• USD 28.7
  • EUR 32.3
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Українська рулетка. Як казино та автомати обіграли державу на 6 млрд грн

Надходження від плати за ліцензії грального бізнесу в Україні виявилися набагато меншими за план. Подальшому розвитку цієї сфери заважає неврегульована податкова база і, як і раніше, величезний тіньовий сектор

Офіційні надходження від легалізації грального бізнесу далекі від планових
Офіційні надходження від легалізації грального бізнесу далекі від планових / Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

Першу ліцензію на гральний бізнес в Україні видали у лютому 2021 р. За неї державі було сплачено 23,4 млн грн. Легалізація грального бізнесу була однією з основних реформ президента Володимира Зеленського та "слуг народу". Від цього нововведення чекали мільярди гривень. У посланні до Верховної Ради рік тому Зеленський зазначав, що у 2021 р. держбюджет отримає 5 млрд грн від легалізації гральних автоматів та казино. Скромніші очікування були у голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії: у листопаді цього року він порахував доходи на рівні понад 2 млрд грн.

"З'явилося кілька великих казино. Тільки за це літо прилетіло дуже багато громадян з різних арабських країн, витратили багато грошей, більше $100 млн витратили на придбання нерухомості тут в Україні. Понад два мільярди гривень уже в бюджеті. Раніше ці гроші осідали в кишенях міліціонерів, прокурорів і суддів, які це все кришували", — заявляв політик.

Але набагато менші суми показує статистика зараз. За даними Державної казначейської служби, за 10 місяців поточного року держава отримала лише 1,27 млрд від продажу ліцензій на гральний бізнес, а за інформацією Opendatabot на листопад — 1,34 млрд грн. Це лише 18% від запланованих доходів, які мають становити 7,4 млрд грн. Виходить, що держбюджет недоотримав 6 млрд грн, які мали піти на підтримку медицини, спорту та культури в Україні. Саме ці благі цілі декларували після ухвалення базового закону про гральний бізнес.

Невизначеність у податках

Такі низькі надходження можуть пояснюватись тим, що досі не налагоджено оподаткування грального бізнесу. Саме з цією метою у липні поточного року було прийнято законопроєкт №2713-д, але лише у першому читанні. Він передбачає такі принципи:

  • єдина ставка податку на дохід від грального бізнесу складе по 10% для онлайн-ігор та лотерей, 12,5% – для казино та залів гральних автоматів, 5% – для букмекерської діяльності;
  • суб'єкти грального бізнесу сплачуватимуть податок на прибуток за загальною ставкою 18%, і нарахований податок на дохід від такої діяльності є різницею та зменшує фінансовий результат до оподаткування суб'єкта;
  • виграші звільняються від ПДФО та військового збору.

Сьогодні гральний бізнес сплачує податок на дохід або суму надходжень від зроблених гравцями ставок (GGR), ПДВ або податок на прибуток, податки з виграшів. Законопроєкт №2713-д робить податкове навантаження на гральний бізнес в Україні суттєво менше.Також змінюється плата за ліцензії: скасовується потрійний розмір ліцензійного платежу, що діє до введення в експлуатацію Держсистеми онлайн-моніторингу. Тобто якщо зараз ліцензія на онлайн-казино коштує 23,4 млн грн, то буде — 7,8, для букмекерів 36 млн грн замість 108 млн грн.

Реклама на dsnews.ua

"Супутній ПДВ при купівлі обладнання, мито — все це вони, звичайно ж, платять, але законопроєкт має внести визначеність. На нього чекають багато потенційних інвесторів або гральних компаній. Три-чотири букмекерські компанії саме через це не заходять, а чекають. А якщо вони зайдуть, це вже щонайменше $18 млн надходжень", — говорить економічний експерт Growford Institute Віктор Скаршевський.

"Зараз у ринок увійшли тільки лудо-оптимісти і застовпили за собою найкращі місця за будь-яку ціну. Насамперед 2713-д дає можливість гральним песимістам оплатити ліцензії та розпочати діяльність, — каже експерт грального ринку України Ігор Романюк. — 2713-д дає величезне скорочення витрат на старті і в процесі, він дає можливість оператору заробляти до, під час і після. Якщо оператор цього не отримує, це не гральний бізнес. Зараз у нас завищені вимоги до оподаткування грального бізнесу, їх треба зробити зрозумілими. Це не панацея, це просто покращення та розуміння, що податки не перевищують доходи закладу".

Незважаючи на легалізацію грального бізнесу, велику дискусію у суспільстві та ухвалення резонансного законопроєкту, ця діяльність не залучила міжнародних інвесторів.

Передбачається, що цю функцію має виконати врегулювання грального бізнесу, коли податкові ставки у цьому бізнесі будуть у нашій країні чи не найнижчими у Європі. Але одного закону мало, потрібен ще контроль, ефективна робота Комісії з азартних ігор та технічні засоби моніторингу грошових оборотів. На даний момент не запроваджено Державну систему онлайн-моніторингу, яка дозволить відстежити валовий ігровий дохід та сплату податків. Очевидно, це дозволяє бізнесу приховувати виторг.

"Ті гральні заклади, які відкрилися з початку року, вже відбили ліцензію за перші пів року, — розповідає голова ГО "Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні" Олена Мочалова. — Потім розпочався несезон. Ті, хто купив ліцензію трохи згодом, відбивають уже зараз. Жалкувати про те, що у них не все добре, я б не стала. Немає модуля державного онлайн-моніторингу, вони не платять той GGR, який повинні платити. Ми не бачимо цих податків рівно тому, що немає доступу до модуля і немає модуля як такого. Ми не знаємо, які у них оберти і як вони здають цю касу".

Експерт вважає, що потрібно збалансувати вартість ліцензії на ведення грального бізнесу та оподаткування. У Євросоюзі використовують принцип: дорогі ліцензії – низькі податки, дешеві ліцензії – високі податки. Зараз ліцензія в Україні для казино коштує $2 млн для Києва та $1 для інших регіонів, тоді як, наприклад, у Польщі вона коштує 290 тис. євро. На думку Мочалової, плату за ліцензії треба знижувати і більше наголошувати на податкові надходження (що, втім, йде врозріз із законопроєктом №2713-д, яким і здешевлюються ліцензії та зменшується податковий тягар).

"Якщо порівнювати з вартістю ліцензії, яка друга за вартістю в Європі та одна з найвищих у світі, то, природно, високе навантаження оподаткування буде невигідним для бізнесу, він перестане функціонувати та піде в тінь. Я б робила ставку на податки, а не на ліцензії.Податки — це надходження до бюджету, а ліцензія — надходження до спеціального фонду, який незрозуміло, як розподілятиметься", — говорить Олена Мочалова.

Зазначимо, що гральний бізнес в Україні поки що звільнений від перевірок. Перша має відбутися навесні 2022 р. Також наступного року цьому бізнесу можуть зробити низку послаблень — спростити отримання ліцензії на ігрове обладнання (швидше за все, допустять на ринок техніку старше 2019 р.) та дозволити розміщення гральних закладів не всередині готелів, а в окремих будівлях .

Межа азарту

На сьогодні в Україні діє близько 60 легальних гральних закладів, тоді як тіньовий сегмент обчислюється сотнями та тисячами. Дуже мало гравців на ринку. Він, по суті, поділений між 5-6 операторами. Очевидно, щоб збільшити надходження від грального бізнесу, потрібно виводити його з тіні.

"Безпека бізнесу в моменті легалізації абсолютно не забезпечена, — каже Олена Мочалова. — В Україні працює приблизно 2-2,5 тис. ігрових закладів, що діють поза межами законного поля. Онлайн висить без дозволів, ліцензій. Тому зрозуміло, що нормальний інвестор не буде викидати гроші на вітер. Міністерство внутрішніх справ на сьогоднішній день не збирається приймати жодних рішень про тотальне відпрацювання. Начальники райвідділів контролюють сегмент незаконного грального бізнесу. Якщо раніше за це була кримінальна відповідальність, то на сьогоднішній день вся сума доходу передається начальнику райвідділу, і у нього зараз зоряний час. Замість 20-ти він заробляє від 100 до 150 тис. грн на місяць з точки".

Низькі надходження від плати за ліцензії можуть пояснюватись і завищеними очікуваннями. У тому, що доходи не будуть виконані, йшлося ще у березні поточного року, коли легалізація працювала буквально місяць. В інтерв'ю "Лівому берегу" перший заступник голови консультаційно-експертної ради Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Борис Баум розповідав, що Міністерство фінансів припустилося математичної помилки при визначенні суми надходжень у 7,5 млрд грн, та й податкові зміни також необхідні. Хоча під час підготовки базового закону звучали цифри і понад 7,5 млрд. очікуваного доходу — і 8, і 9 млрд грн. Тож пояснення цього прорахунку технічною помилкою нагадує відмовку.

За оцінками експертів, зараз легалізація грального бізнесу може принести державі не більше 2 млрд грн. У бюджеті на 2022 р. від плати за ліцензії грального бізнесу планують отримати 1,2 млрд грн. Це вже більш реалістичні цифри. Не варто забувати, що це не тільки ефект від легалізації.

"Самі по собі ліцензії складають 1/20 частину, а якщо брати консервативну оцінку — 1/10 частину від усіх надходжень, які можуть дати гральні компанії та гральний бізнес, — каже Віктор Скаршевський. — Туди включаються обладнання, готелі, реклама, персонал, ремонт будинків, інфраструктура, тобто все, що це супроводжує. Якщо зараз отримали 1,34 млрд грн, то це 13-15 млрд грн прямими та опосередкованими платежами вже додатково залучено до української економіки. Якщо приймуть закон 2713-д, то сума 1,2 млрд грн на наступний рік може бути й більшою".

У розвитку грального бізнесу слід враховувати платоспроможність населення, а також те, звідки надходить попит на гру. Згідно з результатами дослідження агентства Info Sapiens лише 7,2% опитаних українців хотіли б зіграти в азартні ігри на гроші в майбутньому, а 92,3% сказали, що вони не мали досвіду азартних ігор на гроші протягом останніх 5 років. Отже, найбільшого попиту на гральний бізнес в Україні слід очікувати від туристів та іноземних гостей.

Отже, поки що офіційні надходження від легалізації грального бізнесу далекі від планових із багатьох причин. Реформатори спочатку заклали великий обсяг надходжень, який важко виконати спочатку. Також дається взнаки відсутність балансу між сумою сплати за ліцензію та податками. Тіньовий сектор грального бізнесу залишається великим, особливо той, що працює в режимі онлайн. Зрештою, гральний бізнез має невеликий попит серед населення України.

    Реклама на dsnews.ua