• USD 38.2
  • EUR 41.3
  • GBP 48.2
Спецпроєкти

У світі про економіку. Антипутінський рецепт для ЄС, бізнес на фейках і дилема різдвяної ялинки

П´ять публікацій, які ми не могли пропустити 

Необхідні заходи  ЄС проти Путіна, дезінформація у соцмережах і штучна ялинка
Необхідні заходи ЄС проти Путіна, дезінформація у соцмережах і штучна ялинка
Реклама на dsnews.ua

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали п'ять закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Європа має відмовитися від економії, щоб перемогти Путіна

Світові ЗМІ продовжують виходити з гучними економічними меседжами, які стосуються України. Як от публікація у Wall Street Journal про те, що майже всі гроші, виділені США на підтримку нашої держави в кінцевому підсумку йдуть на розвиток американських оборонних виробництв. Однак ця аналітика глибоко увійшла в наш інформаційний простір. Тому не будемо повторюватися, а розповімо про іншу публікацію, яка пройшла повз наші новинні сайти.

"Європа потребує масового переозброєння, щоб пережити Путіна в Україні", — таким заголовком відзначився The Telegraph. Стаття має не лише промовисту назву, а й кричущий меседж: ЄС має відмовится від дріб'язкових правил заради перемоги над Путіним. Що це за правила? А це так звані Маастрихтські стандарти щодо дефіциту. Якщо коротко, то Брюссель і Берлін наполягають на тому, що механізм скорочення бюджетних видатків має знову набути чинності в січні, будь-які додаткові витрати на оборону мають компенсуватися скороченням витрат в інших сферах.

І це в той час, коли Росія оголосила про збільшення наступного року військового бюджету на 70%! І профінансує вона його за рахунок стрімкого зростання доходів від продажу нафти. З пафосом впроваджена Великою сімкою цінова стеля на російську нафту у $60 за барель стала фікцією: S&P Global заявляє, що дисконт на нафту марки Urals зменшився до $4.

Видання наводить масив статистичних даних як свідчення спроможності Путіна фінансувати військову агресію та пропонує Євросоюзу замислитися над тотальним переозброєнням і частковим переходом на "економіку війни" доти, доки Росія не буде переможена.

Глобальну Кліматичну конференцію "закоптили"

Реклама на dsnews.ua

Цього тижня у Дубаї відкрилася щорічна Кліматична конференція (COP28), яка триватиме до 12 грудня. Делегати вже домовилися про започаткування Фонду втрат і збитків для допомоги розвитковим країнам, які найбільше страждають від наслідків кліматичних змін (таких як посухи, повені та підвищення рівня моря). Але напередодні глобального заходу провідні ЗМІ виступили з критикою США за рух проти кліматичних зобов´язань. У 2023 р. Штати видобудуть рекордну кількість нафти і газу з надр. А експорт скрапленого природного газу (СПГ) подвоїться до 2027 р. І найважливіше, що шалений темп розвідки та видобутку може зберегтися до 2050 р. "Це та сама дата, яку вчені визначили для припинення викидів, що спричиняють потепління на планеті, якщо люди не хочуть зруйнувати клімат. У період до 2050 р. третина запланованої світової експансії нафти і газу припадатиме на США", пише Quartz.

Видання акцентує, що все це суперечить заявам президента США Джо Байдена про небезпечні наслідки зміни клімату та політиці його адміністрації щодо заохочення інвестицій у чисту енергетику, поширення електромобілів і скорочення викидів вуглецю. Показово, що американський лідер навіть не з´явиться на конференції в Дубаї.

Говорити одне, а робити інше — це політика багатьох багатих держав. Наприклад, ОАЕ начебто планували використати COP28 для… укладення нафтогазових угод (як свідчать витоки документів). А Саудівська Аравія хоча й заявляє про дотримання кліматичних цілей Паризької угоди, просуває інвестиційний план, спрямований на "безбар´єрний доступ до енергоресурсів" (читай збільшення попиту на її нафту і газ) у розвиткових країнах Африки. А Китай не тільки найбільше в світі встановлює сонячні панелі та вітрові турбіни, а й найбільше коптить і не збирається відмовлятися від вугілля — просто зараз у Піднебесній зводиться 306 нових вугільних електростанцій…

Але повернімося до США та глянемо на ситуацію з нашого боку. Нарощення обсягів видобутку і експорту вуглеводнів пов´язане з санкціями проти Росії за напад на Україну. Зокрема, велика частина американського СПГ тепер експортується в Європу. Україні вигідно, щоб Штати не забавляли темпів у цій галузі.

У Штатах зобов´язують компанії публікувати діапазон зарплат: незадоволені всі

Вам сподобалася вакансія. Чи хотіли б ви знати рівень зарплат у цій компанії? Не суму, яку пропонують вам, а саме зарплатний діапазон на певну посаду — скільки взагалі платить цей роботодавець. Будь ласка, — переїжджайте у США, там вже сім штатів та ще кілька населених пунктів ухвалили закони про "прозорість оплати праці". Їх суть саме така: зобов´язати роботодавців публікувати діапазони зарплат для відкритих вакансій або надавати їх за запитом. А мета — запобігти дискримінації в оплаті праці та полегшити процес пошуку роботи для пошукачів, усуваючи раунди непотрібних співбесід.

Може, й нам варто перейняти цей досвід? Але погляньмо на результати, розглянуті в статті BBC. Втілити добрі наміри виявилося складніше, ніж "вибити в камені". З одного боку, компанії, які не хочуть світити зарплати, тепер вказують дуже широку "вилку" зарплат або й просто ніколи не пропонують ставку на верхній межі визначеного ними діапазону. З іншого боку, працівники, кажуть рекрутери, неправильно розуміють потенційних роботодавців: наприклад,якщо у вакансії вказано "від $68,1 до $93,7 за годину", то це вилка наявних зарплат на фірмі (скільки вже отримують працівники), а не стартовий діапазон (скільки готові платити новому колезі). Іншими словами, верхній спектр зарплат компанії резервують для тих професіоналів, які тривалий час проявляли себе з кращого боку. А поки американці не вникають, запрошують максимальні рівні зарплат (із діапазону заявленого в обраній вакансії), отримують відмову і розчаровуються, як у роботодавцях, так і в недієвому законодавстві.

З іншого боку, в США можуть спробувати й "докрутити" ідею, наприклад, чіткіше виписуючи норми закону. Тож запам´ятаймо цю новинку для ринку праці. Якщо вдасться поліпшити досвід американців — така практика може поширитися світом.

Ринок цифрової реклами народжує фейки: дослідження

Нікого не здивуєш фейковими новинами та фермами ботів у соцмережах. По більшості їх розглядають як інструмент піару або чорного піару заради досягнення політичних чи бізнесових цілей. А професор Ханкенської школи економіки Карлос Руїс зробив дослідження з фокусом на економічному базисі такої поведінки. "Дезінформація є передбачуваним результатом ринкової системи, а не побічним наслідком", — стверджує вчений у популярному описі своєї роботи для The Conversation.

Усе через особливості ринку цифрової реклами, який оцінюється автором у 625 млрд євро. Його бізнес-модель проста: більше кліків та переглядів (залучення) означає більше грошей від рекламодавців. Запальний, шокуючий контент — правдивий чи ні — це найпростіший спосіб привернути нашу увагу. Отже, рекламодавці можуть в кінцевому підсумку фінансувати неправдиві новини та мову ворожнечі. Бренди, звісно, не хочуть асоціюватися з фейками, але вони наймають професійні агенції з цифрового маркетингу та фірми, що займаються рекламними технологіями в інтернеті.  А вже ті працюють без підзвітності та нагляду "Тож коли бренд платить рекламній фірмі за розміщення своєї реклами, він також перекладає на неї відповідальність. Таким чином, бренд може несвідомо фінансувати дезінформацію про такі важливі глобальні події, як російсько-українська війна та війна між Ізраїлем та Палестиною. Навіть після того, як бренди отримують докази, вони продовжують мовчати", — стверджує професор Руїс.

Його висновок такий: соціальні медіа-платформи знають, що отримують прибуток від поширення дезінформації, а рекламодавці заплющують на це очі. І що з цим можна вдіяти? Недостатньо робити фактчекінг у соцмережах, треба реформувати сам ринок цифрової реклами, вважає дослідник. Приклад: бренд-менеджери можуть використовувати свої бюджети для притягнення платформ до відповідальності, як це продемонстрував нещодавній бойкот реклами на X після антисемітських висловлювань Ілона Маска. У крайньому разі повинна втрутитися держава.

Штучна чи жива? Дилему новорічної ялинки вирішили 

Мабуть, кожен з нас хоча б раз у житті чув цю суперечку перед Новим роком: що краще для довкілля — штучні ялинки, бо зберігаємо дерева, чи живі, бо не засмічуємо планету синтетичними матеріалами. З´явилася відповідь.

Але по порядку. Як пише New York Times, американці дедалі більше схильні купувати штучні ялинки, тому що вони виглядають дуже реалістично і не осипаються протягом усього святкового сезону, За опитуванням Американської асоціації різдвяних ялинок, 77 відсотків людей, які планують поставити хоча б одне "святкове дерево", обиратимуть штучне.

Утім, популярність штучних ялинок не обов'язково є гарною новиною для довкілля: Білл Ліндберг, експерт з садівництва з Університету штату Мічиган, каже, що справжнє дерево має екологічні та економічні переваги. "Штучні дерева зроблені з пластику, який з часом опиниться на звалищі. Справжні дерева є відновлюваними ресурсами, їх можна замульчувати і повернути в землю", — сказав він.

Нарешті, фіхівець розкриває результати наукового дослідження, в якому порівнювався вплив на навколишнє середовище справжньої ялинки та штучної. "Воно показало, що якщо ви встановлюєте штучну ялинку протягом восьми років, то переважно саме тоді ви починаєте виходити в нуль". А якщо ви користуєтеся нею довше, додав він, то "можете допомогти навколишньому середовищу".

Висновок: якщо купуєте штучну ялинку — то виставляйте її на Різдво понад вісім років. Тоді ваш негативний вплив на природу буде меншим, ніж якби увесь цей період ви обирали справжні дерева. 

    Реклама на dsnews.ua