• USD 26.2
  • EUR 30.5
  • GBP 36.2
Спецпроєкти

Подивитися в чорне дзеркало. Як 5G допоможе смартфонам краще шпигувати за своїми власниками

Одним із найцікавіших заходів другого дня Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ-2021) виявилася панельна дискусія "Дані та технології: погляд у чорне дзеркало"

Мобільний зв'язок стандарту 5G забезпечує передачу величезних обсягів даних
Мобільний зв'язок стандарту 5G забезпечує передачу величезних обсягів даних
Реклама на dsnews.ua

Немає сенсу переказувати її цілком, тому "ДС" вибрала кілька найбільш цікавих моментів — те, про що ми або не знаємо і не здогадуємося, або знаємо, але намагаємося не думати. Двома основними темами обговорення на панельній дискусії стали "великі дані" і криптовалюта.

Мобільний зв'язок і "великі дані"

Подивіться на свій смартфон — скільки на ньому встановлено мобільних додатків? За статистикою, в середньому — близько 11. Але у активного городянина, ділової людини — як мінімум удвічі більше. За прогнозами, найближчим часом людина щодня витрачатиме чотири години, а то й більше на мобільний зв'язок, з яких 88% часу — на мобільні додатки. Темпи "мобілізації" прискорилися за останні кілька років, особливо після пандемії — мобільними додатками почали користуватися на 30% більше людей, ніж раніше.

Смартфон зараз — це ще й мобільний гаманець: ви можете оплатити з нього будь-яку послугу. Разючий контраст з тим часом, коли потрібно було вистояти величезну чергу, щоб оплатити комуналку. Зараз за допомогою телефону можна купити будь-які товари, продукти, обміняти валюту, влаштовувати конференції — робити що завгодно.

Скоро реальністю для нас стане мобільний зв'язок стандарту 5G, який забезпечує передачу величезних обсягів даних. Це означає, що з'являється можливість створення віртуальної реальності, віртуальних подорожей. Тобто світ мобільних додатків стане світом віртуальної реальності. І при цьому про користувачів збиратиметься в рази більше інформації, ніж зараз, коли ми вручну взаємодіємо зі смартфоном на рівні 4G.

"Усе, що ви робите з телефоном, залишає свій електронний слід, хочете ви цього чи не хочете, але так сталося, і це потрібно прийняти вже як факт. Питання в тому, хто управляє цими даними і для чого, — сказала генеральний директор "Vodafone Україна" Ольга Устинова. — Так, ми дуже зарегульовані. Наприклад, GDPR (захист персональних даних) — це для нас не відсторонене слово. Але давайте подивимося на цю ситуацію по-іншому. У нас на сьогодні 90% ринку не ідентифіковано. І українці думають, що ми не знаємо, хто ви, що ви. Але це ви так думаєте, що ми не знаємо, хто ви і що ви. Інформація дійсно розкриває все, і її дуже багато".

Поведінка людей далеко не завжди логічна. Ми боїмося залишити персональні дані мобільним операторам, але не боїмося прив'язати свій мобільний номер до своїх фінансових платіжних засобів. У Facebook і Instagram ми стільки про себе показуємо і розповідаємо, що в принципі навіть збирати про нас дані не треба. Це така дилема соціуму: з одного боку, ми дуже хочемо бути закритими, а з іншого — на всіх соціальних майданчиках розповідаємо про себе все, і там нас це не дуже хвилює.

Реклама на dsnews.ua

"Vodafone знає, де ви їздите, з якою швидкістю ви їдете на машині, ми навіть можемо сказати, хто з вас володіє машиною, а хто — ні, хто з вас останнім часом в яку країну літав. Ми багато знаємо про вас, — визнала Ольга Устинова. — Але повірте, ці дані знаходяться в дуже надійних руках. Тому що ми перетинаємося з великою кількістю сфер: і з фінтехом, і, відповідно, з будь-якими поставками, закупівлями. Так як я на початку сказала: все, що ви робите, телефон про це знає".

А далі починається робота з big data (великими даними). Така, як, наприклад, складання цифрового портрета особистості, моделювання її поведінки. Насамперед, звичайно, споживчої поведінки, але тут усе залежить від замовника.

Буквально днями Європарламент прийняв рішення обмежити, а то й зовсім заборонити в місцях масового скупчення людей застосовувати автоматичне розпізнавання осіб. Це говорить про те, що сама по собі технологія не токсична, питання в тому, як нею користуватися, які люди або структури її застосовують. І тут, звичайно, важлива в тому числі роль держави як регулятора. Різні країни діють по-різному. Європа йде своїм шляхом. Китай — окрема історія: там соціальні рейтинги вже зараз існують.

Панельна дискусія на КМЕФ Big Data Technologies/Фото автора
Панельна дискусія на КМЕФ Big Data Technologies/Фото автора

Криптовалюта і фіатні гроші: вода і масло

"Цифрові валюти — це все про платежі. MasterCard — це все про платежі. Технології, з якими ми працюємо, — це про платежі. Потрібно розуміти, що є певні принципи платіжних систем MasterCard. Це насамперед безпека, захист даних. Що ж стосується криптовалют і розрахунків у криптовалютах — це те, куди дивиться зараз безліч наших партнерів, — сказала у своєму виступі глава діджитал-напрямку MasterCard в Україні, Молдові, країнах Центральної і Східної Європи Наталія Кангіна. — Технологія блокчейн відкриває не тільки можливості розрахунку криптовалютами, але й безліч інших можливостей: вона може допомогти нам і в освіті, і в інфраструктурі здоров'я".

При цьому, однак, MasterCard у своїх відносинах з криптовалютами керується тими ж принципами: це має бути безпечно і погоджено з законодавством. І тому один зі світових трендів в криптовалютах, на думку Кангіної, — співпраця з владою. Все повинно бути обов'язково узгоджене з центральними банками.

Більш того, сьогодні на порядку денному цифрові валюти центральних банків (CBDC). Уже 80% центробанків у всьому світі думають і цікавляться власними цифровими валютами, а з них 60% (ще півроку тому було 40%) уже щось роблять у цьому напрямку. І Україна серед них: НБУ створив е-гривню на блокчейні.

"У чому проблема криптовалют? У тому, що вони не підтверджені, не забезпечуються державними структурами, — вважає Наталія Кангіна. — Ми ж насамперед будемо співпрацювати з тими партнерами, які надаватимуть подібні валюти, які будуть відповідати цим принципам. Програма така вже є".

Але MasterCard — це сам по собі централізований постачальник послуг, пов'язаних з фіатними грошима. Спочатку (за ідеологією і за технологією) криптовалюти являють собою повну протилежність і фіатним (державним) грошам, і банкам, і фінансовим компаніям — таким як MasterCard.

Трохи інакше бачить труднощі в роботі з криптовалютами інший учасник панельної дискусії, засновник венчурного фонду Nextury Ventures (Литва) Ілля Лаурсен.

"Останні кілька років дійсно довелося зіткнутися з регуляторами. І тут є дві сторони медалі. Одна: я теж глибоко вірю як в криптовалюта, так і в децентралізацію взагалі. З іншого боку, центробанки точно не вітають технологію блокчейн, — сказав Ілля Лаурсен. — Якщо дивитися реально на центробанки, які впливають на фінансовий клімат на планеті від Америки до Європи, ЦБ великих країн, то всі вони цілеспрямовано вбивають усі криптовалютні ініціативи".

За словами експерта, наприклад, у Литві всі комерційні банки відмовляються працювати з людьми, які купують криптовалюти, наприклад, через MasterCard.

"Мій банк, шведський банк, блокує всі транзакції, які спрямовані на купівлю криптовалют. А якщо є стартап і в його назві або діяльності присутній блокчейн, то банк відмовляє в обслуговуванні", — зізнався засновник Nextury Ventures.

За його словами, державні регулятори, з одного боку, завжди ведуть однозначну риторику: "Ми за цифрові інновації, за майбутнє", з іншого боку, є конкретні письмові установки центробанків про те, що жоден регульований гравець ринку не має права користуватися криптовалютами, не має права проводити транзакції з ними. Зокрема, це конкретна прописана установка Центробанку Литви. Звичайно, не тільки Литви, але й більшості країн.

Дивуватися не варто: фінансові системи сучасних країн засновані на концепції одного ЦБ. Центробанки за останні кілька сотень років стали домінуючою системою, що дозволяє державі легко почерпнути (створити) гроші, щоб покрити будь-який дефіцит. США взагалі "експортують" долари по всій планеті. І неможливо уявити собі, що американський долар добровільно змінять на якусь загальну універсальну валюту.

Тому ситуацію можна порівняти з водою і маслом. Цифрова економіка, заснована на блокчейні, не змішується зараз з економікою старого фінтеху.

"Але років через 20–30 — врешті-решт, поїзд не зупиниш — регулятори просто піддадуться тиску криптовалют. Тому що зараз, наприклад, намагатися заборонити інтернет уже трохи запізно", — резюмував Ілля Лаурсен.

Наскільки коректні порівняння і прогнози прихильників криптовалют, покаже тільки час.

    Реклама на dsnews.ua