• USD 26.6
  • EUR 31.2
  • GBP 36.4
Спецпроєкти

SIM-карти за паспортом. Навіщо "слуги народу" хочуть стежити за нашими телефонами

Народні депутати запропонували ввести обов'язкову ідентифікацію користувачів мобільного зв'язку — нібито для того, щоб захистити дані та убезпечити банківські рахунки українців

Реєстрацію SIM-карт намагаються впровадити в Україні вже близько 10 років, з інтервалом у два-три роки, коли чергова команда, прийшовши до влади, починає просувати цю тему
Реєстрацію SIM-карт намагаються впровадити в Україні вже близько 10 років, з інтервалом у два-три роки, коли чергова команда, прийшовши до влади, починає просувати цю тему / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Мобільний зв'язок за паспортом: благі наміри

Комітет з питань цифрової трансформації Верховної Ради опублікував на своєму сайті проєкт закону, який передбачає обов'язкову реєстрацію абонентів мобільного зв'язку.

Депутати зазначають, що через "стрімкий розвиток цифрової економіки ідентифікація абонентів є важливою для ефективної системи захисту персональних даних користувачів", оскільки інтернет-банкінг, онлайн-покупки товарів і послуг, що набирають популярність, ведуть до зростання ризиків шахрайства в цій сфері. "Внаслідок крадіжки телефонів, у пам'ять яких були внесені персональні дані, виникають сумні ситуації з банківськими рахунками", — йдеться в повідомленні комітету, який планує боротися з цим шляхом введення обов'язкової реєстрації абонентів.

Крім того, очікується, що така реєстрація допоможе вести боротьбу з несанкціонованим втручанням абонентів у роботу комунікацій, у тому числі з абонентським рефайлом — коли за рахунок порушення порядку маршрутизації трафіку шахраї отримують можливість або платити за послуги менше, або взагалі користуватися ними безкоштовно.

Також, на думку авторів законопроєкту, реєстрація абонентів дозволить зміцнити національну безпеку в умовах кібернетичних загроз.

Законопроєкт передбачає, що всі абоненти повинні будуть пройти ідентифікацію, уклавши з оператором мобільного зв'язку відповідний договір на надання послуг. Передбачається, що після цього оператор буде чітко знати, кому саме належить той чи інший номер.

Реєстрацію депутати пропонують провести до 1 січня 2025 р., а після цієї дати припинити надання послуг зв'язку всім, хто її не пройшов.

Реклама на dsnews.ua

Як це має працювати

Реєстрація SIM-карт, за задумом авторів законопроєкту, повинна ускладнити шахраям доступ до особистих даних жертв. Зараз в Україні переважна більшість абонентів використовують пріпейд-зв'язок, тобто оператор мобільного зв'язку не володіє даними, кому саме належить конкретна SIM-карта (хоча, звичайно, можна перейти на контракт за паспортом). Цим і користуються зловмисники. В країні фіксується безліч випадків розкрадання грошей, які пов'язані з тим, що аферистам вдається отримати дублікат SIM-карти, після чого вони вже "обчищають" банківські рахунки, пов'язані з відповідним фінансовим номером телефона. А в умовах, коли немає ідентифікації (тобто офіційної зв'язку між номером і громадянином), шахраєві не складає великих труднощів виготовити нову карту вже для себе.

По ідеї введення реєстрації SIM-карт повинна поставити заслін спробам зловмисників отримати дублікат карти, адже для цього потрібно пред'явити паспорт її власника. Однак і тут можливі діри — в Росії, де SIM-карти продаються або міняються по пред'явленню паспорта, шахраї все одно знаходять способи виготовити і перевипустити їх.

Намагаються вже давно

Реєстрацію SIM-карт намагаються впровадити в Україні вже близько 10 років, з інтервалом в два-три роки, коли чергова команда, прийшовши до влади, починає просувати цю тему. Остання спроба була зроблена вже за часів панування в парламенті партії "Слуга народу".

Однак, як зазначив експерт ринку телекомунікацій Роман Хіміч, кожен раз це закінчується нічим, тому що аргументи "за" і "проти" ідентифікації абонентів вже давно відомі. Він послався на міжнародну Асоціацію GSM, що представляє інтереси операторів мобільного зв'язку по всьому світу, яка ще в квітні 2016 р. оприлюднила результати дослідження про ефективність впровадження обов'язкової реєстрації SIM-карт.

"На сьогодні не існує емпіричних даних про те, що прямим наслідком обов'язкової реєстрації SIM-карт є поліпшення криміногенної ситуації", — йдеться в цьому дослідженні.

При цьому асоціація відзначає, що політика обов'язкової реєстрації в деяких випадках може "обмежити можливості вразливих та соціально незахищених верств населення". Про що мова? А про те, що ця процедура зажадає від власників SIM-карт докласти певних зусиль, щоб виконати вимоги закону. Якщо мова йде про пенсіонерку, яка проживає в селі, то їй для реєстрації потрібно як мінімум дістатися до міста, щоб підписати з оператором мобільного зв'язку контракт. З іншого боку, самим операторам буде потрібно витратити на виконання вимог закону чимало грошей і часу — кілька років. При цьому слід зазначити, що сьогодні частка українців, які користуються послугами мобільного зв'язку анонімно, дуже висока — близько 90%.

У той же час Асоціація GSM зазначає, що від обов'язкової реєстрації SIM-карт є і користь: там, де вона застосовується ефективно — дозволяє багатьом клієнтам отримати доступ до додаткових мобільних і цифрових послуг, які були б недоступні без реєстрації.

"За" та "проти"

На думку керуючого партнера юридичної компанії Juscutum Артема Афяна, прийняття такого законопроєкту зменшить кількість телефонного шахрайства, зупинить "колекторне беззаконня", пов'язане з постійним обзвоном боржників, а також дозволить поліпшити придатність законодавства щодо захисту від спаму. Але, з іншого боку, постраждає приватність громадян. "Але виникає питання: яка цінність цієї приватності? Начебто збільшується ризик політичних репресій. Але, на мій погляд, це перебільшено — держава і так може дістатися майже до кожного", — сказав він.

Юрист вважає неминучим, що в сучасному світі абонент зв'язку повинен бути ідентифікований, і українцям слід готуватися до того, що навіть якщо цей закон зараз провалиться, то в наступному році, через пʼять або 10 років, він все одно буде прийнятий. "Володіти номером означатиме проявити себе. І номер стане такою ж частиною ваших даних, якими ви володієте, як квартира, де ви під'єднуєшся до інтернету, як домен, який ви реєструєте на себе", — сказав він.

Однак, за словами Романа Хіміча, в Україні органи влади обожнюють компенсувати свою інституційну нездатність за рахунок введення все нових обмежень для бізнесу і громадян. Він навів приклад з ідеєю створення бази IMEI-номерів, унікальних ідентифікаторів мобільних пристроїв, яка, за запевненнями чиновників, допоможе боротися з сірим імпортом техніки в країну. "Але якщо держава здатна підтримувати порядок на митниці, то ніяка база IMEI-номерів їй не потрібна. А якщо не здатна, то така база їй нічим не допоможе", — сказав він.

І історія з реєстрацією SIM-карт — це про те ж: якщо поліція не ловить шахраїв, то реєстрація номерів ситуацію з криміналом не поліпшить. "І це прекрасно доводить досвід сусідньої Росії, де обов'язкова реєстрація ніяк не заважає епідемії шахрайства і злочинних посягань", — констатував Роман Хіміч.

Також введення обов'язкової реєстрації не вирішить проблему несанкціонованого втручання в роботу комунікацій, так званого рефайлу, про що заявляють автори законопроєкту.

Роман Хіміч припустив, що ініціатива комітету з питань цифрової трансформації Верховної Ради ввести обов'язкову реєстрацію абонентів — це PR-хід, за допомогою якого зараз влада хоче погасити скандал, що спалахнув навколо Міністерства цифрової трансформації і додатка "Дія", в якому виявлені серйозні діри.

Зокрема, мова йде про те, що зловмисники заволоділи персональними даними громадянки Людмили Ж., а потім через додаток "Дія" взяли в банку на її ім'я кредит. Хоча постраждала не втрачала телефона, а також не була зареєстрована в цьому додатку.

"Тому мета цього законопроєкту — створити ще один PR-привід для Мінцифри заявити, що після його прийняття проблема з безпекою фінансових номерів буде вирішена. А раз так, то неможливо скористатися додатком "Дія" шляхом крадіжки фінансового номера з подальшою атакою на BankID і тому подібне", — вважає експерт.

На будь-яку дію знайдеться протидія

Світ фактично розділився на два табори: в одному — уряди контролюють продаж SIM-карт, змушуючи користувачів реєструватися, в іншому дозволено купувати пакети мобільного зв'язку вільно. До першого належать, наприклад, такі країни, як Німеччина, Норвегія, Франція, Польща і багато країн Азії і Африки. До другого — Естонія,Фінляндія,Чехія, США і багато інших.

Однак слід зазначити, що на будь-які спроби влади обмежити що-небудь з метою підвищити безпеку, шахраї роблять хід у відповідь. Наприклад, у тих же Росії, Білорусі або Німеччині, де сімки продаються по паспорту, є чорний ринок карт, які оформлені на підставних осіб. Тому нескладно спрогнозувати, що як тільки влада в Україні введе обов'язкову реєстрацію SIM-карт, такий же чорний ринок з'явиться і у нас.

    Реклама на dsnews.ua