"Вугільної генерації не буде". Чи вдасться росіянам влаштувати в Україні "холодомор"

Наскільки енергосистема України готова до нових ракетних атак із боку РФ? Де ми маємо резерви, а де — ні зовсім? Яка зима виявиться найважчою? Ці та інші питання обговорювалися на конференції у Києві

Конференція "Енергостійка зима? Що ще можна зробити, щоб захиститися від російського тероризму", фото автора

У середу в столиці відбулася конференція "Енергостійка зима? Що ще можна зробити, щоб захиститися від російського тероризму". А вже наступного дня росіяни здійснили й першу атаку на енергосистему України цього сезону.

Вперше за 6 місяців було пошкоджено енергооб’єкти в західних та центральних регіонах внаслідок нічної атаки росіян, заявили в Укренерго. Через наслідки частково світла не було в Рівненській, Житомирській, Київській, Дніпропетровській, Харківській областях.

У Києві та області були пошкоджені мережі. "В Київській області вимикалося десь близько 3 тис. споживачів. У Києві — близько тисячі. Протягом години ми заживлювали споживачів і потім протягом дня ремонтувалися", — розповів виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

Також він припустив, що росіяни почали обстрілювати енергетику України, як це було рік тому, тож не виключено, що атаки повторяться. "По суті це вже й так зрозуміло, що починається. Дійсно вони цілять по інфраструктурі. І я думаю будуть робити це надалі", — сказав директор ДТЕК.

Організатором конференції була Мережа захисту національних інтересів "А Н Т С". Першу частину заходу модерувала Ганна Гопко, народний депутат України VIII скликання.

Вона нагадала минулорічний прогноз про те, що Росія вдаватиметься до стратегії "холодомору", тобто намагатиметься заморозити всіх українців через масовані обстріли енергетичної системи — крилатими і балістичними ракетами, дронами-камікадзе. Так, торік Україні допомогло багато чого — тепла зима, резерви власної енергосистеми, оперативність ремонтно-відновлювальних бригад та допомога західних партнерів. Але що буде цього року?

"Блекаутів не буде"

Першим з прогнозом виступив Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики. Він почав з того, що визнав: енергосистема входить у зиму у стані, далекому від задовільного. "З одного боку, чи можна бути задоволеним тим, в якому стані енергосистема буде входити в наступний сезон? Відповідь — стовідсотково ні. Це просто неможливо, коли вам розбили 50% чи захопили у вас 50% генеруючих потужностей, ви хоч як стрибайте — не встигнути це відновити. Якщо вам розбили 45% високовольтної мережі, хоч що робіть — ви не встигнете відновити все протягом одного сезону… Колеги жартують, що в нас ремонтний сезон, який розпочався, завершиться десь у 2029 р, за кращим сценарієм".

За його словами, ситуація є складною, зокрема через потребу монтувати дуже важке і дефіцитне обладнання. "Я сам гордий, що трохи причетний до того, що перші два нових автотрансформатори 330 приїхали в Україну днями, але вони — перші два нових трансформатори в принципі, з десятків замовлених. Які тільки будуть їхати. Це те важке обладнання, яке необхідне, щоб відновити високовольтні мережі. Кожен такий автотрансформатор важить близько 150 т. Він є дуже специфічним, дуже високотехнологічним обладнанням, його довго і складно виробляти, його довго і складно везти… Треба розуміти, що ми це обладнання тільки починаємо отримувати, а зима вже прийшла", — зазначив експерт.

За його оцінками, "Укренерго" зробила гігантську роботу з відновлення високовольтних мереж, перевізши "шматки обладнання" на найбільш гарячі і найбільш актуальні ділянки. Енергетики також розробили сценарії, як реагувати на ті чи інші типи атак, яким чином вимикати ділянки мережі для того, щоб вберегтися від блекаутів.

Отже, з одного боку, Україна технічно у набагато гіршому стані, ніж рік тому, але психологічно, з погляду розуміння майбутніх загроз, — в кращій ситуації.

Звісно, енергосистема значно більш вразлива, ніж рік тому. А наші резерви скоротилися кратно і за холодної зими відключень уникнути не вдасться, навіть якщо атак не буде. Тобто якщо температура опускатиметься до -10 чи -15 градусів і це триватиме понад 2-3 дні поспіль — це означатиме, що у нас почнуться планові відключення за графіком, бо просто бракуватиме генеруючих потужностей навіть за умови наявності імпорту, аварійної допомоги з Європи тощо.

"Ми і серпень, власне, ледь пройшли, причому пройшли без відключень завдяки двом параметрам. По-перше, аварійна допомога з Європи, яка, відверто кажучи, дуже дорого коштує. Другий параметр: у нас була певна кількість аварійних ситуацій в енергосистемі, які просто відключали споживачів не планово, а аварійно — таким чином, це теж фактично зменшення споживання. Тому ситуація в енергосистемі об´єктивно складна і зима не буде простою. Але одночасно у мене є всі підстави вважати, що ми не замерзнемо, все буде добре і буде навіть краще, ніж торік. Не буде блекаутів, але будуть відключення залежно від того, як підуть атаки. І на виході з цієї зими ми зрозуміємо, що наступна зима буде більш складна, ніж ця", — вважає Олександр Харченко.

При цьому деякі регіони, можливо, будуть змушені перейти в режим "4 на 4", тобто коли чотири години є світло, а чотири — ні. Але головне, на думку експерта, це те, що росіяни під час майбутнього сезону "добиватимуть" українську генерацію.

"Вони не битимуть по атомних станціях — навіть для них це певний бар'єр — але вони, швидше за все, доб'ють вугільну генерацію. І це означатиме, що нам доведеться вирішувати дуже серйозне завдання вже зараз, щоб до наступної зими (2024-2025) мати хоч якісь резерви потужності. Я вже приблизно місяць живу у парадигмі "Не ця зима, а наступна зима".

"Віялові відключення будуть нормою"

У свою чергу Михайло Гончар, президент Центру глобалістики, більше зосередився на тому, яких дій очікувати від Росії наступної осені та взимку і на чому Україні слід сфокусуватися у переговорах із її західними партнерами.

"Дві попередні зими були теплими, і ніхто не знає, якою буде ця зима. За оцінками американських метеорологів, і вона теж, швидше за все, не буде холодною. Це не означає, що не буде віялових відключень — вони будуть, і до них треба буде звикнути як до норми. Не застраховані й від якихось стрибків температури, але вони будуть короткостроковими",— вважає експерт.

На його думку, Україні потрібні не лише наземні засоби ППО, а й далекобійні ракети типу ATACMS і Taurus, щоб перекрити більше важливих енергетичних об´єктів. Наразі ж величезну кількість підстанцій різного вольтажу, які по суті є основними цілями для російських ударів, прикрити неможливо.

Як вважає Михайло Гончар, росіяни намагатимуться взяти кількістю. Тобто відправляти на українські об'єкти десятки ракет та сотні дронів. Це дозволить їм навіть у разі 90% ефективності української ППО все ж таки вразити намічені цілі. Так, для них це буде довго і дуже дорого, але цілі вони все одно можуть досягти, бо жодна система ППО не може забезпечити 100% захист об'єктів. Саме в розрахунку на такий сценарій росіяни розгорнули масове виробництво безпілотників — аналогів іранських "Шахідів".

На думку пана Гончара, крім захисту власних енергооб'єктів, українці також мають завдавати ударів у відповідь по енергетичних об'єктах у Росії. До того ж, по можливості, надати таким ударам масового характеру.

Що ж до української енергосистеми, то росіяни намагатимуться "добити" нашу теплову, тобто маневрову генерацію. Тому що енергосистема країни може нормально працювати лише тоді, коли має запас маневрової генерації. Атомна генерація — це основна, нею не можна маневрувати. Саме тому росіяни планомірно знищують теплову генерацію — вони розуміють, що без неї енергосистему буде дестабілізовано.

Гідрогенерації також маневрова, але її у нас мало, особливо взимку. Втім, цілком можливо, що атомним станціям також дістанеться. Адже якщо влучним ударом знищити розподільчу підстанцію, то атомний енергоблок зупиниться сам.

Можливі удари по ГТС

Окрема тема — газорозподільна система. Півтора роки війни росіяни майже не завдавали ударів по газовій інфраструктурі (хіба що потрапляли під обстріл об'єкти поблизу зони бойових дій). Причина в тому, що досі чинний договір між "Нафтогазом" та "Газпромом", яким російський газ надходить до Європи через українську ГТС. Цей договір діятиме до кінця 2024 р.

Однак є висока ймовірність того, що росіяни самі зупинять транзит газу через Україну, що дозволить їм завдавати ударів по українській ГТС. Не факт, що це увінчається успіхом, але це в будь-якому випадку додає турбот і ППО, і цивільним адміністраціям.

"Ми бачимо, які замовлення росіяни роблять компаніям, що займаються дистанційним зондуванням землі із супутників. Вони запитують детальні фотографії з космосу не лише об'єктів енергосистеми, а й газотранспортної системи. Тож ми маємо бути готовими до того, що росіяни спробують комплексно "вирішити проблему" з енергозабезпеченням України. Той самий сценарій "холодомору".

Так, у великих містах дуже велика роль ТЕЦ, основна місія яких — не електрична, а теплова генерація насамперед для обігріву житла. Торік ворог вже завдавав ударів по київських ТЕЦ — на щастя, не дуже вдалі. Але тепер вони можуть повторитися і стати ще сильнішими.

Відновлення енергетики після ударів: дива не буде

Вікторія Войціцька, народна депутатка VIII скликання, екс-секретарка Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, розповіла про те, що минулого року уникнути катастрофи енергосистеми України вдалося багато в чому завдяки героїзму українських енергетиків та використанню обладнання, яке залишилося після апгрейду української енергосистеми незадовго до того. Але до березня цього року практично всі ці резерви були використані.

Тепер ми входимо в зиму без можливостей, які мали рік тому. Є потреба в десятках трансформаторів, які замовлені давно, але надходять поштучно. А цього точно недостатньо, щоб забезпечити стійкість енергосистеми і спокійно пройти зиму та відновлювати пошкодження так само швидко, як це робилося минулої зими.

"Влада має чесно сказати людям, суспільству: потрібно готується, що ті дива, які ми бачили щодо відновлення енергозабезпечення, тепер навряд чи повторяться, якщо будуть такі самі масовані атаки. А якщо я правильно розумію, атаки можуть бути ще масованішими, бо ворог мав достатньо часу, щоб підготуватися.

"Нам бракує газу"

Щодо газотранспортної системи, то європейці вже вирішили виходити зі сценарію повного припинення транзиту російського газу через Україну. Тобто, вони розраховують на найгірший сценарій. А що відбувається у нас? Міністерство енергетики заявило днями, що ми маємо 14,7 млрд куб. м газу у газосховищах, і це навіть більше, ніж було минулого року.

"Але із цього газу 2,6 млрд куб. м — це газ нерезидентів, який вони вже продали і забиратимуть із наших сховищ приблизно з грудня. Тобто, розраховувати на цей газ ми не можемо. Відповідно нам не бракує 1,5-2 млрд куб. м газу. Де його взяти і коли ми його отримаємо — відповіді на це запитання ми не маємо. До того ж, якщо припиниться транзит російського газу, тиск в українській ГТС впаде, і наш власний газ набагато складніше доставлятиме споживачам. Але такий сценарій влада України чомусь не розглядає", — наголошує Вікторія Войціцька.

Інші джерела енергії

Залишається питання, що, крім ремонтів, потрібно робити в короткостроковій та довгостроковій перспективі.

"Потрібно розуміти, що вугільної генерації у нас більше не буде. Це гарантована історія, і не важливо, чи доб'ють цю генерацію ракетами, чи вона сама помре. Тому що у нас найновіша вугільна станція — віком понад 50 років, і їй давно хочеться піти на пенсію, до металобрухту",– наголошує Олександр Харченко.

На його думку, жодних альтернатив тому, щоб терміново відновлювати маневрові потужності через газотурбінну генерацію Україна не має. А розвиток такої генерації принагідно призведе до того, що Україна отримає дуже чисту енергію з погляду викидів в атмосферу (на одному рівні із Данією та іншими розвиненими країнами Європи).

А загалом, експерт констатує, майбутнє за відновлюваною енергетикою: технологічної альтернативи цьому поки що немає, а от "вугільному лоббі" ніхто більше жодних грошей не дасть.

Альтернативи джерела енергії закликає розвивати і Михайло Гончар: "Вже давно підраховано, що якщо ми будемо використовувати для енергетики (наприклад, для вироблення біогазу) усю ту біомасу, яка в нас залишається в результаті аграрного виробництва, ми зможемо заміщати від 21 до 23 млрд куб. м газу — це той самий обсяг, який ми видобуваємо. Ось тільки віз і нині там. Просування є, і воно буде ще швидше, але ми поки що тільки на початку заміщення вугільної енергетики".

На думку Ганни Гопко, ключовий висновок зі сказаного такий: потрібно готувати стратегію на 2024, 2025, 2026 рр., як на затяжний сценарій війни. А отже, треба думати "не просто про енергостійку зиму, а про енергостійку Україну.

Це була перша частина статті за мотивами форуму. У другій частині ми розповімо про те, як готуються до важкої зими на регіональному та на місцевому рівнях.

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Мережа захисту національних інтересів "АНТС" була відповідальною за зміст публікації, але вона не обов'язково відображає погляди USAID або Уряду США"