Тетяна Андріанова: Octava Capital створює середовище, де важлива не лише ефективність, а й людяність

— Генеративний ШІ відкриває широкі перспективи для бізнесу. Але водночас у світі наростає тривога щодо майбутнього працівників. Світові гіганти, такі як Amazon і Microsoft, вже оголосили про скорочення тисяч робочих місць. І саме в цей момент пізнаються ті компанії, які справді вважають людей найціннішим активом. Як Група компаній "Октава" поєднує технологічні досягнення зі збереженням робочих місць і розвитком працівників?

— Генеративний ШІ дійсно трансформує економіку і ринок праці, і ми поділяємо тривогу суспільства щодо можливого витіснення людини з професійних процесів. Але наш підхід — інший. У центрі всіх трансформацій має залишатися людина. ШІ справді відкриває нові горизонти для бізнесу, і Група компаній "Октава" дивиться на ці можливості не лише через призму ефективності, а й через людський вимір.

Група компаній "Октава" — це багатопрофільний бізнес, що працює в напрямку інвестицій, безпеки, цифрових рішень і телекомунікацій, освітніх і культурних ініціатив. І в кожному з цих напрямків ми усвідомлюємо: технології — це інструмент, але рушієм змін завжди залишаються люди.

Octava Capital та інші компанії Групи активно впроваджують цифрові рішення, включно з ШІ, у внутрішні процеси, безпеку, виробництво та аналітику. Але ключова мета — не скорочення персоналу, а оптимізація рутинних завдань, щоб фахівці могли розвивати експертизу, працювати зі складними завданнями та створювати нову цінність.

Наприклад, у сфері оборонних технологій використання ШІ у розробці систем виявлення, аналізу сигналів, обробки даних з безпілотних платформ — це не заміна інженерів чи аналітиків, а розширення їхніх можливостей. Фахівці навчаються працювати з новими інструментами, формуючи унікальну українську експертизу на світовому рівні.

— Понад рік, як ви запустили майданчик DHUB, який об’єднує фахівців з інженерії та програмування, волонтерів, військових, виробників та розробників, а також стартаперів та інвесторів. Які результати у вигляді технологічних рішень уже приніс проєкт? Чого очікувати в майбутньому?

— За рік існування DHUB вдалося об’єднати в нашому просторі понад 500 людей, дотичних до оборонки — від студентів та інженерів, до військових та розробників. DHUB став майданчиком активностей, які дозволили знайти та імплементувати новітні рішення для мобільних груп ППО, задати напрям розвитку та подальшого вдосконалення систем акустичної детекції, наземних роботизованих комплексів на оптоволокні та різних типів БПЛА. Інколи, об’єднавши в потрібний час у потрібному місці незнайомих людей з різним бекграундом та ідеями, вдається розв’язати проблему, яка роками не мала рішення. Погляд на проблему з ракурсу студента, інженера або військового дозволяє знайти оптимальний варіант технологічних рішень.

— Як DHUB залучає молодих талановитих інженерів та програмістів і які можливості для професійного зростання ви їм пропонує? На Вашу думку, яку роль проєкт відіграватиме у формуванні майбутньої української інженерної еліти? Який довгостроковий вплив матиме на інноваційний потенціал країни?

— Протягом року ми проводили заходи з "Оборонним Альянсом України", BRAVE1, Повітряним командуванням "Центр", Victory Drones, інвестиційними компаніями "Октава Капітал" та "Октава Дефенс", "Центром підтримки технологій та інновацій" (TISC).

Під час таких партнерських заходів виникає синергія, коли виробники пропонують Силам оборони технологічні засоби, а Сили оборони висловлюють до них зауваження. Потім студенти пропонують рішення для усунення зауважень, а інженери імплементують запропоновані рішення у засіб для Сил оборони.

До того ж у DHUB проходять лекції із захисту інтелектуальної власності та патентування, щоб студенти могли не просто висловлювати свої ідеї та показувати напрацювання та рішення, а й документально мати всі права на них. Кращі з ідей можуть бути проінвестовані компаніями, масштабуватися та перетворитися на окремий проєкт, стартап або виробництво.

На інженерні рішення завжди буде попит, тому навіть ідеї в DHUB обговорюються до плану реалізації. Якщо є виклик — ми збираємо спільноту та вирішуємо завдання.

Згодом ми плануємо розширити профіль DHUB до ШІ-рішень та розробок, які допомагатимуть в гуманітарному розмінуванні та виявленні потенційних загроз зі сторони ворога, а також рішень зі створення систем ситуаційної обізнаності та моніторингу.

— Українці в ЗСУ захищають майбутнє країни. А ми маємо подбати, щоб їхнє майбутнє після повернення з війська склалося якнайліпше. Нещодавно Octava Capital запустила програму Veteran Restart для інтеграції захисників у цивільне життя. Чим саме допомагаєте?

— Програма Veteran Restart, започаткована Octava Capital, — це конкретна відповідь на питання: що буде з нашими захисниками після війни? Як бізнес може підтримати їх у поверненні до цивільного життя не на словах, а справами?

Veteran Restart допомагає ветеранам зробити професійний "рестарт" — відновити навички, адаптуватися до сучасного ринку праці, знайти своє місце у команді й знову відчути себе частиною професійної спільноти.

Наша програма передбачає, що ветерани проходитимуть відбір, де ключовими критеріями є досвід у професії та перерва в роботі понад рік.

Далі учасників чекає менторська підтримка: кожен отримує досвідченого наставника у своїй сфері та три місяці оплачуваного стажування в компаніях-партнерах — це можливість повернутись у професійний ритм.

За результатами — реальні пропозиції працевлаштування за напрямками інженерії, фінансів, аналітики, HR, юриспруденції або навіть адміністративної роботи. Для ветеранів — це не просто робота, а відчуття власної цінності, повернення до мирного життя. Для нас — можливість залучити мотивованих і відповідальних працівників. Для суспільства — шлях до стійкої реінтеграції тих, хто віддав частину себе заради нашої свободи. Octava Capital створює середовище, де важлива не лише ефективність, а й людяність. Саме тому ми не просто підтримуємо, а й інвестуємо — у новий старт для тих, хто захищав наше майбутнє. І це лише один із прикладів соціально відповідального підходу Групи компаній "Октава".

— Освіта і книжки завжди були та залишаються основною майбутнього розвитку. Утім, в епоху ШІ та цифровізації ви вирішили організувати буккросинговий проєкт. Чому, на Вашу думку, слід читати саме паперові книжки?

— У час, коли штучний інтелект генерує тексти за секунди, а доступ до знань зводиться до пошуку в браузері, паперова книга залишається особливою. Це не про швидкість, а про глибину. Не про споживання, а про осмислення. Ми віримо: читання з паперу — це досвід, який формує мислення, пам’ять, здатність фокусуватися й відчувати.

Саме тому ми в Octava Capital запустили ініціативу BookCrossing — щоб створювати простори, де книжка стає частиною повсякдення, культури й розмов. Ці відкриті полиці — не просто місця, де береш і залишаєш книгу. Це точки сили в університетах, де студенти зустрічаються, обмінюються сенсами, а іноді навіть починають великі розмови з одного прочитаного абзацу.

Усього за кілька місяців проекту нам вдалося облаштувати буккросингові зони в Інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка (саме тут відбувся наш "пілот" під час фестивалю IIR Reads), КПІ імені Ігоря Сікорського (де книжковий простір наповнений виданнями від наших партнерів) та "Києво-Могилянській академії" (НаУКМА). Ці майданчики стали живими прикладами того, що українська молодь хоче читати, обмінюватися книжками, вести розмови про зміст і ділитися улюбленими історіями.

Для нас важливо, що ця ініціатива підтримується не лише спільнотами університетів, а й провідними українськими видавництвами такими як "Наш Формат" та "АДЕФ-Україна", які на регулярній основі передають книжки, зокрема авторські видання. Такі партнерства — не про PR і не про звіти. Це про відповідальність за зміст, який споживає молодь. І про формування культури, де книжка — це не ностальгія, а жива потреба. Ми просуваємо паперову книжку, бо вона має інший ритм. Вона вчить мислити повільніше, але точніше. І в цьому ритмі є місце для сенсів — таких, яких не сформулює жоден бот.