Законодавці можуть знищити від 30% малого і мікро-бізнесу через прийняття антитютюнових законів, - експерти
Експерти, які зібралися обговорити законодавчі ініціативи на круглому столі "Якісне регулювання: пост-ковідна реальність", який відбувся 27 травня за сприяння Спілки українських підприємців (СУП), вважають, що низка положень законопроектів, що мають обмежити торгівлю тютюновими виробами, не сприятимуть зменшенню тютюнопаління, проте призведе до росту нелегального ринку та закриттю малого та мікро-бізнесу
Так, Микола Ганул, голова Національної організації роздрібної торгівлі, зазначив, що через пандемію роздрібна торгівля зазнала негативного впливу, малий бізнес закривається і потребує підтримки та значного часу на відновлення.
"Зараз потрібні дуже виважені та обережні рухи стосовно регулювання. Проте, на жаль, зʼявляються нові законопроекти про нові обмеження, виконання яких потребують значних витрат, і це несе додаткові ризики до ризиків пандемії", — заявив Ганул.
Наприклад, проект №4212 має містити норми про заборону реклами електронних сигарет, але нові правки регулюють торгові відносини, що немає жодного стосунку до реклами.
"Також ризики несе заборона викладки сигарет, коли їх не можна викладати на вітринах, а замість цього покупцям в точках продажу будуть давати папірець з назвами продуктів. Ще у 2018 році ми робили експеримент, внаслідок чого виручка падає на 50%, і мінімум 30% малого бізнесу закриються внаслідок такого регулювання. Але головне, що заборона викладки не призведе до результату, на який очікують автори законопроекту — палити менше не стануть, це буде лише стимулювати незаконну торгівлю, що призведе до великих втрат бюджету", — сказав він.
З ним погоджується й Борис Кушнирук, голова експертної ради Українського аналітичного центру. Він зазначив, що у поправках до законопроекту №4212 подано багато інших дурниць, аналіз регуляторного впливу яких явно ніхто не робив. Він був зареєстрований як законопроект, що мав на меті заборонити рекламу електронних сигарет, а перетворився на законопроект тотальних заборон не тільки для усієї тютюнової галузі, але ще й для медіа. Тобто це обмежує можливість повноцінно працювати в країні – компанії не зможуть навіть розмістити оголошення про відкриту вакансію, вважає експерт.
"Коли йдеться про бізнес і пандемію, незрозуміло, чому саме в цей момент зʼявляються нові регуляторні норми, хоча зараз мало хто знає точно, чи виживуть окремі бізнеси взагалі", — додає Кушнирук.
До того, експерт вважає, що закондавці досить вибірково ставляться до аналізу наслідків законодавчих ініціатив: "Коли йде мова про регулювання, то тут діють за принципом "у п'ятницю з'явились нові регуляції — у понеділок вони вже мають діяти".
На думку Бориса Кушнірука, боротьба з тютюнопалінням має бути довгостроковим та виваженим процесом: "Декілька років тому, перебуваючи у США, я лише на 12-й день побачив першу людину, яка палила на вулиці. Коли я почав розпитувати, як країна ковбоя Мальборо до цього дійшла, то зʼясувалося, що це був довгостроковий процес поступового підвищення податків та пропаганди здорового способу життя. В нас це хочуть зробити за одну мить, проте дурними обмеженнями вони лише сприяють тінізації економіки".
