• USD 28.3
  • EUR 33
  • GBP 36.5
Спецпроєкти

Розплата за осінню тінь. Які санкції чекають бізнес за неоформлених працівників

З 1 вересня поновлюється проведення інспекцій у роботодавців, у яких високий ризик використання незадекларованої праці. Однак наскільки ефективний такий спосіб припинення тіньової зайнятості?

Державна служба зайнятості/Фото: УНІАН
Державна служба зайнятості/Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

В уряді України добре розуміють, що незадекларована праця — важлива складова частина тіньової економіки. Страждає не тільки соціальна політика: тіньова, неформальна зайнятість сприяє недобросовісній конкуренції, адже в програші опиняються ті суб'єкти господарювання, які в повному обсязі забезпечують виконання зобов'язань по сплаті податків, охорони праці та соціального забезпечення працівників. Загалом, з точки зору влади тіньова зайнятість — це зло, яке слід усіляко викорінювати.

25 серпня Державний центр зайнятості «погрозил пальчиком» підприємцям: опублікував нагадування про те, що з 1 вересня заплановано проведення інспекційних заходів у роботодавців, які, як сказано в документі, «мають високий ризик застосування незадекларованої праці».

Критерій віднесення до таких, з високим ризиком, прописаний там же: це компанії, у яких обсяг наданих послуг (виконаних робіт) не відповідає фактичній чисельності найманих працівників. А також ті, у яких зменшилася кількість найманих працівників під час карантину і відсутня позитивна динаміка працевлаштування після пом'якшення карантинних заходів. Третя група — ті юрособи, які приховують трудові відносини, замінюючи їх іншими видами цивільних чи господарських відносин.

Усі три групи «з високим ризиком», звичайно, викликають питання, оскільки віднесення до них дуже умовне. Що значить обсяг виконаних робіт не відповідає чисельності працівників? Про зростання продуктивності праці чули? Про автоматизацію, роботизацію, просто нові технології? А якщо компанія звільнила людей під час карантину, а тепер не наймає нових — вона шахраює або просто не може отямитися від коронакризи? Ну а про практику використання ФОПів замість найму працівників у цілих галузях ми і самі писали, це не новина, це скоріше загальна практика.

Загалом, з проведенням трудових інспекцій поки все досить туманно. Причому настільки, що юристи, до яких ми зазвичай звертаємося за коментарями, відмовилися в цей раз щось коментувати — послалися на нестачу практики за конкретними справами.

За даними Держслужби зайнятості, серед усіх видів економічної діяльності неформальна зайнятість була найбільш поширеною в сільському, лісовому і рибному господарствах (42%), у гуртовій і роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів (18%), а також у будівництві (16%). Особливо серед осіб у віці від 40 до 49 років.

Новітня історія трудових перевірок

Реклама на dsnews.ua

Нагадаємо, що в квітні 2017 р. було прийнято (і в травні вступило в силу) постанову Кабміну №295 про перевірки підприємств усіх форм власності інспекторами Держслужби з питань праці. А за кілька місяців до цього були внесені певні зміни в Кодекс законів про працю в Україні, які встановлювали величезні штрафи. Одночасно дана постанова Кабміну надавала інспекторам Держпраці необмежені можливості для перевірок — у будь-який час заходити на підприємства, навіть за власною ініціативою.

У відповідь роботодавці почали звертатися в суди, і Шостий апеляційний адміністративний суд 14 травня 2019 р. визнав постанову №295 недійсною.

Кабмін, утім, не відступав, і 31 грудня 2019 р. вступила в дію постанова №1132 «Деякі питання здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю», якою затверджений Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю. Цей документ модифікував процедуру держконтролю, що існувала раніше, за дотриманням законодавства про працю юридичними і фізичними особами, які використовують найману працю. Деякі процедури контролю змінилися в порівнянні з попередньою версією документа — того, який був скасований 14 травня.

Але далі зі світом та з Україною стався Covid-19, і для захисту інтересів бізнесу в період карантину держава вирішила обмежити проведення певних видів перевірок. Зокрема, з 18 березня по 31 травня (пізніше був продовжений) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок суб'єктів господарювання, крім тих, які стосуються бюджетного відшкодування ПДВ.

І ось тепер перевірки повертаються.

Хто що може робити

Згідно зі згаданим порядком основна форма контролю — інспекційні візити, які є за своєю суттю позаплановими заходами. Контроль за дотриманням законодавства про працю покладається на Держпраці і місцеві виконавчі органи. При цьому інспектори органів місцевого самоврядування можуть тільки виявляти неоформлених працівників і контролювати оплату праці.

Підстави для перевірок — звернення працівника; звернення фізичної особи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин; рішення керівника Держпраці виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої з ЗМІ, інших джерел; рішення суду; інформація Держстату та його територіальних органів (про заборгованість з виплати зарплати), ДФС та її територіальних органів, Пенсійного фонду та його територіальних органів, профспілок. Також у числі підстав для візиту інспектора праці — доручення прем'єр-міністра, звернення Уповноваженого ВР з прав людини, запит народного депутата.

Постанова №1132 некомфортна для бізнесу в тому плані, що про перевірки ніхто попереджати не буде. Хоча профільний Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» («Закон») не передбачає ніяких раптових перевірок з боку Держпраці, у порядок було включено право інспекторів при проведенні візитів на предмет виявлення неоформлених трудових відносин самостійно і в будь-який час доби (!) заходити в будь-які виробничі, службові, адміністративні приміщення, в яких використовують найману працю. А попереджати про перевірку — на власний розсуд.

З огляду на підвищену увагу Держпраці до пошуку прихованих трудових відносин, бізнесу слід бути готовим до раптових перевірок без попередження, особливо якщо підприємства широко використовують послуги фізичних осіб і ФОПів.

Термін перевірки — до 10 робочих днів, причому незалежно від масштабів об'єкта ревізії (раніше малі підприємства могли перевіряти не більше чотирьох днів).

Статистика та штрафи

Державний центр зайнятості з посиланням на Держстат наводить таку статистику: у першому кварталі 2020 р. в Україні 3,4 млн осіб були зайняті неформально, зокрема, у сільському господарстві — 1,4 млн, у промисловості — 2 млн, у будівництві — 0,5 млн чоловік, у торгівлі — 0,6 млн, у транспортній сфері — 129,4 тис.осіб, у тимчасовому розміщенні і організації харчування — 85,1 тис.

Одночасно з початку року і до травня включно зменшувалася кількість застрахованих осіб. Чисельність найманих працівників у травні 2020.р. становила 9,8 млн, що на пів мільйона менше, ніж у травні 2019-го і на 429,4 тис. менше, ніж у грудні 2019-го. Навіть з квітня по травень нинішнього року кудись поділись 39,8 тис. найманих працівників.

Інспекція праці приводить також такі дані: з червня в рамках інформаційної кампанії щодо недопущення використання незадекларованої праці візитами інспекторів було охоплено майже 155 тис. роботодавців. Розбіжність між фактичною чисельністю працівників і кількістю оформлених трудових договорів склало майже 100 тис. І «за результатами проведеної інформаційної роботи» кількість застрахованих осіб у червні зросла на 59 тис.

За цими цифрами — реальні люди, що працюють неофіційно, а з 1 вересня, можливо, будуть ще й реальні покарання. Чинне законодавство передбачає кримінальну, адміністративну та фінансову відповідальність за порушення законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Кримінальна відповідальність: штраф від 34 до 85 тис. грн, позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, виправні роботи на строк до двох років, арешт до пів року. Адміністративна відповідальність: штраф від 8,5 до 34 тис. грн. Фінансова відповідальність: штраф від 47 230 грн до 141 690 грн.

Кримінальна відповідальність настає за грубе порушення законодавства про працю. Але тут вступає в силу суб'єктивний фактор — яке порушення вважати грубим, ніде чітко не прописано. Додамо сюди штраф за неоформлення трудових відносин та фінансові санкції за порушення податкового законодавства. У сумі може виявитися цілком руйнівно для малого або середнього бізнесу.

Але ось з'ясувати, скільки перевірок проводилося раніше, з яким результатом і які санкції були накладені на порушників, — виявилося нетривіальним завданням. Зведених даних за 2019 р. Держпраці не надав узагалі. Є звіт за 2018-й — там вказано, наприклад, що за рік було перевірено 13 971 суб'єкт господарювання, виявлено 33 900 порушень, 30 915 з них — усунені. Найбільше порушень (18 135) було пов'язано з оплатою праці, а з складанням і розірванням трудових договорів — 6377 порушень. А головне — було виявлено 25 179 працівників, допущених до роботи без оформлення трудових відносин. Однак немає дуже важливої цифри: скільки штрафів заплатили роботодавці за таких працівників. Утім, такі санкції застосовуються — про це свідчать реальні кейси.

Реальні історії

«Нас на початку 2019-го перевіряли, як то кажуть, по повній, хіба що "маски-шоу" не влаштували, і на тому спасибі. А у мене безліч агентів працює, і все на різних підставах — хтось на стажуванні (перший рік роботи завжди так, як у мене), хтось як ФОП, хтось як незалежний підрядник. Інспектори аж лапки потирали, обіцяли завалити штрафами, — розповів «ДС» власник одного з київських агентств нерухомості Валерій Макогон. — За підсумками перевірки купу протоколів про порушення оформили, пішли. Ну, юристи сіли з ними розбиратися, потім два місяці до інспекції з праці як на роботу ходили. Оскаржили майже все, я заплатив за підсумком трохи менше 100 тис. грн штрафів. На юристів куди більше витратив».

У розмовах з конкретними роботодавцями, яких торкнулися цілком реальні перевірки Держпраці, дивувало одне: за їхніми словами, їм самим вигідніше було оформляти всіх працівників згідно із законом і не ризикувати. Ось тільки самі працівники вважають за краще отримувати гроші готівкою, щоб не оформлятися і взагалі не пов'язувати себе ніякими паперами про трудові відносини.

«Я був вражений, наскільки працівники не довіряють ніяким паперам та наскільки зневажливо говорять про майбутню пенсію. Одним словом, ніхто не розраховує на пенсійну допомогу держави, тільки на себе та на свою сім'ю. Це ж село, людям важливіше живі гроші і власне господарство, а не обіцянки держави, — поділився з «ДС» бізнесмен, який інвестував у невелику птахофабрику під Білою Церквою, Володимир Козловський. — Мене за останні три роки «трудовики» перевіряли двічі, але юристи грамотно підстрахувалися — був укладений договір з якоюсь фірмою, що, мовляв, вони супроводжують технологічні процеси у мене на виробництві як підрядники. У всіх працівників була одна інструкція: говорити, що я працюю на фірму, умовно, «Три лося», а сюди прислали обладнання налагодити і корми роздати. Ну а перевіряють щось мене, а не «Три лося». Загалом, обидва рази все обійшлося, нічого пред'явити не змогли. Але і я не зміг переконати людей позаключать договори».

Але є і куди більш сумні історії — наприклад, фермера з Черкаської області, якому довелося заплатити понад 13 млн грн штрафу за те, що він не оформив трудові відносини з 106 своїми працівниками ...

    Реклама на dsnews.ua