Подалі від Лукашенка. Що принесе Україні масовий приїзд айтішників з Білорусі

На тлі "білоруської революції" тисячі IT-фахівців і десятки IT-компаній прийняли рішення покинути Білорусь. Дивно те, що більшість з них збирається релоцируватись в Україну

Тисячі IT-фахівців і десятки IT-компаній прийняли рішення покинути Білорусь

Ще зовсім недавно IT-фахівці жили в Білорусі дуже добре: сконцентровані в спеціальній офшорній зоні ( "Парк високих технологій", ПВТ) під щільною опікою держави, вони мали доларові зарплати в пʼять-сім разів вищі за середні по країні і найрізноманітніші пільги. Але все змінилося 9 серпня: після виборів з дуже сумнівним результатом і наступних масових протестів білоруські омонівці швидко показали, хто в країні господар.

Бігти з Білорусі

Побитих і покалічених співробітників HR-менеджери IT-компаній у прямому сенсі збирали по тюрмах і лікарнях, не знаючи, кого оплачувати їм у першу чергу — травматологів або психологів. У відповідь білоруські айтішники почали відмовлятися працювати з державою і готуватися до еміграції — причому в терміновому порядку. Це підігрівалося і тим, що під роздачу потрапили також і топ-менеджери, і засновники цілком успішних білоруських IT-компаній. Після затримань у прямому сенсі ні за що і жорстокого побиття в СІЗО патріотизму в багатьох різко поменшало.

Збройні силовики також навідалися з обшуками в мінські офіси "Яндекс" і Uber. Навіщо — незрозуміло, але кийками там побили багатьох. Крім того, в Білорусі спершу на три дні взагалі відключили інтернет, а відтоді він працює з серйозними перебоями. Зрозуміло, що це — теж прямий збиток для IT-компаній. Нарешті, майже всі білоруські айтішники працюють за контрактами із зарубіжними замовниками (в основному — європейськими та американськими). І після драматичних подій 9-13 серпня ці замовники (і інвестори білоруських IT-компаній) почали заявляти, що не можуть продовжувати співпрацю з етичних міркувань — не хочуть підтримувати диктатуру.

Після обшуків у зазначених компаніях свій офіс у Мінську вирішив тимчасово закрити Rakuten, власник месенджера Viber. Його гендиректор Джамел Агауа заявив, що через раптові обшуків "вирішили евакуювати офіс заради безпеки". За його словами, якщо ситуація не покращиться, Viber більше не інвестувати в Білорусь: "Ми не можемо інвестувати в країну, де люди живуть у страху".

Більшу частину білоруських співробітників Viber було вирішено передислокувати в український центр розробки. Також в Україні спішно почали перебиратися інші IT-компанії, перш за все іноземні, які працювали в Мінську. За ними стали готуватися до релокації вже IT-компанії з білоруським корінням, а також окремі фахівці зі своїми сім'ями. Телеграм-чат білорусів, які живуть в Україні, буквально за пару діб розрісся вдвічі і наповнився питаннями з приводу життя в Україні, оренди житла і т. п.

Зі спілкування з людьми було зрозуміло, що Україну вибирають саме з міркувань свободи, а зовсім не з меркантильних. "Лукашенко лякав білорусів Майданом. Але зараз я перебуваю в країні, яка пережила Майдан, — тут дуже спокійно і можна ходити по вулицях, не побоюючись, що тебе посадять або поб'ють. Я можу спокійно сидіти в парку, не боячись, що з кущів до мене вийде кагебешник і попросить проїхати з ним. Тільки в Україні я зрозуміла, що відвикла від свободи", — розповідала журналістам втікачка з Білорусі.

Утім, про своє майбутнє життя IT-фахівці, які переїжджають саме в Україну, теж думають.

"Треба розуміти, що за останнє десятиліття в середовищі білоруських IT-фахівців відбулося дуже чітке розшарування. Ті, хто мав досить високий професійний рівень, був без сім'ї, але з ідеальним англійським — поїхали на Захід. Ті, хто залишився, отримали цілком певний рівень життя, набагато вищий середнього. На $ 2,5-3,5 тис. на місяць (середня зарплата в комп'ютерних компаніях) навіть у дуже дорогому Мінську можна було нормально жити і сім'ю утримувати, — розповів "ДС" білоруський програміст Алесь Корнієнко, за його словами, уже "сидить на валізах" перед переїздом до Львова. — А тепер, коли стало зрозуміло, що Білорусь перестала бути "раєм для айтішників", ті ж люди оцінюють: де вони при тому ж доході зможуть мати аналогічний рівень життя? Їм випадають Україна, Литва і Польща. Але тільки в Україні немає мовного бар'єру і європейських імміграційних вимог".

За його словами, в Україні є кілька регіонів, у яких охоче готові прийняти білоруських комп'ютерників. Крім Києва, це Львів, Дніпро, Харків і Одеса.

Україні на користь

14 серпня, коли стало очевидно, що білоруські комп'ютерники мають намір "рвати кігті" саме в Україну, віцепрем'єрміністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров написав на своїй сторінці в Facebook, що Кабінет Міністрів України забезпечив можливість імміграції в нашу країну 5 тис. білоруських ІТ-фахівців.

"5 тис. квот розподілені по областях України, в яких зосереджена найбільша кількість ІТ-компаній. Дніпропетровська, Одеська та Львівська області можуть залучити по 600 фахівців, Харківська — 700, а місто Київ отримав 2,5 тис. квот", — написав Федоров.

Він відразу підказав тим, хто вже купує квиток до Києва: щоб українська компанія могла запросити на роботу білоруса, з документів йому потрібні тільки копії паспорта з завіреним перекладом і кольорове фото 3,5х4,5. Потім компанія звертається із заявою в центр зайнятості, до якого додає копії паспорта іноземця, фото і проект трудової угоди з ним. За пʼять-сім днів центр зайнятості видає дозвіл на роботу. Щоб скористатися квотами, фахівці, які вже проживають в Україні, можуть подати свої документи до територіального підрозділу Державної міграційної служби за місцем реєстрації, а іноземні фахівці за кордоном — у консульські установи України.

"Ми готові в режимі 24/7 сприяти і надати консультаційну підтримку іноземним IТ-фахівцям, які готові локалізуватися в Україні", — резюмував міністр.

"Для України така міграція з Білорусі — це добре, адже це креативний клас. Для Білорусі в короткостроковій перспективі — погано, але в довгостроковій, думаю, теж вигідно, так як ці люди зможуть надалі допомогти своїй країні новими смислами", — прокоментував" ДС" фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Українські компанії побачили у втечі з Білорусі кваліфікованих фахівців можливість підняти свій бізнес на новий рівень. Наприклад, засновники компанії S-PRO за підтримки Європейської асоціації програмної інженерії (EASE) вирішили допомогти білоруським айтішникам з переїздом в Україну і пошуком роботи тут.

"Чим можемо допомогти? Виділимо частину офісу, де ви відразу приступите до роботи з безперервним інтернетом і всім необхідним. Зараз в офісах достатня кількість місць. Допоможемо з пошуком житла. Надамо будь-яку іншу підтримку і покажемо українську гостинність", — написали вони білоруським колегам.

В IТ-асоціації України говорять сьогодні про більш ніж тисячі робочих місць для білорусів по всій Україні. Львівський IТ-кластер теж пообіцяв підтримку і навіть розіслав листи з пропозицією допомоги на білоруській мові.

До речі, сьогодні IT-сектор України генерує близько 4% ВВП, у ньому задіяні 150 тис. працівників з високою заробітною платнею, які формують середній клас.

"Я не думаю, що приплив білорусів так уже радикально розігрів би українську IT-індустрію, щоб прямо з ходу зріс ВВП країни. Однак, звичайно, переїзд сюди пари тисяч кваліфікованих фахівців з Білорусі дуже допоміг би українським компаніям, яким розробників не вистачає через відтік їх за кордон, — сказав "ДС" фінансовий директор української IT-компанії VenData Вадим Самойлов. — У нас не вистачає розробників, дизайнерів, верстальників, фахівців з даними і їх аналізу, по бек-енду. І краще вже хай до нас їдуть білоруси, ніж індуси або китайці".

Оцінка в дві-дві з половиною тисячі IT-фахівців, готових переїхати з Білорусі в Україну, взята не зі стелі — вона часто звучала і в ході спілкування оглядача "ДС" з компаніями-резидентами ПВТ. До початку 2020 р. на частку інформаційно-комп'ютерних технологій припадало 10,5% ВВП у секторі послуг і 5,1% загального ВВП Білорусі. З 2005 по 2016 рр. експорт IT-послуг і продуктів зріс у 30 разів, а частка IT-експорту в загальному обсязі експорту товарів і послуг зросла з 0,16% до 3,25%. У 2017-му експорт послуг ПВТ перевищив $1 млрд. Більше 90% виробленого в ПВТ програмного забезпечення експортується: 49,1% — у країни Європи, 44% — у США і Канаду, 4,1% — у Росію та інші країни СНД.

Однак у числі останніх ідей, народжених ідеологами Лукашенка, — "розкуркулення" IT-компаній. Айтішникам у Білорусі планується запропонувати обов'язкову участь у комп'ютеризації заводів, які належать державі, в обмін на можливість продовжувати працювати з західними замовниками і отримувати колишню високу зарплату.

Не все так просто

Однак чи зможуть усі бажаючі фахівці в'їхати в Україну — велике питання. Незважаючи на те що 25 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що для білоруських громадян необхідно пом'якшити умови в'їзду в Україну, уже на наступний день через коронавірус Кабмін вирішив закрити Україну для іноземців з 29 серпня і аж до кінця вересня. Це стало шоком для багатьох білорусів. "Ми з сім'єю вже здали квартиру в Мінську, зібрали речі, у нас квиток на 31 серпня до Києва. Що тепер робити ?!" — написав автору цих рядків знайомий білоруський айтішник у середу.

Незабаром, правда, з'явилася інформація про те, що конкретно білорусів пускати все-таки будуть. Утім, у самій постанові формулювання більш розмите: в'їзд у країну буде дозволений людям, які "визнані біженцями або особами, що потребують додаткового захисту". Як би не вийшло так, що рішення "пускати чи не пускати" прийматимуть безпосередньо прикордонники — а значить, людям з Білорусі доведеться їхати в невідомість, без гарантії, що вони потраплять на українську землю.

Звичайно, "видавлені" останніми подіями з Білорусі IT-фахівці не пропадуть. Хтось поїде до Польщі або Литви, хтось — у Росію. Вихід завжди знайдеться, але ось Україні варто було б скористатися можливістю отримати дефіцитних фахівців.