Вибити борги по зарплаті. Як Держпраці віддадуть функції колектора (ІНФОГРАФІКА)
Мінсоцполітики має намір посилити захист найманих працівників, перед якими накопичилися борги по зарплаті. Вони зможуть без негативних для себе наслідків відмовитися працювати за так і отримати компенсацію за те, що довелося чекати на кровно зароблених. А от персонал підприємств-банкрутів зможе звернутися за своєю зарплатою до Держпраці. Ці та інші нововведення прописані в законопроекті, розробленому підопічними Андрія Реви. Документ зараз винесено на громадське обговорення.
Коли можна не ходити на роботу
У минулому році українські підприємства знову почали накопичувати зарплатні борги. Тому в Мінсоцполітики вирішили, що співробітники компаній, які перестали акуратно з ними розраховуватися, потребують додаткового захисту. І вже підготували відповідний законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права працівників на своєчасну виплату заробітної плати".
Для персоналу працюючих, але заборгували зарплату підприємств пропонується ряд революційних новацій. Законопроект встановлює таке правило: поки борги перед працівником не погашені, він має право не виходити на роботу. Якщо ж роботодавець звільнить такого співробітника, той зможе без праці поновитися на роботі через суд - закон буде на його боці. "Більше того, роботодавцю додатково ще доведеться виплатити працівникові середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу з моменту звільнення і до дати відновлення працівника на роботі", - акцентує увагу Олеся Павлінська, радник практики трудового права юридичної компанії Arzinger.
Законний відмова людини працювати "за спасибі" буде оплачувати з розрахунку не менше 2/3 від встановленого йому окладу. Але для того, щоб без неприємних наслідків відсидітися вдома, повинні бути виконані декілька умов. По-перше, термін затримки виплати зарплати (повністю або не менше 50%) повинен бути не менше 15 календарних днів. По-друге, працівник, який бажає скористатися таким правом, повинен письмово попередити керівництво про своє невихід на роботу. Також письмово за два дні треба буде і повідомити про своє повернення на роботу. Як запевняють юристи, з виконанням цих умов можуть бути нюанси.
"Письмове повідомлення про зупинку роботи працівникові краще подавати під підпис або поштою як цінний лист. Квитанцію про вручення такого листа важливо зберегти. В іншому випадку роботодавець може заявити, що його ні про що не повідомляли, що нівелює право робітника не виходити на роботу. Викликає питання і необхідність письмово повідомляти про вихід на роботу. Чи Не з'являться у зв'язку з цим фейкові "повідомлення" нібито від імені працівника про те, що він повертається на роботу? Звичайно, у подальшому почеркознавча експертиза може розставити все на свої місця. Але це і час, і гроші, а для роботодавця - можливість покреативити, якщо у нього залишилися бланки з підписом працівника. Результат - взаємні санкції та судові позови", - пояснює Василь Андрусяк, керівник практики податкового права MORIS GROUP.
Продовжувати працювати, незважаючи на невиплату зарплати, змушені будуть правоохоронці, військовослужбовці, співробітники АЕС, словом, всі ті, чия робота пов'язана зі здоров'ям і життям людей, забезпеченням безпеки держави та громадського порядку. Також відсидітися вдома не вийде у чиновників.
Незалежно від роду діяльності для всіх працівників підприємств-боржників пропонується ввести кілька преференцій. На зарплатний борг нараховувати пеню у розмірі 0,06% від суми заборгованості за кожен день прострочення. "Крім того, працівник, якому затримується виплата заробітної плати, може повідомити про це в Держпраці. На підставі цієї заяви інспекція після перевірки винесе припис про усунення роботодавцем порушень у сфері виплати заробітної плати. Такий припис є виконавчим документом. Якщо роботодавець у місячний термін не погасить заборгованість, в тому числі і з пенею, або не оскаржить винесений припис, воно буде передано в державну виконавчу службу", - говорить Олександр Вовк, партнер Правової групи Colares.
Хоча таке жорстке поводження з боржником може зіграти і проти працівників. "Наприклад, якщо очікуються проблеми з фінансовими надходженнями, компанія може реструктуризувати трудові відносини - запровадити неповний робочий день або вирішити проблему більш радикально - зменшити зарплату або скоротити штат", - уточнює Наталія Наконечна, старший юрист CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang. Зате про тих, хто не платить зарплату, будуть дізнаватися не тільки по сарафанному радіо. Якщо документ набуде чинності, в Україні з'явиться реєстр недобросовісних роботодавців.
Законопроект обумовлює можливість для співробітників не виходити на роботу у разі затримки виплати заробітної плати за 15 календарних днів. Але чи будуть працівники активно користуватися такою можливістю - питання спірне.
Ті, хто залишаться вдома, можуть забути про нормальних відносинах з роботодавцем. Звичайно, далекоглядний роботодавець не буде звільняти за прогул працівника, який відсутній на робочому місці з причини затримки виплати зарплати. Оскільки це буде порушенням чинного законодавства (якщо законопроект буде підтриманий парламентом і вступить в силу). У цьому випадку відновитися на роботі такого працівника в судовому порядку не складе праці. Тільки позов потрібно подавати дуже швидко. Оскільки Кзпп встановлює досить обмежені терміни для судового оскарження звільнення - всього один місяць з моменту отримання трудової книжки або копії наказу про звільнення.
Інша справа, що чинне законодавство про працю надає роботодавцю достатньо інших можливостей позбутися незручного співробітника. Наприклад, роботодавець може ще при прийомі на роботу попросити написати заяву на звільнення з відкритою датою. Серед "пожежних" методів - скорочення штату, проведення оцінок персоналу, за результатами яких можуть бути прийняті рішення про невідповідність займаній посаді і звільнення. Нарешті, роботодавець почне дуже пильно відслідковувати дотримання неугодним працівником трудової дисципліни, фіксувати запізнення на роботу хоч на п'ять хвилин і т. д. І найменший промах може стати підставою для звільнення. Оскаржити звільнення в суді буде непросто.
Таким чином, законопроект Мінсоцполітики в нинішній редакції містить стримуючі фактори для працівника не користуватися наданим йому правом невиходу на роботу. І цим можуть і будуть зловживати недобросовісні роботодавці.
За банкрутів зарплату виплатить держава
Куди більш серйозна проблема - заборгованість по зарплатах підприємств-банкрутів. За даними Держстату, станом на початок цього року борг перед працівниками підприємств, які перебувають у процедурі банкрутства, досяг 795,5 млн грн. Це близько третини від загальної зарплатної заборгованості. Причому борги фінансово неспроможних компаній зростають випереджальними темпами. Протягом 2018 р. вони зросли на 94,4 млн грн. Для порівняння, за 2017 р. - на 67,4 млн грн. За прогнозами Мінсоцполітики, в 2019 р. нова заборгованість (з урахуванням прогнозних темпів зростання заробітної плати) на підприємствах, щодо яких проводяться процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, складе 120-130 млн грн.
Зараз співробітникам неплатоспроможних підприємств інколи доводиться чекати роками закінчення процедури банкрутства. Адже з ними по зарплатах розраховуються вже після того, як майно боржника буде пущена з молотка. Законопроект пропонує отримати гроші дуже швидко. Після того як вимоги працівника будуть внесені до реєстру вимог кредиторів, він має право укласти договір переуступки прав вимог з Держпраці. У цьому випадку зарплата буде виплачена за рахунок коштів фонду соцстраху. У свою чергу, підприємство вже має фондом.
Але на руки пропонується видавати не більше трьох середніх окладів кожного конкретного працівника. У Мінсоцполітики пояснюють, що, встановлюючи таке обмеження, виходили з даних статистики. За інформацією Держстату, в минулому році в середньому заборгованість перед працівником підприємства, що банкрутує становила 16086 грн. Середня зарплата в 2018 р. - 8865 грн. При цьому більше 60% працівників компаній-банкрутів отримували зарплату нижчу від середньої.
Автори законопроекту пояснюють: щоб забезпечити виплати за заявами працівників підприємств-банкрутів, наприклад, в цьому році, треба було б максимум 130 млн грн коштів соціального страхування. Це всього 0,05% від надходжень єдиного соціального внеску за 2019 р. (план надходжень - 259,9 млрд грн). Тому нова процедура не вплине на фінансову стабільність фондів соцстраху. Але скористатися правом переуступки боргу можна буде тільки у відношенні тих зарплатних боргів, які виникнуть після набрання чинності згаданого законопроекту.
У юристів ж запропонована процедура викликала чимало запитань, на які законопроект не дає відповідей. Наприклад, чи будуть умови договору про переуступку вигідні працівнику, а головне - будуть вони однакові для всіх? І чи не відмовить Держпраці тим працівникам, де буде очевидно, що з підприємства вже нічого стягувати?
Інша сторона проблеми - а чи не легше буде підприємству домовитися з Держпраці, щоб інспектори не вели активної діяльності по стягненню? Адже тоді вийде, що і зарплата, і податки на фонд оплати праці не будуть сплачені ніколи. Тому Держпраці потрібно буде дуже постаратися, щоб не загрузнути в корупції.
Після того, як працівник був офіційно визнаний кредитором підприємства банкрутство, він звертається до Держпраці та укладає зі службою договір поступки права вимоги. За цим договором поступки служба, виплативши компенсацію за зарплатного боргу працівнику, стає кредитором банкрута на суму виплати. Якщо компенсація не покриває весь борг перед працівником, він залишається кредитором підприємства на суму заборгованості, що залишилася і має право вимагати її погашення в звичному - пріоритетному перед усіма іншими кредиторами - порядку.
Вигідність цього починання для працівника викликає масу питань. Зрозуміло, він може отримати частину належних йому грошей порівняно швидко. Але компенсація Держпраці навряд чи зможе покрити зарплатний борг повністю. Крім того, буквальний текст законопроекту говорить про те, що компенсації можна проводити в разі "неплатоспроможності" підприємства - інакше кажучи, банкрутства. Визнання підприємства банкрутом може займати до трьох років. І весь цей час право на компенсацію не буде реалізовано.
Зате вигода для підприємства очевидна: замість активних (і нерідко агресивних) кредиторів-працівників, чиї вимоги мають пріоритет перед іншими кредиторами, банкрут отримує в якості кредитора Держпраці. На відміну від працівників служби не пріоритетним, а поточним кредитором боржника. На практиці поточні кредитори вкрай рідко отримують більше, ніж 1-2% від належних їм сум, так що про вигоду для держави, расставшегося з реальними компенсаційними грошима в обмін на "віртуальні" поточні вимоги, говорити не доводиться.
Без вирішення питання із зупиненням нарахування зарплат і звільненням незадіяних співробітників на ранніх етапах банкрутства будь-які подібні ініціативи приречені на провал: працівники не задовольняться частковими виплатами, а підприємство не зможе зупинити стрімко зростаючий борг по зарплаті (нерідко відсутність реальної роботи як такої).
