на цьому схожість закінчується. У документі немає жорстких обмежень по площі кредитної нерухомості — на реструктуризацію можуть розраховувати власники квартир площею до 140 кв. м або будинків до 250 кв. м. Більше того, на пільги зможуть претендувати не тільки громадяни, які брали іпотечні кредити, але також і споживчі валютні позики, які забезпечені заставою і борг по яких станом на 01.01.2016 р. не перевищував 500 тис. грн. Це значить, на конвертацію валютних позик можуть розраховувати власники кредитних автомобілів.
Законопроект Вілкула закріплює конвертацію валютних кредитів в гривневі по курсу на 01.01.16. - тобто 24 грн./$ і "прощення" боржникам не менше 2/3 частини реструктуризованої заборгованості. На різницю між сумою боргу та списаної сумою кредитна організація повинна встановити фіксовану процентну ставку в розмірі 0,01% річних.
Документ також пропонує списати всі штрафні санкції. У разі повернення банку заставного майна позичальником його зобов'язання будуть вважатися виконаними навіть у тому випадку, якщо вартість застави недостатня для задоволення всіх вимог кредитора.
Ідеальна реструктуризація
На думку юристів, "ідеальний" варіант законопроекту, який би максимально влаштовував і позичальників, і банки, знаходиться десь посередині. Марина Саєнко вважає, що в законопроект 4004 варто включити норму про анулювання заборгованості позичальника перед банком після передачі кредитору заставного майна. "Дуже багато людей потрапило в ситуацію, коли за однокімнатну квартиру, яка зараз коштує від сили $30 тис., вони вже виплатили банку $100 тис. і ще залишилися винні. Кредиторам потрібно зрозуміти, що в такому випадку людина навряд чи буде гасити кредит, і що повернення застави в такому випадку краще, ніж нічого", - вважає адвокат.
Юристи говорять, що необхідно також зупинити свавілля, що часто творять колектори, викупили борги банківських клієнтів, намагаючись будь-якими шляхами отримати плату від горе-позичальника. "В остаточній версії закону обов'язково повинен бути розділ про дії позичальника в тому випадку, коли його борг продан факторингової або колекторської компанії. У позичальника має бути пріоритетне право викупити борг на пільгових умовах. При цьому повинен бути прописаний механізм, який допоможе правильно визначити вартість такого боргу", — вважає адвокат, керуючий партнер ЮФ "Можаєв і Партнери" Михайло Можаєв. Тим більше що така норма вже точно ніяк не вплине на фінансову стабільність банківської системи.
Що стосується курсу і процентної ставки, то можна запропонувати позичальникам більш гнучкі умови, які визначалися б індивідуально. "Оптимально вибрати вилку показників і пропонувати її в залежності від обсягу погашення боргу позичальника і частки списання боргу банком. Чим більше позичальник гасить, тим нижчою для нього курс. Це буде стимулювати боржників домовлятися з банком і виконувати свої зобов'язання", — вважає Можаєв.
