Згадали про людей? Навіщо "слугам" збільшувати розмір анонімних банківських переказів у п'ять разів

18 червня група з 22 нардепів фракції партії "Слуга народу" зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №3686, яким передбачається внести зміни до закону про фінмоніторинг. А саме: збільшити максимальну суму платежу без ідентифікації клієнта з 5 тис. до 25 тис. грн. Всі.

Конституція в допомогу

Не довго думаючи, народні депутати дійшли висновку, що це створило "значні незручності для простих громадян", а значить, парламенту пора "захистити і забезпечити конституційні права і свободи громадян України", як сказано в пояснювальній записці до законопроєкту.

Цікаво тут багато, зокрема, відсилання до Конституції, яка ніяких згадок ні про що подібне не містить. Однак ті ж самі "слуги" 6 грудня 2019-го проголосували за закон про фінмоніторинг. Тепер вони, виходить, визнають, що тоді порушили конституційні права українців?

Висота стелі

Тепер звернімося до практичного глузду лімітів на суми транзакцій без ідентифікації, якими вони повинні бути.

"У подібних рішень є кілька передумов. З одного боку, коли платежі на маленькі суми вимагають ідентифікації, це, по-перше, не дуже зручно і не дуже комфортно відправнику грошей, по-друге, це створює додаткове адміністративне навантаження на тих, хто ці платежі проводить. Чим менше сума платежу, тим більше кількість цих платежів. Якщо взагалі будь-які платежі, умовно кажучи, на 5-10 грн, проводити з ідентифікацією, просто система може захлинутися, - сказав "ДС" старший аналітик фінансової компанії "Альпарі" Вадим Іосуб. - Здавалося б, чим вища сума, яку можна проводити без ідентифікації, тим простіше, легше і швидше все це проходить, менше адміністративне навантаження. Але є міжнародна організація FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей), яка дає певні рекомендації. Країни змушені підкорятися цим вимогам. Тому що, якщо ігнорувати ці вимоги, можна потрапити в чорний список, скласти компанію КНДР і Ірану. З цією країною не буде працювати жоден банк".

"Тут виникає дилема: або ми успішніше боремося з відмиванням грошей ціною більшого адміністративного навантаження і великих незручностей для платника, або, навпаки, ми створюємо великі зручності для платника, знижуємо адміннагрузку на тих, хто ці переклади здійснює, але трохи знижується ефективність боротьби з відмиванням, - говорить Вадим Іосуб. - У мене не дуже великий досвід відмивання грошей, але щось мені підказує, що той, хто цим займається, навряд чи це робить за рахунок платежів в $200-300. Ми знаємо банківські афери на мільярди доларів, на сотні мільйонів доларів, і ніколи вони не складалися з мільйона платежів за $100. Все-таки ті, хто в промисловому обсязі займається відмиванням, діють інакше".

"Про конституційні права - це якесь абсолютно безглузде твердження. Але сама по собі ця ідея правильна. Багато держав зараз згортають жорсткі адміністративні обмеження по фінансовим операціям, щоб залучити гроші з тіньової економіки в легальну. Україна зараз потребує податкової амністії, у нас колосальний рівень сірої, тіньової економіки, - сказав він. - Величезна кількість грошей перебуває за межами банківської системи у вигляді готівки. У нас часто хочуть імплементувати абсолютно невідповідні для нас, досить жорсткі стандарти західного банкінгу, західного фінансового моніторингу в умовах перехідного формату економіки".

Коли ліміт знизили до 5 тис., значну кількість транзакцій було заблоковано, саме ті, які обслуговували сіру економіку самозайнятих.

"Для держави ліміт у 25 тис., звичайно, краще, ніж у 5 тис. Єдине, що мене вражає, - чому на час взагалі не зняти всі ці обмеження і не дозволити людям нести гроші в банки без якогось там декларування і т. д. Можна ввести якийсь поріг, умовно кажучи, до мільйона доларів, дати можливість людям спробувати без декларування джерел занести ці ресурси в банківську систему, - говорить Кущ. - Вимоги FATF насправді не суперечать зняттю таких тимчасових обмежень. У нас один з найжорсткіших у світі фінансових моніторингів. У нас інша проблема: не в жорстких критеріях фінмоніторингу, а в тому, що вони практично не застосовуються державою. З 108 тис. повідомлень державою розглядаються одиниці, а вироків немає взагалі. Я думаю, в кризу взагалі потрібно знімати такі обмеження. І створювати додаткові джерела внесення грошей у банківську систему".

Так чому ж "слуги" схаменулися і вирішили відкотити з запасом ініціативу щодо зниження ліміту анонімних переказів? Якщо підсумувати, то, ймовірно, сталося наступне. Скорочення ліміту транзакцій без ідентифікації з 15 тис. до 5 тис. грн було ініціативою Мінфіну (законопроєкт був поданий урядом), яка обґрунтовувалася необхідністю привести процедуру фінансового моніторингу у відповідність з актуальними світовими і європейськими нормами, зокрема, рекомендаціями FATF, нормами 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 "Про запобігання використання фінансової системи для відмивання грошей і фінансування тероризму" та Регламенту (ЄС) 2015/847 "Про інформацію, що супроводжує грошові перекази".

Проте малий та середній бізнес активно використовує транзакції без ідентифікації для дрібних розрахунків і виплати сірої зарплати. Усікновення ліміту з 15 тис. до 5 тис. різко ускладнило ведення такого бізнесу, який опинився перед вибором: легалізувати подібні платежі або перейти по них на готівковий розрахунок. Легалізація означала збільшення витрат, перехід на готівку ще більше відводив бізнес у тінь.

А що ж зі "слугами"

"Поява законопроєкту №3686 вказує на непослідовність кроків нинішньої влади, відсутність єдиної стратегії економічного розвитку та на повну розсинхронізацію дій між виконавчою і законодавчою гілками влади. Приймаючи закон про фінмоніторинг, законодавці не врахували, що в країні з найнижчою середньою зарплатою в Європі, досить високими податками, поширеною практикою виплати зарплати "в конвертах" (навіть в структурі Кабміну) і великою часткою тіньової економіки (від 50 до 70%, за різними оцінками) зниження ліміту готівкових переказів буде мати ефект петлі, - сказав "ДС" експерт з банківських технологій Геннадій Чоловенко. - Починати треба не з цього, а зі зниження податків, боротьби з корупцією, збільшення доходів населення та детінізації економіки через реформи. Але влада натиснула на горло фінансових свобод навіть тих верств населення, які далекі від відмивання грошей та фінансування тероризму, а просто хочуть швидко робити перекази друзям і родичам. Тепер, видно, вирішили не загострювати ситуацію для далеко не найбільш забезпечених у Європі громадян, ось і народився законопроєкт №3686".

Послухати аудіоваріант цієї статті можна тут