Металурги і брухтовики поламали сокиру війни (ІНФОГРАФІКА)

Брухтовики (компанії, що спеціалізуються на заготівлі та продажу брухту) і металургійні підприємства вирішили спільними зусиллями побудувати в країні цивілізований ринок металобрухту.

22 червня об'єднання підприємств "Укрметалургпром" та Українська асоціація вторинних металів "УА Втормет" підписали меморандум про співпрацю. Пріоритетом спільної роботи буде удосконалення українського законодавства, яке має спростити роботу ринку та зробить його більш прозорим і прогнозованим.

Важлива сфера

Заготівля брухту - чутливий для металургів бізнес. Про це говорять цифри: у 2016 р. українські металургійні підприємства придбали у брухтозаготівельників 3,2 млн т брухту і справили при цьому понад 24 млн т сталі. Це означає, що кожна восьма тонна виплавленої сталі - з брухту. Використання брухту дозволяє скоротити споживання дорогого чавуну і здешевити вартість кінцевої продукції, а значить, мати перевагу в ціні.

У прозорому та прогнозованого ринку брухту зацікавлені і металурги, і брухтозаготівельники. "Ринок брухту - це 10 млрд грн, і від нього залежать інші ринки, а також надходження в державний бюджет. Для нас дуже важлива прогнозованість ринку і надійний партнер", - заявив президент "Укрметаллургпрома" Олександр Каленков. А президент "УА Втормет" Володимир Бублей вважає, що питання об'єднання зусиль по наведенню порядку на ринку брухту назріло вже давно. "Після того як був прийнятий Закон "Про металобрухт", було якесь протистояння між брухтозаготівельній галуззю і металургами. Але питання протистояння вже давно переріс себе, тому що навіть у ті часи, коли експорт брухту був досить великим, левову частину брухту, що заготовляється в Україні, споживали і платили за нього наші металурги. Фактично вони є нашими основними замовниками", - сказав він.

Між металургами і брухтовиками в останні роки з різним ступенем інтенсивності відбувався конфлікт - частина брухтовиків хотіла спрощення процедури експорту брухту, а металурги виступали проти цієї лібералізації, оскільки це знижувало поставки брухту на внутрішній ринок. Однак тепер, схоже, цього багаторічного конфлікту між двома бізнесами прийшов кінець, і можна сподіватися, що нарешті ринок брухту буде відрегульований належним чином і стане прозорим і повністю легальним. "Підписання меморандуму - це безпрецедентний випадок: вперше об'єдналися зусилля металургів і брухтовиків, а ті точки дотику, які ми знайшли, дозволять нам не тільки дерегулювати ринок, але і легалізувати його, зробити більш інвестиційно привабливим. Це позитивно позначиться на іміджі країни, яка прагне грати за європейськими правилами", - зазначив виконуючий обов'язки директора ТОВ "Метінвест-Ресурс" Дмитро Клопотовский.

Забезпеченість українських металургів металобрухтом на сьогоднішній день далека від ідеальної. За даними "Укрметаллургпрома", хоча за п'ять місяців цього року поставки брухту на меткомбінати зросли на 19% у порівнянні з п'ятьма місяцями минулого року, потреба задоволена лише на 85%. Дефіцит брухту змушує метпідприємства імпортувати лом, а це додаткові витрати, що негативно позначаються на собівартості продукції та її конкурентоспроможності на світовому ринку.

Неоране поле проблем

На круглому столі, присвяченому підписанню меморандуму, представники металургів і брухтозаготівельників розповіли, що собою являє ринок заготівлі брухту зараз і що потрібно зробити для того, щоб він став більш цивілізованим і прозорим. При цьому неодноразово звучало слово "відбілити" - промисловці хочуть зробити ринок заготівлі брухту більш прозорим і легальним, щоб зняти всі проблеми, що накопичилися в цьому бізнесі.

В останні роки ринку металобрухту вдалося позбутися від деяких правил, які ускладнювали ведення бізнесу. Зокрема, була скасована реєстрація зовнішніх контрактів, скасована сплата податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) здавачами брухту, до кінця наступного року продовжено дію нульової ставки ПДВ на операції з брухтом, а також скасовано мито на імпорт брухту в Україну.

Однак на сьогодні сфера заготівлі брухту все ще залишається занадто зарегульованою, і цієї зарегульованістю користуються недобросовісні контролюючі органи, створюючи підприємцям масу проблем, зазначив Олександр Каленков. Наприклад, мова йде про розрахунки готівкою з фізичними особами, які здають на брухт заготівельникам: існуючий порядок призводить до того, що брухт скуповується у фізосіб практично нелегально, а потім на вже зібрані партії робляться липові документи.

Є й інші норми в законодавстві, які заважають бізнесу. Дмитро Клопотовский розповів, що на сьогодні законодавство визначає, що ломозаготовкой може займатися тільки спеціалізоване підприємство. На його думку, це атавізм, тому що ця норма обмежує можливість брати участь у бізнесі звичайним підприємствам, які хочуть тільки купувати і продавати лом (тобто займатися трейдингом), а не переробляти його. "Переробкою брухту має займатися спеціалізоване підприємство, але чому звичайна компанія не може придбати занурений у вагони металобрухт і продати його далі, нічого з ним не роблячи? Скасування цієї норми не вплинула б ані на надходження до бюджету, ні на інші речі. Зараз для бізнесменів, які володіють фінансовими ресурсами і хочуть займатися тільки трейдерськими операціями з брухтом існує обмеження: вони повинні відповідати вимогам, що пред'являються до спеціалізованим підприємствам", - сказав він.

Ще одна перепоною для бізнесу - так звані акти обстеження спеціалізованих підприємств. Їх повинні складати представники місцевих органів влади, але чиновники часто не знають, як обстежити спеціалізоване підприємство і як такий акт складається.

З радянських часів у законодавстві залишилося і поділ брухту на побутовий і промисловий - тоді фізособа не могло здати в брухт, наприклад, рейці або вантажівка, оскільки такий лом просто не міг легально потрапити до них в руки. Тепер часи змінилися, але застарілу норму поки не поспішають скасовувати.

Балансування бізнесу

Підписанти меморандуму також домовилися готувати щорічний баланс лому: скільки планується заготовити, скільки продати українським металургам, а скільки на експорт. Такий баланс дозволить прогнозувати цінову політику і оцінювати стан розрахунків за закуплений лом. Комерційний директор компанії "Інтерпайп Втормет" (забезпечує ломом електрометалургійний завод "Інтерпайп сталь", що виплавляє сталь виключно з брухту) Валентин Макаренко сказав, що для його підприємства наявність балансу брухту є ключовою позицією, оскільки без неї "Інтерпайп сталь" не може вибудувати свою виробничу програму і стримує використання виробничих потужностей.

Підписання меморандуму та подальше співробітництво і націлені на вирішення проблем, які ще тільки можуть з'явитися в майбутньому. Як пояснив директор держпідприємства "Укрпромзовнішекспертиза" Володимир Власюк, в Україні більшість заготовлюваного брухту (75%) - це амортизаційний брухт, тобто отриманий за рахунок порізки обладнання та металоконструкцій, що відслужили свій термін. У той же час у країнах Євросоюзу більшість брухту - це відходи від діяльності машинобудівних підприємств, які там активно працюють. Тому, наприклад, при розвиненому машинобудуванні Німеччина навіть примудряється експортувати лом. В Україні ж із заготівлею брухту в майбутньому може виникнути серйозна проблема - кількість амортизаційного брухту не нескінченно, обсяги його заготівлі з кожним роком знижуються, а якість стає все гірше. На думку Власюка, для того щоб спростити постачання ломом українських металургійних підприємств, потрібно спростити списання основних фондів, як, наприклад, це зробила "Укрзалізниця", зробивши більш простим процес списання залізничних вагонів.