• USD 27.8
  • EUR 33.4
  • GBP 38.7
Спецпроєкти

Платити більше, дихати менше. Чи правильно українці переходять на індивідуальне опалення

У нашій країні цілі міста відмовляються від централізованого опалення, тоді як Європа йде протилежним шляхом централізації. То хто ж рухається в правильному напрямку?

Опалювальна система
На сьогодні ситуація з тарифами на газ і тепло залишається неврегульованою / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Усі на індивідуальний обігрів

Мер Івано-Франківська Роман Марцінків закликав жителів міста активізуватися і в найближчі п'ять років завершити перехід на індивідуальне опалення, повністю відмовившись від централізованого. При цьому наприкінці січня сесія міськради буде навіть розглядати спеціальну програму сприяння такому переходу.

Протягом найближчих двох років в Івано-Франківську планують відключити від централізованого теплопостачання 110 багатоквартирних будинків. Тепло їм поставляє Станіславська теплоенергетична компанія, проти якої порушено справу про банкрутство, в тому числі і за борги перед "Нафтогазом України" в розмірі 75 млн грн. Тому нормально виконувати свою роботу вона вже не може.

Відмова від централізованого теплопостачання йде в Івано-Франківську вже 20 років — за цей час кількість таких будинків скоротилася з 839 до 732, а з урахуванням дозволів на відключення, які були видані минулого року, вона зменшиться до 667 будинків.

Тенденція відмови від централізованого теплопостачання властива не тільки Івано-Франківську, це відбувається повсюдно по Україні в містах та селищах, де місцева теплопостачальна компанія не може забезпечити якість послуги або вона занадто дорога. Але це можливо тільки за умови, що місцева влада не чинить опору і видає городянам дозволи на відключення від комунального тепла. Ще 10 років тому влада деяких населених пунктів давала індивідуальні дозволи на кожну квартиру. Але в інших містах, наприклад у Кривому Розі, погоджувалися розглядати тільки колективні звернення, коли відрізуватися від комунальної ТЕЦ хотів одразу весь будинок.

Влада не особливо чинила опір децентралізації опалення. Навіть в Енергетичній стратегії до 2035 р., прийнятій в 2017 р., було зазначено, що одним з напрямків енергоефективності та скорочення споживання енергоресурсів може бути перехід на індивідуальне опалення там, де це економічно обгрунтовано.

Реклама на dsnews.ua

Скільки жителів перейшли на індивідуальне опалення загалом по Україні за ці роки, сказати складно. Наприклад, кількість тих, хто встановив собі електричне опалення, за різними оцінками, становить 200–400 тис. Але сюди входять як жителі приватних будинків, які поміняли опалення, наприклад, з газового на електричне, так і власники квартир, які відрізалися від послуг теплокомуненерго (ТКЕ) і повісили у себе вдома пару конвекторів, не заморочуючись з дорогим проєктом установки електричного котла.

Скільки жителів багатоквартирних будинків, відмовившись від централізованого опалення, встановили у себе вдома газові котли, невідомо. Але є, наприклад, така статистика: зі 180 тис. багатоквартирних будинків в Україні за останні п'ять років від централізованого опалення відрізались 20 тис. будинків. З наведених цифр вже виходить, що власників газових котлів у рази більше, ніж електричних.

Процес "індивідуалізації" опалення, особливо в західних областях України, відбувається дуже активно. Настільки, що, за словами виконавчого директора асоціації "Енергоефективні міста України" Святослава Павлюка, за останні 15 років в Україні через це зникло 45% централізованої теплової генерації.

В ході проведеної в останні роки реформи в ЖКГ влада намагалася якось упорядкувати процес відмови від централізованого опалення. Зокрема, в законі "Про житлово-комунальні послуги", який набрав чинності з 1 травня 2019 р., була передбачена можливість відключення, а потім був прийнятий і порядок цього дійства. Згідно з документом рішення відключитися мешканці можуть взяти колективно — на зборах співвласників, а якщо станом на грудень 2017 р. не менше половини квартир в будинку вже відключені, ті, що залишилися, також мають право це зробити (але не зобов'язані). При цьому примусове відключення не допускається.

Плюси і мінуси

Безсумнівний плюс переходу на індивідуальне опалення — можливість скоротити платежі (але у цього фактора є один тонкий момент, про який нижче). Також серед плюсів — можна вмикати і вимикати опалення, коли зручно, регулюючи температуру в будинку.

А тепер — про мінуси. По-перше, сам перехід — задоволення недешеве. Мінімальні витрати на перехід на індивідуальне електричне опалення однокімнатної квартири оцінюються приблизно в 30 тис. грн, залежно від багатьох умов ціни можуть становити і 50–100 тис. грн. У тому ж Івано-Франківську місцева влада дає орієнтир для однокімнатної квартири — 27 тис. грн. Для переведення квартир на індивідуальне газове опалення ціни приблизно такі самі.

Другий мінус — це вплив на навколишнє середовище. Справа в тому, що димоходи індивідуальних котлів, як правило, виводяться через бічні стіни і дим може потрапляти в квартири. А якщо в місті все на автономці, то це загалом негативно позначається на чистоті повітря. Крім того, проблема має більш глобальне значення: за словами Святослава Павлюка, Україна навряд чи зможе виконати вимоги Паризької кліматичної угоди і нової стратегії Європи щодо відмови від вуглецевого палива, якщо у нас не буде високоефективних систем централізованого опалення, а небо будуть коптити мільйони індивідуальних газових котлів.

Але найжирніший мінус — безпека. За словами Павлюка, якщо аварія центрального опалення — це залита окропом квартира, то поломка індивідуального газового — вибух або отруєння чадним газом; тільки за 2017 р. з цієї причини загинули 192 людини. "А оскільки у нас немає традиції нормального обслуговування газового обладнання, немає звички встановлювати сигналізатори — це просто небезпечно", — сказав він.

Підводний камінь автономки

А тепер — про ті тонкощі в платежах, про які говорилося вище. Святослав Павлюк пояснив, що відмова від централізованого опалення сталася через те, що довгі роки (в тому числі і зараз ) газ для населення поставлявся за низькими тарифами. Тому ТКЕ, отримуючи більш дорогий газ (який в собівартості виробництва тепла займає близько 80%), просто не могли конкурувати з "індивідуалами" за ціною і якістю послуг. Крім того, ТКЕ накопичили великі борги за газ в тому числі і тому, що держава невчасно сплачувала субсидії або не компенсувала їм різницю між ринковою ціною блакитного палива і тієї, що закладена в тариф на тепло

І станом на сьогодні ситуація з тарифами на газ і тепло залишається неврегульованою. Наприклад, ціни на газ для ТКЕ затверджуються постфактум, із запізненням, тому вони один-два місяці отримують ресурс за новою, вищою ціною, а ось тепло продають за старою. В результаті місцева влада повинна підтримувати ТКЕ на плаву — в середньому щороку міста доплачують їм зі своїх бюджетів близько 4 млрд грн.

"Тому мерам міст, чим розбиратися з боргами і гратися з цінами на газ, простіше порізати котельні на металобрухт і залишити проблему опалення на відкуп самих городян. Уряд створює певні індикатори і стимули, які не сприяють розвитку централізованого теплопостачання, а вбивають його", — каже Святослав Павлюк.

А тепер — родзинки. Як каже експерт, за роки, коли ціни на газ для населення були низькими, сформувалася думка, що індивідуальне опалення дешевше, що і породило попит на нього з боку суспільства. Але коли роздрібні ціни на електроенергію і на газ для населення стануть повністю ринковими (ну не зможе влада дотувати їх вічно), то українці з індивідуальним опаленням почнуть платити більше (можливо, в рази), ніж на централізованому.

Святослав Павлюк також пояснив, чому виробництво тепла в промислових масштабах економічно вигідніше, ніж в індивідуальних. Газові котли мають максимальний ККД при роботі з навантаженням 90% і вище. Але індивідуальний котел в режимі обігріву квартири працює в половину потужності, а значить, його ККД при цьому істотно нижчий.

Тоді як для ефективності роботи централізованого опалення на котельнях можна ставити кілька котлів різної потужності і комбінувати їх включення, домагаючись максимального навантаження на кожен працюючий котел і максимального ККД.

Тому, на думку директора асоціації "Енергоефективні міста України", система централізованого опалення більш ефективна, а якщо ще врахувати більш низьку ціну на газ для ТКЕ, які будуть купувати його за оптовими цінами і платити менший тариф за його розподіл, то вигоди централізованого опалення будуть ще більш відчутні.

Європа не в приклад

А в Європі, за словами Святослава Павлюка, спостерігається прямо протилежна українській тенденція — централізація теплопостачання. Одна з причин — замість газу можна використовувати біомасу, енергію від спалювання сміття, дармову теплову енергію підприємств (наприклад, металургійних заводів), різні теплові насоси. "А якщо ви ставите індивідуальну систему, то прив'язані до газу без варіантів", — пояснив експерт.

Наприклад, в Німеччині зараз на централізованому опаленні 12% споживачів, але влада планує до 2030 р. підвищити цю цифру до 50%.

А в багатьох країнах, якщо поруч є муніципальна система теплозабезпечення, в новому будинку не можна встановити індивідуальну, тому що це буде забруднювати атмосферу.

Україна, таким чином, пішла своїм, відмінним від Європи, але не найрозумнішим шляхом. Спочатку на тлі старіння і деградації централізованої системи опалення влада, замість того щоб модернізувати котельні та мережі, знижувати втрати тепла і підвищувати ефективність роботи центрального опалення, дозволила перехід на індивідуальне опалення. І тільки потім, коли масова відмова споживачів від централізованого опалення ще більше послабила фінансово цей бізнес, почала фінансово підтримувати і стимулювати програми зниження енергоспоживання побутовим сектором (програми тепломодернізації будинків, встановлення індивідуальних теплових пунктів тощо), які також можуть дати істотне зниження вартості послуг централізованого опалення і показати його вигоду.

    Реклама на dsnews.ua