Ринок активів банків-банкрутів ризикує втратити чинну систему продажу
Система продажу активів банків-банкрутів в Україні зіткнулася із кризою через численні спроби колишніх власників повернути права на вже продане заставне майно за допомогою процедури банкрутства, судів та корпоративних операцій
Експерти пояснюють проблему наступним чином: інвестор купує актив збанкрутілого банку, але згодом може бути змушений у суді доводити своє право на це майно.
Через це інтерес інвесторів до таких активів падає, вартість знижується, а Фонд гарантування вкладів не доотримує коштів від їх продажу.
"Українські новини" у якості прикладу такого конфлікту наводять історію із власником "Дельта Банку" підсанкційним Миколою Лагуном та п'ятьма земельними ділянками загальною площею 21,66 га в Ірпені.
"У 2020 році їх внесли до статутного капіталу ТОВ "Білдінг Сайд", яке згодом опинилося у процедурі банкрутства. Кредиторами у цій справі стали компанії, корпоративна історія яких пов'язана з Миколою Лагуном та його сестрою Антоніною. Через процедуру банкрутства вимоги кредитора можуть погашатися за рахунок майна боржника, тому ці земельні активи можуть перейти до пов'язаних структур", — пише видання.
Подібна ситуація виникла з кількома гектарами землі колишніх турбаз "Ластівка", "Сосновий бір" і "Трикотажниця" поруч із Козином. За даними відкритих реєстрів, ці активи належать ТОВ "Аскар Тау Інвест", ТОВ "Велберт Інвест" і ТОВ "Імперта", оформленим на Геннадія Литвина, якого медіа також пов'язують із бізнес-оточенням Лагуна.
У вересні 2025 року, після запровадження проти Лагуна санкцій РНБО, журналісти помітили низку інших змін власників активів, які вони пов'язують з ексбанкіром.
Так, на громадянина Таджикистану переоформили компанії, пов'язані із 17 і 29 га землі під забудову в Білогородці. Частина цих земель перебувала у заставі державного Укрексімбанку. Іншу одну компанію з активами майже на 230 млн грн переоформили на громадянина Узбекистану, пише медіа.
Журналісти підрахували, що лише за відомими українськими компаніями, які вони пов'язують із Лагуном напряму або через номінальних власників, числяться активи щонайменше на 1,5 млрд грн. Окремо у судових матеріалах фігурують майже 100 земельних ділянок на Чернігівщині.
У ЗМІ нагадали, що Фонд гарантування вкладів виплатив вкладникам банку понад 16 млрд грн. Сам Лагун у справі про власну неплатоспроможність декларував понад 7,5 млрд грн кредитної заборгованості, зокрема перед державними Ощадбанком та Укрексімбанком.
У виданні нагадали, що у вересні 2026 року стало відомо про початок обшуків у межах кримінального провадження щодо можливої легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах. Також повідомлялося про арешт рахунків та криптовалютних активів.
У Федерації роботодавців України додали, що проблема "має системний характер" і створює ризики для всього механізму продажів проблемних банківських активів.
"Якщо результати проведених державою процедур можуть бути фактично переглянуті через роки, інвестори враховуватимуть цей ризик у ціні або взагалі відмовлятимуться від участі в таких угодах.
Це означає меншу конкуренцію, нижчу вартість продажу проблемного майна і, відповідно, менші надходження кредиторам та державі", — констатують експерти.
У ФРУ закликали державні органи усунути законодавчі прогалини та гарантувати захист прав тих, хто законно придбав активи банків-банкрутів.