Воєнні ризики, доступ до ринків ЄС і кадри: що обговорювали на 12-му Київському міжнародному економічному форумі

У центрі дискусій було питання — як бізнесу адаптуватися до нових загроз, зберігати виробництво та знаходити ресурси для відновлення й розвитку, передає "ДС".

У відкритті форуму взяв участь прем’єр-міністр Сергій Корецький. Він розповів, що Росія посилила атаки на українську економіку: за наведеними главою уряду оцінками, прямі збитки перевищили 7,7 млрд доларів, а понад 1 млн кв. м нерухомості пошкоджено або знищено. До кінця року, за словами прем’єра, бюджет недоотримає близько 1,5 млрд доларів запланованих надходжень.

Водночас, наголосив Корецький, попри наслідки війни економіка продовжує працювати завдяки стійкості підприємців та їхніх команд, а підтримка бізнесу залишається одним із пріоритетів уряду.

"Усвідомлюємо, наскільки зараз важливо підтримувати український бізнес взамін на цю стійкість, взамін на цю сумлінну роботу", — зазначив Сергій Корецький.

Попри обмежені бюджетні ресурси, уряд продовжує програми кредитування та розвиває механізми страхування воєнних ризиків. За програмою "5-7-9%" уже видано кредитів на 580 млрд грн з початку дії програми. 457 підприємств вже застрахували майно за програмою компенсації збитків, яку адмініструє Експортно-кредитне агентство з потенційною сумою понад 9 млрд грн. Наступний крок – ширша система страхування воєнних ризиків, до якої держава планує спрямувати 1 млрд доларів і залучити ще близько 3 млрд доларів від міжнародних партнерів.

Серед зовнішніх викликів також називали посилення торговельних обмежень ЄС для українських експортерів, зокрема виробників металургійної та аграрної продукції. Представники бізнесу говорили про скорочення доступу до європейського ринку, а представник України при ЄС Тарас Качка — про прискорення інтеграції до внутрішнього ринку Союзу та розширення промислового безвізу.

Гострою залишається й кадрова проблема, зазначали учасники заходу. Міграційні втрати експерти оцінюють приблизно у 5 млн людей, тоді як підприємства відчувають нестачу кваліфікованих працівників. Серед можливих рішень учасники обговорювали дуальну освіту та створення умов для повернення українців через робочі місця й доступне житло.

"Загальний настрій бізнесу на КМЕФ — стриманий, але робочий. Наслідки атак відрізняються залежно від галузі, однак компанії сходяться в необхідності сподіватися на краще, але бути готовими до різних сценаріїв. Підприємства переглядають протоколи безпеки, облаштовують укриття й розвивають власні системи реагування", — зазначають організатори форуму.

Зокрема, співвласник групи NOVA Вячеслав Климов розповів, що "Нова пошта" реалізувала проєкт власної ППО, на рахунку якого вже є збиті російські безпілотники. Компанії також розвивають власні пожежні служби.

"Топ-тема українського бізнесу — як адаптуватися до нових викликів війни та пройти цю зиму. Всім непросто, тому особливо важливо підтримувати один одного. Якщо мені потрібні послуги чи партнери, я насамперед звертаюся до українських компаній. Це принципова позиція: купуючи товари та послуги один в одного, ми підтримуємо роботу підприємств, зберігаємо робочі місця та допомагаємо нашій економіці вистояти", — наголосив Василь Хмельницький, ініціатор КМЕФ і засновник холдингу UFuture.

На думку учасників заходу, головний запит бізнесу до держави нині — передбачувані правила, страхування воєнних ризиків і рішення щодо кадрового дефіциту. Підприємства навчилися працювати в умовах постійних загроз, однак витрати на безпеку й відновлення обмежують можливості для нових інвестицій.

"Ми проводили КМЕФ і в умовах пандемічних обмежень, і після початку повномасштабного вторгнення. Цього року особливо гостро постало питання, як не лише зберегти роботу підприємств під час війни, а й не втратити можливості для розвитку. Готових рішень для всіх проблем немає, тому важливо об’єднувати досвід бізнесу, можливості держави та міжнародних партнерів", — зазначив CEO КМЕФ Юрій Пивоваров.