Продати все. Коли Кабмін пустить з молотка "Укрзалізницю" і "Нафтогаз"
Всім списками список
Кабінет Міністрів Олексія Гончарука на своєму засіданні 15 січня схвалив проект закону, який затверджує список підприємств, які не підлягають приватизації і мають залишитися під контролем держави з-за свого критичного значення для безпеки та економіки. Порівняно з попереднім списком, який був зафіксований в законі і скасований минулого року, Гончарук пропонує скоротити кількість заборонених до приватизації підприємств більш ніж в 10 разів.
Зокрема, перелік підприємств, що не підлягають приватизації і при цьому 100% акцій яких залишаються у власності держави, нараховує усього лише 135 позицій. Сюди, наприклад, за даними "Економічної правди", включені: ключові компанії у сфері енергетики ("Енергоатом", "Укргідроенерго" та "Укренерго"); оборонні підприємства ("Антонов", бронетанкові і авіаремонтні заводи, Завод ім. Малишева та ін); природні монополії ("Укрхімтрансаміак", Адміністрація морських портів України, Держпідприємство з обслуговування повітряного руху, Східгзк); об'єкти, пов'язані з атомною енергетикою та радіоактивними відходами; компанії, які виконують завдання у сфері публічної політики, держпідприємства "Оператор ринку" і "покупець Гарантований" та інші, які виконують функції держави (підприємство "Документ", поліграфкомбінат "Україна"); компанії космічної сфери, пробірного контролю, спецзв'язку, театри.
А ось другий список набагато цікавіше: в нього Кабмін включив 22 підприємства, в яких державі не може належати менше, ніж 50% + 1 акція, і цей держпакет не підлягає приватизації. До переліку пропонується включити: в нафтогазовій сфері - "Нафтогаз України", "Магістральні газопроводи України", "Укртрансгаз", "Укрнафту", "Укртранснафту", "Укргазвидобування", "Чорноморнафтогаз"; у сфері оборони - холдингову компанію "Артем", київський завод "Радар", завод "Маяк" та ін; підприємства, що виконують завдання публічної політики - "Українську залізницю" та "Укрпошту"; підприємство космічної сфери "Хартрон".
Фактично ці 22 підприємства в майбутньому можуть бути приватизовані, і інвестор зможе придбати 50% - 1 акцію.
Радикальне скорочення
Нагадаємо, що у вересні-жовтні минулого року Верховна Рада з подачі депутатів від "Слуги народу" Роксолани Пидласой і Дмитра Наталухи скасувала закон, яким список не підлягають приватизації підприємств був затверджений ще в 1999 р. Спочатку у цей перелік було включено 1608 об'єктів - починаючи з таких великих, як "Енергоатом", який виробляє половину всієї електроенергії в Україні, і закінчуючи такими атавізмами радянської аграрної економіки, як шелкосовхоз "Першотравневий" десь у нетрях Донбасу.
Практично кожен рік Рада вносила у цей список зміни, "висмикуючи" окремі підприємства на приватизацію, включаючи і інші. Наприклад, зі списку виключили в 2006 р. Одеський припортовий завод, і уряд намагався кілька разів продати його.
Однак і до дня скасування закону список залишався грандіозним. Вірніше, він не то що не скоротився чисельно, він навіть зріс до 1632 підприємства.
Депутати від "Слуги народу" пояснювали необхідність скасування списку "запрещенки" тим, що принципи його формування вже давно застаріли, багатьох органів влади, які керують цими державними підприємствами, вже немає (наприклад, Міністерство агрополітики, контролює масу колишніх радгоспів, влилося в Мінекономіки). Тому депутати запропонували спочатку "зруйнувати", а потім створити новий перелік підприємств, істотно почистивши його від об'єктів, які давно потрібно було продати. "Немає жодної причини, чому держава актом найвищої юридичної сили повинно охороняти Іркліївський розплідник рослиноїдних риб і тому подібні підприємства", - обурювалася Пидласа.
Що далі?
Запропонований Кабміном Гончарука законопроект ще має бути схвалений Верховною Радою, яка може досить суттєво вплинути на список включених до нього підприємств. Цілком може виявитися, що в списку не опиняться компанії, які хоча і не на слуху, але досить важливі для здійснення функцій держави, та їх захочуть додати.
Підприємства, які не увійдуть у список, за логікою речей повинні бути приватизовані. Однак це не означає, що український уряд тут же "вивалить" для продажу півтори тисячі підприємств, і нас чекає грандіозний розпродаж держвласності вже в цьому році.
Справа в тому, що приватизація великих об'єктів - справа клопітка і довгий. Наприклад, у вересні минулого року Фонд держмайна підписав договір з компанією Pericles Global Advisory, яка в якості радника буде допомагати продавати Одеський припортовий завод (ОПЗ). Вже тоді строки, необхідні для приватизації ОПЗ, прогнозувалися на рівні шести-семи місяців.
У держбюджеті на 2020 р. надходження від приватизації заплановані в обсязі 12 млрд грн. І хоча ця дохідна стаття хронічно не виконується, уряду і без скорочення переліку держпідприємств є що продавати. І, можливо, навіть вистачить, щоб виконати план приватизації на цей рік.
Наприклад, ФДМ нагадав, що ще в січні минулого року Кабмін затвердив список великих підприємств, які він хоче пустити з молотка. Розпорядження Кабміну в силі донині, і будь-які об'єкти з переліку можна відправляти на продаж. У цьому списку - суцільно вершки державної власності: 78% енергогенеруючої компанії "Центренерго", пакети з 51-70% акцій п'яти обленерго, Херсонська, Дніпровська і Одеська ТЕЦ, Об'єднана гірничо-хімічна компанія, шахта "Краснолиманська", 50% акцій "Азовмаша", "Сумихімпром" і згаданий вище ОПЗ, "Президент-Готель" і НАК "Украгролізинг".
Цих підприємств з лишком повинно вистачити, щоб виконати план надходжень від приватизації. Тільки один ОПЗ два роки тому оцінювався в $54 млн (хоча в керівництві заводу зараз вважають, що "і $500 млн не рубіж"), що за нинішнім курсом становить 1,3 млрд грн. Питання лише у наявності політичної волі, щоб виставити ці підприємства на приватизацію. Поки що за рідкісним винятком (ОПЗ) активності уряду в цьому напрямку не видно. У своєму інтерв'ю після призначення на посаду голови Фонду держмайна Дмитро Сенниченко в листопаді минулого року заявив, що поки рано говорити про те, як буде проходити приватизація залишилися у держави обленерго.
Показова і історія з компанією "Центренерго", яка також готувалася на приватизацію, але потім це питання зам'яли - як писали ЗМІ, "Центренерго" підписало контракти на постачання вугілля з компаніями, близькими до групи "Приват" Ігоря Коломойського, і такі ж компанії почали купувати вироблену "Центренерго" електроенергію для феросплавних заводів Коломойського. Цю компанію планувалося приватизувати ще в 2018 р., але потім процес був зупинений. У жовтні минулого року заступник керівника Офісу президента Юлія Ковалів заявила, що на приватизацію "Центренерго" може знадобитися два роки.
Тому, коли уряд зважиться на приватизацію, наприклад, "Укргазвидобування" або "Укрзалізниці", поки не зрозуміло. Однак ці підприємства напевно зацікавлять інвесторів. Наприклад, "Укргазвидобування" навіть в умовах зниження ринкових цін на газ демонструє стабільний позитивний фінрезультат - за дев'ять місяців 2019 р. держкомпанія отримала прибуток 21,4 млрд грн.
Приватизація ж УЗ - справа далекої перспективи. Хоча в жовтні минулого року Міністерство інфраструктури, Європейський банк реконструкції і розвитку та УЗ підписали угоду про початок процедури IPO держкомпанії, проте до розміщення акцій ще дуже далеко. Зокрема, на підготовку IPO відводиться близько трьох років, однак поки що немає чіткого плану, як саме буде проходити IPO і який пакет акцій продадуть.
