• USD 27.7
  • EUR 33.4
  • GBP 38.5
Спецпроєкти

Блокада Керченської протоки. Що буде, якщо Росія закриє прохід для будь-яких українських суден

Росія закрила до жовтня прохід через Керченську протоку військовим і державним суднам України. Перекриття комерційного судноплавства загрожує збитками для промисловості регіону

Вид на Кримський міст через Керченську протоку
Вид на Кримський міст через Керченську протоку / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Росія перекрила Керченську протоку

Російська Федерація з цього тижня і до 21 жовтня закрила акваторію Чорного моря в напрямку Керченської протоки для проходу військових кораблів і суден інших країн під приводом військових навчань, повідомило Міністерство закордонних справ України. МЗС нагадав, що такі дії порушують право на свободу судноплавства, що гарантується міжнародними угодами, і висловив протест.

У свою чергу, керівник проєкту в Інституті Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко уточнив з посиланням на копію документа, що Керченську протоку буде закрито з 24 квітня по 31 жовтня цього року, а заборона поширюється саме на військові кораблі і на судна, що належать іншим державам (тобто не Росії). Таким чином, під заборону потрапляють і судна портового флоту (тобто буксири), однак вона поки що не стосується комерційного судноплавства. Останнє є надзвичайно важливим для розуміння шкоди, яку можуть завдати дії РФ нашим портам, бізнесу та економіці в цілому.

Директор Інституту морського права і безпеки Богдан Устименко зазначив, що ця заборона буде поширюватися також і на українські гідрографічні судна і на тих,що займаються пошуково-рятувальними операціями: "Ця російська заборона несе пряму загрозу людським життям!".

Бізнес під загрозою?

Утім, експерти допускають, що і комерційні судна можуть перестати пускати через протоку в будь-який момент. "Ви ж знаєте наших заклятих друзів — це сьогодні не стосується, а завтра війна план покаже", — зазначив Андрій Клименко.

Загроза перекриття протоки дійсно є, тим більше що Росія вже має в цьому досвід. Зокрема, вона забороняла прохід суден через протоку в серпні і жовтні 2017 р., коли встановлювалися арки на Керченський міст, що будувався. Майже на тиждень була перекрита протока після обстрілу і захоплення російськими військовими українських суден і моряків у листопаді 2018 р. Була заблокована вона і на кілька днів і в грудні 2019 р., коли російський президент приїжджав на церемонію відкриття Керченського мосту.

Реклама на dsnews.ua

У 2018 р. Міністерство інфраструктури навіть підрахувало збитки, які несе українська економіка після будівництва Керченського мосту — близько 500 млн грн на рік. Через міст були введені більш жорсткі обмеження на судна, які заходили в два українських порти — Бердянський і Маріупольський: їх довжина повинна бути не більше 160 м, осадка — не більше 8 м і висота над рівнем моря — до 33 м. Для Маріупольського порту це означало втрату значної частки вантажопотоку — близько чверті суден, які прийняв порт в 2017 р., були більше цих габаритів.

У цілому ж за останні сім років, з початку агресії Росії на сході України, Маріупольський порт втратив більше половини вантажів — у довоєнному 2013 р. він перевалив 15,5 млн т проти 7 млн т у минулому році.

Крім того, в 2019 р. через затримки суден і їх огляду російською владою підвищилася вартість фрахту — на $5-6 за тонну, в результаті чого плата за перевезення вантажів з Маріуполя стала вдвічі вище, ніж з портів Чорного моря.

Поїдемо через Одесу і Запоріжжя

Чим же може обернутися можливе закриття проходу через Керченську протоку суден, що прямують в Маріупольський і Бердянський порти, в цілому для економіки регіону?

Почнемо з портів. Порти Азовського моря після початку війни з Росією істотно втратили в вантажообігу. Про Маріупольський порт було сказано вище. Бердянський морський порт за минулий рік перевищив близько 2 млн т вантажів, що приблизно на рівні довоєнного 2013 р. Однак цей порт спеціалізується, в основному на сипучих вантажах, головним чином — на зерні, якого в минулому році перевантажив більше 1,6 млн т.

Однак сумарна робота Бердянського і Маріупольського портів у загальній картині вантажоперевалки всіх українських портів невелика — за підсумками 2020 р. їх частка склала менше 6%.

На думку засновника консалтингової компанії Investegy LLC Ярослава Пилипчука, якщо допустити, що Росія заблокує роботу Маріупольського та Бердянського портів, то це буде великим ударом по їх економіці, вони зупиняться. Нагадаємо, що Маріупольський порт, згідно із затвердженим фінансовим планом, у цьому році планував заробити 1,4 млрд грн, отримати чистий прибуток у розмірі 93,2 млн грн і майже 390 млн грн направити на капітальні інвестиції.

Збитки від закриття портів понесуть і розташовані в Маріуполі металургійні комбінати ім. Ілліча і "Азовсталь" — у минулому році вони відвантажили через нього майже 5 млн т металу.

На думку Андрія Глущенка, аналітика GMK Center, у разі закриття Маріупольського морського порту у металургійних комбінатів є можливість вивозити свою продукцію через чорноморські порти — "Південний", Одеський морський порт, Миколаїв. "Торговельні потоки чорних металів останнім часом вже частково переорієнтувалися в бік чорноморських портів. У разі закриття портів Азовського моря ця тенденція ще більше посилиться", — сказав він. Однак, за словами експерта, транспортування по залізниці може бути ускладнена низкою факторів. Зокрема, обмеженнями в пропускній здатності Донецької залізниці в напрямку чорноморських портів, а також конкуренцією з аграрними вантажами, особливо восени, коли починає масово йти на експорт українське зерно.

Крім того, перевезення залізницею металу до чорноморських портів призведе до збільшення витрат металургійних комбінатів на логістику. Хоча ці витрати не будуть астрономічними, проте на тлі інших негативних чинників (зокрема, потенційного підвищення ренти на залізну руду), матимуть негативний вплив на підприємства. Наприклад, якщо допустити, що підвищення витрат на транспортування по залізниці складе близько $10 за тонну, а в 2020 р. через Маріупольський порт було експортовано 5 млн т металів, то сумарні додаткові витрати на доставку металу в інші порти складуть $50 млн на рік.

Ризики для регіону

На думку Олексія Куща, істотного впливу на економіку країни в цілому блокування двох азовських портів не зробить. Збиток був би набагато більшим, якби Маріуполь з його меткомбінатами був заблокований повністю як з суші, так і з моря. "Тоді можна було б говорити про суттєвий вплив блокади на ВВП — він знизився б орієнтовно на 0,1%. Якщо ж цього не станеться, то серйозного впливу на ВВП не буде", — сказав він.

При повній блокаді набагато більш серйозною була б шкода не стільки для ВВП країни, скільки для регіональної економіки.

"Блокада двох портів і зупинка двох меткомбінатів викличе соціальну напругу в Маріуполі з його 500 тис. населення, яке живе в основному за рахунок роботи цих двох містоутворюючих підприємств. Це буде колапс регіональної економіки, що викличе серйозну соціальну напругу, яка, як показує практика, потім трансформується в політичну напругу, а потім — і у воєнну. Ось ці ризики набагато більше втрати ВВП", — сказав він.

Постріл в ногу

Слід нагадати також, що в Азовському морі знаходяться не тільки порти, що належать Україні. Зокрема, на берегах Азова працюють російські Єйський морський порт (вантажообіг в 2016 р. склав 4,3 млн т), порт "Азов" (вантажообіг 8,5 млн т за 2017 р.), Таганрозький морський порт (вантажообіг за 2015 р. склав 2,4 млн т), Темрюкський морський порт (2,9 млн т вантажообігу за 2016 р.). Їх сумарний вантажообіг набагато перевищує вантажообіг українських портів. Тому Росія не піде на повне закриття комерційного судноплавства через Керченську протоку, оскільки це буде фактично пострілом собі в ногу.

У разі ж вибіркового закриття Росією проходу тільки для суден, що йдуть в українські порти, це дасть підставу Україні заявити про економічну блокаду з боку Росії і подачі позовів до міжнародних інстанцій і судів.

    Реклама на dsnews.ua