• USD 26.3
  • EUR 30.4
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

Вже не двієчники. Як українці обігнали по фінансовій грамотності італійців

Українці за останні три роки підвищили свою фінансову грамотність, і Україна за цим показником піднялася з останнього місця в 2018 р. (серед 30 країн) на 17-те місце серед 24 країн

Українці демонструють значне зростання фінансової грамотності
Українці демонструють значне зростання фінансової грамотності / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Трохи навчилися

Якщо раніше Україна ділила останнє місце разом з Польщею, то зараз вона обійшла в рейтингу фінансової грамотності такі країни, як Італія, Грузія, Румунія і Чорногорія. Про це сказано в звіті проєкту USAID "Трансформація фінансового сектора".

USAID для складання індексу фінансової грамотності використовував методику Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), яка передбачає виставлення балів за фінансові знання (наприклад, базових понять відсотків і інфляції), ставлення до питань, які стосуються фінансів (наприклад, короткострокове або довгострокове мислення) і фінансової поведінки громадян (наприклад, фінансове планування або здійснення заощаджень).

Дослідження проводилося в серпні цього року методом особистих інтерв'ю, всього було опитано 2040 українців віком від 18 до 79 років, і при цьому статистична похибка, як запевняють автори рейтингу, не перевищує 2,2%.

Зрілі — найдосвідченіші в фінансах

Згідно з дослідженням рівень обізнаності про фінансові продукти серед українців наближається до середнього показника для країн ОЕСР: 79% наших співвітчизників знають як мінімум про п'ять фінансових продуктів.

Однак рівень користування фінансовими послугами нижче, ніж в країнах ОЕСР — тільки 57% з нас придбали фінансові продукти протягом останніх двох років, і це значно нижче середнього рівня. При цьому в порівнянні з 2018 р. показник знизився — тоді він становив 60%.

Реклама на dsnews.ua

Дослідження показало, що найнижчі рівні фінансової грамотності спостерігаються в двох вікових групах: перша — від 18 до 24 років, друга — у тих, хто старше 60 років.

При цьому спостерігається стійка залежність рівня фінансової грамотності від освіти і доходу — чим багатші люди і чим вище їх освітній рівень, тим більше вони знають про фінанси. Також жителі міст набагато більш інформовані про фінанси, ніж жителі сільської місцевості. Ще один показник — рівень грамотності вище у тих, хто активніше користується сучасними технологіями. А ось за гендерною ознакою відмінностей практично немає — чоловіки і жінки знають про фінанси приблизно однаково.

Укладачі рейтингу також виявили, що в українців досить висока платіжна дисципліна — 85% опитаних вчасно оплачують свої рахунки. При цьому 69% українців відкладають "на чорний день". Також за останні три роки зріс відсоток українців, які відстежують свої витрати, контролюють бюджет, а також використовують різні мобільні додатки і автоматичні платежі.

А ось кількість українців, які складають свій бюджет, впала, особливо серед тих, у кого низький рівень доходів.

Серед всіх фінансових продуктів, які пропонує українцям фінансовий ринок, найбільш знайомими є кредитні карти, кредити під заставу нерухомості, автокредитування, платіжний рахунок і депозитний рахунок.

При цьому у наших співвітчизників зростає впізнаваність таких продуктів, як поточний рахунок, криптовалюта, мікрофінансовий кредит і мобільний банкінг.

Багаті не сподіваються на державу

Укладачі рейтингу також спробували проаналізувати, який відсоток українців все ще сподівається на державну пенсію. Відповідь: 71% все ще розраховують на неї. При цьому 33% опитаних заявили, що планують продовжити роботу після досягнення пенсійного віку

Чим вищі доходи українця, тим менше він сподівається на державну пенсію, і тим більше — сподівається на власні заощадження. Наприклад, при доході до 3,5 тис. грн на місяць на виплату пенсії від держави сподіваються 84% опитаних, а на власні заощадження — тільки 6%. Ще 13% мають намір працювати (можна було вибрати більше однієї відповіді).

А при доходах понад 50 тис. грн у місяць на державу розраховують 20% опитаних, а на власні заощадження — 39%. Решта збирається працювати.

Незважаючи на те, що урядові чиновники останнім часом попереджали українців, що нинішнім 40-річним пенсія "не світить", у цілому впевненість у майбутній пенсії виросла за останні три роки з 12 до 19%.

USAID порахував також і заощадження на рахунках або під матрацами в українців. Зокрема, у 41% опитаних у разі втрати основного джерела доходів заощаджень вистачить менш ніж на тиждень, і ще у 41% опитаних заначка дозволить прожити від одного до шести місяців. Тільки 7% українців зможуть протягнути на заощадженнях більш, ніж пів року, а ще 12% — просто не знають відповіді на це питання

Водночас, за даними дослідників, за останні три роки індекс фінансового благополуччя українців підвищився — з 8,1 бала до 8,3, і це становить 42% від максимально можливого значення.

Дозріли для нових банківських послуг

USAID з цього дослідження зробив кілька висновків. Українці демонструють значне зростання фінансової грамотності, наближаючись до середнього показника по ОЕСР. Вони активніше заощаджують, будують фінансову "подушку" і стають більш стійкими до фінансових потрясінь. Цифровізація значно покращує фінансову грамотність і використання фінансових послуг, проте довгостроковому фінансовому плануванню все ще заважають низькі доходи і зовнішня турбулентність.

З чого USAID робить ключовий висновок: для пропозиції українцям нових фінансових послуг та підвищення фінансової доступності існує значний потенціал. "Мрія банкірів проте що "найкращий клієнт — це освічений клієнт", поступово збувається", — зазначено в дослідженні.

З іншого боку, низький рівень фінансової грамотності несе в собі ризики — цим користуються мікрофіансові організації, що впарюють українцям кредити під космічні відсотки.

Про податки знаємо мало

На тлі дослідження USAID також доречно згадати про опитування, яке провів в кінці минулого року Київський міжнародний інститут соціології на замовлення CASE Україна. Зокрема, він показав, що українці все ще дуже слабо обізнані в питаннях податків.

Зокрема, тільки 18% опитаних знають, скільки в Україні податків, і найчастіше українці на це запитання відповідали: "Важко сказати". При цьому більшість не розуміє, як формується бюджет і яка в Україні система оподаткування. Наприклад, 18% опитаних заявили, що, купуючи товари, вони не платять податки, тобто — не знають, що в ціну товару вже закладений податок на додану вартість.

Однак при цьому громадяни не довіряють державним інститутам, і тому 56% опитаних тоді заявили, що хотіли б платити менше податків і самостійно розпоряджатися своїми доходами. Тільки 20% опитаних погодилися платити більше податків, але при цьому отримувати державні послуги безкоштовно.

    Реклама на dsnews.ua