• USD 36.6
  • EUR 37.5
  • GBP 44.3
Спецпроєкти

У МГЗ спростували 5 головних міфів про роботу Миколаївського глиноземного

Миколаївський глиноземний завод оприлюднив ТОП-5 міфів про роботу заводу. На думку представників МГЗ, брак інформації дозволяє псевдоактивістам розповсюджувати відверті фейки та маніпулювати даними. Все це заради отримання фантастичної суми у 9,2 млрд грн за позовом громадської організації "Стоп шлам" про стягнення з МГЗ "моральної шкоди"

Реклама на dsnews.ua

Замість доказів до суду активісти принесли лише психологічну експертизу, але звинувачують завод у зростанні рівня онкозахворюваності, проводять паралелі з "угорською трагедією" та наголошують на значній шкоді довкіллю. На заводі такі дії вважають частиною спланованої рейдерської атаки за участі київських юристів, експертів та місцевих суддів.

Один з останніх фейків – вплив роботи МГЗ на рівень онкологічної захворюваності серед населення Вітовського району. За словами активістів, він значно збільшився. Проте дані Управління охорони здоров’я Миколаївської ОДА свідчать про інше. Зокрема у Галицинівський ОТГ, на території якої знаходиться МГЗ, показник онкозахворюваності на 19,3% нижче рівня захворюваності по Вітовському району і на 11% нижче, ніж в середньому по Миколаївській області. Навіть в цілому по Вітовському району йде зниження онкозахворюваності – у 2020 році захворіло на 43 % менше людей ніж у 2019-му. А рівень захворюваності на 100 тис. населення – один з найнижчих у Миколаївській області.

На заводі наголошують, що шлам віднесено до найнижчого – 4 класу небезпеки. До аналогічної категорії відходів належить, наприклад, будівельне сміття.

Що стосується "угорської катастрофи" – у МГЗ переконані, що її повторення на Миколаївщині неможливе, адже на виробництві впроваджені абсолютно інші технології. Зокрема на МГЗ використовують сухе складування, яке вважається більш прогресивним. На практиці це ділянка спеціально облаштованого поля. На його дні – штучна міцна мембрана, яка запобігає проникненню шламу в ѓрунт. Кожен шар ущільнює два 16-тонних шнекохіда, виготовлених на замовлення в Австралії.

По периметру шламового поля розташовані контрольні свердловини спостереження глибиною до 60 метрів, а 100% території цього шламполя обладнано спринклерною автоматичною системою пилопригнічення (технологія запозичена в аналогічного заводу з Ірландії).

Також уникнути попадання шламу в повітря допомагають водяні гармати та мобільна водяна туманоутворююча установка. Взимку поверхня шламполя обробляється сніговою гарматою, що створює захисний сніговий покрив, не даючи шламу потрапляти в атмосферу.

Шламполе обладнано системою відеоспостереження за станом поверхні й оперативного реагування, а також власною метеостанцією, що дозволяє вчасно реагувати на зміни погоди.

Щороку екологічна лабораторія проводить до 20 000 аналізів із 500 точок комплексного моніторингу води, повітря, ґрунту.

З цієї ж причини на заводі виключають і вплив шламу на довкілля. Сучасні технології, авторський контроль та замкнутий цикл водообігу – глиноземне виробництво повністю безпечне для навколишнього середовища, переконані на МГЗ. Адже 10 перевірок Держеконінспекції, проведених за останні три роки, не виявили порушень у поводжені зі шламом. 

    Реклама на dsnews.ua