• USD 40.5
  • EUR 43.5
  • GBP 51.6
Спецпроєкти

У світі про економіку. Повернення мемних акцій, осяяння Маска завдяки "Монополії" та зростання ВВП на пігулках

П'ять тем, які ми не могли пропустити

Мемні акції GameStop, Ілон Маск і данський фармгігант Novo Nordisk
Мемні акції GameStop, Ілон Маск і данський фармгігант Novo Nordisk
Реклама на dsnews.ua

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Модернізація енергосистеми. Хто має платити?

"Чимало хто з нас сприймає електроенергію як належне. Ми клацаємо вимикач і очікуємо, що світло з´явиться. Але потужність і стійкість енергосистем — генерації, передачі та розподілу — не гарантовано, і якщо ці системи виходять з ладу, світло вимикається для всієї економіки".

Там міг би починатися блог будь-якого українського експерта з енергетики, але це початок статті нобелівського лауреата з економіки, почесного професора Вищої школи бізнесу Стенфордського університету Майкла Спенса на Project Syndicate. Автор підводить до викликів, з якими стикається енергетичний сектор у глобальному масштабі. Утім, його концептуальне рішення щодо фінансування та координації змін в енергосистемі може бути цікавим і для України.

Отже, серед викликів Спенс називає почастішання екстремальних погодних явищ, які загрожують функціонуванню мереж, а також збільшення попиту на електроенергію (зокрема, через поширення електромобілів та розвиток центрів обробки даних і хмарних обчислень) на фоні недофінансованих потреб зеленого переходу.

На думку економіста, щоб відповідати сучасним викликам енергосистеми мають бути інтегровані в так звані розумні мережі (smart grid), які керуються цифровими системами й дедалі частіше штучним інтелектом (ШІ). Але розробка розумних мереж — справа не з легких. Управління різними джерелами енергії з мінливою генерацією вимагає міцного "цифрового фундаменту" (безлічі пристроїв і систем від побутових розумних лічильників до систем управління розподіленими енергетичними ресурсами, DERMS) та надійного кіберзахисту.

Необхідною умовою для успіху в трансформації енергосистем будуть великі фінанси та чітка координація. І тут постає найцікавіше питання: хто платитиме? Спенс не може уявити, як мобілізувати необхідні інвестиції без допомоги урядів (і хвалить відповідні проекти в США). А загалом, за його словами, відповідь складна. У принципі інвестиції, які знижують витрати або підвищують якість послуг, мали б відображатися в тарифах. Але проблема в тому, що управляють активами в енергосистемі різні суб´єкти, а отже, інвестиції та надходження від змінених тарифів буде важко належним чином розподілити, вважає нобелівський лауреат. Ба більше, якщо йдеться про модернізацію в рамках зеленого переходу, то вкрай несправедливо робити це за рахунок споживачів у районах з проблемними, застрілами мережами. Місцеві громади чинитимуть опір, вони не мають ані ресурсів, ані обов´язку фінансувати такі інвестиції.

Реклама на dsnews.ua

Спенс вважає, що ліпше було б використовувати розширену державну промислову політику не лише для фінансування довгострокових інвестицій в енергосектор (про випадок США — читайте в одному з попередніх випусків нашої рубрики), а й для того, щоб керувати розвитком складної, системи розумних електромереж. Отже, щоб енергетичний сектор відповідав вимогам ХХІ ст., потрібен "банкір", який фінансує і координує відповідні довгострокові інвестиції, і "архітектор", який керує розвитком складної, взаємопов'язаної системи розумних електромереж. Саме уряди повинні виконувати обидві ці ролі.

Нова хвиля мемних акцій. Що змінилося

На американському фондовому ринку мемні акції знову зловили хвилю. Так називають акції компаній, вартість яких заснована не так на бізнес-показниках та довгострокових очікуваннях інвесторів щодо прибутків та грошових потоків, як на штучному хайпі.

Уперше цей ефект вибухнув у 2021 р., коли група дрібних інвесторів,змовившись у соцмережах (Reddit, Twitter і Youtube) і вирішила провчити "вовків з Волл-Стріт". Справа в тому, що коли професійні інвестори очікують падіння акцій якоїсь компанії, то вони радо беруть ці папери в борг та швидко перепродають (це називається "шортити"). У підсумку, якщо ціна справді впаде, такі "шортери" зможуть знову купити на ринку відповідні акції дешевше, віддати їх власникові, а різницю покласти собі в кишеню. Як відомо, у січні 2021 р. все пішло не по плану — користувач під ніком Roaring Kitty (Кіт Гілл) згуртував навколо себе інших дрібних інвесторів, які зчинили непрогнозований попит на акції компанії GameStop — роздрібного продавця відеоігор, бізнес якого (зі зрозумілих причин) йшов на спад — і за місяць ціна його акцій зросла з $5 до $500 за акцію! "Шортери" з Волл-Стріт зазнали шалених збитків.

Утім, хвиля так само швидко й спала, а Roaring Kitty (Ревучий Котик) мовчав у соцмережах з 18 червня 2021 р., аж поки минулої неділі увечері в його аканті на X не з´явився допис — точніше ось такий малюнок, що зображає геймера, який нахиляється вперед із джойстиком.

Чимало користувачів соцмереж сприйняли це як сигнал, і незабаром форуми загуділи людьми, які хизувалися покупками акцій GameStop. Уже в понеділок інвестори вклали $15,8 млн у GameStop і $37,5 млн в AMC, оператора кінотеатрів, ще одну компанію, яка на початку 2021 р. потрапляла в тренд мемних акцій. Наступного дня котирування цих компаній знову зросли, що дало підстави говорити про повернення тренду.

Однак ця хвиля мемних акцій не була такою високою, як майже три з половиною роки тому: порівняно з піковими значеннями вівторка — майже $65 — акції GameStop уже до п'ятниці подешевшали втричі — до $22,4 (на початку травня, до сигналу Ревучого Котика, котирування компанії були лише вдвічі нижчими).

У коментарях AP аналітики пояснили, чому цього разу все спокійніше. Вже немає ефекту несподіванки — і на Волл-Стріт підготувалися. Плюс, якщо казати про GameStop, то в березні 2024 р. на ринку торгувалося майже 306 млн її акцій, що в чотири з лишком рази більше, ніж три роки тому — а це означає, що значно складніше розігнати ціну таких паперів.

Як у "Монополії". Маск "викриває" роботу ФРС

Засновник Tesla і SpaceX Ілон Маск у своїй соцмережі X вразив мільйони читачів коротким меседжем: "Так і працює ФРС" з фотографією правил гри у "Монополію". Точніше Маск обрав уривок такого змісту:

"Що буде, якщо в банку закінчаться гроші? Деякі гравці вважають, що банк стає банкрутом, якщо у нього закінчується гроші. Але банк ніколи не банкрутує. Щоб продовжити гру, використовуйте аркуші паперу, щоб фіксувати банківські транзакції кожного гравця, поки банк не матиме достатньо паперових грошей для подальшої роботи. Банкір також може випускати "нові" гроші на звичайних аркушах паперу".

Не зовсім зрозуміло, мільярдер хотів просвітити своїх читачів чи, навпаки, підколоти Федеральну резервну систему (яка у США виконує функцію центробанку), однак він попав у самісіньке яблучко державних фінансів.

Справді, якщо спростити, так і працює ФРС. Як і кожен центробанк, що випускає власну валюту. Звісно, на це звертали увагу й до Маска (ось, наприклад матеріал на Economist у розпалі фінансової кризи 2009 р.), однак його повідомлення охопило десятки мільйонів читачів на X (і, мабуть, ще багато мільйонів у ЗМІ). Тому й нам час детальніше пояснити, в чому суть.

Звісно, в ігровому світі "Монополії" один банк, а в реальному — ціла банківська система з учасниками різних рівнів — центробанком і комерційними (звичайними) банками. Банк з "Монополії" поєднує їхні функції — обслуговує клієнтів й видає кредити (як у реальності роблять комерційні банки) та є головним емітентом грошей (як центробанк). Він також утримує податки (як у реальності робить центробанк, коли технічно перераховує кошти банка платника на користь казначейства).

Правда, в тому що жоден банк — ані в "Монополії", ані в житті — не може збанкрутувати у власних зобов´язаннях (він їх сам випускає). Ми називаємо ці зобов´язання грошима. Тільки центробанк випускає державні гроші, а комерційні банки — зобов´язання, деноміновані (виміряні) у державних грошах. Тому звичайний банк насправді може збанкрутувати, адже з іншими банками, урядом, а іноді і з нами розплачуватися державними грошима. А центробанк — ніколи. ФРС сама фізично може випустити ("надрукувати") доларів стільки, скільки завгодно — тільки в наш час більше не на папері, а на створюваних електронних рахунках. Скільки грошей випускати — рішення політичне, яке залежить від стану економіки. Але не від спроможностей суверенного центробанку.

"Новономіка". Як фармгігант забезпечив усе зростання ВВП Данії

"Щоб врятувати місто і країну, потрібна одна компанія", — так починається стаття на European Correspondent про Данію та її фармацевтичного гіганта-новатора Novo Nordisk. І це не надто велике перебільшення, якщо йдеться про економічне зростання. Торік ВВП країни підвищився на 1,9% і таким результат, за оцінками аналітиків, забезпечений саме цим виробником ліків, інакше б економіка перебувала б у стагнації. Ще один факт: на компанію припадає близько 15% усіх надходжень від корпоративного податку!

У Калуннборзі, невеликому данському містечку, все змінюється з простої причини: тут розташовані основні виробничі потужності Novo Nordisk. Хоча компанія вже понад півстоліття є одним з основних підприємств міста. Але після виводу на ринок препарату для схуднення Wegovy (що це за інноваційні інїєкції і таблетки та як вони можуть вплинути на ринки — ми докладно описували в попередніх випусках рубрики) Novo Nordisk оголосила про наміри інвестувати понад 8 млрд євро у розширення потужностей. За даними данської промислової організації, це найбільша інвестиція у виробництво, яку будь-коли робила в Данії одна компанія. Тепер у місті створюються нові робочі місця, туди потягнулися люди й бізнеси. Лише за 2022 р. ВВП Калуннборга зріс на приголомшливі 26,8%.

Економісти вже встигли придумати термін novonomics ("новокономіка"), щоб описати такий вплив однієї компанії на цілу країну.

Утім, видимий ефект — це не вся історія. Експерти вже побоюються, що данську економіку може спіткати доля, подібна до фінської після занепаду Nokia, яка до початку 2000 рр. домінувала на ринку мобільних телефонів у світі і на яку припадало 4% фінського ВВП. Але з появою смартфонів iPhone та Android фінський гігант поступився лідерством, і його частка у ВВП Фіналяндії впала з 4% до 0,4%, а тисячі робочих місць було втрачено.

Тому стратегічно не варто покладатися на одну компанію. Якби темпи виробництва та продажів Novo Nordisk знизилися, це негативно вплинуло б економічне зростання Данії та рівень зайнятості. Хоча в мерії Калуннборга та уряді Данії впевнені, що фінська повчальна історія не повториться. Успіх окриляє… 

"Одне з найменш захищених прав людини"

У багатьох куточках світу, зокрема й в Україні, відбувається так звана дерегуляція трудових відносин. Це коли декларується прагнення до того, щоб роботодавці та працівники мали "рівні можливості", а держава менше втручалася у їхні справи. Насправді ж це шлях до порушення трудових прав. Принаймні такі висновки можна зробити з дослідження, опублікованого Бінгемтонським університетом у США в академічному журналі Human Rights Quarterly.

За його результатами, до топ-5 країн з найкращими показниками у сфері захисту прав працівників увійшли Канада, Швеція, Нова Зеландія, Норвегія та Португалія, а в п´ятірці найгірших — Іран, Сирія, Північна Корея, Китай та Ірак.

Ці дані є частиною щорічного звіту проекту CIRIGHTS Data Project, який позиціонується як найбільший у світі набір даних про права людини (не тільки трудові). За словами його співкерівника, професора політології Бінгемтонського університету Девіда Цінгранеллі, для оцінки ситуації з дотриманням трудових прав беруться до уваги дані про роботу профспілок, колективні переговори, безпеку умов праці, тривалість робочого часу, мінімальну зарплату, а також випадки торгівлі людьми, примусової чи дитячої праці.

Так от, право на створення профспілки та право на ведення колективних переговорів "є одними з найменш захищених прав людини" і "завжди певною мірою порушуються", пишуть дослідники. Наприклад, у 51% країн виявлені широкомасштабні порушення прав на колективні переговори.

І головне: без цілеспрямованої державної політики ситуацію не виправити. "Важливо пам'ятати, що компанії і працівники зазвичай займають протилежні позиції щодо того, скільки уваги бізнес-лідери повинні приділяти тому, чого хочуть працівники щодо умов їхньої праці… [Керівництво] зазвичай вважає за краще розподіляти більшу частину прибутку… серед акціонерів, а не працівників".

Але ситуація, за його словами, навпаки, погіршується тим, що внаслідок економічної глобалізації посилилася конкуренція між країнами, що спонукало уряди "віддавати перевагу компаніям на шкоду працівникам у конфліктах між ними".

Такий висновок узгоджується й з іншими дослідженннями. За даними Міжнародної конфедерації профспілок (ITUC), які ми нещодавно наводили, у 2023 р. продовжилася тенденція до погіршення прав працівників.

    Реклама на dsnews.ua