• USD 26.9
  • EUR 31.9
  • GBP 37.5
Спецпроєкти

Амністія капіталів. Що чекає на тих, хто не хоче розповідати державі про гривні під матрацом

За 30 років незалежності в Україні буде оголошена перша амністія капіталів. Продовжуємо розбір нового закону — що зміниться під час і після амністії для тих українців, в кого є майно і кошти сумнівного походження

Реклама на dsnews.ua

Верховна Рада 15 червня ухвалила закон про одноразове декларування активів фізосіб для легалізації доходів. Оскільки відповідний законопроект був поданий президентом, то шанси, що глава держави його підпише, дуже високі. "ДС" вже розбиралася, з якою метою оголошена амністія капіталів і які її основні параметри:

У цьому матеріалі ми торкнемося більш специфічних, але не менш важливих питань, а найголовніше — які наслідки від зміни законодавства будуть для декларантів та для тих, хто добровільно заявляти про активи не захоче. Підкреслимо — йдеться тільки про ті активи (гроші і майно), з яких не сплачено податки.

У чому ідея

"Ми живемо у світі, в якому гроші стають дедалі більш публічним питанням — людина не може з нізвідки дістати їх і купити квартиру. І гроші, які мають паспорт у вигляді декларації про сплату податків, дорожчі, ніж ті, що наші чиновники звикли закопувати у себе в саду ", — так бачить логіку ухвалення закону керуючий партнер юридичної компанії Juscutum Артем Афян.

Рух у бік нормальної сплати податків, на його думку, неможливий без нульової декларації (відразу зазначимо — її поки не вводять), а нульова декларація обов'язково повинна бути пов'язана з амністією. Держава ніби підводить риску і каже: "Ок, ми не будемо зараз ганятися за кожним і питати — чи сплатив ти податки? Ви заплатите компромісну суму і з цього моменту легально станете багатими людьми. І після цього — з нерухомістю, цінними паперами і грошима на рахунках в банку — ви можете рухатися далі: інвестувати або витрачати на що завгодно ".

На думку Афяна, держава й так веде облік усіх сплачених громадянами податків, але цим законом хоче провести звірку: якщо людина жила на мінімальну зарплату, але за цей час стала власником трьох квартир, вартість яких набагато вища за отримані доходи, то ці доходи можна відбілити.

Реклама на dsnews.ua

У свою чергу Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії Winner, вважає, що податковою амністією держава підштовхує всіх, хто зберігав накопичені кошти вдома в готівковій формі, віднести їх до банку і заплатити за це 5% податку. Адже зараз податкова не може просто так виявити ці гроші — хіба що під час обшуку, для якого потрібна підстава. "Відповідно, оподаткувати накопичення, що знаходяться в сейфі або під подушкою, не видається можливим", — сказав він.

"Нечисті" доходи зараз: відбілити дорого, використовувати — лячно

Легалізувати незадекларовані доходи можна й зараз, заплативши 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору. "Однак це стосується тільки тих доходів, які були отримані легально — наприклад, іноземні дивіденди", — уточнює Володимир Місечко, керуючий партнер компанії "Місечко та Партнери". Якщо ж такі доходи були отримані іншим способом, то перш ніж декларувати, потрібно пояснити їх походження. А ось доходи, отримані злочинним шляхом, не можуть бути включені в добровільне декларування, їх не вийде відбілити.

Держава поступово посилює контроль за грошима громадян, вимагаючи доводити їх походження. Наприклад, сьогодні всі розрахунки за нотаріальними операціями на суму понад 50 тис. грн повинні здійснюватися тільки по безналу — тобто через банк. Банки ж проводять фінансовий моніторинг цих коштів згідно із законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». І порогова сума для початкового фінмоніторингу — 400 тис. грн.

"Іншими словами, купівля нерухомості на суму понад 400 тис. грн вимагатиме пояснення походження коштів. У разі відсутності таких документів банк може відмовити в проведенні платежу, а в деяких випадках навіть заморозити кошти", — пояснив Місечко.

За словами партнера практики податкового і корпоративного права ASA GROUP Юлії Федосюк, зараз у багатьох виникають труднощі з фінмоніторингом під час покупки, наприклад, нових автомобілів або квартир у забудовників, внесення коштів до статутного капіталу готівкою, бо банки вимагають показати їх походження.

Однак у банківській сфері з 2019 р. немає єдиного стандарту перевірки походження коштів, зазначив адвокат адвокатського об'єднання Moris Group Артем Устюгов. НБУ тепер задає лише політику в цьому напрямку, а методи перевірки і перелік підтверджуючих документів банки вибирають і визначають самостійно. Але при цьому, якщо буде встановлено, що банк допустив порушення під час проведення фінмоніторингу клієнта, йому загрожують великі штрафи. Тому ситуація з перевіркою походження коштів залежить від конкретного банку — питання можуть виникнути і при внесенні на рахунок навіть 100 тис. грн. Хоча можуть бути варіанти, коли, навпаки, питань можна уникнути, якщо 1 млн грн внести не за раз, а, наприклад, розбивши на чотири частини.

Таким чином, запропонована амністія — це вигідна пропозиція для тих, у кого є великі активи сумнівного (в сенсі сплати податків) походження і хто не хоче ризикувати, засвічуючи ці суми або майно, вже зараз. Заплатити 5% краще, ніж 18% + 1,5%, та ще й пеню за невчасність.

Межі для сумнівних активів

Нагадаємо, що закон встановлює певну майнову "планку", і влада пропонує декларувати доходи і активи, які вищі за неї. Планка має такі параметри: квартира площею до 120 кв. м, будинок до 240 кв. м, нежитлове приміщення до 60 кв. м, земля в рамках норм безоплатної приватизації, машина з об'ємом до 3 000 куб. см і не дорожча за 2,25 млн грн. і ще активи на 400 тис. грн. Власнику активів навіть найбільш сумнівного походження, які не перевищують цю планку, подавати декларацію не має сенсу.

Під прицілом "тіньові" працівники

Однак незважаючи на масштабність кампанії, деякі юристи вважають, що декларуватися будуть не найбільші суми. Артем Устюгов пояснив, що, з одного боку — закон забороняє подавати добровільні декларації чиновникам високого рангу, а це значить, вони не зможуть легалізувати доходи, з яких не заплатили податки. З іншого боку — ті, хто заробляє кілька мільйонів гривень на рік, як правило, вже подбали про те, щоб пояснити походження грошей і, наприклад, зареєстрували ФОП (включення в третю групу платників єдиного податку дозволяє мати максимальний річний дохід у 7 млн грн в рік). Дуже вже великі гроші, з яких не сплачено податки, на думку Артема Устюгова, власники декларувати не будуть — побояться ризикувати. Тому залишаються в основному ті, хто працює за хорошу зарплату в конверті і планує в майбутньому дорогі покупки.

Фінмоніторинг у засідці

Незважаючи на пропозицію влади громадянам "зарити сокиру війни", відбілитися, сплатити компромісний податок і жити далі спокійно, в законі є й підводні камені. І тут потрібно провести розмежування — між відповідальністю за несплату податків і перевіркою походження коштів. Звільнення від першої не означає автоматичного уникнення другої.

Закон прописаний таким чином, що істотних вигод фізособи від нього не отримають, вважає Атрем Устюгов. Більш того, може бути зворотний ефект у разі, якщо людина захоче задекларувати готівкові кошти. Адже після того, як вона відкриє спецрахунок у банку, зарахує на нього гроші і потім задекларує їх, може здатися, що всі проблеми вирішені: податки з цих грошей будуть утримані та податкові органи не матимуть по них претензій. Але не все так просто.

Звичайно, проблем з податковою дійсно може не виникнути: платник податків зобов'язаний зберігати документи до трьох років та податкова перевірка може бути проведена не більш як за три роки діяльності (з моменту подачі останньої декларації). Тому навіть якщо фізособа за ухваленим законом добровільно не задекларує 800 тис. грн, то з суми до 400 тис. грн платити податок не потрібно, а щодо інших 400 тис. — можна заявити, що вони зароблені п'ять років тому, і перевірити це законних механізмів у податкової не буде.

Сказане вище стосується лише відносин з податковою. Але не все так гладко. Чому?

"У цьому випадку фізособа зіткнеться з набагато більшою проблемою, ніж податкова — з фінансовим моніторингом банківської установи, яка буде перевіряти джерела походження коштів", — сказав Устюгов.

В ухваленому законі про податкову амністію прямо вказано, що розміщення на спецрахунках грошей в банках не звільняє від проходження фізособою фінансового моніторингу — встановлення джерела походження коштів. При цьому фінмоніторинг як підтвердження зазвичай вимагає документи не старші за 3-4 роки, що дуже ускладнює доведення легальності походження навіть дійсно легальних коштів. А якщо підтвердження не надати, то фінмоніторинг банку може заблокувати гроші на всіх ваших рахунках, і повідомити про це в правоохоронні органи. "А як ми пам'ятаємо, закон про податкову амністію звільняє лише від відповідальності за ухилення від сплати податків та ЄСВ, але не від відповідальності за легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом — стаття 209 Кримінального кодексу", — сказав Артем Устюгов.

Складнощі можуть виникнути й у тих, хто задекларує, наприклад, великий перелік нерухомості. "Якщо людина задекларує, що у неї є кілька десятків квартир, то інформація про це з високою імовірністю піде в правоохоронні органи. А ті вже почнуть ставити питання у зв'язку з тією ж таки статтею 209 Кримінального кодексу", — зазначив Устюгов.

І він не самотній у своїх побоюваннях. "Фінмоніторинг ніхто не скасовував, і ніхто не гарантує, що СБУ або Нацполіція не запідозрить, що кошти або активи отримані в результаті якихось інших злочинів, які не є податковими", — зазначила Юлія Федосюк.

Сокиру війни можуть викопати

Ухвалений закон не передбачає посилення покарання за ухилення від сплати податків. Можна сказати, що він пропонує людям, у яких є "небілі" доходи і куплене на них велике майно, легкий спосіб вийти на світло, свого роду "пряник". Однак якби після амністії все просто повернулося на круги своя, то це було б несерйозно: адже багато хто, кому є що приховувати, і зараз не легалізується (навіть з описаними вище ризиками при великих покупках) і, можливо, не захоче втрачати 5% від накопичених сум. Однак за рік ніщо не заважає владі придумати нові "батоги".

По-перше, є очевидна тенденція: приховувати доходи з кожним роком стає все складніше (той же закон про фінмоніторинг чинний лише з 2020 г.). По-друге, юристи схиляються до того, що після закінчення кампанії з добровільного декларування можна чекати посилення покарання за приховування доходів від оподаткування.

"Очікується, що після завершення термінів податкової амністії піде "закручування гайок", посилення відповідальності, можливо, введення непрямих методів контролю сплати податків", — сказала Юлія Федосюк.

Згоден з колегою і Володимир Місечко, який вважає, що, швидше за все, стануть жорсткішими вимоги до готівкових розрахунків, а також будуть надані права фіскальним органам перевіряти незадекларовані активи громадян.

Можна розвинути цю думку: якщо постійно знижувати планку для розрахунку готівкою, як роблять деякі європейські країни, то за готівку вже мало що можна буде купити, а витрати по безналу — легко відстежити (особливо якщо розширити права уповноважених органів).

Додамо, що найбільш логічним продовженням амністії капіталів було б запровадження так званої нульової декларації — обов'язкової для всіх громадян. Тоді вимальовується така схема: спочатку держава ставить точку відліку (це або майно, яке громадянин вніс в добровільну декларацію, або, якщо він цього не робив — перерахований вище мінімум у вигляді 400 тис., 1 квартири і т.д.). Точка відліку — це результати амністії 2021-2022 рр. А далі — вводиться податок на приріст капіталу. І якщо потім у громадянина виявиться "неврахований будинок" — то доведеться розщедритися. Залишається ще раз нагадати, що йдеться, звичайно, тільки про те майно та кошти, походження та сплату податків з яких не можна довести.

    Реклама на dsnews.ua