Хід е-громадянством. Як Минцифры збирається деокупувати Крим

Версія українська, незавершена

На сайті Міністерства цифровий трансформації України несподівано і без зайвого розголосу в розділі "Проекти" з'явилася сторінка, присвячена електронному резидентству (е-резидентство) для іноземних громадян.

Ось що зазначено на сторінці: "Е-резидент - це онлайн-сервіси для іноземців, які надають їм можливість отримати віддалений доступ до державних послуг і вести бізнес в Україні з-за кордону. Відкрити візу або банківський рахунок е-резиденти зможуть за спрощеною процедурою і навіть не виходячи з дому".

І це все. Кнопка "Дізнатись більше" не працює. Втім, якщо покопатися в архівах новинних агентств, з'ясовується, що в Минцифры проектом е-резидентства зайнялися ще восени 2019-го. А 14 січня прес-служба відомства з ентузіазмом повідомила, що попередньою первинною цільовою аудиторією українського е-резидентства визначили п'ять країн, які є основними постачальниками ІТ-послуг на аутсорс: Індію, Бангладеш, Пакистан, Китай, Філіппіни.

У Минцифры чомусь вирішили, за їх власними словами, що саме для громадян цих країн "Україна може стати привабливим бізнес-маршрутом в онлайні". Як зазначалося в прес-релізі, е-резидент - це особливий статус іноземного громадянина в Україні, який відкриває йому доступ до інформаційно-консультаційним сервісів, спрощує процедури отримання адмінпослуг та укладення цивільно-правових угод, а також надає йому можливість дистанційно засновувати та вести бізнес в Україні.

Україна, за заявою Минцифры, може запропонувати е-резидентам привабливі податки та уникнення подвійного оподаткування; відсутність бюрократичних зволікань; просту і зручну платформу для ведення бізнесу з доступом до всіх необхідних послуг та можливістю здійснення угод онлайн; персональну консультаційну підтримку; англомовний сервіс.

Правда, ні слова не було сказано про те, хто саме буде всім цим займатися - від створення платформи для бізнесу до англомовної підтримки. Зате згадувалися переваги, які отримає Україна: наповнення державного бюджету за рахунок оподаткування електронних резидентів і оплати послуг за надання статусу е-резидентства, поліпшення національного іміджу на міжнародному IT-ринку.

Тоді ж у Минцифры заявили, що вже створили чітку концепцію проекту, проте для повноцінного запуску потрібно прийняти урядову постанову "Про проведення експерименту щодо впровадження і реалізації в Україні електронного резидентства". Але пройшло вже півроку, і справа не зрушила з місця. Справедливості заради, у Кабміну всі ці місяці вистачало більш нагальних справ.

Ще в листопаді 2019-го в Минцифры, кажучи про плани по введенню е-резидентства, згадували, що основними перевагами для електронних резидентів повинні стати низькі податки - 5% оборотних коштів для фізосіб-підприємців (ФОП) та 18% від чистого прибутку для юросіб, а також відсутність паперової тяганини. Вартість отримання такого резидентства - $100.

Е-резидентам відразу буде присвоюватися географічний адреса офісу в Україні, куди буде приходити офіційна кореспонденція. Механізм отримання цього статусу в Україні буде майже ідентичний естонському: реєстрація, розгляд заявки, отримання податкового номера, а потім і електронного цифрового підпису.

Поки, правда, в міністерстві не придумали, як буде відбуватися ідентифікація е-резидента: за допомогою ID-карти, Mobile ID або Smart ID. Однак, швидше за все, іноземцям доведеться відвідати українське посольство в своїй країні, щоб залишити відбитки пальців: так вимагає міжнародне законодавство.

За прикладом Естонії

Поки системи електронного резидентства впроваджені лише в Естонії та Азербайджані. В Естонії е-резидентство з'явилося в рамках вже працюючої системи електронної взаємодії державних органів, приватних компаній і громадян X-Road. Ця система прославилася тим, що за всю історію її існування жодного разу не була зламана. Громадян у X-Road ідентифікують за допомогою ID-картки, яка видається з народження. У таку карту вшитий електронний чіп з частиною зашифрованого ключа, який зчитується спеціальним кардрідером, а друга частина ключа "лежить" на сервері сертифікації і зіставляється з першим, коли відбувається підключення до баз даних системи.

Таку ж карту отримують і електронні резиденти Естонії. Заявку на отримання статусу можна оформити на сайті менш ніж за 20 хвилин, і після сплати держмита вона відправляється на розгляд правоохоронних органів та прикордонної служби. У 97% випадків вони приймають позитивне рішення, і протягом двох місяців з дня подачі заявки в посольстві можна взяти ID-карту. Е-резидент отримує доступ до всіх тих же послуг, що і естонці, не будучи при цьому податковим резидентом, не отримуючи громадянство і вид на проживання.

За п'ять років дії програми Естонія отримала понад 62 тис. е-резидентів із 160 країн світу і 25 млн євро прямого доходу. На розробку, впровадження та підтримку цієї програми країна витратила близько 10 млн євро.

Що цікаво, серед естонських е-резидентів лідирують українці. Всього в Естонії налічується близько 3500 тис. е-резидентів з українським громадянством. Також Україна на першому місці за кількістю відкритих в Естонії через е-резидентство фірм: на кінець 2019 р. їх було 862. Другими йдуть німецькі компанії (їх налічується 808), яких приваблює більш м'яка, ніж на батьківщині, система оподаткування.

Українських бізнесменів в естонському резидентстве приваблює перш за все можливість працювати на ринку ЄС за спрощеними правилами. Але не тільки це: багатьох приваблює і те, що в Естонії діє 20%-ний податок на виведений капітал. Тобто доки прибуток не розподілен між співзасновниками компанії у вигляді дивідендів або якщо він був реінвестований на розвиток бізнесу, юрособа звільняється від сплати податків.

Таким чином, можна сказати, що головним в успіху цього проекту в Естонії став не сам механізм е-резидентства, а ті можливості, до якіх він надає доступ. Навряд чи зазначені вище "низькі податки" для ФОП та юридичних осіб, якими похвалилися в Минцифрі, можна порівняти з вигодами для тих, хто отримує естонське е-резидентство.

Азербайджанська версія

В Азербайджані спробували перейняти естонський досвід і відкрити віртуальні кордони через інтернет для підприємців зі всього світу. У 2018 р. там запустили е-м-резидентство (me Residency). Воно відрізняється від естонської тим, що керувати всіма процесами можна ще й за допомогою смартфона. Після цього Азербайджан почав іменувати себе "Цифровим торговим хабом".

Офіційно проект був представлений в жовтні 2018-го в Баку на міжнародній конференції Digital Trade Hub of Azerbaijan. Представники влади там розповідали, що е-м-резидентство підвищить привабливість країни для бізнесу, покращить інвестиційний клімат, а значить, перетворить Азербайджан розвинений торговельний вузол.

Технологічно для системи me Residency була використана технологія, схожа на Mobiil-ID в Естонії, але під назвою Asan Imza. Вона дає доступ до більш ніж 600 електронних послуг в Азербайджані. Бажаючий стати е-резидентом отримує SIM-card Asan Imza з мобільною ідентифікацією.

З 2018 р. отримати електронне резидентство можна у всіх дипломатичних представництвах Азербайджану по всьому світу. Ось тільки підключатися і користуватися можна лише через трьох азербайджанських стільникових операторів.

Однак якщо пройтися по урядовим сайтам Азербайджану, то стає зрозуміло: проект не отримав розвитку. Наприклад, ніде немає статистики, стільки іноземних громадян стали е-резидентами країни, скільки податків вони заплатили і т. д. Є лише згадка про те, що 100 осіб подавалося на отримання е-резидентства, і ніякої інформації про їх подальші дії. На сайті електронних держпослуг Азербайджану є інформація про те, як стати е-резидентом, але ні слова про результати програми в цілому.

Надії і схеми

Експерти "Ділової столиці" відносяться до цього нововведення в Україні одночасно з надією і скепсисом.

"Я думаю, порівняння з Естонією не зовсім правильне, оскільки е-резиденти Естонії в першу чергу хочуть потрапити в умови Євросоюзу. Тобто їх цікавить не сама Естонія, а можливість працювати на ринку ЄС і за законами ЄС. Україна ж не настільки приваблива в цьому плані, і її ринок не настільки великий, - сказав "ДС" викладач Київської школи економіки Андрій Яніцький. - Можливо, це буде зручний інструмент для іноземців, які зараз живуть в Україні і хочуть оформити, вести свій бізнес онлайн, не маючи справи з купою паперів. Тобто це дуже гарна ініціатива, але я не чекаю від неї чогось вибухового. Треба дивитися, як вона буде реалізована".

При цьому, на думку експерта, інструмент е-резидентства міг би стати зручним для українців, які опинилися на тимчасово окупованих територіях і передусім у Криму. Е-резидентство дозволило б їм, наприклад, оформляти необхідні документи в українських органах влади, реєструвати свідоцтва про смерть або народжених людей, вести бізнес в Україні.

"Поки немає повної реінтеграції, користь принесла б і така цифрова реінтеграція, - вважає Яницький. - А коли вже наші території повернуться під контроль України, це спростить процес повернення громадян в юридичний простір України".

Також е-резидентство могло б бути дуже затребуваним в українців, що живуть за кордоном і які є громадянами інших країн, тобто у представників української діаспори. Багато хто з них замислюється про те, щоб вести бізнес з історичною батьківщиною, і тут е-резидентство могло б дуже сильно знизити поріг входження в такий бізнес.

"Насправді в Україні розмір податків за загальною базі практично ніяк не відрізняється від інших країн, так що істотної вигоди створення юрособи е-резидентів не буде. На перший погляд, впровадження програми е-резидентства - скоріше спроба слідувати світовим трендам, - вважає власник юридичної фірми Nitriansky Most (Словаччина) Винцесь Комлицки. - Інша справа, що, судячи із заяв Минцифры і різної іншої інформації, в інституті е-резидентства зацікавлений український IT-бізнес. Це оптимізація ділових зв'язків з партнерами в Азії. Там фішка в тому, що, створивши численних "дочок" в Україні, азіатам простіше йти від податкового контролю в своїх країнах".

Зрозуміло, що поява е-резидентства в Україні викликає певні побоювання. Естонія вже зіткнулася з численними спробами використання цього механізму в злочинних цілях, і Україна напевно зіткнеться теж. Що це може бути?

"Поки не можна говорити про можливі схеми, наприклад, ухиляння від податків, адже ми не знаємо, на яких правилах буде базуватися українське е-резидентство. Ось коли буде прийнятий відповідний закон і він півроку хоча б пропрацює, тоді можна спробувати провести аналіз, - сказав "ДС" український фахівець з комерційної безпеки Віталій Поляков. - Навскидку я бачу тільки механізм перекидання нелегальних мігрантів з таких країн, як Пакистан або, скажімо, Бангладеш. Е-резидентство і відкриття іноземцями фірм тут можуть полегшити в'їзд в Україну тим, хто планує далі якось перебратися в ЄС. На цьому запросто можуть побудувати кримінальний бізнес. Але і це можна відстежувати і боротися".

Таким чином, е-резидентство України буде корисно для тих, хто хоче працювати за українськими законами, готовий платити українські податки (цілком помірні за європейськими мірками), але не хоче наживо стикатися з місцевою корупцією та бюрократією. Але буде чимало і тих, хто постарається використовувати новий юридичний механізм, щоб провертати "темні справи". До цього просто потрібно бути готовими.

Тему, яка була піднята в цій статті, ми також обговорили у нашому подкасті: слухайте тут