"Український бізнес більше не чекає на завершення війни, а будує нову економіку вже сьогодні": як пройшов IEF 2026 у Львові

Два дні дискусій, архітектуру яких вибудував організатор форуму Роман Матис, сформували головний меседж IEF 2026: воєнна економіка України пройшла точку виживання, передає "ДС". Бізнес інвестує, експортує, впроваджує штучний інтелект і будує енергетичну автономність — і робить це не всупереч стратегії, а як стратегію.

"Ми свідомо будували програму так, щоб на одній сцені зустрілися ті, хто інвестує, ті, хто створює правила, і ті, хто щодня тримає економіку в робочому стані. Форум показав: український бізнес уже живе в майбутньому — завдання держави і партнерів — наздогнати його", — зазначив Роман Матис, президент International Investment Office, організатор International Economic Forum та ідейний натхненник дискусій форуму.

Інвестувати, коли всі продають

Лейтмотивом форуму стала теза про те, що війна — не привід відкладати капітальні рішення. П'ятий президент України Петро Порошенко нагадав учасникам, що кризовий менеджмент починається саме там, де інші відмовляються інвестувати: найкращі можливості формуються в періоди найбільшої невизначеності, а тактика "кеш і завмри" є програшною. Попри збитки у 182 млн грн, яких зазнали пов'язані з ним підприємства від російських ударів, він переконаний: залякати український бізнес не вдалося.

Цю логіку підтвердили практичні кейси. Meest Group від 2014 року інвестувала близько $100 млн у розвиток інфраструктури, включно з періодом повномасштабного вторгнення, і зараз будує біля Львова, на кільцевій дорозі, логістичний хаб площею 25 тис. кв. м. 

Директор Львівської пивоварні (Carlsberg Group) Юрій Гук сформулював економічну арифметику воєнного часу максимально прямо: інвестувати під час війни дешевше, ніж відновлювати бізнес після зупинки, адже за кожним виробником стоїть екосистема аграріїв, пакувальників і десятків суміжних галузей, розрив якої коштуватиме значно дорожче.

Підприємець і співвласник ОксіБанку Олег Баляш поділився досвідом того, як найризикованіше рішення перших місяців війни — продовжити постачання продукції торговельним мережам попри заморожені розрахунки — стало найуспішнішим для бізнесу й дозволило зайняти полиці, з яких пішли обережніші конкуренти. 

А девелоперська компанія Avalon, що відновила роботи на всіх майданчиках уже через три тижні після 24 лютого 2022 року, представила нову норму галузі: сценарне планування замість єдиного прогнозу, де ключовою компетенцією стає швидкість адаптації.

Нова економіка замість відбудови старої

Форум зафіксував концептуальний зсув у дискусії про майбутнє: від "recovery" — до створення принципово нової економічної моделі, зазначають організатори. Петро Порошенко запропонував будувати нову економіку України за принципом "трьох М" — мораль, модерн і mystery: економіка має бути моральною, сучасною та здатною створювати те, що дивує світ. Він також анонсував переговори з чотирма європейськими виробниками засобів ураження, дешевших за "шахеди", наголосивши, що високотехнологічна оборонна індустрія має стати одним із пріоритетів нової економіки.

Головною ж умовою повернення мільйонів українців з-за кордону, за словами п'ятого президента, є не адміністративний тиск, а членство в Європейському Союзі: демократія, безпека і свобода здатні повернути додому понад половину тих, хто виїхав.

Оборонний трек форуму продовжив цю тему в прикладній площині. Співзасновник кластера IRON Юрій Ломіковський застеріг інвесторів від "хайпових" рішень: тисяча оборонних компаній в Україні — це вже забагато, і країні потрібні не нові виробники дронів, а критичні технології та компоненти, що забезпечують стратегічну автономність. Він навів показовий факт: найшвидший інноваційний цикл українського ОПК тривав три дні — проти приблизно шести років за стандартами НАТО.

Правовладдя як головна інвестиційна реформа

Панелі про інвестиційний клімат окреслили консенсус юристів, бізнес-омбудсмена та бізнес-асоціацій: проблема України — не в якості законів, а в практиці їх застосування. Керуючий партнер ЮК "Матвіїв та Партнери" Сергій Матвіїв назвав двома головними ризиками для інвесторів корупцію та непередбачуване правозастосування. Заступниця бізнес-омбудсмена Юлія Андрусів уточнила: бізнес найчастіше потерпає саме від рішень держорганів усупереч закону та судовій практиці, і саме такі рішення створюють підґрунтя для корупції.

Перший віцепрезидент ТПП України Михайло Непран нагадав про структурну проблему, що коштувала Україні десятиліть втрачених інвестицій, — слабкий фондовий ринок, який так і не дав бізнесу механізму залучення капіталу через публічні розміщення. А генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов закликав державу спростити доступ бізнесу до міжнародного фінансування та активніше доносити світові: Україна — це країна, де попри війну можна успішно працювати й розвиватися.

AI-трансформація: більше роботи тим самим колективом

Технологічний блок форуму показав, що штучний інтелект в українському бізнесі перейшов зі стадії експериментів у стадію операційної реальності. Віцепрезидентка SoftServe Анастасія Фролова констатувала зміну бізнес-моделі всієї ІТ-галузі: клієнти більше не купують команди розробників — вони приходять із проблемою і очікують готового рішення, дедалі частіше на базі AI. AI Laboratory компанії вже реалізувала понад 100 таких проєктів.

CEO ZONE3000 Сергій Скуріхін навів кейс, який спростовує головний страх ринку праці: чат-бот компанії за рік перебрав на себе близько 30% роботи служби підтримки — без жодного скорочення персоналу, натомість зі зростанням кількості обслуговуваних клієнтів. CEO "Прозорих Рішень" Олексій Радченко показав, як AI зробив економічно доцільним персоналізоване навчання: технологія, що у спільному з Гарвардською лабораторією проєкті була надто дорогою через вартість контенту, сьогодні масштабується завдяки автоматичній генерації матеріалів.

Людський капітал: марафон, а не спринт

Дискусії про ринок праці об'єднав спільний вихідний сценарій: війна може тривати довго, і кадрові стратегії потрібно перебудовувати вже зараз. Радниця Агентства відновлення Богдана Яремчук наголосила, що освіта більше не може навчати без запиту бізнесу — держава, бізнес і освіта мають стати взаємозалежними партнерами, а акценти змістилися на короткі програми та масову перекваліфікацію. HRD LEONI Wiring Systems UA Надія Шабан розповіла, як виробники об'єднуються з профтехосвітою і як жінки успішно опанували професії, що традиційно вважалися чоловічими.

Group CHRO Suziria Group Андрій Степаненко зазначив, що бізнес переймає військову модель швидких змін, а держава вже усвідомила: без збереження економіки неможлива стійкість країни. Окремою темою стала реінтеграція ветеранів. Засновниця Alltogether.jobs Ольга Новикова навела дані дослідження, за якими 73% ветеранів стикаються з труднощами під час пошуку роботи, і назвала найефективнішу практику для компаній — ветеранські офіси та посади фахівців з реінтеграції, а головне — сприйняття ветерана насамперед як професіонала.

Членкиня стратегічної ради "Дарниці" Катерина Загорій представила стандарт корпоративної стійкості воєнного часу: фармацевтичний завод, збудований із бомбосховищем і свердловинами, має відпрацьовані сценарії роботи навіть у разі повної втрати зв'язку — кожен співробітник знає точки збору та алгоритми дій.

Енергонезалежність: від генераторів до електростанцій

Енергетичний трек форуму продемонстрував, наскільки далеко бізнес просунувся від вимушених рішень 2023 року. Головний інженер Львівської пивоварні Carlsberg Ukraine Олександр Купрейчук повідомив, що київський завод компанії вже автономний на 60%, а львівський до кінця року планує вийти на 100% енергонезалежності завдяки когенераційній установці. Партнерська модель сонячної генерації вже забезпечує підприємству електроенергію зі знижкою 20% без капітальних витрат.

Михайло Бубнов (Schneider Electric) описав еволюцію ринку: від спонтанних закупівель дизель-генераторів — до появи професійних сервісних компаній, що фінансують, встановлюють та обслуговують розподілену генерацію, і до перспективних проєктів електростанцій потужністю 20-100 МВт. Головним стримувальним фактором він назвав відсутність страхування воєнних ризиків.

Львів як діловий центр, а відпочинок на природі повинен ставити в основу саме природу

Керівник продажів та маркетингу готелів Accor у Львові Ростислав Данилейко зафіксував трансформацію туристичного профілю міста: бізнес-туризм, міжнародні місії та внутрішній туризм сформували новий баланс попиту, а Львів перетворився на один із головних центрів ділової активності країни. Консультант і стратег девелопменту туристичної нерухомості та природних дестинацій Роман Баховський додав правило нового ринку гостинності: будувати без концепції більше не працює — успіх дестинації визначає розуміння майбутнього гостя, а не квадратні метри. Турист, який вирішує поїхати на відпочинок до природи, не розраховує на те, що з одних бетонних джунглів він переїде в інші — просто ближчі до гір. Тому Україна має зробити висновки з "бетонних шрамів" Альп і не повторити цієї помилки — саме цю ідею послідовно просуває проєкт "Тихі Карпати".

Українсько-польський діалог

Особливе місце в програмі посіла дискусія про українсько-польські відносини — тема, яку Роман Матис визначив як один із концептуальних стрижнів цьогорічного форуму, адже саме економічна взаємодія з Польщею є для України і мостом до ЄС, і тестом на зрілість двостороннього діалогу. Дисидент, член-засновник Української Гельсінської групи Мирослав Маринович попередив про ризики "дзеркальної" відповіді у двосторонніх суперечках: усе XX століття взаємні "акції у відповідь" заводили обидва народи в глухий кут на радість третій стороні, і цей історичний урок сьогодні важливіший, ніж будь-коли.

Культурний вимір: мистецтво як мова економіки

IEF 2026 традиційно вийшов за межі суто ділової програми — цього року культурна складова форуму стала його повноцінним смисловим виміром.

Особливою подією форуму став концептуальний проєкт "За мить", створений у співпраці Андріани Матис та Аукціонного дому Меркурій — першого аукціонного дому мистецтв на заході України. Основою проєкту стала авторська серія Андріани Матис "Контрасти" — цикл робіт, побудований на зіткненні протилежностей, у якому живе сьогоднішня Україна: світла й темряви, крихкості й сили, тиші й вибуху, миті й вічності. Саме з цієї серії виросла концепція проєкту — ідея миті як найціннішого активу воєнного часу: коли завтра не гарантоване нікому, саме мить — зустрічі, рішення, творчого жесту — стає точкою, в якій твориться майбутнє.

Колекцію проєкту, поруч із роботами серії "Контрасти", доповнили твори визначних українських митців — Петра Старуха, Опанаса Заливахи, Олега Мінька, Андрія Саєнка-Вергуна, Анатоля Степаненка, Микити Цоя та Миколи Трегуба. Разом вони сформували єдине художнє висловлювання про контрасти життя, силу мистецтва та його здатність залишатися свідком часу. Проєкт поєднав українське мистецтво з філософією форуму: як інвестор фіксує момент можливості, так митець фіксує момент істини — і обидва в такий спосіб роблять ставку на майбутнє України. Представлені твори стали для гостей форуму нагадуванням, що економіка та культура — це два крила однієї країни, а колекціонування українського мистецтва — це також форма інвестиції, довіри та збереження національної пам'яті.

Музичною кульмінацією програми став Lviv Summer Jazz Fest — міжнародний джазовий фестиваль, що вже став невід'ємним супутником форуму та однією з головних музичних подій літнього Львова. Цього року сцена фестивалю об'єднала 47 музикантів — українських та міжнародних виконавців, від визнаних зірок джазу до яскравих молодих імен — і тисячі гостей: учасників форуму, львів'ян і туристів.

"Дні ділових дискусій перетворилися на свято живої музики, а роль фестивалю давно вийшла за межі розваги: Lviv Summer Jazz Fest демонструє світові, що Львів навіть у часи війни залишається містом культури, свободи та європейського духу. Поєднання економічного форуму з джазовим фестивалем стало фірмовою формулою IEF — там, де вдень говорять про інвестиції, ввечері звучить джаз", — додають організатори.

Про форум

International Economic Forum (IEF) — щорічна економічна платформа у Львові, що об'єднує бізнес, владу, дипломатію та експертне середовище довкола питань інвестицій, економічної стійкості та європейської інтеграції України. Організатор та ідейний натхненник форуму — Роман Матис, президент International Investment Office (IIO). Дискусії IEF 2026 висвітлювали провідні ділові медіа.

Наступний International Economic Forum проходитиме у Львові 11-12 червня 2027 року.