Внутрішня окупація. Чому у ПАР теж не виходить викорінити корупцію

Масштаб корупції в ПАР позначається терміном "внутрішня окупація". Його узвичаїв в 2016 р. колишній омбудсмен Тулі Мадонсела, який опублікував докладний доповідь про розкрадання державних коштів правлячим президентом Джейкобом Зумою, його численними родичами і вузьким колом наближених ділків. За підрахунками Мадонселы, корупційна верхівка вкрала у держави як мінімум $17 млрд. Значна частина цих грошей була витрачена на підкуп керівників міністерств, урядових організацій, судів і прокуратури, а також державних компаній.

Висновки доповіді колишнього омбудсмена не стали сенсацією в Південній Африці. Президент Зума давно перестав соромитися своїх "окупаційних" амбіцій. Проти нього порушено 783 справи за звинуваченням у корупції, ініційованих простими громадянами та громадськими організаціями. Але жодне розслідування поки не доведено до кінця, незважаючи на задокументовані докази протиправних дій і показання свідків з числа колишніх керівників державних служб.

Приміром, Мцебиси Жонас, колишній заступник міністра фінансів, розповів історію, як у 2015 р. син Зуми - Дудузане - привіз його в особняк сім'ї Гупта, де йому запропонували $50 млн за згоду очолити міністерство фінансів.

У Жонаса поцікавилися, чи є у нього з собою сумка, щоб він міг забрати $5 млн авансу прямо в той момент.

За словами заступника міністра, він відмовився від щедрого пропозиції. Але міністерство це не врятувало. Через два місяці з посади міністра був звільнений Нланла Нене, шановний за свою принциповість, і на його місце був призначений тимчасовий керівник, який протримався у кріслі всього кілька днів. За цей короткий проміжок часу південноафриканський ранд втратив у вартості 9%, на чому, як стверджують незалежні експерти, нажилось найближче оточення президента Зуми, зокрема сім'я Гупта.
Брати-мільярдери Гупта, індуси за походженням і близькі друзі Дудузане Зуми. Дудузане - це південноафриканський аналог відомого нам Саші-стоматолога, подминавшего під себе будь-який вподобаний йому бізнес в роки розквіту режиму Януковича.

Щоб зам'яти скандал з міністерської махінацією, на посаду глави відомства був оперативно призначений Правін Гордана, раніше двічі очолював міністерство фінансів при президентові Зумі. Гордана протримався в кріслі до березня минулого року, коли його і главу податкового відомства Івана Пиллая спробували зробити цапами-відбувайлами, звинувативши у розкраданні державних коштів.

Піллай потрапив під роздачу з-за своїх регулярних атак на бізнес іншого сина Зуми - Едварда, промишляє контрабандою сигарет і контролював найбільшу в країні мережу борделів. У часи апартеїду Піллай був членом "Умконто ве Сізве" - збройного підрозділу нині правлячої партії Африканський національний конгрес (АНК). Жорсткий по натурі, на посаді глави податкової служби він провів низку непопулярних реформ, піднявши, наприклад, податкову ставку на доходи банків з 1% до 21%.

Також при Пиллае кількість платників податків в ПАР збільшилася удвічі - з 2 млн до 4,1 млн осіб.

Івану Пиллаю довелося піти з посади після серії замовних публікацій у великому виданні Sunday Times, яка доводить існування в структурі податкової служби групи корупціонерів, очолюваної главою відомства. На прохання уряду міжнародна аудиторська компанія KPMG провела аудит податкової, а також міністерства фінансів, підтвердивши факти розкрадання грошових коштів. Але дуже скоро KPMG і Sunday Times довелося вибачатися перед Пиллаем і Горданом, т. к. після повторної перевірки "факти розкрадання" не підтвердилися. Тим не менш, "корупційні окупанти" досягли своєї мети: разом з Пиллаем під звільнення потрапив 51 його підлеглий, на місце яких призначено лояльних до влади люди. В результаті податкові збори за 2017 р. скоротилися на $4 млрд.

Компанії KPMG восени минулого року довелося поміняти керівництво південноафриканського підрозділу, після того, як спливли факти несумлінного аудиту компаній, пов'язаних з сім'єю Гупта. Це не єдина міжнародна компанія, репутацію якої підмочила близькість до оточення президента ПАР Зуми. У понеділок, 15 січня, у парламенті великої Британії з викривальною промовою виступив лорд Пітер Хейн, звинувативши британську юридичну фірму Hogan Lovells в навмисному спотворенні звітів, що стосуються діяльності декількох вищих керівників податкового відомства Південної Африки. Лорд Хейн також згадав відому консалтингову фірму McKensey, нібито замішану у несумлінному відбілюванні імені наближених до Зумі бізнесменів і компаній.

"Внутрішня окупація" тягне вниз економіку Південної Африки, яка до недавніх пір однією з найрозвиненіших країн континенту.

За даними World Economic Forum, за час правління президента Зуми з 2009 р. країна опустилася на десятки позицій в таких категоріях "Індексу глобальної конкурентоспроможності", як "прозорість політики" (мінус 40 позицій), "конкурентоспроможність економіки" (- 20 позицій), "використання бюджетних коштів" (- 35 позицій), "довіра політичної влади" (- 70 позицій). ВВП на душу населення скорочується з кожним роком, безробіття зростає (28% за результатами 2017 р.). Міжнародні рейтингові агентства Moody's і S&P знизило рейтинги держборгу ПАР до рівня "сміттєвих".

Не дивно, що в країні міцніє опозиція, що вимагає закінчувати з президентом Зумою. У Південній Африці існують два види опозиції: політична та економічна. Політична представлена двома партіями - Демократичним альянсом і Партією борців за економічну свободу. Підтримка виборців у них досить низька - за останніми опитуваннями громадської думки, кожна з них користується підтримкою не більше 10-15% виборців.

У Демальянсу є свої маленькі перемоги: в результаті останніх місцевих виборів вони отримали більшість у трьох містах країни.

Борці - це радикали лівого толку, тільки набирають популярність.
Економічна опозиція куди більш впливова. До її лав входять мільярдери Булгарське Питяна, голова золотодобувної компанії AngloGold Ashanti, керівник телекомунікаційного гіганта Telkom SA Ябу Мабуза, голова правління Shell South Africa Бонанг Мохале. Всі вони об'єдналися навколо Сиріла Рамафосы, став в кінці грудня новим лідером правлячого Африканського національного конгресу.

На партійних виборах Рамафоса переміг колишню дружину президента Зуми - Нкозану Дламіні-Зуму. Перемога має велике значення, оскільки за склався в ПАР традиції глава АНК стає наступним президентом країни, і Рамафоса повинен ним стати після виборів до 2019 р. Перемога Нкозана Дламіні-Зуми, у якої від президента Зуми четверо дітей, стала б плювком на могилу Нельсона Мандели, який присвятив своє життя боротьбі за відкрите демократичне суспільство в Південній Африці. Це розуміло більшість партійних делегатів АНК, яку свого часу очолював Мандела.
У передвиборній кампанії Сиріл Рамафоса говорив виключно про боротьбу з корупцією. Його промовам аплодували 5000 членів партії, багатотисячні мітинги членів профспілкових рухів і десятки представників великих міжнародних корпорацій, провідних або збираються вести бізнес в ПАР.

Рамафоса пройшов класичний шлях затятого борця проти апартеїду з супутніми арештами, тюремними ув'язненнями, тортурами, політичної і збройної боротьбою.

У 2003 р. він пішов з політики і зайнявся бізнесом. Американське видання Fortune оцінює його статки у $685 млн.

Рамафоса володіє активами в інвестиційному та банківському бізнесі, йому належить південноафриканська мережа mcdonald's і він входить у раду директорів The Coca-Cola Company в ПАР. Дружина Рамафосы - Тшепо Мотсепе - сестра першого чорношкірого мільярдера Південної Африки Патріса Мотсепе.

У 2012 р. Рамафоса повернувся в політику, отримавши посаду віце-президента партії при безпосередній підтримці переобраного на другий термін президента Джейкоба Зуми. Тепер йому належить вирішувати долю свого покровителя. Коли після перемоги на партійних виборах у Рамафосы запитали, коли він заарештує Зуму, той дав ухильну відповідь: "Всьому свій час".

Судячи з усього, Джейкоб Зума повторить долю зімбабвійського диктатора Мугабе, поваленого в результаті перевороту в минулому році, але залишили у спокої, та ще з гарантіями недоторканності і щедрого фінансового забезпечення. Зума не боїться за своє майбутнє. Він навіть не проти розгляду своєї ймовірної корупційної діяльності. "Внутрішній окупант" Джейкоб Зума спокійно передасть владу ярому антикоррупционеру-мільйонеру Рамафосе і піде на заслужену пенсію. Так в Африці перемагають корупцію.