• USD 26.7
  • EUR 31.3
  • GBP 36.4
Спецпроєкти

Мільйони невидимих рук. Чому влада програє бій з тіньовою зайнятістю

Неофіційне працевлаштування в Україні скорочується, але його рівень все ще дуже високий — в тіні працює кожен п'ятий українець. Влада розпочала новий етап боротьби з неформальною зайнятістю. До чого це призведе?

Трудова книжка
Під час перевірок з 1 липня було виявлено 3216 неформально зайнятих працівників / Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

Робочі руки в тіні

Заступник голови Державної служби з питань праці Ігор Дегера в інтерв'ю телеканалу "Дім" розповів, що ця неформальна зайнятість скорочувалася ще в 2019 р. — на 15 тис., в 2020 р. динаміка посилилася, і за період з початку минулого року по 1 квітня поточного року кількість неформально зайнятих українців скоротилася майже на 500 тис. чоловік.

Однак, за його словами, одними тільки роз'ясненнями та інформаційними кампаніями неможливо вплинути на роботодавців, щоб вони наймали персонал офіційно, тому Держпраці почала проводити перевірки. Цього року активна фаза цього процесу стартувала з 14 липня, і за два тижні інспектори зробили роботодавцям понад 700 візитів, під час яких виявили близько 3 тис. неформально зайнятих працівників. Утім, на сайті Держпраці уточнюється, що кампанія стартувала ще з 1 липня і за три тижні було здійснено 1063 інспекторських візитів, під час яких виявлено 3216 нелегальних працівників.

Про скорочення чисельності неформально зайнятого населення, яке фактично працює в тіні, не сплачуючи податки (ЄСВ — єдиний соціальний внесок, ПДФО — податок на доходи фізичних осіб і військовий збір) повідомила і Державна служба статистики. За її даними, якщо в січні–березні минулого року в Україні налічувалося 3,4 млн неформально зайнятого населення (20,6% від загальної чисельності працівників), то в січні–березні цього року — 2,97 млн осіб (19,1%).

Однак, цілком можливо, що у тенденції інша причина — загальне скорочення робочих місць в Україні. Зокрема, за даними Держслужби статистики, загальна чисельність зайнятого населення у віці 15 років і старші в січні–березні минулого року становила 16,6 млн осіб, а в січні–березні цього року — вже 15,4 млн чоловік.

Занадто дорого платити податки

Перевірки щодо виявлення працівників, які трудяться без оформлення, — це щорічна практика Держпраці. Однак такі зусилля не вирішують проблему кардинально, і тіньова зайнятість залишається на дуже високому рівні: нагадаємо, що в ній бере участь кожен п'ятий працівник.

Реклама на dsnews.ua

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає, що кардинально знизити відсоток тіньової зайнятості в Україні не вдається з двох причин. Перша — продуктивність праці в нашій країні дуже низька, і роботодавці можуть забезпечити лише низький рівень зарплати. На відміну від тієї ж Польщі, де продуктивність праці набагато вища, що дозволяє платити більш високі, в порівнянні з Україною, зарплати навіть тим, хто зайнятий на низькокваліфікованих роботах. Тому власники бізнесу в Україні, конкуруючи між собою, йдуть на неофіційний найм працівників, щоб заощадити в тому числі і на податках на працю.

Друга причина — заробітна плата в Україні оподатковується більш значно, ніж у Європі. За словами Іллі Несходовського, в Європі при прогресивній шкалі оподаткування найнижча ставка становить 10% і при цьому є різні соцвідрахування, які дозволяють платити менше податків людям з невисокою зарплатою. В Україні ж податки стягуються вже з першої гривні зарплати, працівники платять 18% ПДФО і 1,5% військового збору, а податкові соціальні пільги в Україні не працюють. (Тут потрібно не забувати, що є ще ЄСВ за ставкою 22%, який не є класичним податком, але, звичайно, являє собою навантаження на фонд оплати праці.)

"Якщо не почати роботу щодо зниження рівня оподаткування зарплат, особливо — нижнього сегмента, то боротьба з неоформленими працівниками буде постійною. Тому що переваги від ухилення від сплати податків завжди будуть вищими, ніж ризики від покарання", — сказав він.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор "CASE Україна", також вважає високий рівень податкового навантаження основною причиною існування тіньової економіки. "Є багато праць, починаючи від часів Римської імперії, які говорять: якщо для економічних агентів рівень податків обтяжливий, вони намагаються ухилитися від їх сплати", — сказав він.

Разом з високими податками бізнесу не дають нормально заробляти маленький розмір української економіки і низька прибутковість. Тому підприємцю доводиться вибирати: або створювати робоче місце в нелегальному чи напівлегальному вигляді, або створення цього робочого місця (за умови сплати податків) втрачає економічний сенс. "Працівник на даному етапі капіталізації виробництва просто не створює додану вартість на такому рівні, який би дозволив заплатити ще й податки. Якщо додати сплату податків, цього робочого місця просто не буде існувати", — сказав він.

Зарплати в конвертах: скільки втрачає бюджет

Крім неофіційних співробітників, в українського ринку праці є ще один біч — зарплата в конвертах, коли співробітник може бути навіть офіційно оформлений, але на мінімальну ставку (зараз — 6000 грн на місяць), а основну частину зарплати він отримує готівкою в конверті.

Міністр економіки Олексій Любченко оцінив обсяг зарплат, які виплачуються в конвертах, в 500 млрд грн на рік. При цьому він навів таку статистику: 11 млн осіб в Україні не отримують ніяких офіційних доходів, ще 11 млн — це пенсіонери. Тому виходить, що один офіційно працевлаштований українець утримує двох непрацюючих.

Однак на думку Іллі Несходовського, сума в 500 млрд грн зарплат в конвертах завищена. При її підрахунку шляхом порівняння витрат населення і їх доходів не були враховані гроші, які пересилають в Україну заробітчани. За його словами, в 2019 р. Інститут соціально-економічної трансформації підрахував, що зарплати в конвертах становлятьв Україні 50–200 млрд грн на рік і при цьому втрати бюджету досягають 25–74 млрд грн.

У свою чергу, Дмитро Боярчук пропонує не сподіватися на те, що в разі детінізації зарплат в конвертах бюджет отримає додаткові доходи, — якщо податки доведеться платити, у роботодавця зростуть видатки і для нього може постати питання про доцільність збереження робочого місця.

Держпраці, перевіряючи роботодавців на предмет офіційного працевлаштування працівників, на сірі схеми з конвертами уваги не звертає — за словами Іллі Несходовського, довести факт виплати зарплат в конверті в суді практично неможливо, хіба що сам працівник дасть свідчення проти роботодавця.

Однак це малоймовірно. Оскільки все більше українців розуміють, що навіть якщо вони будуть сплачувати всі необхідні податки (в тому числі ЄСВ, який йде на формування бюджету Пенсійного фонду), їм все одно не побачити гідну пенсію. Тому вони вважають за краще отримувати гроші, нехай хоч і тіньові, але тут і зараз.

Отже, владі поки що рано радіти скороченню тіньової зайнятості у зв'язку з новим витком перевірок. По-перше, частково загальна тенденція пояснюється тим, що зменшується зайнятість загалом, по-друге, наші експерти впевнені, що в більш тривалій перспективі немає економічних обгрунтувань для сильного скорочення тіньового сегмента без втрати робочих місць (що було б негативним наслідком). І нарешті, сіра зайнятість поки що виявляється недосяжною для Держпраці: значна кількість працівників, оформлених офіційно на мінімалку, продовжують отримувати частину зарплати в конверті.

    Реклама на dsnews.ua