Запізнілі рішення. Як обережність НБУ шкодить державі

4 травня набрали чинності зміни до постанов Правління НБУ № 51 та № 53, якими регулятор заборонив банкам і небанківським фінансовим установам здійснювати активні операції з фізичними особами, предметом забезпечення за якими є товари подвійного використання. Простими словами, фінустановам заборонено брати у заставу від фізосіб товари, які можуть використовуватися з військовою метою.

Ця заборона — запізніла відповідь на гостру проблему із кредитами у війську та реакція на рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 квітня 2024 р. "Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет", введеного в дію Указом Президента України від 20 квітня 2024 р. № 234/2024.

Не помітили лудоманію

Рішенню РНБО передувала петиція Павла Петриченка, бійця 59-ї окремої мотопіхотної бригади, де піднімалась проблема ігрозалежних військовослужбовців, які витрачають на ігри все своє грошове забезпечення та беруть мікрокредити чи здають в ломбарди дрони та тепловізори. Павло загинув під час виконання бойового завдання у квітні 2024 р.

Торік ломбарди надали 5,76 млн позик. Вартість переданого в заставу майна, тільки за офіційними даними, перевищила 13 млрд грн. Ці числа взяті з офіційного сайту НБУ. Проте проблем у цій сфері регулятор не помічав, аж поки на сполох не стала бити громадськість та не привернула увагу РНБО та президента.

Крім того, у петиції піднято нагальну проблему лудоманії у війську, коли військовослужбовці програють всю зарплату, а після починають брати онлайн-позики під шалені відсотки. І цю проблему зміни до зазначених постанов не вирішують. Наразі невідомо, чи аналізує Нацбанк рух коштів за рахунками військовослужбовців та чи фіксує цю проблему. Адже вночі найчастіше мікрокредити беруть люди, які грають в онлайн-казино. Нічні позики стали ледь не окремим продуктом, який відповідно продається. Доступність кредитів і засилля онлайн-казино у підсумку і стають причиною того, що часом передачі від волонтерів з’являються в ломбардах.

З квітня цього року став актуальним черговий ліміт: 1,5% на добу — це все ще понад 500% річних. Але це обмеження діє для фінансових установ, які надають мікрокредити, — загалом передбачається поступове зниження максимального розміру ставки на рівні 1% на день від загального розміру кредиту. Ломбардів це не торкнеться. За даними НБУ, середньозважена річна процентна ставка ломбардів за кредитами за 2023 р. становила 276,9%.

Підняті ставки

Це не єдина сфера, де запізнілими рішеннями регулятор завдав шкоди державі. Так, у червні 2022 р. НБУ підняв облікову ставку з 10% до 25%. Це було зроблено для того, щоб стабілізувати економічну ситуацію в країні після повномасштабного вторгнення.

Однак надалі НБУ демонстрував надмірну обережність, втримуючи занадто високу ставку у 25% понад рік, і, як вважають деякі експерти, суттєво запізнився з її зниженням. Регулятор виходив з припущення, що інфляція в Україні залишатиметься високою. Відповідно й розраховував зберігати облікову ставку на такому рівні тривалий час, до середини 2024 р. Однак завдяки іноземній допомозі економіка виявилася стійкішою. Так у своєму першому макропрогнозі воєнного часу Нацбанк очікував що ціни в наступні 12 місяців зростуть на 23,1%, хоча по факту інфляція становила лише 12,8%. А це різниця у 10.3 п.п. Для третього кварталу 2023 р. промах між прогнозом та фактом становив цілих 17.3%. Претензій до точності прогнозу бути не може — в перші місяці війни важко було зрозуміти, які перспективи вистояти, не кажучи вже про точне прогнозування економічних показників. Натомість помилкою було триматися за ставку в 25%. Замість визнати, що потрібно знижувати облікову ставку, Нацбанк понад рік вдався до кількох експериментів з її дизайном, перш ніж нарешті почати знижувати її. Як наслідок, бюджет недоотримає десятки мільярдів гривень доходів.