Нова "газова карта" Європи. Скільки Україна може втратити через TANAP
Нова "газова карта"
12 червня в Туреччині було урочисто запущено Трансанатолійський газопровід (TANAP). За нього, минаючи Росію, Азербайджан постачатиме газ в Туреччину і країни Європи. Поява TANAP принципово важливо насамперед для країн південно-сходу Європи, так як вони тепер можуть знизити свою залежність від поставок природного газу з Росії. Але як саме це позначиться на Україні?
На урочистій церемонії запуску газопроводу Петро Порошенко підтвердив, що Україна готова купувати йде через TANAP азербайджанський газ. "Україна повністю підтримує цей проект. І сьогодні ми погодилися, що будемо щасливі диверсифікувати наші джерела енергії і отримувати з TANAP через Болгарію і Румунію постачання газу, — сказав президент. — Ми розраховуємо на підтримку Туреччиною і Азербайджаном додаткових поставок енергоресурсів в Україну альтернативними маршрутами. Я вірю, що найближчим часом ми знайдемо можливості для залучення природного газу з Азербайджану, Каспійського моря не тільки в Україну, а й на весь регіон, пов'язаний з українською газотранспортною системою".
TANAP довжиною 1,85 тис. км — це частина важливого проекту Євросоюзу "Південний газовий коридор" (ЮГК) з транспортування природного газу з родовищ Каспійського регіону до Європи через Грузію і Туреччину. Пропускна спроможність першої нитки трубопроводу TANAP складе 16 млрд куб. м газу в рік. З них приблизно 6 млрд кубометрів буде забирати Туреччина, решта піде в Європу. В подальшому, при запуску другої нитки, пропускна здатність TANAP може зрости до 31 млрд куб. м в рік. Інші проекти ЮГК — розширення Південнокавказького газопроводу (Баку–Тбілісі–Ерзурум), а також будівництво TAP (продовження по Європі газопроводу TANAP).
Перші поставки газу в Європу по TANAP почнуться через рік — у червні 2019-го. І тоді сформується нова європейська "газова карта". Зокрема, Україна зможе отримувати газ через Болгарію і Румунію. Причому на півдні Європи газу буде достатньо, так як там конкурують кілька проектів. На початку травня "Газпром" оголосив про завершення будівництва першої нитки "Турецького потоку", укладання другої нитки газопроводу почнеться в третьому кварталі. У підсумку "Турецький потік" буде складатися з двох ниток потужністю по 15,75 млрд куб. м кожна. Перша нитка призначена для поставок газу турецьким споживачам (почне працювати в цьому році), друга — для газопостачання країн Південної та Південно-Східної Європи. Поставки по ній заплановані на 2019 р., як і за TANAP.
Це означає, що через рік на ринку півдня Європи може утворитися надлишок пропозиції природного газу. Тобто частину його зможе закуповувати Україна. Нагадаємо, що наша країна припинила закупівлі російського газу з 25 листопада 2015 р. Зараз Україна купує газ по реверсу зі Словаччини, Угорщини і Польщі. В 2019-му до них можуть додатися Болгарія і Румунія.
Ось тільки поки складно сказати, чи буде це саме "танаповский" газ. Справа в тому, що постачання TANAP попередньо вже розписані контрактом: 6 млрд кубометрів для Туреччині, по 1 млрд куб. м для Греції і Болгарії, 8 млрд куб. м для півдня Італії (там TANAP компенсує зниження постачання з Лівії).
Зараз важко спрогнозувати, як буде змінюватися споживання газу в Європі в перспективі декількох років, прогнози експертів сильно відрізняються. На думку одних, споживання буде сильно зростати, так як природний газ буде витісняти вугілля, досі значно використовується в Європі. Інші вважають, що завдяки альтернативним джерелам енергії такого стрімкого зростання споживання газу не буде, а в "зелену" енергетику європейці сьогодні вкладають куди більше коштів, ніж у газову.
Можливо, тому немає точних цифр за планами країн Східної Європи закуповувати російський газ до 2019 р. та і саме споживання газу мінливий, як мінливі погода і рівень завантаженості промислових підприємств, що використовують цей вид палива. Поки, за даними Єврокомісії, споживання газу в ЄС зростає другий рік — збільшення попиту сприяє його використання в енергетичному секторі. Однак це зростання попиту невеликий (близько 2% в рік) і з лишком може бути покритий новими поставками.
Не на радість "Газпрому"
Проект TANAP багато експертів з самого початку називали конкурентом російським поставкам на південь Європи. Сам ЄС давно прагне до диверсифікації постачальників газу, так що поява таких проектів, як ЮГК, — закономірний сценарій для цього ринку.
Треба розуміти, що "Газпром" зараз досить-таки скутий у своїх діях в Європі. 24 травня Єврокомісія закрила антимонопольне справу проти "Газпрому", так як вважала за прийнятними скориговані за підсумками ринкового тесту пропозиції російської газової компанії. І ці пропозиції накладають на "Газпром" цілий ряд зобов'язань, перш за все забезпечити вільні поставки газу за конкурентними цінами в країни Центральної та Східної Європи.
"Всі компанії, які ведуть бізнес в Європі, повинні поважати європейські правила у сфері конкуренції, незалежно від того, звідки ці компанії. Сьогоднішнє рішення знімає перешкоди, створені "Газпромом", які заважали вільним постачання газу в країни Центральної і Східної Європи", — зазначила єврокомісар з конкуренції Маргрет Вестагер.
Зокрема, Єврокомісія зобов'язала "Газпром" зняти будь-які обмеження для покупців, які заважали їм вільно перепродавати газ всередині ЄС. Було також наказано дозволити постачання газу в країни Центральної і Східної Європи (або з цих країн), які "ізольовані" від інших членів ЄС через брак інтерконекторів (маються на увазі Болгарія і країни Балтії).
Якщо компанія порушить яке-небудь з цих зобов'язань, Єврокомісія може накласти на неї штраф у розмірі до 10% від світової виручки.
Тепер питання в тому, чи потрібен буде "Газпрому" після 2019-2020 рр. транзит газу через Україну? Крім "Турецького потоку", ведеться будівництво газопроводу "Північний потік-2" загальною потужністю 55 млрд кубометрів — газ з нього почне надходити в Європу в кінці 2019 р. "Північний потік-2" прямо зв'яже російську ресурсну базу і європейських споживачів.
У 2017 р. на частку Росії припадало 43% газового імпорту ЄС. Україна поки що залишається головним напрямком транзиту російського газу (45% всіх російських поставок в ЄС), загальний обсяг поставляється українською територією газу зріс порівняно з аналогічним періодом 2016 р. на 24%. Очевидно, що від таких обсягів поставок відмовитися буде не так просто. Навіть коли запрацюють "Турецький потік" і "Північний потік-2", російського постачальника доведеться прокачувати через Україну близько 40 млрд куб. м газу в рік. Що на 57% менше, ніж у 2017-му, але все ж не 10-15 млрд кубометрів, які прогнозували в "Газпромі" (до речі, при настільки малих обсягах прокачування транзит через українську ГТС стає невигідним).
Україна у втратах
Сам той факт, що Україна закуповує в Європі по реверсу російський же газ, де-факто стимулює розвиток транзиту. Купуючи газ у європейських компаній, Україна опосередковано впливає на зростання його закупівель європейськими трейдерами у "Газпрому", який, у свою чергу, використовує транзитні послуги України для задоволення цих заявок. Нагадаємо, що транзит природного газу через українську ГТС до 2017 р. досяг рекордного з 2011 р. показника — 93 млрд кубометрів, що на 13% більше, ніж роком раніше. А дохід України від транзиту склав близько $3 млрд. Нескладно підрахувати, що з кожним мільярдами кубометрів газу, який Європа купуватиме не через український транзит, ми втрачаємо близько $32 млн. Таким чином, якщо країни ЄС почнуть закуповувати 10 млрд кубів через TANAP і настільки ж знизять закупівлі через нашу країну (а не через інші газопроводи), Україна втратить $320 млн.
З іншого боку, в 2019 р. закінчиться термін дії контракту "Газпрому" з "Нафтогазом", і тоді росіяни можуть взагалі припинити транзитні поставки газу через Україну в Європу, про що регулярно заявляє "Газпром", хоча це і малоймовірно, як показують розрахунки. До того ж може бути укладено новий договір, у якого є як свої прихильники, так і противники.
Якщо транзит російського газу через Україну все-таки припиниться (тим більше що Європі потрібно буде менше російського газу після запуску TANAP), ми не зможемо більше отримувати його з сайту словацького Вельке Капушани. Саме там газ юридично стає "європейським" і надалі перепоставляется в Україну. У цій ситуації поставки газу зі Словаччини в Україну знизяться з сьогоднішніх 9 млрд куб. м в рік до 6 млрд кубометрів.
Виходом може стати розвиток спільних інфраструктурних проектів "Нафтогазу" з гравцями європейського газового ринку. В першу чергу мова йде про будівництво інтерконектора-газопроводу між Польщею і Україною. Цей транспортний вузол дозволить забезпечити двосторонню транспортування газу з Польщі в Україну, так і назад. Далі Україна зможе приєднатися до створюваної в ЄС мережі з'єднувальних прикордонних інтерконекторів. Їх завдання — забезпечити оперативне управління газотранспортними потоками в країнах Євросоюзу. Однак на все це потрібні чималі інвестиції в інфраструктуру.
